- •Порядок оформлення протоколів занять
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні закони гігієни Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Третій закон гігієни
- •Перший заступник міністра охорони здоров’я України Головний державний санітарний лікар України
- •Директор Департаменту Державної Санітарно-епідемічної служби
- •Четвертий закон гігієни
- •П’ятий закон гігієни
- •Специфічні методи гігієнічних досліджень
- •Міністр охорони здоров’я України
- •Лікарю-стоматологу, лікарю загальної практики та родинному лікарю зhаhhя гiгiєhи потрібні у ході виконання наступних видів дiяльhостi:
- •Перелік рекомендованих тем для навчально-дослідної роботи студентів
- •1. Загальні питання гігієни
- •2. Гігієна харчування
- •3. Гігієна навколишнього середовища. Комунальна гігієна.
- •4. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •5. Гігієна праці та радіаційна гігієна
- •7. Особиста гігієна
- •Алгоритм виконання ндрс
- •Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента (ндрс)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Спектральний склад сонячного випромінювання.
- •Фізичні властивості та біологічна дія ультрафіолетового випромінювання
- •Методика розрахунку необхідної кількості бактерицидних ламп для санації повітря стоматологічних кабінетів
- •Методика оцінки ефективності санації повітря в умовах використання ультрафіолетового випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія інфрачервоного випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія видимого випромінювання
- •Ситуацiйhі задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Фізичні характеристики штучного освітлення
- •Зорові функції
- •Гігієнічна оцінка природного освітлення
- •Методика роботи з люксметром
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Визначення температурного режиму приміщень
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної та відносної вологості повітря за допомогою психрометру Августа
- •Визначення абсолютної та відносної вологості повітря аспiрацiйним психрометром Ассмана
- •Визначення охолоджуючої здатності і швидкості руху повітря
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •Гігієнічна оцінка якостi повiтря та ефективностi вентиляцiї
- •Комплексний вплив мікробіологічних параметрів на теплообмін людини.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення води
- •Основні функції води:
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
- •Епідеміологічне значення води
- •Класифікація інфекційних хвороб, запропонована експертами вооз:
- •IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка). Ендемічне значення води
- •Профілактика біогеохімічних ендемій:
- •Гігієнічне значення техногенного забруднення води хімічними речовинами
- •Джерела водопостачання
- •1. Підземні джерела:
- •2. Поверхневі води:
- •Основні етапи проведення санітарної експертизи питної води
- •Гігієнічні показники забруднення води
- •Протокол читання аналізів питної води (приклад)
- •Методика відбору проб води
- •Ситуаційні задачі
- •Основні визначення та поняття теми
- •Вимоги до влаштування шахтних колодязів
- •Вимоги до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
- •Додаток 2
- •Санітарний паспорт
- •(Назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біологічна роль та гігієнічне значення фтору
- •Методика визначення вмісту фтору у питній воді
- •Показники оцінки карієсу та флюорозу
- •Ситуаційні задачі
- •2. Гігієна та екологія. За ред.. В.Г.Бардова — Вінниця: Нова Книга, 2006. — с. 106-121.
- •3. Загальна гігієна. Пропедевтики гігієни. / є.Г.Гончарук, ю.І.Кундієв, в.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – к.: Вища школа, 1995. – с. 129-130; 316-324.
- •4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / е.И.Гончарук, ю.И.Кундиев, в.Г. Бардов и др. – к.: Вища школа, 1999. – с.144-145; 382-391.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступінь мінливості погоди (за в.І. Русаковою)
- •Акліматизація
- •Вплив погоди на здоров’я людини
- •Періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань в різних регіонах України (за в.Г.Бардовим)
- •Медична класифікація погоди Медична класифікація погоди за і.І. Григор’євим
- •Орієнтовна схема медичної оцінки погодних умов за і.І.Нікбергом
- •Ґрунт та його гігієнічне значення
- •Гігієнічне значення ґрунту:
- •Механічна структура, фізичні властивості та склад ґрунтів.
- •Методика санітарного обстеження ділянки та відбору проб ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Методика визначення фізичних властивостей ґрунту Визначення механічного складу ґрунту
- •Визначення об’єму пор ґрунту (пористості)
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методологічні та методичні основи вивчення факторів навколишнього середовища та їх впливу на стан здоровя населення
- •1. Епідеміологічний метод вивчення здоров’я населення. Розрізняють чотири основних різновиди реалізації епідеміологічного методу:
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малинським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •6 Етап: визначення мінімального обсягу вибірки.
- •7 Етап: збір даних про здоров’я населення.
