5.2. Форми роботи соціального педагога з сім'єю

Основні орієнтири пропонують нормативні документи, які регламентують роботу соціального педагога в системі освіти.

Соціальний педагог у закладі освіти покликаний забезпечувати соціально-педагогічний захист дитини та її прав, підвищувати психолого-педагогічну культуру батьків, сприяти успішній соціальній адаптації дитини, її функціонуванню.

Провідний методологічний принцип соціальної педагогіки в роботі з сім'єю є таким: сім'я - це головний осередок суспільства де здійснюється базисна соціалізація дітей за рахунок посилення всіх її основних функцій, і в першу чергу - виховної, рекреативної (фізичної, матеріальної, моральної, психологічної взаємодопомоги, організації дозвілля), регулятивної та феліцітологічної (відчуття шастя в сім'ї).

До проблем, що становлять зміст соціально-педагогічної роботи з сім'єю входять:

• систематизація та оновлення найбільш доцільних форм і методів роботи з сім'єю;

• пошук певних шляхів взаємодії сім'ї з «відкритою» школою, із залученням всіх елементів мікросередовиїца;

• опора в співробітництві з сім'єю на діяльність соціального педагога з метою посилення ролі сім'ї в соціалізації дітей та юнацтва.

Перспективними шляхами в роботі з сім'єю є формування нових взаємин між сім'єю і школою.

Націленість сучасної школи на сім'ю створює умови для формування єдиної відкритої соціально-педагогічної системи. Провідною ідеєю сучасних систем такого типу є:

• опора на сім'ю з метою підвищення ЇЇ педагогічної освіченості й культури батьків;

• організація суспільно корисної та культурно-дозвільної спільної діяльності батьків та дітей, залучення до цих процесів громадських формувань, виробничих колективів мікрорайону;

• використання національних звичаїв і традицій виховання.

Уведення в структуру «відкритої» школи нових посад та об'єднань (соціальних педагогів і психологів, організаторів за місцем проживання, формування різновікових об'єднань в соціумі тощо) також сприяє формуванню нових відносин між школою і сім'єю.

Форми роботи соціального педагога в межах школи, оновлення системи педагогічної освіти батьків. Обов'язковим елементом системи є диференціація сімей на групи відповідно до ставлення до своїх батьківських обов'язків, морально- психологічної атмосфери в сім'ї. Дієвість визначених методів залежить від ретельності та об'єктивності їх вивчення. Допомогти в цьому може система критеріїв, зокрема:

• кількісний та якісний склад сім 'ї;

• професійні та любительські інтереси її членів;

• морально-психологічний клімат сім'ї.

Для їх визначення застосовуються індивідуальні та групові методи дослідження.

Проведена диференціація сімей дозволяє зробити розумне планування та організувати роботу соціального педагога в соціумі, надати відповідні рекомендації шкільній адміністрації. План повинен мати не менше трьох розділів: педагогічна освіта, організація спільної діяльності дітей та батьків у мікрорайоні, індивідуальна робота з сім'ями.

Пошук нових форм педагогічного просвітництва включає застосування ділових ігор, диспутів, зустрічей за круглим столом. Покращанню стосунків між батьками і дітьми може сприяти діяльність проблемної фупи «Сім'я: проблеми, пошуки, рішення», яка лід керівництвом соціального педагога обговорює актуальні питання сучасної сім'ї та сімейного виховання, проводить соціально-педагогічний аналіз сімей, створює умови для виявлення стану піклування про дітей « фупи ризику», дітей з особливими вадами у розвитку, поведінці тощо.

Форми роботи соціального педагога з сім'єю різноманітні, їх вибір залежить від структури сім'ї, її потреб, проблем, взаємин, які склалися в сім'ї та її оточенні.