27. Складне речення як синтаксична одиниця. Основні класифікації складних речень. Складносурядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації.

Складне речення — полі предикативна синтаксична одиниця, що складається з двох і більше предикатив них одиниць, які становлять семантичну,структурну й інтонаційну єдність.

Ознаки:1)поліпредикативність - складається здвох чи кількох предикативних одиниць, організуючих центрів, які співвідносяться з простими реченнями, поєднаних в єдине ціле;

2)особлива структурна схема – складається з одиниць, за будовою подібних до простого речення;

3)семантична й інтонаційна цілісність, завершеність - частини складного речення на не є самостійними і не мають семантичної й інтонаційної завершеності, а своїм змістом та інтонаційно зливаються в одне ціле;

4) важлива роль – інтонація, сполучні засоби, вказівно-співвідносні слова, що слугують засобом поєднання предикативних частин в єдине структурне ціле.

Тільки складне речення в цілому, характеризуючись семантичною завершеністю, має і свою інтонацію завершеності, інтонацію кінця, що зосереджується на кінцевих словах останньої предикативної частини.

Головні засоби зв’язку предикативних частин у межах складного речення: інтонація, сполучні засоби(сполучники, сполучні слова),співвідносні вказівні слова (займенники кожний, той, такий, займенникові прислівники тоді, туди, так, звідти)

Сполучники  підрядності і сполучні слова вказують на залежність однієї предикативної частини від іншої, у сполучниках сурядності така вказівка відсутня.

Основні типи складних речень: 1) сполучникові (а) складносур; б) складнопідряд (- з однорідноюю підрідністю, - з кількома підрядними); в) скл конструкція з підряд і сурядн звязком); 2) безсполучникові (з однотипними та різнотипними частинами); 3) з різними типами зв’язку (сполучников + безсполучников).

Складносурядне речення - складне речення утворюється з двох або й більше предикативних одиниць, які об'єднані між собою за принципом рівнозначності в єдине семантичне, граматичне й інформаційне ціле сполучниками сурядності та іншими граматичними засобами.

Ознаки:  № 1сурядний зв'язок. Кожна з предикативних одиниць виступає як відносно самостійна,зберігає значення окремого повідомлення і відносну синтаксичну незалежність.№ 2є поєднуваність частин сполучниками сурядності, які завжди знаходяться тільки між цими частинами, не належачи жод ній з них, а складно-сурядному речен ню в цілому. Цим складносур суттєво відрізняються від складнопідрядних, в яких сполучник чи сполучне слово належить підрядній частині і при зміні порядку структурних частин завжди переміщується разом з нею.№ 3ніколи один з компонентів (предикативних оди ниць) не може знаходитися у середині іншого.

Засоби  поєднання предикативних  частин складносурядних речень: Інтонація: може бути перелічувальною, протиставно-зіставною, градаційною, розділовою. Сполучники: єднальні, протиставні і розділові, а серед перших ще й окремі підрізновиди — приєднувальні і пояснювально-приєднувальні. Класифікація сполучників звичайно лежить і в основі класифікацій складно сурядних речень, бо вона є не тільки засобом поєднання в них предикатив них одиниць, а й засобом виявлення взаємовідношень між предикативними частинами цих речень.

Класифікація  складносурядних  речень

Залежно від сполучників виділяється: 1. з єднальними і(й), та, та й, ні ... ні, як ... так, за допомогою яких виражаються власне єднальні, єднально-перелічуваль ні, єднально-поширюваль ні (Весела душа моя, І світ мені милий, і таке в світі гарне все, таке красне), єднально-наслідкові (пан прогнав його, і тепер Ґудзь вештається). 2. з приєднувальни ми та й, ще й, також, причому, при тому, при цьому; 3. з поясню вально-приєднувальними тобто, себто, а саме, як-то;4.з зіставно-протистав ними а, але, та (але), проте, однак, зате, так;5. з розділовими або, чи, а чи, чи ... чи, то ... то, чи то ... чи то,не то ... не то; 6) градаційними: на тільки, а й; не тільки, ще й За будовою поділ на реч закритої та відкритої структури. 

Розділові знаки : кома(між частинами реч, що з’єднані єднальними, протиставними,розділовим та ін. сполучниками), тире(між частинами реч, що виражають швидку, несподівану зміну подій, думок), крапка з комою(якщо частини дуже поширені або далекі за змістом, мають свої розділові знаки). Кома не ставиться, якщо є спільний другорядний член або вставне слово для обох частин; якщо частини однотипні(сумно й глухо); мають спільну підрядну частину(обабіч, де припікало сонце, …і…)