- •7.5 Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки………………………………….235 2
- •1.5. Функції соціального педагога 9
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога 12
- •Слово до майбутнього соціального педагога
- •Розділ 1. Новий час - нова професія. Професійна діяльність соціального педагога
- •1.1. Характеристика професійної діяльності соціального педагога
- •1.2. Об'єкти і провідні види професійної діяльності соціального педагога
- •Напрями діяльності соціального педагога
- •1.4. Базові характеристики соціального педагога
- •1.3. Суб'єкти професійної взаємодії соціального педагога
- •1.5. Функції соціального педагога
- •1.6. Посадові обов'язки соціального педагога
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога
- •Соціальні:
- •Психологічні:
- •Педагогічні:
- •Соціально-педагогічні:
- •1.8. Соціальні ролі у практичній діяльності соціального педагога
- •Модель професійної діяльності соціального педагога
- •Запитання для самоконтролю
- •В чому полягає сутність професії соціального педагога?
- •Які найважливіші кваліфікаційні вимоги до соціального педагога?
- •Література
- •Розділ 2. Основи соціальної педагогіки як науки і як сфери практичногї діяльності
- •2.1. Загальне уявлення про соціальну педагогіку
- •2.2. Визначення поняття соціальна педагогіка
- •2.3. Провідні категорії соціальної педагогіки
- •2.4. Основні напрями наукових досліджень у соціальній педагогіці
- •2.5. Зв'язок соціальної педагогіки з соціальною роботою
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 3. Робота соціального педагога в дошкільних закладах освіти
- •3.1. Захист прав дитини як соціально-педагогічна проблема
- •3.2. Дошкільна установа - відкрита соціально-педагогічна система
- •3.3. Взаємодія дитячого навчального закладу і сім'ї
- •3.4. Робота з сім'ями дітей-інвалідів
- •3.5. Робота соціального педагога дитячого садку з багатодітними сім'ями
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Розділ 4. Превентивна педагогіка і виховання як галузь соціальної педагогіки
- •Генезис поняття «виховання»
- •Соціально-педагогічний аспект превентивного виховання дітей
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 5. Сім'я як об'єкт діяльності соціального педагога
- •5.1. Типи і види сімей
- •Основні соціалізуючі функції сім'ї:
- •5.2. Форми роботи соціального педагога з сім'єю
- •5.3. Робота соціального педагога з сім'єю
- •5.4. Зміст роботи соціальною педагога з дітьми з неблагополучних сімей
- •5.5. Види роботи соціального педагога щодо соціальної допомоги дитині
- •Запитання до самоконтролю:
- •Література:
- •Розділ 6. Моніторинг виховної діяльності соціального педагога
- •6.1. Виховання як діяльність
- •6.2. Змістовна сутність моніторингу
- •6.3. Сутність моніторингу виховної діяльності
- •6.4. Функції моніторингу
- •6.5. Основні етани виховання Основними етапами виховання вважаються:
- •6.6. Основні принципи і закономірності виховання
- •6.7. Сучасні методи і прийоми виховання
- •6.8. Інформаційне забезпечення моніторингу виховної діяльності
- •6.9. Педагогічна діагностика у моніторингу виховної діяльності
- •6.10. Моніторинг якості освіти та виховання: спільне і особливе
- •6.11. Моніторинг готовності соціального педагога до виховної діяльності
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 7. Педагогічна профілактика адиктнвної поведінки дітей - особлива сфера діяльності соціального педагога
- •7.1. Поняття «адиктивна поведінка»
- •7.2. Алкоголізм і наркоманія - найсерйозніша соціально- педагогічна проблема
- •7.3. Причини й наслідки дитячого алкоголізму
- •7.4. Визначення наркоманії
- •7.5. Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки
- •2) Основними завданнями вторинної профілактики є:
- •7.6. Моделі педагогічної профілактики адиктивмої поведінки
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Тезаурус основних термінів і понять соціальної педагогіки
6.3. Сутність моніторингу виховної діяльності
Об'єктами моніторингу виховної діяльності закладу освіти можуть бути: зміст виховання; система виховання і виховної роботи; система науково-методичного забезпечення виховного процесу; участь учнів у виховній роботі; всебічний розвиток індивідуальності, сутнісних сил особистості, потреб, інтересів, здібностей, генетично заданих обдарувань, таланту, позитивних рис характеру, ідеалів, свідомості; соціалізація особистості; колективна діяльність учнів; педагогічна діяльність учителів; результати виховного процесу; різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів тощо.
