6 Етап: визначення мінімального обсягу вибірки.

Обов'язковою умовою обґрунтованого розрахунку необхідної кількості спостережень (n) у ході дослідження є визначення можливої помилки (), тобто максимально допустимого відхилення результатів вибіркового дослідження від загальних значень генеральної сукупності за формулою (4).

t² pq

n = ––—– (4)

²

де:

Р – величина показників ознаки, що вивчається;

q – 1 – Р, 100-Р, або 1000 – р, у залежності від величини, якою виражається показник;

n – число спостережень;

t – коефіцієнт, який свідчить про вірогідність (надійність) результатів досліджень, (якщо t дорівнює 2, забезпечується висока достовірність, 95% вірогідності безпомилкового прогнозу).

Наприклад: Показник, що характеризує здоров'я дітей, (відсоток дітей, які впродовж року не хворіли, за даними літератури складає 10 %, гранична помилка становить 5%.

q = 100 – 10 = 90

t² pq 2² х 10 х 90 3600

n = ––—–– = ––—––––––– = ––—–– = 144.

² 5² 25

Отже, для того, щоб отримати вірогідні результати під час проведення досліджень, необхідно у вибіркову сукупність включити 144 дитини.

7 Етап: збір даних про здоров’я населення.

8 Етап: розрахунок показників та індексів здоров’я.

В ході вибору показників стану здоров'я, до числа провідних слід віднести:

1. Функціональні зрушення у стані системи кровообігу, імунної системи, центральної нервової системи, органів дихання та інших систем організму.

2. Біохімічні показники.

3. Психофізіологічні показники.

4. Рівень та гармонійність фізичного розвитку.

5. Індекс здоров'я.

6. Захворюваність.

7. Інвалідність.

8. Смертність.

9. Перебіг вагітності (токсикози вагітності) та пологів, наявність передчасних пологів, частота абортів.

9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).

Сучасні методи виявлення впливу факторів, які мають найбільший вплив на здоров’я населення, мають загальний методичний базис – теорію ймовірності та математичну статистику. Найрозповсюдженіші з методів:

• Кореляційний аналіз – дозволяє встановити напрямок, силу, ступінь та достовірність впливу факторів середовища на рівень здоров’я населення. Силу зв’язку оцінюють за коефіцієнтом лінійної кореляції (r): при значеннях r = 0,01-0,29 зв’язок вважають слабким, при значеннях r = 0,30-0,69 зв’язок середній (помірний), а при r = 0,70-0,99 зв’язок сильний.

• Регресійний аналіз – дозволяє створити рівняння регресії, яке можна використовувати як модель, що описує “поведінку” рівня здоров’я при змінах інтенсивності дії включених до неї факторів. Як правило, регресійний аналіз проводять одночасно з кореляційним аналізом. В цьому випадку він називається кореляційно-регресійним аналізом.

• Факторний аналіз дозволяє проводити автоматичне групування факторів середовища в однорідні групи.

• Кластер-аналіз є різновидом багатофакторного аналізу, який дозволяє науково обґрунтувати розподіл по групах досліджуваних контингентів населення за рівнем їх здоров’я.

• Дисперсійний аналіз визначає достовірність та ступінь впливу факторів середовища на рівень здоров’я.

• Дискримінантний аналіз дозволяє встановити достовірність відмінностей серед декількох груп населення одночасно за комплексом показників здоров’я.