- •8 Етап: розрахунок показників та індексів здоров’я.
- •9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).
- •10 Етап: розробка та впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності.
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення
- •Схеми вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- •Гігієнічне дослідження типу “чинник-показник здоров'я”
- •Гігієнічне дослідження типу "чинник-комплекс показників здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "комплекс чинників – показник здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "комплекс чинників – комплекс показників здоров'я"
- •Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я населення.
- •Ендемічні хвороби та їхня характеристика
- •Ситуаційна задача
- •Показники здоров’я населення у віці понад 16 років в різних районах міста
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Харчування та здоров´я людини.
- •Методика визначення енерговитрат людини
- •Витрати енергії під час виконання різних видів діяльності
- •Розрахункові методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону
- •Хімічний склад і калорійність добового раціону
- •Зведена таблиця оцінки харчування
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Оцінка товщини підшкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозів с. Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса
- •Визначення темнової адаптації
- •Ситуаційні задачі
- •Розрахунок основного обміну чоловіків
- •Розрахунок основного обміну жінок
- •Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії
- •Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії (жінки)
- •Добова потреба дорослого населенні у вітамінах (жінки)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Фізико-хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Санітарна експертиза борошна Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико-хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хлібних виробів Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико-хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення кислотності хліба
- •Методика виконання самостійної роботи
- •2. Вторинні анемії:
- •3. Злоякісні новоутворення.
- •1. Антропонози.
- •3. Паразитарні захворювання.
- •1. Харчова алергія.
- •2. Псевдоалергія.
- •Класифікація харчових отруєнь
- •Першочергові заходи лікаря, який першим встановив діагноз харчового отруєння
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Методика розслідування випадків харчових отруєнь
- •Складання акта розслiдувння харчового отруєння
- •Висновку за актом розслідування спалаху харчового отруєння
- •Опитування потерпілих при харчовому отруєнні
- •Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння
- •Акт про результати розслідування харчового отруєння
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методи вивчення стану психічного здоров’я
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •Методи вивчення впливу чинників середовища у навчально-виховних установах на здоров’я дітей і підлітків
- •Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі
- •Гігієнічна оцінка режиму дня
- •Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •Гігієнічна оцінка навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •Основні розміри шкільної парти
- •Методика виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова)
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Загальні закономірності росту і розвитку дитячого організму
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Групи здоров’я. Групи для проведення фізичного виховання
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •6) Гігієнічне нормування: дотримання на виробництві встановлених гдр вібрацій. Методика вимірювання та гігієнічної оцінки шуму і вібрації
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів:
- •2. Хімічні виробничі шкідливості:
- •4. Психофізіологічні виробничі шкідливості:
- •Токсичні хімічні речовини як виробнича шкідливість
- •1 Група: методи візуальної колориметрії, що ґрунтуються на зіставленні кольору поглинутого розчину, отриманого після протягування досліджуваного повітря та стандартної шкали-шаблона
- •3 Група: лінійно-колориметричні методи, що передбачають використання індикаторних трубок
- •I (негативна) стадія характеризується появою астено-вегетативних порушень з явищами ангіодистонічного синдрому.
- •Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Пил як виробнича шкідливість
- •1. За механізмом утворення:
- •2. За походженням:
- •3. За дисперсністю:
- •1) Ваговий метод - визначення ваги пилу в одиниці об’єму повітря (мг/м3)
- •2) Розрахунковий метод - підрахунок кількості пилинок в 1 см3 повітря.
- •Карта обліку професійного захворювання ( отруєння)
- •Задача 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Системи будівництва стоматологічних поліклінік
- •Порядок замовлення, санітарної експертизи та погодження проектів забудови стоматологічних поліклінік
- •Гігієнічна характеристика відділень та приміщень стоматологічних поліклінік
- •Освітлення
- •Гігієнічною основою експлуатації приміщень є:
- •Основні заходи та засоби гігієни та охорони праці
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Корпускулярні:
- •2. Хвильові:
- •Фізичні властивості
- •Протирадіаційний захист персоналу і радіаційна безпека пацієнтів при проведенні рентгенологічних досліджень
- •Ситуаційні задачі
- •1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
- •2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
- •3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
- •Переважне враження якої системи має місце?
- •Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?
- •Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •Вимірювання щільності потоку -випромінювання.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок дози зовнішнього –опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Ситуаційні задачі
- •Товщина захисту з заліза (в см.)
