Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти знайомляться з предметами по догляду за ротовою порожниною, проводять їх лабораторне дослідження.

Здоровий спосіб життя людини- це комплекс біологічно та соціально цілеспрямованих методів і засобів життєдіяльності, які відповідають потребам і можливостям людини і яких вона свідомо дотримується з метою збереження та укріплення здоров’я , здатності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

Здоровий спосіб життя населення- такий образ його життя, який забезпечує поєднання повноцінної біологічної і соціальної адаптації кожної людини з можливістю максимального самовираження народу, нації, класу, соціальної групи в конкретних умовах життя і який забезпечує подальший розвиток суспільства.

Суб’єктивні методи і засоби здорового способу життя:

• дотримання режиму праці і відпочинку, сну, бадьорості, режиму харчування;

• регулярне підтримання чистоти тіла;

• регулярні заняття фізичною культурою, використання загартовування;

• не допускати шкідливих звичок;

• рівень культури особистості.

Об’єктивні методи і засоби здорового способу життя:

• матеріальне забезпечення особистості, яке обумовлене рівнем освіти, рівнем оплати, наявністю сім’ї, житлові умови;

• забезпеченість водопостачанням;

• психологічний мікроклімат у взаєминах;

• повноцінність , збалансованість харчуваня;

• відповідність гігієнічним вимогам побутового, виробничого одягу;

• відповідність гігієнічним вимогам важкості, інтенсивності, факторів виробничого середовища.

Психогігієна – це наукова галузь, яка вивчає стан нервово-психічного здоров’я населення, його динаміку у зв’язку із впливом на організм людини природних, виробничих і соціально-побутових факторів та розробляє науково-обгрунтовані заходи щодо створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення здоров’я

Завдання психогігієни:

• аналіз нервово-психічного здоров’я;

• розробка вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій;

• вивчення характеру впливу чинників середовища на організм людини їх нормування з урахуванням динамічних зрушень нейрофізіологічних та психофізіологічних показників організму.

Темперамент – відносна константа особистісного забарвлення переживань, характеристика індивідуального стереотипу реакцій у відповідь на вплив чинників навколиш-нього середовища

Нейротизм – це показник ступеня адаптації організму до процесів інтенсивної розумо-вої та фізичної діяльності.

Методи вивчення стану психічного здоров’я

Методики дослідження процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій:

• дослідження особливостей вищої нервової діяльності (увага, пам’ять, мислення, сила, рухомість та врівноваженість);

• дослідження особливостей аналізаторних систем (зоровий, соматосенсорний, тактильний аналізатор).

Методики дослідження властивостей особистості:

• дослідження властивостей темпераменту;

• дослідження властивостей характеру;

• дослідження мотиваційної спрямованості;

• дослідження нервово-психічних станів;

• розрахунок біоритмологічних особливостей;

• визначення адаптаційних ресурсів організму;

• скринінг стану соматичного та психічного здоров’я.

До сфери особистої гігієни входять:

• гігієна тіла і ротової порожнини;

• фізична культура;

• загартовування;

• запобігання шкідливими звичками;

• зігієна статевого життя;

• гігієна одягу та взуття;

• гігієна відпочинку та сну;

• гігієна індивідуального харчування;

• гігієна розумової праці.