Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка ПМК-1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆
  1. Актуальність теми: Пухлини ендо- та екзокринних органів за своєю структурою та функцією зберігають окремі риси, притаманні відповідним залозам, що дозволяє в клінічних умовах своєчасно діагностувати захворювання і провести найбільш ефективне лікування. Тому знання особливостей виникнення, розвитку, клінічного перебігу пухлинних процесів даної групи та їх наслідків є вкрай необхідними для практичних лікарів в процесі діагностики та лікування.

  2. Конкретні цілі:

  1. Вивчити класифікацію епітеліальних органоспецифічних пухлин.

  2. Вміти діагностувати різні типи епітеліальних органоспецифічних пухлин за їх клініко- морфологічними ознаками.

  3. Аналізувати наслідки епітеліальних органоспецифічних пухлин в залежності від їх клініко-морфологічних особливостей.

  4. Трактувати медичну термінологію, що використовується при написанні діагнозів та оформленні медичної документації.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Нормальна анатомія

  2. Гістологія, цитологія, ембріологія

  3. Нормальна фізіологія

Порівнювати морфологію та функцію різноманітних екзо- та ендокринних залоз. Класифікувати та ідентифікувати типи епітеліальних клітин внутрішніх органів. Знати напрями кровотоку та лімфотоку.

  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Вивчити та записати в альбом (лекційний зошит) класифікацію епітеліальних органоспецифічних пухлин.

    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Апудома

(англ. —Amine Precursor Uptace Decarboxylation + гр. ота — пухлина)

— загальна назва пухлин, що розвиваються з клітин апуд-системи (ентерохромафінні клітини Кульчицького, А- та В-клітини підшлункової залози, С-клітини щитовидної залози та ін.); клінічні прояви пов’язані з надмірною продукцією гормонів та поліпептидів.

Бластома

(гр. blastos —росток, зачаток; ота — пухлина)

- в широкому розумінні визначає любу злоякісну пухлину, зазвичай термін ивикористовують для окремих видів злоякісних пухлин ембріонального походження, наприклад, нейробластома, нефробластома (пухлина Вільмса), меланобластома, ретинобластома, тератобластома.

Бородавка

(лат. verruca — бородавка)

— доброякісне новоутворення шкіри, що викликається вірусом папіломатозу людини із сімейства паповавірусів та передається контактним шляхом.

Дермо'ід

(derma — шкіра; eidos — подібний, син. : "подібний до шкіри")

— кіста, стінка якої утворена компонентами шкіри або її дериватів.

Епуліс

(гр. epulis — нарост на яснах, від ері — над; иіоп -ясна; син. : сновець, епулід)

- пухлиноподібне утворення ясен, що виникає в результаті розростання сполучної тканини на альвеолярних відростках щелеп внаслідок запалення ясен.

Карциноїд

(син. : аргентафінома, ентерохромафіннома)

- пухлина, різновид апудом, розвивається з аргентафінних клітин або нагадує їх, частіше всього трапляється в апендиксі, бронхах, значно рідше — у шлунку, тонкій кишці. Клінічно проявляється карциноїдним синдромом (головний біль, припливи крові до обличчя, проноси, астматикоподібні напади, ураження правої половини серця) в результаті гіперпродукції серотоніну.

Одонтома

(гр. о dont os — зуб; ота — пухлина)

— розглядається як вада розвитку кісток щелепи, синонімом якої є «гамартома»; доброякісна пухлина, відмежована товстою фіброзною капсулою, містить хаотично розташовані відносно один одного різні тканинні елементи, що входять до складу зуба (емаль, дентин, пульпа); частіше виникає на місці непрорізаного зуба в області вугла нижньої щелепи

Текома

— доброякісна пухлина строми статевого тяжа, нерідко одностороння, може досягати великих розмірів, щільна, жовтуватого кольору, спостерігається у віці після 50-ти років. Буває гормонально активною та гормонально неактивною.

