5.6. Переваги та недоліки тарифного регулювання зовнішньої торгівлі

Аргументи проти тарифів:

1. Тарифи сповільнюють економічне зростання, оскільки покращення умов торгівлі однієї країни веде до погіршення для інших.

2. Одностороннє ведення тарифів приводить до торгових війн.

3. Тариф збільшує податковий тиск на споживачів, які починають платити більше за той самий товар.

4. Тариф на імпорт опосередковано підриває експорт країни, оскільки останній може потребувати імпортних комплектуючих. Крім того, щоб хтось міг купити наш експорт, йому треба продати свій імпорт.

5. Тариф приводить до скорочення рівня зайнятості в експортних галузях.

Аргументи за тарифи:

1. Тариф є захистом для молодих галузей.

2. Тариф – засіб стимулювання вітчизняного виробництва.

3. Тариф – важливе джерело доходів бюджету.

4. Тариф – захист національної безпеки, міжнародного престижу країни, її культури і традицій.

Надлишок виробника (producer surplus) – різниця між поточною ринковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар.

Надлишок споживача (consumer surplus) – різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, котру він готовий заплатити за даний товар.

Контрольні запитання

1. Що таке тарифна ескалація?

2. В чому відмінність впливу тарифу на економіку малої та великої країни?

3. Який тариф вважається оптимальним?

4. Що таке тарифна квота?

5. В чому полягає відмінність економіки експортного тарифу від економіки імпортного тарифу?

6. Які аргументи використовуються прибічниками та противниками тарифів?

7. Найбільш вагомі аргументи на користь тарифного захисту є у той самий час і найбільш уразливими. Які це аргументи? Чому вони уразливі? Дайте докладну оцінку штучним торговим бар’єрам, таким, як мита та імпортні квоти, з точки зору використання їх в якості засобів досягнення та підтримки повної зайнятості.

Тема 6. Економічна роль нетарифних обмежень

6.1. Вимірювання нетарифних методів

Для вимірювання нетарифних методів переважно використовують один з таких індексів:

Індекс частотності (frequency index) – індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями. Переважно використовується для визначення рівня нетарифних обмежень, але не показує відносну важливість обмеження окремих статей імпорту та їх ефективність для економіки.

Індекс покриття торгівлі (trade coverage ratio) – показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями. Слабкістю цього індексу є те, що він недооцінює вплив найінтенсивніших нетарифних бар’єрів

Індекс дії на ціни (price impact index) – співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження. Недоліком цього індексу є те, що далеко не вся різниця між внутрішньою і світовою ціною на товар залежить від нетарифних обмежень.

Переважно для цілей співставності за допомогою одного з наведених індексів розраховують вартість нетарифних бар’єрів у вигляді еквівалента адвалерного мита. Наприклад, при імпорті м’ясних продуктів Японією, номінальний тариф на які становить всього 13%, нетарифні обмеження імпорту м’яса збільшували його ціну на японському ринку порівняно зі світовою ще на 161%.