- •Походження української мови, її місце серед інших слов’янських мов. Основні риси української мови на всіх мовних рівнях. Українська літературна мова, її форми та функціональні стилі.
- •Система і структура мови. Рівнева організація мови. Основні мовні рівні та їх одиниці.
- •Мова як суспільне явище. Функції мови.
- •Фонетика і фонологія української мови. Звук і фонема. Проблема визначення фонеми і фонемного складу української мови. Принципи класифікацій голосних і приголосних фонем.
- •Зміни голосних і приголосних звуків у процесі мовлення. Палаталізація, асиміляція, дисиміляція, спрощення в групах приголосних (з історичними коментарями). Метатеза.
- •Морфонологія. Чергування голосних фонем (з історичними коментарями).
- •Чергування приголосних фонем ( з історичними коментарями).
- •Фразеологія. Типи фразеологізмів. Модифікація фразеологізмів. Джерела фразеології.
- •Граматика, основні поняття граматики: граматичне значення і способи його вираження; граматичні форми ( синтетичні та аналітичні); граматичні категорії. Парадигма слова.
- •Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи виділення частин мови. Проблема займенникових, модальних слів та слів категорії стану.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного і подвійного роду.
- •Словозміна іменників. Історичне формування сучасних відмін іменників.
- •Прикметник у системі частин мови. Якісні, відносні та присвійні прикметники; їх лексико-граматичні особливості. Система прикметникових форм. Ступені порівняння прикметників.
- •Семантична і граматична класифікація числівників. Відмінювання числівників.
- •Займенник як частина мови. Співвіднесеність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників. Специфіка відмінювання займенників.
- •Дієслово у системі частин мови. Система дієслівних форм (загальна характеристика). Категорія способу і часу дієслів. Історія форм минулого і майбутнього часів.
- •Категорія виду і стану дієслова. Поняття видової пари. Способи (роди) дієслівної дії.
- •Службові слова. Загальна характеристика службової функції сполучників, часток і прийменників.
- •Словосполучення як синтаксична одиниця. Принципи класифікацій словосполучень.
- •1) Підрядні – словосполучення, основні члени якого повязуються типами підрядного звядку (узгодження, керування, прилягання, сполучниково-підрядний зв'язок).
- •Категорії предикативності і модальності речення.
- •Двоскладне речення, вираження предикативності в ньому. Семантико-граматична структура двоскладного речення.
- •Односкладні речення. Специфіка вираження предикативності в односкладних реченнях. Типи односкладних речень. Проблемні питання класифікації односкладних речень.
- •Ускладнене речення. Вираження напівпредикативності і в ускладненому реченні. Основні різновиди ускладнених речень.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Основні класифікації складних речень. Складносурядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації.
- •Складнопідрядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •Безсполучникові складні речення; проблема їх синтаксису у системі складних речень. Принципи виділення структурно-семантичних типів складних безсполучникових речень.
- •Складні форми синтаксичної організації мовлення. Текст. Монологічне і діалогічне мовлення; складне синтаксичне ціле, абзац.
Граматика, основні поняття граматики: граматичне значення і способи його вираження; граматичні форми ( синтетичні та аналітичні); граматичні категорії. Парадигма слова.
Грама́тика 1)будова мови 2)розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови – систему морфологічних категорій і форм слів різних частин мови, синтаксичних категорій, словосполучень та синтаксичних конструкцій і способів творень.
Як будова мови, граматика — це складна за свєю організацією сукупність підсистем: морфології, синтаксису і словотвору.
Морфологія мови — це розділ граматики, до якого належать всі явища пов'язані зі словом, його формами (парадигмами), його абстрактними граматичними значеннями.
Синтаксис мови визначає те, як окремі слова об'єднуються в словосполучення і речення, зв'язки між окремими членами речень, види речень, їхню будову та правила утворення.
Cловотворення — розділ морфології, присвячений мовним засобам творення похідних слів.
Граматичне значення — це узагальнене абстрактне поняття, яке відображає те, яку роль зазвичай, регулярно, відіграє та чи інша граматична одиинця в мові. Граматичне значення існує поряд із лексичним значенням, але має абстрактну на відміну від конкретної сутність. Наприклад, читає, бігає, розповідає, думає, множить- усім словам притаманні грам знач недок виду, перехідності, дійсного способу, активного стану, теп часу, ІІІ особи, одн.
Г. З. вираж мовними засобами: 1) закінчення (сидять, цвітуть- уть, ють вираж г.з. ІІІос мн теп часу) 2) суфіксальними (смачніший вищий ступінь порів. прикм) 3)префіксами (найдорожчий- вищий ступ порів прк, зробити- док вид) 4) чергування звуків (скакати-скочити- заченя виду) 5) суплетивно (зміни основи кореня ловити-піймати)6) службовими словами (ходив би-умовний спосіб)
Граматична форма це засіб вираження граматичного значенняграм знач і грам форма нероздільні: не може бути грам знач яке б не виражалося грам формою. В укр.. м. є 3 способи вираження грач значень, а отже і творення грам форми слова 1) синтаксична (реаліз за умови вираж грам знач у межах того самого слова забрати-забирати)2) аналітичні (виступає тоді коли формальним показником грам знач є службове слово співав би) 3)аналітично-синтаксичні(функт тоді, коли грам знач виражається поєднанням формального показника(флексії)і служб слова (прийм))
Грамати́чна категорія (Олександр Потебня) це клас граматичних однорідних значень, об'єднаний найзагальнішим абстрактним значенням, у межах якого протиставляються також значення, що далі не членуються. Так, а граматична категорія числа грунтується на загальному кількісному відношенні предметів та явищ і на протиставленні значень однини й множини.
4 типи грам кат: 1) Класи слів об*єднаються за певною ознакою(за ознакою предметності- ім.; абстрактності – прик; процесуальності -дієсл) 2) Форми слів які об*єднають класи грам форм (категорія роду, відмінку числа) 3)Позиції слів(категорії підмета, присудка) 4) конструкцій слів (категорія прост реч, усклад реч).
Парадигма - словозмінна парадигма - в лінгвістиці список словоформ, що належать одній лексеме і мають різні граматичні значення.
Словозмінна парадигма виступає зразком того, як будуються словозмінної форми для цілих класів лексем (відмін іменників, дієвідмін дієслів і т. п.)
