10.6. Звітність про надходження платежів

Звітність податкових органів виступає важливим елементом фіскального адміністрування. Вона дає можливість не тільки визначати рівень виконання бюджетів за доходами, але й оцінювати ефективність податкової системи держави та роботу її податкових органів.

Коло користувачів звітної інформації виходить далеко за межі фіскальних служб і охоплює інші зацікавлені органи державної влади та управління, навчальні, дослідницькі, а також міжнародні організації. Тому така звітність повинна бути в належній мірі інформативною, оперативною та, за виключенням обмеженого кола показників, доступною для зацікавлених користувачів. Разом з тим організація звітності податкової служби повинна відповідати принципу економічної доцільності, тобто забезпечувати оптимальне поєднання критеріїв достатньої інформативності та мінімальних затрат.

Пріоритетною формою звітності податкових служб є звітність про надходження коштів до бюджетів. У вітчизняній податковій практиці така звітність за формою № 1 -П " Звіт про суми фактичних надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів" складається щомісячно станом на 1 число місяця, наступного за звітним.

Звітність формується підрозділами обліку і звітності податкових органів в автоматизованому режимі за даними з реєстрів надходжень та повернень платежів. Для забезпечення достовірності звітних даних податкові інспекції(адміністрації) попередньо звіряють показники мобілізованих платежів із базами даних органів Державного казначейства та фінансових органів, що засвідчується відповідними довідками.

Державні податкові адміністрації в областях складають та подають щомісячні звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів як Державній податковій адміністрації України, так і Головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій і обласним управлінням Державного казначейства. З огляду на функціональні інтереси користувачів, звітність на адресу ДПА України подається в розрізі низових податкових інспекцій, для фінансових органів та органів держказначейства - з урахуванням адміністративно-територіального поділу областей.

Для забезпечення звітною інформацією фахівців з адміністрування податків в межах податкового органу, звітність ф. № 1-П розміщують на сервері податкової інспекщї(адміністрації).

Зведені звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів затверджуються керівником центрального податкового органу і подаються наступним адресатам:

на паперових носіях - Верховній Раді України, Адміністрації Президента України та Держкомстату України;

засобами електронного зв"язку - Міністерству фінансів та Державному казначейству України.

Тема 11. Протидія ухиленню від оподаткування.

11.1. Поняття та масштаби ухилення від оподаткування

Попри усі намагання фіскальних органів залучити до бюджету та державних цільових фондів належні до сплати платежі, частина із них залишається несплаченими. Причинами цього є недоліки в нормативному забезпеченні оподаткування, прорахунки в роботі фіскальних органів та намагання платників мінімізувати(занизити) свої податкові зобов'язання.

Очевидно, що порушники не складають звітності про обсяги ухилення від оподаткування, з причини своєї латентності це явище не піддається реальному обліку, тому точно оцінити втрати бюджету немає можливості. Проте існують методики, які дають можливість з певною вірогідністю обраховувати масштаби недобору податків.

Зо оцінками фахівців податкової служби, 47 відсотків валового внутрішнього продукту України створюється у сфері тіньової економіки. В окремих дослідженнях цей показник ще вищий (до 60%). Відповідно, майже половина ново створеної вартості не підлягає оподаткуванню. З огляду на офіційно оприлюднені ДПА України показники виконання бюджетних призначень, логічно допустити, що в результаті ухилення від оподаткування Україна щорічно не добирає лише до Державного бюджету біля 20 млрд. грн.

Про значні обсяги ухилення від оподаткування свідчить статистика податкового аудиту. Проведеними податковими органами у 2001 році перевірками дотримання законодавства про оподаткування порушення виявлені у 98,6 відсотка перевірених юридичних осіб. Не спостерігалося істотного підвищення податкової дисципліни і у 2002 році.За перше півріччя 2002року донараховано узгодженних податковихзобов»язань у 2,3 раза більше, ніж за відповідний період попереднього року.

Ухилення від оподаткування в значних обсягах має місце і в державах із традиційно розвинутими податковими системами та значним досвідом адміністрування податків. Так, для прикладу, за даними Головного податкового управління Франції, внаслідок ухилення від оподаткування бюджет щороку недоутримує від 15 до 25 відсотків річного збору.

Дослідники виділяють два способи заниження платежів. Перший із них, зумовлений порушенням чинних нормативних актів з питань оподаткування, називають ухиленням від оподаткування (англ. - їах еуазіоп, рос. - уклонение от налогообложения). Другий спосіб зменшення обов'язкових платежів до державної скарбниці, пов"язаний із умілим використанням колізій в чинному податковому та іншому законодавстві, дістав назву уникнення оподаткування. Уникнення від оподаткування нерідко називають "оптимізацією податків", "оптимізацією оподаткування", "податковим плануванням".

Незважаючи на термінологічні відмінності, обумовлені способом заниження податків, в службовому лексиконі податківців, нормативних документах, офіційній і публіцистичній літературі тощо, найбільш уживаний вираз "ухилення від оподаткування", під яким розуміють зменшення податкових платежів як легальними та нелегальними способами.