6. Показники розміру, структури й ефективності капітальних.

Процес виробництва і нагромадження основних фондів називають інвестуванням, тому основні фонди можна ще визначити як інвестиційні ресурси.

До капітальних інвестицій відносяться інвестиції в основні фонди (основний капітал), інпгі необоротні матеріальні активи; витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта, і на суму яких збільшується первісна вартість основних фондів (капітальні ремонти будівель, споруд, машин та обладнання

Під капітальними вкладеннями розуміються витрати сільськогосподарських підприємств на створення нових, розширення і реконструкцію діючих основних фондів.

При вивченні структури капітальні вкладення розподіляються на будівельні та монтажні роботи, придбання обладнання, виробничого інструменту, господарчого інвентарю, формування основного стада продуктивної і робочої худоби, закладення і вирощування багаторічних насаджень, на підготовку проектної документації та інші капітальні роботи і витрати.

За призначенням капітальні вкладення поділяються на об'єкти виробничого і невиробничого призначення (з подальшим розподілом за видами і галузями виробництва).

8а способом виробництва робіт будівельно-монтажні роботи поділяються на виконувані господарським, підрядним і змішаним способом.

За ступенем готовності капітальні вкладення поділяють на закінчені об'єкти (роботи)і незавершене виробництво.

Для характеристики ступеня незавершеного виробництва використовується показник введення в дію основних фондів, який розраховується діленням вартості введених за рік фондів на загальний річний обсяг капіталовкладень.

Для характеристики виконання плану капітальних вкладень і плану введення в дію основних фондів використовують показник виконання плану обсягу капітальних вкладень (відношення фактичних капіталовкладень до планових) показник виконання плану введення в експлуатацію основних фондів (відношення обсягу фактично введених в експлуатацію фондів до планового рівня).

В умовах високих цін на сільськогосподарську техніку, збитковість сільського господарства і загального порушення нормального процесу відтворення основних фондів держава почала застосовувати особливу форму капітальних вкладень в сільське господарство - лізинг машин і обладнання, тобто передачу засобів виробництва у довгострокову оренду.

При вивчені економічної ефективності капітальних вкладень по окремих об'єктах показником ефективності є зростання продуктивності праці, яка є фактором зниження собівартості, а, отже, зростання прибутків і нагромаджень. Найбільш економічно ефективним у цьому випадку будуть капітальні вкладення, які дають найбільшу економію на 1 грн. капітальних витрат. Розрахунок економічної ефективності капіталовкладень у даному разі може проводитись за формулою:

де Е - економія від зниження собівартості на 1 грн. капітальних вкладень;

Z₀ – Z₁ - зниження собівартості при нових капітальних вкладеннях на одиницю продукції;

q - обсяг продукції;

К - сума капіталовкладень.

Для окремих підприємств, об'єктів і т.д. економічна ефективність капітальних вкладень характеризується насамперед величиною прибутку з розрахунку на одиницю капітальних вкладень та строком окупності капітальних вкладень

де Ц - вартість готової продукції; С — собівартість готової продукції; К - величина капітальних вкладень.

Чим більше Е, тим менше Т за інших рівних умов, під якими розуміють однорідність продукції, рівну забезпеченість основними фондами та робочою силою, рівність природних умов тощо.

При попарному порівнянні різних варіантів капітальних вкладень, які відрізняються розміром і складом, визначається строк окупності додаткових капітальних вкладень:

де К₁ і К₂ - обсяг капітальних вкладень першого і другого варіантів; С. і С₂ — собівартість продукції першого і другого варіантів.

7. Статистика оборотних фондів сільського господарства.

В кожний конкретний момент часу оборотні фонди можуть або знаходитись у запасі (безпосередньо не брати участі в процесі виробництва), або брати участь у виробничому процесі. Залежно від цього їх підрозділяють на виробничі запаси, які ще не вступили в процес виробництва, та незавершене виробництво, тобто засоби, що вже вступили в процес виробництва, але готової продукції ще не одержано.

