6.8. Інформаційне забезпечення моніторингу виховної діяльності

Виховна діяльність навчального закладу базується на інформації, яка одночасно є і метою моніторингу, джерелом об'єктивності та складним процесом аналізу, відбору, класифікації як у змістовному, так і в організаційно-технічному планах.

Інформація у виховній діяльності являє собою множину певним чином упорядкованих, проаналізованих і синтезованих практично корисних даних, які використовуються суб'єктами моніторингу прогнозування, планування для прийняття конкретних дієвих заходів. Немає жодної складової системи виховання, що могла б реалізуватися без інформації. Інформація є невід'ємною функцією виховної діяльності, бо завжди пов'язана з її здобуттям, прийманням, аналізом і використання.

Виховна функція педагогічної інформації репрезентує:

• ознайомлення з науково-педагогічними дослідженнями в галузі сучасних гуманітарних наук, що характеризують рівень розвитку суспільства і наукового знання;

• визначення аксіологічних шляхів формування духовних цінностей;

• виховний вплив на учнів всього суспільного устрою та навколишнього виховного середовища;

• нові відомості про навколишній світ, одержувані в результаті взаємодії з ним;

• дані про глобальні освітньо-виховні процеси.

Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури свідчить про те, що дослідники у своїх наукових працях розглядають такі основні види інформації як соціально-педагогічна, педагогічна й управлінська.

Так, Л.М. Калініна розглядає соціально-педагогічну інформацію як специфічний різновид соціальної інформації, властивий установам і закладам освіти, який має специфічний зміст і характерні ознаки. Це пояснюється тим, на думку дослідниці, що при всій спільності такої інформації з іншими видами соціальної інформації, вона має свої, тільки їй притаманні властивості [14, 33].

Характеризуючи поняття «соціально-педагогічна інформація», науковці рекомендують враховувати його діалектичний характер у вузькому й широкому розуміння. Передусім соціально-педагогічна інформація належить до наукової інформації як видової, бо педагогіка це наука про виховання підростаючого покоління. Під науковою інформацією розуміють «здобуту в процесі наукового пізнання логічну інформацію, що відображає об'єктивні закономірності матеріального світу й використовується в суспільно-історичній практиці», або «фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської діяльності й думки, закони й методи вивчення об'єктів, певні форми й способи усвідомлення, які характеризують стан галузей наукового знання та їхні досягнення» [ 15,47].

Першоджерелами соціально-педагогічної інформації с суспільство, різні сторони і сфери суспільного життя, установи й загальноосвітні навчальні заклади, соціальні інститути. Проте це не означає, що суб'єкт управління (наприклад, керівник закладу) одержує всю соціально-педагогічну інформацію, яку використовує в процесі діяльності, безпосередньо від суспільства. Безперечно, частина її - це результат власного управлінського й життєвого досвіду, безпосереднього спілкування з людьми, соціальними колективами й групами, зв'язку з різними сторонами життя і сферами суспільства. Іншу, значно більшу за обсягом і різну за змістом частину соціально-педагогічної інформації суб'єкт управління здобуває в процесі педагогічної діяльності, безперервної освіти через систему соціальних інститутів, засоби масової комунікації та інші канали зв'язку.

Розглядаючи термін «соціально-педагогічна інформація» у вузькому розумінні цього слова, його слід розуміти як трансформовану з інформаційного простору у внутрішнє педагогічне середовище соціальну інформацію, а в широкому - сукупність знань, даних, повідомлень, відомостей, що передаються в часі й просторі про педагогічні й управлінські об'єкти, процеси, явища, про взаємодію об'єктів, науково обґрунтований педагогічний досвід, інновації, технології та зовнішнє соціальне середовище, які необхідні для пізнання й управління. Таким чином, соціально-педагогічна інформація є специфічною формою взаємозв'язку структурних компонентів загальноосвітнього навчального закладу як системи і формою її взаємодії з навколишнім соціальним середовищем.

В Українському педагогічному словнику академіком С.У. Гончаренко суть поняття «педагогічна інформація» визначається як «зміст будь-якого повідомлення, дані про щось, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі й просторі. Щоб акцентувати увагу на суттєвому змісті інформації часто використовують термін «семантична інформація» - тобто інформація, що має певний сенс, який можна зрозуміти й інтерпретувати за допомогою природної мови в процесі людського спілкування» [15,150].

У сучасній педагогіці широко вживається також термін «педагогічна інформатика» - науковий напрям, який опрацьовує теоретичні питання, методи й технології інформаційного забезпечення й автоматизації педагогічної діяльності з метою удосконалення педагогічного процесу, його індивідуалізації та оптимізації [16,251].

Виховна діяльність навчального закладу неможлива без забезпечення системи управління актуальною, вірогідною, достовірною інформацією. Безперервне забезпечення суб'єкта і об'єкта управління цінною інформацією є атрибутом, іманентно притаманним процесові управління.

