5.5. Види роботи соціального педагога щодо соціальної допомоги дитині

Якщо дитина нєблагополучна з вини батьків:

• індивідуальна робота з дитиною, батьками (відвідування, консультування);

• психолого-педагогічний консиліум;

• засідання п іклу вальної Ради;

• нарада за участю представників сільських, селищних рад, ЖЕКу, відомств, служб, громадських організацій;

• засідання комісії відділу (управління) освіти з питань всеобучу;

• міжвідомча комісія з охорони дитинства (райдерж-адміністрації, міськвиконкому);

• звернення до суду, прокуратури

Якщо дитина неблагополучна внаслідок зовнішніх обставин:

• контроль за встановленням та наданням пільг;

• перевірка матеріально-побутових умов проживання дитини;

• встановлення опіки, усиновлення;

• влаштування в інтернатний заклад;

• надання необхідної соціальної, правової, матеріальної чи педагогічної допомоги.

Додаткові види роботи соціального педагога з соціального захисту і підтримки дітей та їхніх родин у межах шкільного закладу и поза ним

1. Педагогічна просвіта батьків, класних керівників, консультування дітей, їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, з правових питань.

2. Створення баз даних учнів, що потребують уваги, на основі соціального паспорту школи та постійне ведення обліку учнів, які перебувають під опікою, здійснення систематичного контролю за їх вихованням, навчанням, станом здоров'я, матеріально- побутовими умовами утримання, збереження майна, яке їм належить, виконанням опікунами своїх обов'язків. Вживання необхідних заходів щодо захисту прав та інтересів підопічних.

3. Участь в обстеженні і підготовці висновку з питань виховання дітей при окремому проживанні батьків, розбіжності поглядів батьків щодо місця проживання; відбирання дітей; позбавлення батьківських прав.

4. Виступи в суді (за довіреністю міського відділу освіти) під час розгляду справ, пов'язаних з вихованням дітей, охороною їх прав та інтересів;

5. Підготовка матеріалів про доцільність позбавлення батьківських прав, відбір дітей на засідання опікунської ради.

6. Забезпечення учнів, які перебувають під опікою, єдиними квитками для пільгового проїзду в транспорті та оформлення інших видів пільг.

7. Участь в організації випуску дітей, які перебувають під опікою, консультування з питань працевлаштування та надання правової допомоги у їх подальшому влаштуванні.

8. Участь у засіданнях шкільної ради з профілактики правопорушень.

Паралельно з роботою в межах школи соціальний педагог також ознайомлюється з дільницею, підопічними, факторами ризику соціальних груп, вивчає можливості мікрорайону, соціальний склад його мешканців, встановлює зв'язок з установами мікрорайону, вивчає стан соціальної роботи з населенням, тобто здійснює соціальний патронаж мікрорайону, який належить до навчального закладу.

Усі види роботи соціальний педагог здійснює, керуючись посадовою інструкцією.

Соціальний педагог співпрацює:

1. З психологом. Звичайно, значну допомогу соціальному педагогу надає психолог навчального закладу. На початку роботи з конкретною сім'єю соціального педагога цікавить уся інформація, шо стосується особистості дитини, яка в ній виховується. Дослідження особистісних рис, акцентуацій характеру, особливостей взаємин здійснює шкільний психолог та надає соціальному педагогу узагальнену інформацію щодо особливостей особистості дитини, її стосунків з батьками, однолітками; дані оформлює у вигляді психологічної характеристики; здійснює психологічне консультування батьків або осіб, які їх замінюють. Психолог висвітлює на консиліумі, педраді, батьківських зборах причини та насідки психологічних проблем, які переживає дитина в неблагополучній родині, а також особливості проявів дезадаптації учнів; надає відповідні рекомендації класному керівникові, вчигелям щодо психологічних особливостей роботи з педагогічно занедбаними дітьми; проводить індивідуальну корекційну роботу. Соціальний педагог, оперуючи одержаною від психолога аналітичною інформацією, організовує роботу з сім'єю. Отже, у парі, практичний психолог і соціальний педагог спроможні ефективніше допомогти неблагополучній родині та дитині, яка багато пережила і потребує соціально-психологічної реабілітації.

2. З адміністрацією, класним керівником. Соціальний педагог бере участь у заходах контролю з виховної роботи, яку проводить адміністрація школи. Раз на тиждень представник шкільної адміністрації (директор, завуч), представник батьківського комітету разом із соціальним педагогом обходять усі класи, перевіряючи зовнішній вигляд дітей, додержання гігієни тощо з метою визначення контролю з боку батьків. Усі спостереження соціальний педагог фіксує у своєму журналі; уточнює дані про сім'ю, одержані із соціального паспорту класу, заносить (за необхідністю) додаткову інформацію до індивідуальної картки дитини, спілкується з класним керівником з приводу становища родини, планує відвідування. Таким чином, соціальний контроль здійснюється з боку шкільної, соціальної служби, з боку класного керівника і з боку адміністрації школи. Соціальний педагог аналізує інформацію, проводить бесіди з учнями й вирішує, яких саме заходів необхідно вжити у кожному конкретному випадку.

