13.3. Еластичність попиту та пропозиції іноземної валюти

Зниження вартості національної валюти приводить до таких економічних ефектів:

• збільшує обсяги національного експорту;

• знижує фізичні обсяги імпорту;

• збільшує валютні доходи від національного експорту, якщо попит нерезидентів на нього еластичний, і знижує ці доходи, якщо попит нееластичний.

Еластичність попиту і пропозиції на валюту (elasticity of currency demand) – співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.

Для практичних цілей для вимірювання еластичності використовують аркову еластичність – зміну показників в проміжку між двома усередненими показниками обсягів валюти та її курсу:

(13.6)

Якщо не враховувати міжнародного руху капіталу, то найбільше значення для еластичності попиту і пропозиції валюти мають такі види еластичності:

З боку попиту:

• еластичність попиту з боку іноземних країн на національний експорт;

• еластичність національного попиту на імпорт з-за кордону.

З боку пропозиції:

• еластичність іноземної пропозиції імпорту з боку іноземних країн;

• еластичність пропозиції національного експорту іноземними країнам.

Проте попит країни на валюту іноземної держави є по суті її пропозицією з боку цієї держави. Точно так само попит іноземної держави на валюту даної країни еквівалентний пропозиції національної валюти цією країною. Тому якщо відомий попит на валюту в даній країні й в іноземній країні, то відома і її пропозиція. Отже, для визначення параметрів попиту і пропозиції валюти достатньо знати тільки попит на її в кожній із країн, що у свою чергу, визначається попитом на імпорт товарів і іноземні активи

Попит на валюту вважається еластичним, якщо r>1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту перевершує процентну зміну її курсу. Попит на валюту вважається нееластичним, якщо r<1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту менше процентної зміни її курсу. Якщо r=1, то процентна зміна попиту дорівнює процентній зміні курсу валюти. Графічно чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до горизонтальної лінії на рис. 13.4., тим вища їх еластичність. Якщо вони зливаються з горизонтальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно еластичними: будь-яка, навіть незначна зміну курсу призводить до нескінченно великих змін у попиті і пропозиції валюти. Чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до вертикальної лінії на рис. 13.4, тим нижча їх еластичність. Якщо вони зливаються з вертикальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно нееластичними: будь-яка, навіть значна, зміна курсу не призводить до яких-небудь змін у попиті і пропозиції валюти.

Еластичність попиту інших країн на національний експорт і еластичність національного попиту на імпорт з-за кордону є найважливішими параметрами, що дозволяють судити про те, чи дозволить зниження вартості національної валюти в результаті ринкового знецінення або навмисної девальвації поліпшити торговий баланс. На цей феномен звернули увагу відразу три економісти - Альфред Маршалл, Абба Лернер і Дж. Робінсон. Їхні висновки будувалися на таких припущеннях:

1. Міжнародний рух капіталу відсутній, і торговий баланс представляє собою просту різницю експорту й імпорту товарів. Тому поточний попит і пропозиція на іноземну валюту визначаються тільки попитом на імпорт і прибутками від експорту.

2. Попит резидентів на іноземні товари, так само як і їхня пропозиція товарів на експорт, залежить тільки від рівня цін на них, виражених у національній валюті. Пропозиція нерезидентів товарів на експорт і їхній попит на імпорт залежать тільки від їхніх цін в іноземній валюті.

3. Пропозиція іноземної валюти вважається нескінченно еластичною: будь-яка зміна валютного курсу призводить до значно більшого росту або скорочення пропозиції валюти - графік пропозиції є горизонтальною лінією.

4. Початковий торговий баланс вважається рівним нулю (вартість товарного імпорту, еквівалентна попиту на іноземну валюту, дорівнює вартості товарного експорту, еквівалентного її пропозиції), тобто економіка знаходиться в стані рівноваги.

При дотриманні цих припущень зниження курсу національної валюти призводить до поліпшення торгового балансу у випадку, якщо дотримується умова Маршалла-Лернера.

Умова Маршалла-Лернера (Marshall-Lerner condition) - зниження вартості національної валюти (девальвація) призводить до поліпшення торгового балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більша одиниці:

r_x + r_im > 1 (13.7)

де r_x - еластичність попиту на експорт (еластичність експорту);

r_im — еластичність попиту на імпорт (еластичність імпорту).

Якщо еластичність експорту більше одиниці, це означає, що девальвація залишить прибутки в іноземній валюті незмінними, усунувши тим самим друге і третє припущення. Тоді при будь-якій еластичності імпорту девальвація призведе до поліпшення торгового балансу. Аналогічним чином, якщо еластичність імпорту більше одиниці або якщо еластичність і експорту, і імпорту більше 0,5, то девальвація знову призведе до поліпшення торгового балансу. У випадку, якщо сума еластичностей експорту й імпорту країни менше одиниці, девальвація погіршить стан торгового балансу.

Умова Маршалла—Лернена вважається умовою стабільності валютного ринку. Валютний ринок вважається стабільним, якщо на попит і пропозицію діють доцентрові сили, що повертають їх у випадку коливань у стан рівноваги.

Додаткові дослідження показали, що, незважаючи на вірність підходу, існує проблема правильного вибору механізму і часового періоду для оцінки. Виявилося, що існують короткострокова і довгострокова еластичності. На достатньо короткому проміжку часу (до року) імпорт і експорт можуть виявитися дуже нееластичними. Проте якщо врахувати, що для здійснення кількісних зсувів у результаті зміни цін необхідно час, то в довгостроковій перспективі (понад рік) експорт і імпорт можуть стати більш еластичними.

Відсутність негайної реакції кількісного попиту і пропозиції валюти на зміну валютного курсу пояснюється декількома часовими лагами: необхідний час, щоб ринок визнав зміну курсу, щоб прийняти рішення про зміну кількостей імпорту й експорту при новому валютному курсі, щоб укласти контракти і здійснити постачання товарів за новими цінами, щоб змінити параметри виробництва, пристосувавши його до нових цін. У результаті практично для всіх країн короткострокова еластичність експорту й імпорту значно нижче довгострокової.

Джей-крива (J-curve) – тимчасове погіршення торгового балансу в результаті зниження реального курсу національної валюти, що призводить до його наступного покращання.

Ефект джей-кривої виникає в силу того, що в результаті девальвації внутрішня ціна в національній валюті на імпортні товари росте швидше, ніж падають ціни на експортні товари в іноземній валюті, при тому що кількісно експорт і імпорт змінюються незначно. Девальвація проводиться раптово, а експорт і імпорт продовжують здійснюватися на базі контрактів, укладених якийсь час тому при вищому курсі національної валюти. Тому витрати на раптово збільшений в ціні імпорт у національній валюті, обсяги якого поки не скоротилися, негайно не перекриваються прибутками, які зростають завдяки кількісному росту національного експорту, який подешевів в іноземній валюті.

Вважається, що в середньому для економіки потрібно 3-12 місяців, щоб пристосуватися до нового рівня цін. Після року еластичність і експорту, і імпорту різко зростає і девальвація покращує торговий баланс.

За своєю графічною формою цей економічний ефект девальвації нагадує букву "J" англійського алфавіту (рис.13.3). На відрізку [АВ] валютний курс стабільний і не змінюється. Влада проводить девальвацію, і курс національної валюти падає. Це спочатку призводить до погіршення торгового балансу [ВС]. Але після того, як економіка пристосовується до нових цін, торговий баланс, так само як і баланс поточних операцій (CAB), поступово вирівнюється до рівня, що передує девальвації [CD], і в довгостроковій перспективі [DE] поліпшується.