7.3. Міжнародні поїздки

Міжнародні поїздки (international travel) – товари і послуги, які купують мандрівники за кордоном, якщо вони знаходяться там менше року і вважаються нерезидентами.

Мандрівник (traveler, visitor) – людина, яка перебуває менше року в країні, де вона не є резидентом, якщо вона не є співробітником урядової установи (посольства, військової бази) іншої країни або членом його сім’ї і не працює на резидента.

Турист (tourist) – мандрівник, який провів хоча б одну ніч в країні відвідування.

Екскурсант – особлива категорія мандрівників, які провели за кордоном менше 24 годин.

Таблиця 7.4

Класифікація міжнародних поїздок

Операція	Включає	Виключає
Ділові поїздки (business travel)	Всі особисті витрати мандрівників, що перебувають за кордоном у справах: екіпажів кораблів та літаків, співробітників урядових органів, міжнародних організацій, приватних фірм, сезонних робітників	Витрати, покупки і продажі, здійснені мандрівником від особи і за рахунок організації
Особисті поїздки (personal travel)	Всі особисті витрати мандрівників, що перебувають за кордоном в особистих справах (туризм): відпочинок, заняття спортом, відвідини родичів, навчання, лікування, задоволення релігійних потреб	Перевезення мандрівників за кордон і назад (включаються до послуг пасажирського міжнародного транспорту)

7.4. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Інструменти торгової політики щодо обмеження доступу іноземних послуг подібні до тих, що використовуються при торгівлі товарами

Заходи регулювання доступу на ринок (market-access measures) – інструменти торгової політики, які обмежують або забороняють іноземним фірмам – виробникам послуг оперувати на місцевому ринку.

Способи обмеження торгівлі послугами:

• законодавчі обмеження, наприклад вимога проте, що всі імпортні вантажі повинні страхуватися виключно місцевими страховими компаніями;

• введення кількісних квот на імпорт іноземних послуг, наприклад обмеження ефірного часу для іноземних телерадіокомпаній;

• обмеження на створення на внутрішньому ринку філій іноземних компаній, наприклад заборона створення філій банківських, туристичних та страхових установ або обмеження номенклатури їх послуг;

• обмеження на пересування виробників послуг, наприклад, ліцензування та тестування іноземних лікарів;

• обмеження на пересування споживачів послуг, наприклад, лімітування туристичних віз.

Вилучення з національного режиму (national treatment exception) – інструменти внутрішньої економічної політики, які дискримінують на внутрішньому ринку іноземних виробників послуг порівняно з місцевими.

Контрольні запитання

1. Що таке послуги і чим вони відрізняються від товарів?

2. Які види послуг виділяються в статистиці платіжного балансу?

3. В чому відмінність факторних і нефакторних послуг?

4. Які теорії торгівлі послугами Вам відомі?

5. Визначите поняття міжнародних транспортних послуг і наведіть їх класифікацію.

6. Що включається в транспортні витрати і як вони впливають на міжнародну торгівлю?

7. Як транспортні витрати впливають на розміщення підприємств?

8. Що таке міжнародні поїздки і які її види Вам відомі?

9. В чому, з точки зору міжнародної економіки, полягає відмінність між туристом і екскурсантом?

10. Які заходи державної політики використовуються для обмеження доступу іноземних послуг на внутрішній ринок імпортуючої країни?

11. Які вилучення з національного режиму вважаються дискримінацією проти іноземних послуг?