Тема 6. Статистика врожаю і врожайності

1. Значення і завдання статистики врожаю і врожайності.

2. Показники врожаю і врожайності та способи їх визначення.

3.Облік втрат урожаю.

4. Показники факторів урожайності.

5.Джерела даних про врожай і врожайність.

6.Економіко-статистичний аналіз даних про врожай і врожайність.

1. Значення і завдання статистики врожаю і врожайності

Через обмеженість земельних ресурсів тільки зростання врожайності може забезпечити збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва. Основним напрямом подальшого збільшення врожайності і валових зборів сільськогосподарських культур, підвищення ефективності вирощування культур є послідовна інтенсифікація на базі розвитку хімізації і меліорації впровадження інтенсивних технологій вирощування і збирання культур, застосування високоврожайних сортів і покращання якості насіннєвого матеріалу.

Завдання статистики врожаю та врожайності багаточисельні й різноманітні. Основними з них є: збирання і аналіз даних про розміри врожаю і врожайності сільськогосподарських культур; розробка системи показників урожаю і врожайності; забезпечення своєчасного і точного визначення обсягів і структури валових зборів і рівня врожайності по культурах і групах однорідних культур у розрізі окремих категорій і виробничих типів господарств та адміністративних підрозділів (районів, областей, регіонів і по країні в цілому), зон, підзон і т.п.; дослідження відмінностей у рівнях урожаю і врожайності в динаміці, за територією та порівняно з планом і минулими періодами; аналіз і оцінка ефективності різних факторів, що впливають на врожай і врожайність; визначення втрат при збиранні, доробці й транспортуванні врожаю і способів їх усунення; виявлення невикористаних резервів подальшого збільшення валових зборів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продукції рослинництва в цілому; узагальнення передового досвіду вирощування високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур та ін.

2. Показники врожаю і врожайності та способи їх визначення

Під урожаєм (валовим збором) у сільськогосподарській статистиці розуміють загальний обсяг продукції даної культури або групи культур, одержаної з основних, повторних і міжрядних посівів у господарстві, районі, області, країні.

Під урожайністю розуміють середній вихід конкретної продукції з одиниці площі посіву (гектара, квадратного метра, дерева, куща і т.п.) даної культури (групи однорідних культур) або з одиниці площі сільськогосподарських угідь (як правило, в центнерах з гектара).

Видовий врожай - це очікуваний врожай при даному конкретному стані посівів у припущенні, що наступні фази розвитку рослин не змінять результат, умови подальшого розвитку культури будуть нормальними, середніми, кожному даному рівню стану посівів відповідатиме певний розмір очікуваного врожаю.

Урожай на пні перед початком своєчасного збирання — це фактично вирощений, але ще не зібраний врожай.

Фактичний (амбарний) урожай - це отриманий (зібраний) і оприбуткований урожай.

Фактичний збір урожаю (валовий збір) визначають шляхом безпосереднього зважування, обміру і підрахунку продукції в період збирання і після його завершення. Розрізняють три показники фактичного врожаю:

1. У початково-оприбуткованій (фізичній) вазі, одержаній у процесі збирання врожаю, тобто без скидання на наступні відходи.

2. У вазі після доробки, тобто за відрахуванням відходів і усушки (зайвої вологи). Ця вага більш точно характеризує обсяг отриманої продукції, продуктивності праці тощо.

3. У вазі в перерахунку на стандартні показники якості. Необхідність застосування цього показника врожаю зумовлена тим, що продукція, очищена від відходів, може відрізнятися за рівнем вологості.

В аналітичних цілях використовується також показник чистого збору — величина врожаю після доробки за мінусом насіння на всю засіяну площу даної культури.

Показники врожайності. Відповідно до показників урожаю розрізняють видову врожайність, врожайність на пні перед початком своєчасного збирання і фактичну.

У практиці сільськогосподарських підприємств і статистичних органів середня врожайність сільськогосподарських культур визначається як відношення валового збору з основних, повторних і міжрядних посівів до фактично зібраної площі.

За групами однорідних культур (зернові, овочеві, плодові та ін.) визначається середня зважена врожайність, так звана врожайність із «строкатого» гектара:

, або y = ,

де у і S - відповідно врожайність і посівна площа окремих культур, а частка посіву окремих культур у загальній площі їх посіву

Тоді y=

По групах різнорідних культур, продукція яких не піддається прямому підсумовуванню і переведенню в умовно-натуральні показники (кормові одиниці, калорії тощо), визначається середній вихід продукції на 1 га посіву у вартісному виразі за формулою, аналогічною формулі середньозваженої врожайності:

W= = ,

Де S і d відповідно площі й частки посівів окремих культур або їх груп у загальній площі; w — вихід продукції з 1 га посіву окремих культур або їх груп у грошовому виразі.

Способи визначення врожаю та врожайності. Розрізняють кілька способів визначення врожаю та врожайності: окомірний, експертний (суб'єктивний); інструментальний (об'єктивний) шляхом вибіркового накладання на посіви перед збиранням квадратних метрівок (1 м х 1 м) і балансовий (на підставі спеціальних розрахунків щодо суцільних даних про фактичний збір і вибіркових даних про втрати врожаю). Застосування того або іншого способу визначення врожаю та врожайності залежить від мети і завдань дослідження, фаз розвитку рослин і самих показників врожаю та врожайності.