- •Тема1. Теоретико-організаційні засади фіскального адміністрування
- •1.1. Зміст та принципи фіскального адм ін істрування
- •1.2. Нормативне забезпечення фіскального адміністрування
- •1.3. Інформаційне забезпечення фіскального адміністрування
- •Тема 2. Контролюючі органи
- •2.1. Система контролюючих органів
- •2.2. Державна податкова служба в Україні
- •2.3. Завдання та права податкових органів
- •2.5. Державна митна служба
- •2.4. Податкова міліція
- •2.6. Пенсійний фонд України та Фонди соціального страхування
- •2.7. Координація діяльності контролюючих органів
- •Тема3. Облік платників податків та внесків до цільових державних фондів
- •3.1. Платники податків, їх права і обов"язки
- •3.2. Порядок взяття платників на облік
- •3.3. Зняття платників з обліку
- •3.4, Особливості зняття платників з обліку у зв"язку із зміною місця діяльності або місця проживання платника - фізичної особи
- •5 5 Облік відкритих платникам рахунків у банківських установах
- •Тема 4.Визначення обсягу податкових зобов'язань
- •4.1. Способи визначення податкових зобов "язань.
- •4.2. Податкові декларації
- •4.3. Визначення податкових зобов'язань податковим органом
- •4.4. Податкове повідомлення та податкова вимога
- •4.5. Узгодження податкових зобов "язан ь
- •4.7. Терміни давності за податковими зобов "язаннями
- •Тема 5. Організація добровільної сплати податків
- •5.1. Приймання податкової звітності
- •5.2. Особливості приймання уточнених податкових декларацій та розрахунків
- •5.3. Камеральні перевірки декларацій та розрахунків
- •5.4. Терміни та джерела погашення податкового зобов'язання
- •5.5. Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань
- •Тема 6. Примусове стягнення податкової заборгованості
- •6.1. Еволюція методів примусового стягнення платежів
- •6.2. Податкова застава - спосіб забезпечення погашення заборгованості перед бюдже-том та державними цільовими фондами
- •6.3. Адміністративний арешт активів платників
- •Тема 7. Податковий контроль
- •7.1 Зміст та способи здійснення податкового контролю
- •7.2. Класифікація податкових перевірок
- •7.3. Формування та затвердження Національного плану перевірок
- •7.4. Алгоритм виїзної документальної перевірки
- •7.5. Позапланові виїзні документальні перевірки
- •7.5. Взаємодія підрозділів податкової служби при проведенні виїзних перевірок
- •Тема 8. Контроль податкових органів за сферою обігу ютівки, Рєстратори розрахункових операцій
- •8.1. Необхідність та методи здійснення контролю за сферою готівкового обігу.
- •8.2. Види реєстраторів розрахункових операцій
- •8.3. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій
- •8.3. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок
- •8.5. Контроль за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
- •8.6. Відповідальність за порушення порядку застосування коро.
- •Тема 9. Відповідальність платників податків
- •11. Види відповідальності за податкові порушення
- •9.3. Штрафні санкції за порушення законодавства про оподаткування
- •9.4. Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій
- •9.6. Кримінальна відповідальність за податкові порушення
- •Тема 10. Оперативний облік та звітність про надходження платежів
- •10.1. Організація оперативного обліку податків і зборів.
- •10.2. Особові рахунки платників податків та порядок їх ведення
- •10.3. Облік нарахованих платежів.
- •10.4. Облік сплачених податків та неподаткових платежів.
- •10.5. Порядок проведення взаємозвірення з платниками та закриття особових рахунків
- •10.6. Звітність про надходження платежів
- •Тема 11. Протидія ухиленню від оподаткування.
- •11.1. Поняття та масштаби ухилення від оподаткування
- •11.2. Стратегія ухилення від оподаткування
- •11.3. Протидія податкових органів ухиленню від сплати податків.
10.6. Звітність про надходження платежів
Звітність податкових органів виступає важливим елементом фіскального адміністрування. Вона дає можливість не тільки визначати рівень виконання бюджетів за доходами, але й оцінювати ефективність податкової системи держави та роботу її податкових органів.
Коло користувачів звітної інформації виходить далеко за межі фіскальних служб і охоплює інші зацікавлені органи державної влади та управління, навчальні, дослідницькі, а також міжнародні організації. Тому така звітність повинна бути в належній мірі інформативною, оперативною та, за виключенням обмеженого кола показників, доступною для зацікавлених користувачів. Разом з тим організація звітності податкової служби повинна відповідати принципу економічної доцільності, тобто забезпечувати оптимальне поєднання критеріїв достатньої інформативності та мінімальних затрат.
Пріоритетною формою звітності податкових служб є звітність про надходження коштів до бюджетів. У вітчизняній податковій практиці така звітність за формою № 1 -П " Звіт про суми фактичних надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів" складається щомісячно станом на 1 число місяця, наступного за звітним.
Звітність формується підрозділами обліку і звітності податкових органів в автоматизованому режимі за даними з реєстрів надходжень та повернень платежів. Для забезпечення достовірності звітних даних податкові інспекції(адміністрації) попередньо звіряють показники мобілізованих платежів із базами даних органів Державного казначейства та фінансових органів, що засвідчується відповідними довідками.
Державні податкові адміністрації в областях складають та подають щомісячні звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів як Державній податковій адміністрації України, так і Головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій і обласним управлінням Державного казначейства. З огляду на функціональні інтереси користувачів, звітність на адресу ДПА України подається в розрізі низових податкових інспекцій, для фінансових органів та органів держказначейства - з урахуванням адміністративно-територіального поділу областей.
Для забезпечення звітною інформацією фахівців з адміністрування податків в межах податкового органу, звітність ф. № 1-П розміщують на сервері податкової інспекщї(адміністрації).
Зведені звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів затверджуються керівником центрального податкового органу і подаються наступним адресатам:
на паперових носіях - Верховній Раді України, Адміністрації Президента України та Держкомстату України;
засобами електронного зв"язку - Міністерству фінансів та Державному казначейству України.
Тема 11. Протидія ухиленню від оподаткування.
11.1. Поняття та масштаби ухилення від оподаткування
Попри усі намагання фіскальних органів залучити до бюджету та державних цільових фондів належні до сплати платежі, частина із них залишається несплаченими. Причинами цього є недоліки в нормативному забезпеченні оподаткування, прорахунки в роботі фіскальних органів та намагання платників мінімізувати(занизити) свої податкові зобов'язання.
Очевидно, що порушники не складають звітності про обсяги ухилення від оподаткування, з причини своєї латентності це явище не піддається реальному обліку, тому точно оцінити втрати бюджету немає можливості. Проте існують методики, які дають можливість з певною вірогідністю обраховувати масштаби недобору податків.
Зо оцінками фахівців податкової служби, 47 відсотків валового внутрішнього продукту України створюється у сфері тіньової економіки. В окремих дослідженнях цей показник ще вищий (до 60%). Відповідно, майже половина ново створеної вартості не підлягає оподаткуванню. З огляду на офіційно оприлюднені ДПА України показники виконання бюджетних призначень, логічно допустити, що в результаті ухилення від оподаткування Україна щорічно не добирає лише до Державного бюджету біля 20 млрд. грн.
Про значні обсяги ухилення від оподаткування свідчить статистика податкового аудиту. Проведеними податковими органами у 2001 році перевірками дотримання законодавства про оподаткування порушення виявлені у 98,6 відсотка перевірених юридичних осіб. Не спостерігалося істотного підвищення податкової дисципліни і у 2002 році.За перше півріччя 2002року донараховано узгодженних податковихзобов»язань у 2,3 раза більше, ніж за відповідний період попереднього року.
Ухилення від оподаткування в значних обсягах має місце і в державах із традиційно розвинутими податковими системами та значним досвідом адміністрування податків. Так, для прикладу, за даними Головного податкового управління Франції, внаслідок ухилення від оподаткування бюджет щороку недоутримує від 15 до 25 відсотків річного збору.
Дослідники виділяють два способи заниження платежів. Перший із них, зумовлений порушенням чинних нормативних актів з питань оподаткування, називають ухиленням від оподаткування (англ. - їах еуазіоп, рос. - уклонение от налогообложения). Другий спосіб зменшення обов'язкових платежів до державної скарбниці, пов"язаний із умілим використанням колізій в чинному податковому та іншому законодавстві, дістав назву уникнення оподаткування. Уникнення від оподаткування нерідко називають "оптимізацією податків", "оптимізацією оподаткування", "податковим плануванням".
Незважаючи на термінологічні відмінності, обумовлені способом заниження податків, в службовому лексиконі податківців, нормативних документах, офіційній і публіцистичній літературі тощо, найбільш уживаний вираз "ухилення від оподаткування", під яким розуміють зменшення податкових платежів як легальними та нелегальними способами.
