Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти знайомляться з особливостями впливу шуму та вібрації на організм людини, заходами щодо профілактики захворювань, зумовлених впливом шуму та вібрації, за даними ситуаційної задачі визначають шумо-вібраційну обстановку на виробництві.

Після організаційної частини та опитування студенти проводять вимірювання рівня шуму в навчальній лабораторії за допомогою таких приладів, як шумомір “Шум-1М”.

Шум – це механічні коливання частинок пружного середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під дією якої-небудь збуджуючої сили.

Звуком називають регулярні періодичні коливання певної частоти та інтенсивності, а шумом – неперіодичні, випадкові коливання різної частоти та інтенсивності.

Фізичні характеристики шуму:

1. Інтенсивність (сила) – кількість звукової енергії в дБ.

2. Спектр – розподіл звукової енергії в октавних смугах.

3. Гучність – фізіологічне сприймання інтенсивності звуків різної частоти в порівнянні з еталонним звуком (одиниці гучності – фони, сони).

Класифікація шуму:

1. За походженням:

   • виробничий

   • побутовий

   • вуличний

2. За характером спектру:

   • широкосмуговий – з безперервним спектром шириною більше однієї октави

   • тональний – в спектрі якого знаходяться виражені дискретні тони

3. За частотними характеристиками:

   • низькочастотний 16-350 Гц

   • середньо частотний 350-800 Гц

   • високочастотний 800-20000 Гц

   • інфразвук

   • ультразвук

4. За часовими характеристиками:

   • постійний

   • непостійний (коливальний, переривчастий, імпульсний)

Інтенсивний шумовий вплив на організм людини може викликати специфічні і неспецифічні зміни.

Специфічні зміни (враження органу слуху):

1. зниження адаптації

2. слухова втома

3. приглухуватість

4. туговухість

5. професійна глухота

Неспецифічні зміни:

1. НЦД (нейроциркуляторна дистонія) переважно по гіпертензивному типу

2. Астено-вегетативний синдром і неврастенічні реакції

3. Дисфункції шлунку

4. Зниження імунологічної реактивності

5. Передчасна втома, зниження працездатності

Заходи по боротьбі з шумом можуть бути технічні (технологічні, санітарно-технічні), архітектурно-планувальні, організаційні і медико-профілактичні.

1. Технічні заходи:

• усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі (заміна шумних технологій на малошумові або безшумові)

• послаблення шуму на шляхах його передачі (звукоізолюючий кожух, акустичні екрани)

• безпосередній захист працюючих (плаваючий фундамент)

2. Архітектурно-планувальні заходи:

• локалізація джерела шуму

• правильне розташування обладнання

• наявність звукопоглинаючого фундаменту

3. Організаційні заходи:

• скорочення робочого часу в умовах високого шуму

• встановлення регламентованої перерви для активного відпочинку

4. Індивідуальні засоби захисту:

• антифони, навушники, беруші, заглушки

• шумозахисні шлеми

• валянки (для зменшення кісткової провідності)

5. Медико-профілактичні заходи:

• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів

• підвищення опірності організму до несприятливої дії шуму (щоденне приймання вітамінів В₁, В₂)

• санаторно-курортне лікування

• протипокази до роботи: невроз

6) Гігієнічне нормування дотримання на виробництві встановлених ГДР шуму.

Вібрація – це механічні аперіодичні коливання, системи з пружними зв’язками.

Фізичні характеристики вібрації: сила, розподіл, віброшвидкість, віброприскорення, амплітуда коливальних рухів.

Класифікація вібрації:

1. За походженням:

• транспортна

• технологічна

• транспортно-технологічна

2. За характером спектру:

• широкосмугова

• вузько смугова

3. За частотними характеристиками:

• низькочастотна

• середньо частотна

• високочастотна

4. За часовими характеристиками:

• постійна

• непостійна (коливальна, переривчаста, імпульсна)

5. За ступеням стикання з тілом людини:

• місцева

• загальна

• комбінована

Виділяють 2 форми вібраційної хвороби: викликана локальною або загальною вібрацією.

Основні симптоми вібраційної хвороби, обумовленої впливом локальної вібрації:

1. судинні розлади, які полягають в порушенні периферичного кровообігу (побіління пальців)

2. поліневропатії, які проявляються болями в верхніх кінцівках

3. порушення чутливості (больової, температурної)

4. враження кістково-м’язової системи: міозити, деформуючі артрози, артрити

Основні симптоми вібраційної хвороби, обумовленої впливом загальної вібрації:

1. вестибулопатії (головні болі, запаморочення)

2. деформуючий остеоартроз хребта

3. порушення секреторної та моторної функції ШКТ

4. ангіодистонічні зрушення

5. поліневропатії нижніх кінцівок

6. вплив на жіночу статеву сферу (дисменорея)

Заходи по боротьбі з вібрацією:

1. Технічні заходи:

   • обмеження контакту працюючого з джерелом вібрації (дистанційне керування, автоматизація і заміна технологічних процесів)

   • фундамент для машин

   • амортизація сидінь

   • вібробезпечні інструменти

2. Архітектурно-планувальні заходи:

   • Локалізація джерела вібрації

   • Правильне розташування обладнання

   • Використання “плаваючих” фундаментів

3. Організаційні заходи:

• скорочення робочого часу (сумарний час контакту з вібрацією не повинен перевищувати 2/3тривалості робочої зміни)

• встановлення регламентованої перерви для активного відпочинку

4. Індивідуальні засоби захисту:

• рукавиці з подвійною долонною прокладкою, противібраційне взуття

5. Медико-профілактичні заходи:

• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів з участю невропатолога, терапевта, отоларинголога

• теплові процедури для рук, самомасаж рук і плечового поясу,

• УФВ, вітамінопрофілактика, фізіотерапевтичні процедури)

• проведення функціональних досліджень: холодова проба, визначення вібраційної чутливості, динамометричні показники

• санаторно-курортне лікування

• протипокази до роботи: вегетативна дисфункція, хвороба Рейно (порушення кровопостачання дистальних відділів кінцівок), облітеруючий ендартерііт, захворювання вестибулярного апарату, захворювання кісток та суглобів, захворювання жіночої статевої сфери.