- •Тема 1. Предмет та структура міжнародної економіки 7
- •Тема 2. Функціональні зв’язки у міжнародній економіці 15
- •Тема 3. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами 31
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет та структура міжнародної економіки
- •1.1. Попит і пропозиція в міжнародній економіці
- •1.2. Міжнародний розподіл факторів виробництва
- •1.3. Світовий ринок та міжнародний рух товарів
- •1.4. Світове господарство та структура міжнародної економіки
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Функціональні зв’язки у міжнародній економіці
- •2.1. Структура економіки
- •2.2. Міжнародні економічні операції
- •2.3. Взаємозв’язки економічних секторів
- •2.3.1. Зв’язок між реальним та зовнішнім секторами
- •2.3.2. Зв’язок між грошовим та зовнішнім секторами
- •2.3.3. Зв’язок між бюджетним і зовнішнім сектором
- •2.4. Потоки руху грошових коштів
- •2.5. Групи країн в міжнародній економіці
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами
- •3.1. Меркантилістська теорія
- •3.2. Модель “ціни-золото-потоки” д.Х’юма
- •3.3. Теорія неомеркантилізму
- •3.4.Теорія абсолютних переваг
- •3.5. Теорія порівняльних переваг
- •3.6. Теорія розміру країни
- •3.7. Теорія співвідношення факторів виробництва
- •3.8. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •3.9. “Парадокс Леонтьєва” та його пояснення
- •3.10. Теорія життєвого циклу товару
- •3.11. Теорія подібності країн або теорія попиту, що перетинається
- •3.12. Теорія конкурентних переваг
- •3.13. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Міжнародна торгова політика та її інструменти
- •4.1. Свобода торгівлі і протекціонізм
- •4.2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •4.3. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •4.3.1. Кількісні (квотування, ліцензування, добровільні обмеження експорту)
- •4.3.2. Приховані
- •4.3.3. Фінансові
- •4.3.3. Правові (неекономічні)
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Економічна роль тарифів
- •5.1. Вплив тарифу на економіку малої країни
- •1. Перерозподільчі ефекти:
- •2. Ефекти втрати:
- •5.2. Вплив тарифу на економіку великої країни
- •5.3. Оптимальний тариф
- •5.4. Тарифна квота
- •5.5. Експортний тариф
- •5.6. Переваги та недоліки тарифного регулювання зовнішньої торгівлі
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Економічна роль нетарифних обмежень
- •6.1. Вимірювання нетарифних методів
- •6.2. Імпортна квота
- •6.3. “Добровільні” обмеження експорту
- •6.4. Вимога про вміст місцевих компонентів
- •6.5. Субсидії
- •6.6. Демпінг
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Міжнародна торгівля послугами
- •7.1. Міжнародні послуги та їх види
- •Відмінності товарів і послуг
- •Класифікація торгованих послуг
- •7.2. Міжнародні транспортні послуги
- •Класифікація міжнародних транспортних послуг
- •7.3. Міжнародні поїздки
- •Класифікація міжнародних поїздок
- •7.4. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародний рух капіталу
- •8.1. Міжнародні інвестиції
- •8.2. Прямі закордонні інвестиції
- •8.3. Міжнародні корпорації
- •8.4. Портфельні закордонні інвестиції
- •2.Прості векселі (debenture)
- •8.5. Міжнародне позичання та кредитування
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Міжнародна міграція робочої сили
- •9.1. Теорія міжнародної трудової міграції
- •9.2. Економічні ефекти міграції
- •9.3. Масштаби і напрями міграції робочої сили
- •9.4. Державне регулювання міграції
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Міжнародна передача технології
- •1.1. Теорія впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю
