7.3. Причини й наслідки дитячого алкоголізму

Необхідно звернути увагу, що прилучення до спиртних напоїв дітей і підлітків найбільш інтенсивно проходить у трьох вікових періодах: раннього дитинства, дошкільного й молодшого шкільного віку, дитячого і юнацького віку. Розглянемо послідовно кожний з трьох періодів.

Перший період - раннє дитинство, у якому алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, уживання алкоголю в період вагітності й годівлі груддю, що веде до аномалій фізичного й психічного розвитку дитини.

Накопичені наукою дані показують, наскільки важкі наслідки споживання спиртного вагітною жінкою, тому що при цьому відбувається безпосередній контакт плода, що розвивається, з алкоголем. Постачання плода всім необхідним, як відомо, іде через плаценту, яка володіє до того ж і захисною функцією; однак здатністю затримувати отрути, в тому числі й етиловий спирт, плацента не володіє. Алкогольне отруєння плода, особливо в перші три місяці, коли йде інтенсивний процес закладки внутрішніх органів і систем, призводить до різних аномалій розвитку, інакше кажучи до каліцтв: недорозвиненню або повній відсутності рук і ніг, зрощенню пальців, дефектам розвитку полових органів, зменшенню розміру голови, короткому розрізу очної щілини й т.д.

Так як плід беззахисний перед алкоголем, він не може запобігти проникненню алкоголю в головний мозок, в результаті чого спостерігається його недорозвинення, водянка або мозкові грижі. Такі діти якщо й не гинуть у ранньому віці, то на все життя залишаються розумово відсталими.

Другий період - дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найбільш істотними причинами є дві - педагогічна неграмотність батьків, що призводить до алкогольного отруєння організму, і сімейні алкогольні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного.

Педагогічна неграмотність батьків проявлясгься в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь підсилює апетит, поліпшує сон, полегшує прорізування зубів. Серед батьків існує уявлення, що вживання невеликих доз спиртного в ранньому дитинстві запобігає можливості пристрасті до алкоголю в зрілому віці. Розплачуються батьки за свою неграмотність алкогольним отруєнням дітей, що може навіть призвести до смертельного результату.

Алкоголізації дітей і підлітків сприяє алкогольне оточення, що становлять найближчі родичі, а гакож стійкі алкогольні традиції, пов'язані звичайно з урочистими, радісними або сумними подіями. В укоріненні алкогольної традиції фатальну роль грає виховання дітей у родинах в умова систематичного вживання спиртних напоїв із частуванням дітей. Коли споживання алкоголю в родині не вважається злом, прилучення дітей до спиртного не викликає занепокоєння.

Сприйняття й поступове засвоєння алкогольних звичаїв починається задовго до появи потреби в алкоголі. Обстеження дітей старшої групи дитячих садів показало, що вони в грі з достатньою точністю копіюють зовнішні атрибути дорослого застілля з імітацією чокання келихами, тостів. У молодших школярів неусвідомлено починає формуватися уявлення про алкоголь, як про особливий, обов'язковий супутник свят і зустрічей, притягальний символ дорослого життя.

Біологічними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, передається тільки схильність до нього, що випливає з особливостей характеру, отриманого від батьків. У розвитку пияцтва в дітей вирішальну роль грають дурні приклади батьків, обстановка пияцтва в родині.

Третій період - підлітковий і юнацький вік. Як основні причини можна назвати наступні сім: неблагополуччя родини; позитивна реклама в засобах масової інформації; незайнятість вільного часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід від проблем; психологічні особливості особистості;

самоствердження. У цей період відбувається формування потяга до алкоголю, що переростає у звичку, приводячи в більшості випадків до алкогольної залежності дитини.

Алкоголь як показник неблагополучия родини. Морально- емоційна сторона сімейних відносин - найважливіша умова морального розвитку дітей. Характер цих відносин виступає як головна обставина благополуччя або неблагополучия родини, від якого залежить успіх або неуспіх сімейного виховання.

Виділяють кілька типів родин, у яких дитина починає вживати спиртні напої частіше, ніж в інших родинах:

1. конфліктні родини, коли відносини між членами родини будуються зі типом суперництва, ізоляції, невротичного доповнення. У таких родинах спотворюється сприйняття близьких. Члени родини приписують один одному переважно негативні якості й наміри. Щоб домогтися яких-небудь поступок, діти починають зловживати спиртним. Реакція протесту може бути спрямована й на зло, і на добро. Протест буває активним або пасивним. При пасивному протесті, внаслідок несправедливого відношення до дитини з боку батьків, вона замикається в собі. У випадку активного протесту діти можуть тікати з дому, красти речі, битися;

2. десоціалізовані родини, що ведуть аморальний, а в більшості випадків антисоціальний спосіб життя, з низьким матеріальним рівнем, санітарною занедбаністю, неорганізованим побутом. Така родина активно формує в дітей аїресивно- оборонне відношення до зовнішнього світу, тому що увесь час перебуває в постійному конфлікті з навколишнім її соціумом. У таких родинах відсутній контроль за дитиною.