Відповідно до законодавчих документів, об'єктами моніторингу можуть буги складові системи громадського, морального, інтелектуального, розумового, національного, соціального, трудового, сімейного, превентивного, естетичного, полікультурного, патріотичного виховання, виховання у системі військової освіти, у спеціальних установах для неповнолітніх, а також правова і психологічна безпека дітей та молоді, нормативно-правове, психолого-педагогічне забезпечення виховного процесу; зміст, здійснення кадрового, науково- методич ного забезпечення виховного процесу; підготовка та перепідготовка педагогічних та науково-педагогічних працівників до виховної діяльності.
Моніторинг виховної діяльності навчального закладу мас здійснюватись з метою:
удосконалення педагогічних форм, методів, технологій, які відповідають стратегічній меті розвитку суспільства, забезпечують засвоєння моральних та духовних цінностей, гармонію учнів із соціальним середовищем;
визначення результативності виховання учнів;
формування стратегій, різних виховних систем, відкритості, варіативності їх форм, методів, механізмів з обов'язковим використанням регіональних особливостей;
створення науково-методичної, матеріально-технічної бази для виховного процесу; забезпечення добору і розстановки педагогічних кадрів; налагодження зв'язків та координація зусиль усіх соціальних інститутів у справі виховання;
введення діяльності на основі демократизації та гуманізації шкільного життя і сприяння розвитку учнівського самоврядування;
створення умов для засвоєння національних та загальнолюдських цінностей, самовиховання і само- реалізації особистості, сприяння інтелектуальному, морально-духовному, фізичному та естетичному розвитку особистості в шкільній та позашкільній діяльності;
органічне поєднання організаційно-педагогічної, сімейно- родинної, національно-культурної та просвітницької діяльності учителя, батьків, учнів;
створення системи науково-організованого оцінювання та прогнозування розвитку системи виховної діяльності навчальних закладів, тобто національної системи моніторингу якості виховання (за зразком моніторингу якості загальної середньої освіти), що надасть змогу активізувати виховання учнів, основними завдання якого є:
забезпечення високого рівня освіченості і вихованості свідомого громадянина України, здатного до засвоєння досягнень світової культури з урахуванням загальнонаціональних, регіональних та етнічних особливостей, до участі у забезпеченні соціально- економічного розвитку України;
утвердження високих ідеалів гуманістичної культури і демократичних взаємовідносин людей, захист прав, гідності і чести своєї Батьківщини;
створення гуманного і демократичного виховного середовища школи, мікрорайону, регіону;
сприяння становленню особистості в усіх її демократичних, гуманістичних, інтелектуальних і культурних проявах;
розвиток самосвідомості, навчання проектуванню і реалізації особистісного життєвого вибору;
організація свідомої, цілеспрямованої самореалізації, формування демократичних і гуманістичних життєвих принципів і пріоритетів;
виховання патріотизму і національної самосвідомості, любові до свого народу, до України, що виявляється в турботі про благо народу, в сприянні становленню та утвердженню України як незалежної, правової, демократичної, суверенної держави;
виховання фізично досконалої особистості, формування фізичних здібностей, розвиток потреби у веденні здорового способу життя; створення умов для фізичного розвитку дітей та молоді;
Виховання в загальноосвітньому навчальному закладі є гуманістичним за сутністю і змістом. Воно забезпечується встановленням і підтримкою балансу державного, сімейного та суспільного виховання.
У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється організація і діяльність політичних партій; нетрадиційних для України релігійних організацій, заборонених законом, а також військових формувань.
Виховання має гуманістичний і світський характер.
Система виховання забезпечує права дітей та молоді згідно з міжнародними документами, ратифікованими Україною, дотримання принципів і положень Конституції України, законодавства з питань освіти і виховання в сім'ї, в навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форм власності, у закладах освіти, заснованих релігійними організаціями.
У зв'язку з тим, що метою виховання і освіти є провідна соціальна ідея, висунута суспільством на даному етапі, то принципи системи моніторингу в освіті можна вважати і основою здійснення моніторингу виховної діяльності.
У сучасній науково-педагогічній літературі визначаються наступні принципи:
узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;
об'єктивності одержання та обробки інформації, що передбачає максимальне виключення суб'остивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов у процесі перевірки якості підготовки;
комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;
безперервності та тривалості спостережень за станом загальної середньої освіти;
своєчасності отримання, обробки та викорисгання об'єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;
перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованість їх на розв'язання актуальних завдань розвитку загальної середньої освіти;
рефлексивності, що проявляється в аналізуванні на всіх рівнях управління якістю результатів навчально-виховної діяльності, здійсненні самооцінки і самоконтролю;
гуманістичної спрямованості моніторингу - створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату; неможливість використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій;
відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ.