- •10.2. Механізми міжнародної передачі технологій
- •10.3. Міжнародне технічне сприяння
- •10.4. Державне регулювання передачі технології
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Міжнародна економічна інтеграція
- •11.1. Становлення інтеграційних процесів
- •11.2. Типи інтеграційних об’єднань
- •Основні інтеграційні об’єднання світу
- •11.3. Статичні та динамічні ефекти інтеграції
- •11.4. Західноєвропейська інтеграція
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система
- •12.1. Валютні і фінансові елементи системи
- •12.2. Валюта та її види
- •12.3. Конвертованість валюти: види та передумови
- •12.4. Еволюція валютної системи
- •12.5. Європейська валютна система
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Вартість валюти і валютний курс
- •13.1. Валютний курс та його різновиди
- •13.2. Валютний ринок та його рівновага
- •13.3. Еластичність попиту та пропозиції іноземної валюти
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Теорії валютного курсу
- •14.1. Теорія загальної рівноваги Макроекономічний баланс
- •Підхід платіжного балансу
- •Іноземна валюта
- •14.2. Теорія паритету купівельної спроможності Закон однієї ціни
- •Абсолютний пкс
- •Відносний пкс
- •14.3. Вплив процентних ставок на валютний курс Баланс процентних ставок
- •Паритет процентних ставок
- •Рівноважний валютний курс
- •В національній валюті Доход
- •Ефект Фішера
- •В національній валюті Доход
- •В національній валюті Доход
- •Гіперреакція валютного курсу
- •В) рівень цін г) валютний курс б) процентна ставка а) грошова маса
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Платіжний баланс
- •15.1. Теорія платіжного балансу Основні параметри платіжного балансу
- •Джерела інформації про платіжний баланс
- •Принципи класифікації операцій платіжного балансу
- •15.2. Рахунок поточних операцій
- •15.3. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
- •15.4. Фінансування платіжного балансу
- •Контрольні запитання
- •Платіжний баланс
- •1.Рахунок поточних операцій
- •2.Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій
- •Тема 16. Міжнародні фінансові ринки Ключові поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 17. Моніторинг та регулювання міжнародної економіки Ключові поняття
- •Контрольні запитання
- •Література до теоретичного курсу
- •Міжнародна економіка конспект лекцій
2.3.3. Зв’язок між бюджетним і зовнішнім сектором
REV + F = EXP, (2.13)
де REV (revenues) – доходи бюджету;
EXP (expenditures) – витрати бюджету;
F (financing) – фінансування.
Сальдо бюджету (fiscal balance) – різниця між сумою надходжень в бюджет (податки, відсотки від вкладення капіталу, державні дотації) і загальною сумою його витрат (поточні витрати держави, капіталовкладення, чисте кредитування)
F = Fе + Fd, (2.14)
Fe (external financing) – зовнішнє фінансування, надані нові позики іноземними країнами за вирахуванням сум погашення основного боргу;
Fd (domestic financing) – внутрішнє фінансування, банківські і небанківські позики (облігації, казначейські векселі тощо).
2.4. Потоки руху грошових коштів
Рівень заощаджень будь-якої країни дорівнює різниці між ВНД, використовуваним на нагромадження й споживання, і обсягом споживання, тобто це та частина ВНД, що не була спожита. Різницю між рівнем заощаджень і обсягом капіталовкладень називають балансом нефінансових операцій із закордонними країнами або балансом по зовнішніх поточних операціях (рівняння 2.8).
Цей баланс фінансується за рахунок відповідного припливу капіталу або зміни рівня резервів у платіжному балансі (рівняння 2.11).
