Ефект Фішера

Теорія паритету процентних ставок як основи визначення валютного курсу в майбутньому була б неповною, якщо не врахувати вплив інфляції. З загальної економічної теорії відомо, що номінальна процентна ставка завжди враховує очікуваний рівень інфляції, із тим щоб дохід банку по наданих кредитах завжди був позитивним. Інвестори, обираючи, в якій країні й в якій валюті вкласти капітал, обов'язково оцінюють темп майбутнього знецінення цієї валюти, щоб одержати позитивний відсоток. Як відомо, інвестора цікавить реальна процентна ставка - номінальна процентна ставка, оголошена банком, мінус темп інфляції. Вперше зв'язок між процентною ставкою і темпом інфляції чітко описав І. Фішер.

І. Фішер показав, що ріст прогнозованого рівня інфляції призводить до пропорційного росту процентних ставок і, навпаки, зниження рівня прогнозованої інфляції веде до зниження рівня процентних ставок. Звичайно цю закономірність, що відноситься до однієї країни, і називають ефектом Фішера. Проте, використовуючи знання про відносний ПКС і паритеті процентних ставок, можна визначити закономірності зміни валютного курсу виходячи з відносних змін інфляції і процентних ставок між двома країнами. Пригадаємо, що, з одного боку, відповідно до теорії відносного ПКС зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційно відносній зміні рівня цін (інфляції) у цих країнах (рівняння 14.5). З іншого боку, з умови паритету процентних ставок (рівняння 14.11) випливає, що зміна обмінного курсу між валютами двох країн дорівнює різниці процентних ставок між цими країнами. Поєднуючи ці умови в одне рівняння, можна встановити закономірність зміни валютного курсу, яка розвиває ефект Фішера в його початковому тлумаченні.

Ефект Фішера (the Fisher effect) - у довгостроковій перспективі зміна рівня валютного курсу дорівнює різниці процентних ставок між двома країнами і різниці прогнозованих у них темпів інфляції:

. (14.13)

Формула 14.13 встановлює прямий зв'язок між номінальною процентною ставкою, темпом інфляції і валютного курсу: зміна валютного курсу дорівнює різниці в рівнях інфляції між країнами і дорівнює різниці в рівнях номінальних процентних ставок у них. Більш високий темп інфляції всередині країни, ніж за кордоном, призводить до визначення місцевими банками більш високих процентних ставок, чим за кордоном, оскільки в них закладені інфляційні очікування, що, у свою чергу, веде до знецінення національної валюти в порівнянні з іноземною. Процентна ставка всередині країни повинна дорівнювати процентній ставці за кордоном плюс відсоток знецінення національної валюти за той час, на який встановлена процентна ставка.

Ефект Фішера має надзвичайно важливе значення для правильного розуміння впливу зміни процентних ставок на валютний курс. Відповідно до розглянутого вище закономірностями формування валютного курсу, виходячи з попиту на активи, ріст процентної ставки в деякій країні означає збільшення попиту на активи, деноміновані в її валюті, і, отже, на її валюту, щоб їх купити. Це, здавалося б, повинно однозначно призвести до росту її курсу. Висновок нібито безперечний: ріст процентної ставки веде до росту курсу валюти. Проте насправді ріст процентної ставки може призвести як до росту, так і до падіння валютного курсу. Все залежить від того, що стало причиною росту процентної ставки.

Як відзначалося вище, номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної процентної ставки й очікуваного темпу інфляції.

Якщо rⁿ - номінальна процентна ставка (nominal interest rate), r^r- реальна процентна ставка (real interest rate),  - темп інфляції, тоді, відповідно до ефекту Фішера,

. (14.14)

Зміна в рівні процентної ставки є найважливішою передумовою зміни рівня валютного курсу. З рівняння 14.14 очевидно, що номінальна процентна ставка може змінитися з двох причин: по-перше, у результаті зміни реальної процентої ставки r^r і, по-друге, через зміну інфляційних очікувань. В залежності від того, який із компонентів призводить до зміни номінальної процентної ставки, курс національної валюти або росте, або падає.

• Ріст номінальної процентної ставки через ріст реальної процентної ставки веде до росту курсу національної валюти. Цей випадок графічно нічим не відрізняється від зображеного на рис. 14.4, коли національна процентна ставка росте, зрушуючи її графік вправо на рівень r₃ що означає ріст курсу з Е₁ до Е₃.