8.3. Міжнародні корпорації

Основною ознакою міжнародної корпорації є здійснення нею прямих міжнародних інвестицій з країни базування до приймаючих країн.

Країна базування (home country) – країна, в якій розташований головний підрозділ міжнародної корпорації;

Країна приймаюча (host country) – країна, в якій міжнародна корпорація має дочірні, асоційовані компанії або філії, створені на основі прямих інвестицій.

Причини виникнення міжнародних корпорацій:

1. Економія масштабу.

2. Передові технології (контроль центру).

3. Розмір (критичний) корпорації.

4. Економія на транспортних витратах, податках, ресурсах тощо.

Міжнародна корпорація (international corporation) – форма структурної організації крупної корпорації, яка здійснює прямі інвестиції в різні країни світу.

Міжнародні корпорації бувають двох основних видів:

транснаціональна (ТНК) (transnational corporations - TNCs) – головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розташовані у багатьох країнах світу;

багатонаціональна (БНК) – (multinational corporations – MNCs) – головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії також знаходяться в різних країнах.

Міжнародні корпорації характеризуються такими аспектами:

1. Існує система міжкраїнного виробництва.

2. Інтенсивна внутрішньо корпоративна торгівля.

3. Відносна операційна незалежність підрозділів.

4. Міжкраїнна мобільність менеджерів.

5. Передова технологія замкнена всередині фірми.

Правила міжнародного інвестування (мусять бути, інакше ТНК зажруться):

1. Право входу (right of entry) – означає сукупність правил, при дотриманні яких ТНК дозволяється створювати філію на території суверенної держави.

2. Справедливий і недискримінаційний режим (fair and equitable treatment) – передбачає надання іноземним інвесторам правового режиму, який є таким же сприятливим, як і для національних інвесторів.

3. Припинення контракту (contract termination) – означає право приймаючої країни в односторонньому порядку експропріювати (націоналізувати) філію ТНК за умови дотримання діючого законодавства і виплати достатньої компенсації інвестору.

4. Врегулювання суперечок (dispute settlement) – вважається, що основним способом врегулювання суперечок між ТНК та приймаючою країною є переговори. Якщо вони не дають результату, то рішення приймається судом приймаючої країни, або незалежним Міжнародним арбітражем, скликаним на основі Міжнародної конвенції з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС).

Вплив ТНК на приймаючі країни: тиск на політику, національна безпека, “захоплення” національних підприємств.

Вплив ТНК на країни базування: зменшення кількості робочих місць, зменшення податків.

Але! Вигідно обом країнам (див. рис.8.1).

Трансфертні ціни (transfer prices) – ціни, які відрізняються від ринкових; це ціни внутрішньокорпораційної торгівлі між підрозділами, які знаходяться в різних країнах; використовуються для переказу прибутку і зменшення податків.

8.4. Портфельні закордонні інвестиції

Портфельні інвестиції (portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не надають інвестору права реального контролю над об’єктом інвестування;

акціонерні цінні папери (equity securities) – грошові документи, які обертаються на ринку і засвідчують майнові права власника щодо особи, яка випустила ці документи;

боргові цінні папери (debt securities) - грошові документи, які обертаються на ринку і засвідчують відносини позики власника документів щодо особи, яка випустила ці документи.

Основними видами акціонерних цінних паперів вважаються іменнні акції, акції на пред’явника, привілейовані акції.

Основними видами боргових цінних паперів є:

1.Облігації (bond)