До виробничих запасів відносяться запаси насіння і садівного матеріалу, кормів, мінеральних добрив, отрутохімікатів, запасних частин до машин і обладнання, твердого палива, ремонтних матеріалів, тари тощо.

Виробничі запаси звичайно складаються з таких частин: її поточні; 2) підготовчі; 3) страховій 4) сезонні.

Поточні запаси призначені для щоденного відпуску сировини, матеріалів, палива і т.д. у виробництво або щоденного відвантаження готової продукції споживачам. Величина поточних запасів безперервно змінюється за рахунок постійних їх витрат і поповнення.

Підготовчі запаси - запаси сировини і матеріалів, необхідні для своєчасної їх підготовки для виробничого використання.

Страхові запаси - запаси, призначені для безперервного забезпечення виробництва сировиною і матеріалами в разі виникнення перебоїв у поставках.

Сезонні запаси - запаси, пов'язані з сезонністю виробництва (або споживання).

До незавершеного виробництва відносяться витрати на озиму сівбу, підняття зябу та інші витрати під урожай майбутніх років, молодняк худоби і тварин на відгодівлі тощо.

Фонди обігу - це готова продукція, що очікує реалізації, грошові засоби на рахунках у банку і касі, засоби в незакінчених розрахунках з постачальниками і споживачами.

Наявність оборотних фондів протягом звітного періоду змінюється, тому в статистиці визначається їх середня величина за розміром залишків на початок місяця, кварталу, року. Для розрахунків використовується формула середньої хронологічної:

де п - кількість рівнів ряду динаміки.

Для нормального функціонування сільськогосподарських підприємств необхідний мінімум оборотних фондів. Тому для кожного підприємства встановлюють розмір нормованих оборотних фондів. Співставлення фактичної наявності оборотних фондів з потребою дозволяє визначити ступінь забезпеченості господарств оборотними фондами.

Особливе місце серед показників статистики насіння, кормів, палива і деяких інших оборотних фондів займають показники забезпеченості, які можуть бути виражені шляхом зіставлення фактичних запасів з потребою, нормативами.

Особливе місце серед показників статистики насіння, кормів, палива і деяких інших оборотних фондів займають показники забезпеченості, які можуть бути виражені шляхом зіставлення фактичних запасів з потребою, нормативами.

Ефективність використання оборотних фондів характеризується показниками матеріаломісткості - величина матеріальних витрат на одиницю продукції. Фактичні витрати тих або інших видів оборотних фондів на виконання тієї або іншої роботи (витрати насіння на 1 га посіву, дизельного пального на 1 га польових робіт і т.п.) носить назву питомих витрат. Вони визначаються в натуральному виразі за окремими видами продукції (витрати кормів на 1 ц молока, пального, електроенергії і добрив на 1 ц картоплі і т.п.), а також у вартісному виразі по окремих продуктах і галузях. Велике значення має показник енергоємності продукції.

Ефективність використання оборотних фондів характеризується показником матеріаломісткості - витратами оборотних фондів на одиницю продукції.

Показник обороту (коефіцієнт) за кількістю оборотів оборотних фондів обчислюється діленням вартості реалізованої продукції в даному періоді на середній залишок оборотних фондів за цей самий період.

Середній залишок оборотних фондів обчислюється за формулою середньої хронологічної на основі даних про залишки оборотних фондів на початок кожного місяця або на початок кожного кварталу:

Показник (коефіцієнт) закріплення оборотних фондів обчислюється діленням середнього залишку оборотних фондів у даному періоді на обсяг реалізованої продукції за цей самий період. Це обернений показник обороту оборотних фондів.

Тривалість одного обороту оборотних фондів у днях розраховується як відношення середнього залишку оборотних фондів до величини середньоденної реалізації продукції.

При обчисленні швидкості обороту важливо визначити суму оборотних фондів, яка вивільнилась внаслідок прискорення їх обороту.