Розглянуті взаємозв'язки між зовнішнім і іншим секторами замикаються на певних макроекономічних показниках, які знаходять висвітлення на рахунках як внутрішніх, так і зовнішнього секторів (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Міжнародні елементи секторів економічної діяльності
|
Зовнішній сектор |
||
1 |
2 |
Нетто (1-2) |
|
Реальний сектор |
експорт (X) |
імпорт (IM) |
сальдо (X-IM) |
Отримання факторного доходу резидентами |
Виплата факторного доходу нерезидентам |
Чистий доход (NІ) |
|
Отримання грошей з-за кордону |
Пересилання грошей за кордон |
Чисті трансферти (NT) |
|
Грошовий сектор |
Валові державні валютні резерви |
Поточні зовнішні зобов’язання грошової влади |
Чисті державні резерви (R) |
Притік капіталу з-за кордону |
Відтік капіталу за кордон |
Чистий притік капіталу (FI) |
|
Бюджетний сектор |
Нові міждержавні кредити |
Виплата основної частини зовнішнього боргу |
Чисте зовнішнє фінансування бюджету (F) |
Якщо врахувати, що як заощадження, так і інвестиції можуть здійснюватися різними інституціональними одиницями - домашніми господарствами, підприємствами й урядом, рівняння 2.8 приймає більш розгорнутий вигляд:
CAB = (Sh - Іh) + (Se - Іe) + (Sg - Іg), (2.l5)
де Sh - заощадження домашніх господарств (h - households), Іh - інвестиції домашніх господарств, Se - заощадження підприємств (е - enterprіses), Іе - інвестиції підприємств, Sg - заощадження уряду (g - government), Іg - інвестиції уряду.
Дані національних рахунків про баланс поточних операцій платіжного балансу можуть не збігатися з даними про такі операції, отриманими безпосередньо із платіжного балансу. Точно так само дані про державні витрати національних рахунків можуть відрізнятися від даних цих витрат, отриманих безпосередньо з бюджету. Основних причин розходжень дві: різні бази розрахунків і розходження в класифікації окремих статей. Наприклад, платіжний баланс звичайно розраховується грошовою владою на основі готівки (cash basіs), тобто на момент здійснення платежу за товар або послугу, тоді як у СНС він розраховується на основі нарахувань (accruel basіs), тобто на момент виникнення зобов'язання. Деякі зовнішні операції можуть класифікуватися як внутрішні. Все залежить від особливостей статистичної системи кожної окремої країни. Для цілей макроекономічного аналізу розроблені таблиці переходу від статистики платіжного балансу, бюджету, грошей та ін. до статистики СНС.
У принципі сальдо кожного сектора по нефінансових операціях, що являє собою різницю між його заощадженнями й інвестиціями, еквівалентне його секторальному балансу по поточних операціях і, отже, повинне дорівнювати зміні в його фінансових активах і пасивах стосовно інших секторів внутрішньої економіки, які виявляються зовнішніми стосовно даного сектора й до решти світу. Оскільки операції, здійснювані між внутрішніми секторами, взаємно врівноважуються й тому виключаються з розгляду, то в принципі сума секторальних балансів по поточних операціях повинна дорівнювати сальдо платіжного балансу по поточних операціях у цілому (рівняння 2.15). Далі, якщо зміни фінансових активів і пасивів сектори визначені так само, як і рух капіталу в платіжному балансі, тоді загальне сальдо фінансових операцій всіх секторів повинне в принципі бути рівним міжнародному руху капіталу по всіх секторах. Звичайно, повна тотожність може виявитися неможливою через помилки й пропуски, а також інші статистичні проблеми.
Потоки руху грошових коштів (flow of funds) - схема функціональної й статистичної взаємозалежності основних секторів економіки й джерел їхнього фінансування.
У таблиці 2.4 представлена схема потоків грошових коштів. З неї видно зв'язки між чотирма внутрішніми секторами - реальним сектором (домашні господарства й підприємства), бюджетним сектором і грошовим сектором, а також між цими секторами й зовнішнім сектором. У домашні господарства включається баланс витрат і доходів родин; у сектор підприємств входять державні підприємства й кооперативи, небанківські фінансові установи й невеликі приватні підприємства; бюджетний сектор економіки представлений балансом бюджетних операцій уряду; грошовий сектор включає баланси центрального й комерційного банків.