Дисгермінома

злоякісна герміногенна пухлина яєчника, тобто аналогічно семіномі виникає з незрілих ембріональних клітин яєчника, в 15% випадків двостороння, а також може вражати переднє середостіння та шишкоподібну залозу; може виникати в любому віці, але середній вік хворих складає приблизно 20 років; пухлина чутлива до дії променевої терапії

— синоніми великоклітинна карцинома (large cell carcinomas) або альвеолярна саркома яєчника (alveolar sarcomas of the ovary).

Семінома

злоякісна пухлина яєчка, що виникає з незрілих ембріональних клітин яєчка, найчастіше трапляється переважно у чоловіків середнього віку, злоякісна за перебігом, рано дає метастази (легені), на розрізі світло-сіра, блискуча.

Печінково-клітинна

(гепатоцелюлярна)

аденома

(син.: гепатома)

— доброякісна печінково-клітинна пухлина, що виникає, як правило, в незміненому органі; частіше виникає у жінок при тривалому вживанні оральних контрацептивів, естрогенів або при наявності гормонально-активних пухлин яєчників; рідше розвивається у дітей та дорослих при лікуванні анаболічними стероїдами, або хворих на глікогенози типів І та III; клінічні прояви у вигляді абдомінальних болей виникають при ускладненому перебігу пухлинного процесу, пов’язаних з крововиливами в пухлину або в черевну порожнину.

Нирково-клітинний рак

(синонім -

світлоклітинний рак)

— злоякісна пухлина, що складається з полігональних, еозинофільних, багатих на ліпіди клітин, які мають "світлу" цитоплазму.

Феохромоцитома

доброякісна пухлина мозкового шару наднирників, гормонально активна, характеризується неконтрольованою та нерегулярною секрецією адреналіну та норадреналіну, що клінічно проявляється раптовим підвищенням артеріального тиску, та тахікардією та скаргами хворих на серцебиття і головний біль.

Базально-клітинний

рак

- є пухлина з місцевим деструюючим ростом, дає рецидиви, не дає метастазів, нерідко буває множинною; побудована з дрібних, круглої, овальної або веретеноподібної форми клітин, які нагадують базальні клітини епідермісу, але не мають міжклітинних містків; відноситься до групи пухлин напівзлоякісного типу

Цистаденокарцинома

- одна із злоякісних кістоподібних пухлин яєчника, в якій переважають папілярні розростання анаплазованого епітелію.

Цистаденома яєчника

(суііасіепота; Цист- + Аденома, син.: аденома кістозна, аденоцистома)

— епітеліальна доброякісна пухлина яєчників, найчастіше однобічна, представлена у вигляді одно- або багатокамерної кісти, стінка якої вистелена одношаровим циліндричним епітелієм різного типу, що визначає різновиди пухлини

Фіброаденома

- доброякісна пухлина молочної залози (інтра- та периканалікулярна, філоїдна пухлина), відмежована сполучно­тканинною капсулою, представлена атиповими щілиноподібними або кістозно розширеними залозистими структурами, стінки яких та протоки сдавлені пучками пухкої сполучної тканини, епітелій, що вистилає просвіт, гіперхромний, проліферує в межах базальної мембрани.

Г ранульозоклітинна пухлина

(фолікуломи)

- доброякісна пухлина статевого тяжа яєчника, найчастіше однобічна, має вигляд вузла з нерівною поверхнею, на розрізі сіро- жовтого кольору, з вогнищами крововиливів. Виникає з гранульози.

Хвороба Педжета

(рак Педжета)

- злоякісна епітеліальна пухлина молочної залози, характеризується трьома ознаками: розвитком екземи соска, наявністю великих світлих клітин (клітини Педжета) в епідермісі соска та ареоли, раковими змінами в протоках залози.

Хоріонепітеліома

(хоріонкарцинома, хоріальний рак)

- злоякісна пухлина трофобластичного епітелія; розвивається після пологів або аборту, а також особливо часто з деструюючого пухирного занеска.