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 5
Вимоги до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
1. За своєю будовою трубчастий колодязь є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Якщо ґрунт, в якому будують колодязь, дуже слабкий або глибина колодязя велика, свердловину необхідно укріпити обсадними трубами. Трубчасті колодязі бувають неглибокі та глибокі. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса.
2. Оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище поверхні землі на 0,8-1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу з гаком для відра. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний “замок”, а також підставку для відер, як і для шахтного колодязя.
3. Неглибокі трубчасті колодязі (абіссінські) можуть бути індивідуального та громадського користування. Їх необхідно влаштовувати на ділянках, де рівень залягання ґрунтових вод не дуже глибокий – до 7-9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний.
Глибокі трубчасті колодязі зазвичай слід використовувати, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м.
Додаток 2
Показники епідемічної безпеки питної води
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи для питної води |
||
Водопровідної з пунктів розливу |
З колодязів та каптажів джерел |
Фасованої |
|||
1. Мікробіологічні показники |
|||||
1. |
Загальне мікробне число при t 37°С – 24 год* |
КУО/см3 |
<=100 (<=50) |
не визначається |
<=20***** |
2. |
Загальне мікробне число при t 22°С – 72 год |
КУО/см3 |
не визначається |
не визначається |
<=100***** |
3. |
Загальні колі форми*** |
КУО/100 см3 |
відсутність |
<=1 |
відсутність |
4. |
E. coli*** |
КУО/100 см3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
5. |
Ентерококи*** |
КУО/100 см3 |
відсутність |
не визначається |
відсутність |
6. |
Синьо гнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) |
КУО/100см3 |
не визначається |
не визначається |
відсутність |
7. |
Патогенні ентеробактерії |
Наявність в 1 дм3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
8. |
Коліфаги**** |
КУО/дм3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
9. |
Ентеровіруси, аденовіруси, антигени рота вірусів, рота вірусів, вірусу гепатиту А та інші |
Наявність в 10 дм3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
2. Паразитологічні показники |
|||||
10. |
Патогенні кишкові найпростіші:ооцисти криптоспоридій, із оспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші |
клітини, цисти в 50 дм3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
11. |
Кишкові гельмінти |
клітини, яйця, личинки в 50 дм3 |
відсутність |
відсутність |
відсутність |
Примітка:
* Для 95% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.
** Через 10 років з часу набрання чинності Санітарними нормами.
*** Для 98% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.
**** Визначають додатково у питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд в розподільну мережу, а також в ґрунтових водах.
***** Визначають під час виробничого контролю перед розливом питної води у тару.
Додаток 3
Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи для питної води |
|||
Водопровідної |
З колодязів та каптажів джерел |
Фасованої, з пунктів розливу та бюветів |
||||
1. Органолептичні показники |
||||||
1. |
Запах при t 20°С при t 60°С |
бали |
<=2 <=2 |
<=3 <=3 |
<=0 (2)4 <=1 (2)4 |
|
2. |
Забарвленість |
градуси |
<=20 (35)1 |
<=35 |
<=10 (20)4 |
|
3. |
Каламутність |
Нефелометрична одиниця каламутності (1 НОК = 0,58мг/дм3) |
<=1,0 (3,5)1 |
<=3,5 |
<=0,5 (1,0)4 |
|
4. |
Смак та присмак |
бали |
<=2 |
<=3 |
<=0 (2)4 |
|
2. Фізико–хімічні показники |
||||||
а) неорганічні компоненти |
||||||
5. |
Водневий показник |
одиниці рН |
6,5-8,5 |
6,5-8,5 |
6,5-8,5 (>=4,5)5 |
|
6. |
Діоксид вуглецю |
% |
не визначається |
не визначається |
0,2–0,3 – для слабо газованої , 0,31-0,4 – для середньо газованої, 0,41-0,6 – для сильно газованої |
|
7. |
Залізо загальне |
мг/дм3 |
<=0,2 (1,0)1 |
<=1,0 |
<=0,2 |
