Передмова

Зростаюче значення міжнародних економічних відносин в період глобалізації зумовило виникнення потреби підготовки фахівців, здатних розв’язувати завдання економічної діяльності окремих підприємств, галузей та держави з урахуванням їх позиції на міжнародному ринку. Багатолітній досвід викладання міжнародної економіки свідчить про те, що теоретичні викладки повинні бути системними, тобто враховувати мікро- та макросередовище, яке склалося у певній країні та базуватися на конкретних розрахунках на базі реальних значень показників, які характеризують розвиток та динаміку економіки окремих країн та їх груп.

Пропонований курс лекцій призначений для студентів напряму 6.0501 "Економіка і підприємництво", які вивчають курс „Міжнародна економіка” у межах відповідного фахового спрямування. Його структура відображає основні питання, що стосуються міжнародних економічних процесів, засад та тенденцій міжнародних економічних відносин.

Загалом до розгляду протягом семестру пропонується сімнадцять тем (п’ятнадцять основних і дві факультативні), кожна з яких присвячена окремим аспектам міжнародної економіки. У конспекті до кожної з тем подано контрольні запитання, які можуть бути використані як при усному опитуванні студентів з метою перевірки якості засвоєння лекційного матеріалу, так і при проведенні контрольних робіт чи модулів. Слід відзначити, що контрольні запитання зустрічаються двох типів: для перевірки володіння термінологією та розуміння основних понять міжнародної економіки, а також для формування навичок будувати логічні взаємозв’язки між різними явищами та процесами міжнародних економічних відносин.

При підготовці даного курсу лекцій використані матеріали з джерел, зазначених у списку літератури та офіційних урядових сайтів. Автори сподіваються, що конспект лекцій знадобиться студентам та викладачам вищих навчальних закладів, а також всім, хто цікавиться проблемами міжнародної економіки.

Тема 1. Предмет та структура міжнародної економіки

1.1. Попит і пропозиція в міжнародній економіці

Міжнародна економіка є невід’ємною частиною загальної теорії ринкової економіки, яка досі не змогла дати універсального методу аналізу фундаментальних проблем та способу вирішення прикладних економічних задач, придатного для усіх країн чи їх груп.

Економісти досі сперечаються про спосіб та ступінь впливу держави на економічні процеси. Всі існуючі на сьогодні макроекономічні школи можна умовно поділити на три основні групи.

1. Неокласична школа. Основною проблемою вважається загальна рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. Допускається, що ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі. Держане втручання небажане.

2. Неокейнсіанська школа. Основною проблемою вважається пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги. Головний недолік ринку – нездатність цін і заробітної плати миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції і зрівноважувати їх. Тому потрібне державне регулювання економіки.

3. Школа раціональних очікувань. Пояснює поведінку суб’єктів господарювання тим, як вони оцінюють майбутню поведінку інших суб’єктів і розвиток макроекономічних показників. Зміна очікувань приводить до корекції економічної політики держав.

З неокласичної теорії відомо, що попит і пропозиція на конкретний товар врівноважують один одного, що проявляється у виникненні ціни рівноваги.

Сукупний попит (aggregate demand, AD) – обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін.

Сукупна пропозиція (aggregate supply, AS) – обсяг виробництва товарів, які виробники готові колективно запропонувати на ринок при існуючому рівні цін.

Сукупна пропозиція забезпечується виробництвом всередині країни та надходженнями з-за кордону. Сукупний попит визначається споживанням населення та господарюючих суб’єктів даної країни та споживанням резидентів інших країн.

Якщо вертикальну позицію займе крива сукупної пропозиції (AS), це означатиме, що скільки не збільшуй ціни, обсяги виробництва не зростуть (бракує ресурсів). Абсолютна нееластичність.

Рис. 1.1. Сукупний попит і сукупна пропозиція

Якщо вертикальну позицію займе крива сукупного попиту (AD), це означатиме, що скільки не збільшуй ціни, обсяги споживання не зменшаться (хліб). Абсолютна нееластичність.

Якщо горизонтальну позицію займе крива сукупної пропозиції (AS), це означатиме, що за незмінної ціни, обсяги виробництва зростатимуть необмежено. Абсолютна еластичність.

Якщо горизонтальну позицію займе крива сукупного попиту (AD), це означатиме, що за даної незмінної ціни, обсяги споживання необмежені. Абсолютна еластичність.

Далі по графіку: при зміні одного параметра (попит або пропозиція) з фіксуванням іншого ...

При одночасній (однаковій зміні) параметрів ...

Одна умова – кут нахилу кривих не змінюється. Кількість споживачів і виробників (з їх ресурсами) необмежена. Інакше бракує внутрішнього ринку – йдемо на зовнішній, виникає потреба торгівлі.

Але торгувати можна не кожним товаром.

Товар (commodity good) – предмет, який задовольняє будь-яку суспільну потребу і вироблений для обміну, тобто який має цінність, котра встановлюється в процесі його обміну на інші товари.

Товар торговий (tradable good) – товар, який може рухатись між різними країнами (с/г, добувна і обробна промисловість).

Товар неторговий (nontradable good) – товар, який споживається в країні, де і був виготовлений, і не переміщується між країнами (комунальні послуги, будівництво, торгівля, ресторани, готелі, транспорт, оборона, соціальні послуги, освіта, охорона здоров’я, громадські роботи, особисті послуги (перукарня, секс???)).

Відмінність – ціна на торгові товари визначається попитом і пропозицією не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Крім того, ціна на торгові товари відчуває ціни на світовому ринку, а ціни на неторгові товари можуть сильно відрізнятися від світових.

Торгові товари діляться на експортовані (товари реального експорту і субститути експорту) та імпортовані (товари реального імпорту і субститути імпорту).

Виникає проблема співвідношення обсягів виробництва торгових і неторгових товарів. Якщо в країні скорочується споживання (виплата зовнішніх боргів, війни, зубожіння населення), то вироблені торгові товари можна (за умови їх конкурентоспроможності) продати на зовнішній ринок, а неторгові залишаються (виробники банкрутують)

Чи можна перемістити будинок з Польщі на територію України? (легше змістити кордон).