Соціальному педагогові необхідно усвідомити, що не все в роботі з дитино га її сім'єю він повинен виконувати самотужки. Значний обсяг цієї роботи покладається і на представників інших галузей, відомств, служб: кримінальної міліції (КМ), виконкому, служби у справах неповнолітніх (ССН), відділу у справах сім'ї та молоді, центру соціальних служб для молоді (ЦССМ), наркологічного диспансеру та ін. Тому для педагога надзвичайно важливо налагодити зв'язок з цими установами, а потім раціонально використовувати можливості кожної.

Отже, від того, наскільки ефективно соціальний педагог зуміє залучити до своєї роботи представників органів виконавчої влади та громадських організацій, залежить вирішення питань благополуччя кожної конкретної сім'ї, з якою він працює. На цьому етапі важливо визначити чіткі функції, повноваження різних установ, що займаються проблема сім'ї.

Соціальний педагог у разі необхідності здійснює переадресацію сім'ї до інших служб, які займаються соціальним захистом населення. Дня цього педагог має чітко знати повноваження відповідних служб, їх місцезнаходження, контактні телефони, здійснювати постійний зв'язок з відповідальними особами з охорони дитинства різних відомств. Соціальний педагог постійно ознайомлюється з останніми нормативними актами, законодавчими документами, наказами, розпорядженнями, які стосуються соціального захисту дітей; відвідує міжвідомчі наради, семінари, круглі столи; підвищує свою кваліфікацію.

Робота соціального педагога у закладі освіти потребує активного використання дієвих технологій соціальної роботи. Проблеми, з якими так чи інше працює соціальний педагог, пов'язані з сім'єю, захистом прав та інтересів дитини в ній, охороною здоров'я.

Сучасну сім'ю нині може спіткати кілька найгостріших проблем, частину з яких вона не може розв'язати без допомоги фахівців із соціальної роботи. Усі функції щодо надання допомоги тим, хто її потребує, виконують суб'єкти соціальної роботи. Це і держава загалом, яка здійснює соціальну політику, і органи місцевого самоврядування, громадські організації, фонди тощо. На рівні системи освіти здійснення соціального патронажу сім'ї та охорони дитинства покладено на місцеві органи управління освітою, навчально-виховні заклади, зокрема соціально-психологічну службу, яку представляють соціальний педагог і практичний психолог. Кожен із суб'єктів має своє завдання, повноваження та функції.

Завдання соціально-психологічної служби освіти у цьому напрямі - забезпечення одержання основних соціально-нравових потреб дитини, сприяння її успішній соціальній адаптації в умовах дитячого колективу і сім'ї, задоволення потреб дитини у розвитку і самореалізації.

Слід зазначити, що практичний психолог і соціальний педагог є фахівцями, які не можуть бути взаємо замінюваними, у кожного з них відповідно до фаху - своя методологія роботи, інструментарій, напрями та зміст діяльності, що відповідають їх функціональним обов'язкам. Зрозуміло, що їх сумісна праця, а також система роботи педагогічного колективу у взаємодії з іншими державними установами дозволяють певною мірою зазначати ефективність соціального супроводу дитини і сім'ї в сучасних умовах.

Актуальним постає питання про пошук придатних форм взаємодії усіх структур, органів та установ, які б були спроможні забезпечити сьогодні соціальний захист сім'ї, зокрема інтересів дитини. Слід особливу увагу звернути на формування основних напрямів форм та наповнити адекватним змістом діяльність соціального педагога у закладі освіти.

Соціальну основу співробітництва школи і сім'ї у вихованні дітей складає спільність мети і сімейного виховання. Тому так важливо для соціального педагога уникнути негативних факторів спілкування з батьками, які гальмують розвиток співробітництва. Найпоширеніші з них:

• авторитарний характер дій;

• відсутність вміння трансформувати сучасні соціальні вимоги в педагогічні завдання;

• низька педагогічна культура і відсутність гнучкості педагогічних позицій, низька комунікативність і культура спілкування;

• недостатній розвиток комунікативних здібностей;

• невміння реально оцінити виховний потенціал сім'ї, батьків

Необхідно пам'ятати про можливість негативного ставлення батьків до співробітництва. Тому в організації співробітництва з сім'єю багато залежить від особистісних якостей соціального педагога, його загальнокультурної та педагогічної досконалості.

Отже, сім'я є головним інститутом соціалізації. Вона пройшла великий історичний шлях розвитку, який призвів до суттєвих змін у функціях і значенні сім'ї в суспільстві. У сучасній сім'ї, як у дзеркалі, відбиваються всі складності та протиріччя соціально-економічного й морально-духовного розвитку суспільства. Це позначається на якості існування сім'ї, виконанні нею своїх завдань, серед яких провідним є виховання дітей. Сім'я вимагає захисту, уваги і поважливого ставлення до себе. Тому діяльність соціального педагога і скерована на те, щоб в процесі посередницької діяльності створювати найбільш сприятливі умови життєдіяльності сім'ї, залучати до цієї роботи всі виховні інститути.