|
8. |
Загальна жорсткість |
моль/дм3 |
<=7,0 (10,0)1 |
<=10,0 |
<=7,0 |
|
9. |
Загальна лужність |
моль/дм3 |
не визначається |
не визначається |
<=6,5 |
|
10. |
Йод |
мкг/дм3 |
не визначається |
не визначається |
<=50 |
|
11. |
Кальцій |
мг/дм3 |
не визначається |
не визначається |
<=130 |
|
12. |
Магній |
мг/дм3 |
не визначається |
не визначається |
<=80 |
|
13. |
Марганець |
мг/дм3 |
<=0,05 (0,5)1 |
<=0,5 |
<=0,05 |
|
14. |
Мідь |
мг/дм3 |
<=1,0 |
не визначається |
<=1,0 |
|
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи для питної води |
|||
Водопровідної |
З колодязів та каптажів джерел |
Фасованої, з пунктів розливу та бюветів |
||||
15. |
Полі фосфати (за РО43–) |
мг/дм3 |
<=3,5 |
не визначається |
<=0,6 (3,5)4 |
|
16. |
Сульфати |
мг/дм3 |
<=250 (500) |
<=500 |
<=250 |
|
17. |
Сухий залишок |
мг/дм3 |
<=1000 (1500)1 |
<=1500 |
<=1000 |
|
18. |
Хлор залишковий вільний |
мг/дм3 |
<=0,5 |
<=0,5 |
<=0,05 |
|
19. |
Хлориди |
мг/дм3 |
<=250 (350)1 |
<=350 |
<=250 |
|
20. |
Цинк |
мг/дм3 |
<=1,0 |
не визначається |
<=1,0 |
|
б) органічні компоненти |
||||||
21. |
Хлор залишковий зв’язаний |
мг/дм3 |
<=1,2 |
<=1,2 |
<=0,05 |
|
3. Санітарно-токсикологічні показники |
||||||
а) неорганічні показники |
||||||
22. |
Алюміній** |
мг/дм3 |
<=0,20 (0,50)2 |
не визначається |
<=1,0 |
|
23. |
Амоній |
мг/дм3 |
<=0,5 (2,6)2 |
<=2,6 |
<=0,1 (0,5)4 |
|
24. |
Діоксид хлору |
мг/дм3 |
>=0,1 |
не визначається |
не визначається |
|
25. |
Кадмій* |
мг/дм3 |
<=0,001 |
не визначається |
<=0,001 |
|
26. |
Кремній** |
мг/дм3 |
<=10 |
не визначається |
<=10 |
|
27. |
Миш’як** |
мг/дм3 |
<=0,01 |
не визначається |
<=0,01 |
|
28. |
Молібден** |
мг/дм3 |
<=0,07 |
не визначається |
<=0,07 |
|
29. |
Натрій** |
мг/дм3 |
<=200 |
не визначається |
<=200 |
|
30. |
Нітрати (по NO3) |
мг/дм3 |
<=50,0 |
<=50,0 |
<=10 (50)4 |
|
31. |
Нітрити** |
мг/дм3 |
<=0,5 (0,1)3 |
<=3,3 |
<=0,5 (0,1)7 |
|
32. |
Озон залишковий |
мг/дм3 |
0,1–0,3 |
не визначається |
не визначається |
|
33. |
Ртуть * |
мг/дм3 |
<=0,0005 |
не визначається |
<=0,0005 |
|
34. |
Свинець** |
мг/дм3 |
<=0,010 |
не визначається |
<=0,010 |
|
35. |
Срібло** |
мг/дм3 |
не визначається |
не визначається |
<=0,025 |
|
36. |
Фториди** |
мг/дм3 |
для кліматичних зон: IV<=0,7 III<=1,2 II<=1,5 |
<=1,5 |
<=1,5 для кліматичних зон: IV<=0,7 III<=1,2 II<=1,5 |
|
37. |
Хлориди |
мг/дм3 |
<=0,2 |
не визначається |
не визначається |
|
б) органічні компоненти |
||||||
38. |
Поліакриламід** залишковий |
мг/дм3 |
<=0,2 |
не визначається |
<=0,2 |
|
39. |
Формальдегід** |
мг/дм3 |
<=0,05 |
не визначається |
<=0,05 |
|
40. |
Хлороформ** |
мг/дм3 |
<=60 |
не визначається |
<=60 |
|
в) інтегральний показник |
||||||
41. |
Перманганат на окислюваність |
мг/дм3 |
<=0,5 |
<=5,0 |
<=2,0 (5,0)4 |
|
Примітка:
1 – норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.
2 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.
3 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води.
4 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.
5 – pH для газованої питної води.
6 – норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.
7 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.
* – речовини I класу небезпеки.
** – речовини II класу небезпеки.
Примітка:
1. У водопровідній питній воді визначаються:
хлороформ – якщо питна вода з поверхневих вододжерел;
хлор залишковий вільний та зв’язаний, озон, поліакриламід – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів;
формальдегід – у разі озонування води в процесі водопідготовки;
діоксид хлору та хлорити – у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки.
2. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються:
хлороформ – якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода;
формальдегід – у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода;
срібло та діоксид вуглецю – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин;
поліакриламід – у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання.
Додаток 4