У дитини формується потреба приховувати алкоголізм своєї родини, переживаючи всередині свою неповноцінність. Ці діти стають соціально ізольованими. Дитина почуває себе в небезпеці у своєму домі, де повинна була б почувати себе більш захищеною. Дитина бачить невідповідність між тим, що говорять і що робиться в її родині. Так як в таких родинах дуже часті сварки, у дитини формується почуття провини й знижена самооцінка. Діти в алкогольних родинах можуть стати жертвами сексуальної образи, домагання або насильства, випробовуючи довгий час почуття сорому, ненависть, пригніченість.

У дітей і підлітків в неблагополучних родинах, як правило, не розвинена культура спілкування. Відсутність щиросердечної близькості з батьками й контактів з однолітками із благополучних родин, некомунікабельність призводять до пошуку вуличної компанії, часто неоднорідної за віком, де підлітки мають реальні можливості для самоствердження й насамперед через прилучення до алкогольних традицій компанії.

Алкоголь як засіб самоствердження. Одна з причин пияцтва підлітків - посилені домагання на дорослість. Споживання алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності, заможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння виявити себе в шкільному колективі обумовлюють часте вживання підлітками алкоголю заради самоствердження у вуличній групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в підлітковому віці звичайна й зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у питущого підлітка навичок корисної діяльності й інтересу до неї приводить його до вживання спиртного як до форми самоствердження, що тягне за собою пагубні наслідки.

Алкоголь як реклама. Привабливість для підлітків спиртних напоїв збільшується популяризацією вживання алкоголю в кіно, телевізійних передачах, рекламних роликах і проспектах.

Алкоголь як проводження часу. В зв'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльності громадських організацій, завищеною платою за всілякі додаткові освітні послуги (навчання музиці, танцям і т.д.) більшість підлітків відчуває надлишок вільного часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як правило, починають вживати спиртні напої. Коло активного соціального життя обмежується проблемами й інтересами алкогольної компанії, у якій іноді можна зустріти осіб, раніше осуджених, шо перебувають на обліку в інспекції по справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій у стані сп'яніння, а закінчується нерідко й серйозними правопорушеннями. Вживання спиртного стає патологічно необхідним атрибутом проводження часу, розширюється число приводів і мотивів пияцтва. Уживання алкоголю стає ледве не основним сенсом життя.

Алкоголь як компенсація психічних відхилень від норми. Психологічною передумовою розвитку алкоголізму в дітей часто стають відхилення від норми психічного здоров'я або патології, що утрудняють соціальну адаптацію особистості. Незалежно від причин появи дефекту (уроджена аномалія, захворювання психіки й т.д.) у дитини порушуються гармонічні відносини із соціумом, формується неадекватність самооцінки. Алкоголь у таких випадках є компенсуючим чинником, що дозволяє згладити наявну дезадаптацію особистості дитини, забезпечити її безболісне входження в групу однолітків, перебороти скутість і боязкість, підвищити мовну активність, виявити приховані можливості.

У спеціальній літературі виділено 4 типи особистості дитини, найбільш схильних до залучення в алкоголізацію:

1. діти із завищеною самооцінкою, які перейняли в батьків переконання у своїй непогрішності, що перебувають поза критикою;

2. діти з підвищеним почуттям жорстокості й агресивності;

3. діти, не пристосовані до життя в силу підвищеної опіки з боку батьків;

4. діти, піддані депресіям і параної.

Алкоголь як ілюзорна реальність. Деякі підлітки вживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан реально може виникнути у зв'язку з відчуженим положенням у родині або шкільному колективі. Складається такий стереотип поведінки, коли всі життєві проблеми вирішуються вживанням спиртного.

У найбільш загальному виді наслідки алкоголю з погляду спричиняємо!'їм шкоди можна розділити на чотири групи:

• соціально-економічні (передчасне залишення навчання, різке зниження продуктивності праці, збільшення виробничого й побутового травматизму, витрати на різні протиалкогольні заходи й т.д.);

• соціально-психологічні (розрив сімейних, шкільних, трудових або інших соціально-позитивних зв'язків, духовна й моральна катастрофа особистості, погіршення морально-психологічного клімату мікросередовища й т.д.);

  • кримінальні (здійснення злочинів, залучення в злочинну діяльність інших осіб, створення ситуацій, що сприяють криміналізації й віктимізації і т.д.);

• фізичні (наноситься шкода не тільки здоров'ю конкретних людей, що зловживають алкоголем, але й здоров'ю майбутніх поколінь).