Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3.10. Теорія життєвого циклу товару

У наш час науково-технічний прогрес все більше впливає на міжнародну торгівлю. У розподілі національного продукту промислово розвинених країн зростає частка тих, хто розробляє усе складніші нововведення та тих, хто має достатню кваліфікацію, щоб застосувати їх у виробництві. Ця тенденція відбивається на міжнародній торгівлі. Проте, науково-технічний прогрес можна розглядати як зміни у забезпеченні факторами виробництва. Нова технологія, яка здешевлює виробництво, еквівалентна збільшенню виробничого потенціалу.

Підхід до технології як до фактора виробництва, який отримує факторний дохід, розширює рамки теорії Хекшера-Оліна, яка розглядає забезпеченість факторами та відмінності у інтенсивності їх використання як ключові моменти у поясненні структури міжнародної торгівлі. Включення в аналіз науково-технічного прогресу дозволяє виявити закономірності зміни структури міжнародної торгівлі, чого не дозволяє зробити статична модель Хекшера-Оліна.

У 1961 році англієць М.Познер (M.Pozner) запропонував теорію технологічного розриву (Theory of Technological Gap), яка є особливим частинним випадком теорії Хекшера-Оліна з введеним у неї додатково технологічним фактором. Центральний пункт теорії Познера: міжнародна торгівля викликається технічними нововведеннями, які виникають спочатку у якій-небудь галузі в одній з торгуючих країн. Внаслідок цього обмін технікою та технологією носить асиметричний характер. Країна-іноватор володіє тимчасовою квазімонополією на виробництво продукції (нової або з меншими витратами) та експортує її, імпортуючи ненаукоємну продукцію. З часом технологічний розрив скорочується за рахунок передачі технології, заміщення імпорту, впровадження альтернативних технологій у відсталих країнах.

Спрощенням, а отже і недоліком теорії технологічного розриву є те, що вона не враховує свідомого обмеження доступу до нових технологій з боку власника. Запропонована у 1966 році Раймондом Верноном (Raymond Vernon) теорія міжнародного життєвого циклу продукту (International Product Life Cycle Theory) враховує нереалістичність думки про універсальну доступність будь-якої (в тому числі ново) технології для кожного виробника будь-якої країни. Ця теорія відбила реальність 60-х років, коли розроблені для американського ринку товари почали поступово розповсюджуватись в інші країни.

Теорія міжнародного життєвого циклу продукту - деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів - впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну в залежності від етапу циклу.

На рис. 3.6. зображені очікувані закономірності зовнішньої торгівлі новим товаром протягом циклу його життя.

Рисунок 3.6. Закономірності зовнішньої торгівлі новим товаром протягом його життєвого циклу.

На ранніх стадіях розробки впровадження нового товару у виробництво починається, наприклад, у США (винахід може бути зроблений де завгодно; має значення першість у комерційному виробництві). У момент t1 США починають експортувати деяку кількість цього товару у інші ПРК. Через деякий час ці країни самі освоюють його виробництво, можливо, через закордонні філії, створені американськими виробниками. Таке переміщення виробництва за кордон є цілком можливим завдяки передбачуваній втраті американцями початкової технологічної переваги. Це дуже вигідно для чисельних нових виробників нового продукту, які опановують все більш просту та стандартизовану технологію. Нарощуючи випуск, інші ПРК (Канада, Європа та Японія) у момент t3 стають чистими експортерами цього товару. У міру старіння та стандартизації технології виробництва США остаточно втрачають свою порівняльну перевагу та стають чистим експортером у момент t4. Можна передбачити, що з часом і решта країн зрівняються із Канадою, Європою та Японією в освоєнні цієї, вже застарілої технології. У момент t5 цикл життя продукту переходить у завершальну стадію, зокрема щодо зовнішньої торгівлі: він експортується у США та інші ПРК із СРК або нових індустріальних країн. Виробництво застарілого вже продукту здійснюється у менш розвинених країнах тому, що раніше або пізніше їх переваги, зв‘язані з дешевою робочою силою, переважають відставання (до того ж воно скорочується) у технічному рівні, що дозволить їм експортувати цей товар на базі порівняльної переваги.