Аналіз існуючих авторських трактувань дефініції «управлінська інформація» в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених (В.Г. Афанасьєв, В.П. Баймаковський, Г.В. Єльнікова, JI.M. Калініна, Л.Д. Квіртія, Ю.А. Конаржевський, В.В. Крижко, В.І. Маслов. Є.М. Павлютенков, B.C. Пікельна, ML1. Приходько, П.1. Третьяков, Т.1. Шамова та ін.) дозволяє нам вважати, що поняття «управлінська інформація» є досить широким. Воно охоплює всю сукупність необхідної для управління будь-яким об'єктом, процесом чи системою інфор­мації. Немає жодної функції управління, що могла б реалізуватися без інформації. Праця у сфері управління є невід'ємною від інформації, бо завжди пов'язана з ЇЇ виробленням, прийманням, обробленням та використанням.

Управлінська інформація являє собою множину певним чином упорядкованих, проаналізованих і синтезованих практично корисних даних (відомостей) про різні процеси, результати та умови функціонування об'єкта, які використовуються суб'єктом управління для організації управлінського впливу.

Управлінська інформація в навчальному закладі може бути класифікована за різними основами у такий спосіб: змістом; видами управління; суб'єктами управління; об'єктами управління; видами управлінської діяльності; ознакою щодо середовища формування; хронологією надходження до суб'єктів управління; пріоритетними аспектами діяльності суб'єктів управління й навчально-виховного процесу; часом дії управлінської інформації; способом роботи з інформацією; якісними характеристиками інформації; рівнем управління загальноосвітнім навчальним закладом як соціально- педагогічною системою; формою подання інформації; характером подання даних щодо змісту управління; засобом вираження і фіксації інформації; ступенем стабільності інформації; ступенем визначеності інформації; формою передачі інформації; способом передачі інформації; напрямом руху інформації; джерелом виникнення інформації; належністю до підсистем керованої системи; терміном часу подій.

Останнім часом все більш популярним серед дослідників і практиків є моніторинг, під яким прийнято розглядати діяльність суб'єкта щодо систематичного збору й використання інформації, отриманої в процесі спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності прогнозованому результату. Питання освітнього моніторингу у ракурсі інформаційного забезпечення управління школою розглядають у наукових працях Н.О. Вербицька, В.Ю. Бодряков, Г.В. Єльникова, В.О. Кальнєй, ВМ Лізінський, О.А. Орлов, СЛ. Подмазін, Е.Н. Ричіхіна, С.Є. Дійшов та інші.

«Інформаційний підхід є могутнім засобом підвищення рівня досліджень й оптимізації багатьох конкретних процесів», - звертає увагу дослідників В.З. Коган й стверджує, що це є незаперечно доказаним [17].

Проте проблема інформаційного забезпечення виховної діяльності не тільки не розв'язана, а багатьма педагогами і керівниками навчальних закладів навіть не усвідомлена й тому недооцінена, а іноді й зовсім не використовується.

У процесі діяльності всі суб'єкти управління й навчально- виховного процесу освітнього закладу цілеспрямовано використовують педагогічно доцільну інформацію, певні характерні її види, зміст, обсяг. Розглядаючи освітній заклад як відкриту соціально-педагогічну систему і не заперечуючи попередніх науково обгрунтованих класифікацій педагогічної інформації, у книзі Л.М. Калініної «Технологія інформаційного управління закладом освіти» систематизовано, частково доповнено й представлено класифікацію соціально-педагогічної інформації, в основу якої покладено: зміст, джерело надходження, ступінь обов'язковості виконання інформації, хронологію надходження інформації, призначення, спрямованість руху інформаційного потоку, способи роботи з інформацією, якість, ступінь оброблення, стан соціально-педагогічної системи, термін дії інформації.

Ми повністю погоджуємося з висновками дослідниці, шо інформаційне забезпечення процесу управління «як результат аналітико-синтетичного оброблення даних (відомостей) щодо об'єкта управління і як складне поєднання взаємопов'язаних інформаційних потоків [13,41]: покликане сприяти фільтрації, відбору, оцінці, систематизації з усієї сукупності саме тієї інформації, що відображає реальну освітню ситуацію та задовольняє інформаційні потреби суб'єктів у релевантній, вірогідній, вичерпній інформації для розв'язання задач управління й виконання функціонально-посадових обов'язків.

Сучасні умови формування інформаційного суспільства зумовлюють модернізацію змістового наповнення управлінських інформаційних систем і їх автоматизацію, моделювання й запровадження автоматизованого інформаційного забезпечення управління загальним навчальним закладом нарівні з ручним, а також їх оптимізацію та поєднання [ 14,71 ].

Саме інформатизація управління в змозі забезпечити якісно новий рівень підтримки всіх учасників виховного процесу необхідними даними, виключити стихійність і невизначеність у використанні даних й гарантувати оперативне надходження оптимальної за обсягом і змістом інформації, яка в даний час необхідна суб'єкту управління.