Тема 9. Відповідальність платників податків

11. Види відповідальності за податкові порушення

Для забезпечення стабільного надходження платежів та підтримання належної податкової дисципліни законодавством про оподаткування визначається міра відповідальності за скоєні податкові правопорушення. Така відповідальність поширюється як на платників податків, так і на податкових агентів.

Розрізняють фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність платників.

Фінансова відповідальність встановлюється в вигляді нарахування та стягнення пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань та застосування фінансових (штрафних) санкцій за вчинені порушення.

Пені нараховується у відсотках до суми несвоєчасно здійсненого платежу і має подвійне призначення. З одноп боку, вона компенсує втрати бюджету, зумовлен інфляційними чинниками, з іншого - є своєрідни покаранням за неналежне виконання платником своїх зобов'язань та попередженням про можливі наслідки порушення платіжної дисципліни у майбутньому.

Фінансові санкції здебільшого застосовуються абсолютних сумах за фактом податкового правопорушння. або у сумах, кратних несплаченому, прихованому платежу, безпідставно отриманому доходу, несвоєчасно виконаному зобов'язанню та інш.

До адміністративної відповідальності притягаються платники податків - фізичні особи, а також посадові особи підприємств, організацій та установ, які не виконують або виконують неналежним чином покладені на них обов'язки з оподаткування.

Кримінальна відповідальність наступає за найбільш важкі злочини у сфері оподаткування - ухилення від сплати податків у великих розмірах, фальсифікацію даних обліку і звітності, підробку документів тощо.

9.2. Порядок нарахування пені

Практика застосування пені, як міри фінансової відповідальності платників податків в Україні знає два підходи:

І.Пеня нараховується на суму несвоєчасно здійсненого платежу за кожен день прострочення за твердими процентними ставками.

2.Пеня нараховується на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання комбінованим способом: за твердими процентними ставками та за ставками, які враховують рівень інфляції і прив"язані до облікової ставки Національного банку.

Донедавна такий комбінований метод реалізувався за наступною схемою: в розрізі усіх податків та неподаткових платежів, за виключеним податку на прибуток та податку на додану вартість, пеня нараховувалась за твердими процентними ставками. За несвоєчасну сплату податку на додану вартість та податку на прибуток платникам нараховували пеню, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку, яка діяла на момент стягнення недоїмки.

Для забезпечення єдиних підходів у нарахуванні пені з 1 квітня 2001 року впроваджено порядок, при якому пеня за всіма податками та неподатковими платежамі-нараховується за єдиною методикою, з врахуванням облікової ставки. Виняток зроблено лише для зовнішньо економічних операцій, де пеня за несвоєчасно надходження виручки із-за кордону нараховується зі ставкою 0,3 відсотки за кожен день просточенш встановленого терміну.

Нарахування пені розпочинається від першого робочого дня після граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання та закінчується датою погашення податкового боргу. За часткової сплати суми боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Розрахунок пені здійснюється за наступним алгоритмом:

Пз = По *ПБ* Дпб,де:

ПЗ - загальна сума пені;

По - ставка пені за один день прострочення;

ПБ - сума податкового боргу; Дпб - кількість днів існування податкового боргу.

Ставка пені за один день прострочення розраховується шляхом множення облікової ставки на 120 відсотків та діленням на кількість днів у календарному році. Причому, якщо облікова ставка на дати виникнення та погашення податкового боргу неоднакова, для розрахунку береться більший її розмір.

Умовний приклад розрахунку пені: