3.8. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва

У 1948 році американський економіст Пол Самуельсон довів теорему вирівнювання цін на фактори виробництва (Factor Price Equalization Theorem), яка отримала назву теореми Хекшера-Оліна-Самуельсона - міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва у торгуючих країнах.

Гомогенний капітал - це капітал, який має однакову продуктивність та ризикованість; гомогенна праця - це праця з однаковим рівнем підготовки, освіти та продуктивності; гомогенна земля - це земля з однаковою родючістю, станом ґрунтів тощо.

Для доведення теореми про вирівнювання відносних цін на фактори виробництва скористаємось графіком, зображеним на рис. 6.

Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва базується на тих самих припущеннях, що і теорія Хекшера-Оліна. Відповідно до вихідних умов ціна праці (w), виражена через ціну капіталу ( r ), - відносна ціна праці як фактора виробництва (w/r) - відкладена по горизонтальній осі, а ціна товару 1, виражена через ціну товару 2, - відносна ціна товару 1 (P₁/P₂) - по вертикальній осі.

Рисунок 3.5. Вирівнювання відносних цін на фактори виробництва

При відсутності торгівлі відносна ціна праці як фактора виробництва у країні 1 становить OG, а у країні 2 - OI. Відповідно відносна ціна товару 1 у країні 1 становить OF, а у країні 2 - OD. До початку торгівлі ринкова рівновага у країні 1 досягається у точці А, а у країні 2 - у точці В. Оскільки співвідношення (w/r) до початку торгівлі нижче для країни 1 та вище для країни 2, це означає, що країна 1 має відносну перевагу у виробництві трудомісткого товару 1, а країна 2 - у виробництві капіталоємного товару 2.

Внаслідок міжнародної торгівлі країна 1 починає спеціалізуватись на виробництві трудомісткого товару 1, і тому відносний попит на працю в цій країні буде зростати, що, у свою чергу, призведе до зросту відносної ціни праці (w/r), а це - до зросту відносної ціни (P₁/P₂) товару 1 у цій країні.

Оскільки країна 2 буде спеціалізуватись на виробництві капіталоємного товару 2, відносний попит на капітал у цій країні буде зростати, що призведе до зросту відносної ціни капіталу (r/w) або, що те ж саме, до падіння відносної ціни праці (w/r). Це, у свою чергу, призведе до зросту відносної ціни (Р₂/Р₁) товару 2 у цій країні або, що те ж саме, до падіння відносної ціни (P₁/P₂) товару 1.

Точки А та В починають просуватись назустріч одна одній доти, поки не зливаються у точці С, у якій відносна ціна товару 1 в обох країнах збалансується у точці Е, що призведе до вирівнювання відносної ціни праці в обох країнах, витраченої на його виробництво, у точці Н.

Отже, вирівнювання в результаті міжнародної торгівлі відносних цін на товари (або: досягнення відносною ціною на товар рівноважного стану) призводить до вирівнювання відносних цін і на фактори виробництва, за допомогою яких ці товари були вироблені.

Доведення цієї ж теореми стосовно абсолютних цін на фактори виробництва передбачає, що міжнародна торгівля вирівнює абсолютний рівень зарплат, які сплачуються за однакові види праці, та процентної ставки, яка виплачується на однаковий тип капіталу, у торгуючих країнах.