Таблиця 2.4
Схема руху грошових коштів
|
Реальний сектор |
Бюджетний сектор (3) |
Грошовий сектор (4) |
Зовнішній сектор (5) |
|
Домашні господарства (1) |
Підпри–ємства (2) |
||||
1. Баланси по секторах |
(Sh - Ih) |
(Se - Ie) |
(Sg - Ig) |
0 |
-CAB |
Фінансування |
|||||
2. Зовнішній сектор (зовнішнє фінансування) |
|||||
а. Домашні господарства |
х |
|
|
|
х |
б. Підприємства |
|
х |
|
|
х |
в. Державний сектор |
|
|
х |
|
х |
г. Грошовий сектор |
|
|
|
х |
х |
3. Грошовий сектор (банківський кредит) |
|||||
а. Домашні господарства |
х |
|
|
х |
- |
б. Підприємства |
|
х |
|
х |
- |
в. Державний сектор |
|
|
х |
х |
- |
4. Бюджетний сектор (внутрішні урядові кредити) |
|||||
а. Домашні господарства |
х |
|
х |
|
- |
б. Підприємства |
|
х |
х |
|
- |
5. Грошовий сектор (зміна грошової маси) |
|||||
а. Домашні господарства |
х |
|
|
х |
- |
б. Підприємства |
|
х |
|
х |
- |
Матриця потоків грошових коштів складається за наступними правилами. У рядку 1 представлені баланси по нефінансових операціях секторів, які повинні бути профінансовані. У рядках 2-5 показані джерела фінансування. Для простоти сальдо по нефінансових операціях грошового сектора приймається рівним нулю, тобто здійснені банківським сектором операції з товарами й послугами відносяться до інших секторів. Для кожного конкретного сектора збільшення активу вказується зі знаком "мінус", а збільшення пасиву - зі знаком "плюс" і навпаки. Наприклад, збільшення належної домашнім господарствам грошової маси, що для банківського сектора є пасивом, а для домашніх господарств - активом, буде двічі відбито в рядку 5, а. Воно буде зазначено зі знаком "мінус" у стовпці 1 і зі знаком "плюс" у стовпці 4. У кожному рядку повинні обов'язково бути дві однакові цифри, але із протилежними знаками. Сума значень по всіх рядках і стовпцям має дорівнювати нулю. Знак (х) означає наявність взаємозв'язку між секторами, прочерки (-) у стовпці 5 свідчать про те, що відбивані у відповідних горизонтальних рядках операції між внутрішніми секторами не впливають безпосередньо на зовнішній сектор.
Як видно з рядків 2, а-г, сальдо нефінансових операцій поточного платіжного балансу всіх внутрішніх секторів може фінансуватися тільки за рахунок припливу капіталу з-за кордону. Інші варіанти фінансування не покривають всі сектори економічної діяльності. Так, за рахунок внутрішнього банківського кредиту грошового сектора можуть фінансуватися реальний сектор (домашні господарства й підприємства) і бюджетний сектор (бюджет). За рахунок бюджетного сектора, тобто надання позик урядом з державного бюджету, - тільки реальний сектор. За рахунок росту грошової маси - також тільки реальний сектор. Універсальність зовнішнього сектора як джерела фінансування будь-яких дисбалансів всіх секторів економічної діяльності свідчить, що він є концентрованим відбиттям всіх існуючих проблем економічного розвитку будь-якої країни. Таким чином, міжнародна економіка, яка вивчає зовнішній сектор з урахуванням його взаємозв'язків з іншими секторами економіки, є ключовим елементом у структурі макроекономіки, на якому засновані всі інші сектори.
Однак на практиці при побудові схем руху грошових коштів далеко не завжди вдається зібрати необхідну вихідну інформацію. Це відбувається в силу розходжень у національних статистичних системах в окремих країнах, неповноти збору статистичних даних, а також - і це характерно для країн з перехідною економікою - через різкі зміни в економічній політиці, які приводять до істотного перегляду основних макроекономічних показників і оцінок.
