Конкретні цілі:

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Нормальна анатомія.

2. Формальна фізіологія.

3. Гістологія.

4. Біохімія.

Описувати будову клітини в нормі.

Визначати на світлооптичному рівні структурні елементи органів, тканин та клітин.

Володіти медичною термінологією.

Класифікувати типи тканин та клітин.

Ідентифікувати гістохімічні методи дослідження.

Зобразити схематично будову печінкової часточки, нефрону та гломерулярного фільтру.

Порівняти особливості будови гісто-гематичного бар’єра міокарда, печінки та нирки.

Термін

Визначення

Гіпоксемія (лат. oxygenium — кисень)

- зниження вмісту кисню в крові.

Гіпоксія, киснева недостатність

- недостатнє постачання киснем тканин або порушення його використання.

Гіпоксія анемічна

- розвивається при анемії внаслідок зменшення кількості еритроцитів або вмісту в них гемоглобіну.

Гіпоксія гемічна (гіпоксія крові)

- розвивається внаслідок зменшення кисневої ємності крові.

Гіпоксія гістотоксичпа (тканинна)

- спостерігається при отруєнні в результаті пригнічення тканинних окисно-відновних процесів.

Гіпоксія дихальна (респіраторна)

- виникає внаслідок порушення газообміну в легенях.

Гіпоксія внаслідок застою

- виникає при застої венозної крові.

Гіпоксія циркуляторна

- виникає при порушенні кровообігу.

Гіперкератоз (hyper — багато, надмірно; kiratos — рогова речовина; osis — патологічний стан)

- потовщення рогового шару епідермісу.

Гістогематичний бар'єр (hystos - тканина; haema - кров)

- загальна назва структур, що забезпечують існування гісто-фізіологічних механізмів виконання бар'єрних функцій на рівні клітина — стінка судини (гематоенцефалічний бар'єр, аерогематичний бар'єр, гематотестикулярний бар'єр та ін.).

Гістогенез (hystos — тканина; genesis — розвиток)

- формування тканини в процесі індивідуального розвитку організму (онтогенезу).

Глікогенози

- група спадкових захворювань, в основі яких лежить порушення вуглеводного обміну, що характеризується відкладанням гранул глікогену в різних органах та тканинах. Виділяють 9 типів глікогенозів.

Гомеостаз (homois — однаковий; staseo — стан)

- здатність організму підтримувати стійку рівновагу внутрішнього середовища.

Декомпозиція (лат. compositio — складати, зіставляти)

- механізм дистрофічного процесу, що в основі своїй має розщеплення білково-жирових або білково-полісахаридних комплексів.

Дистрофія (гр. dys — порушення; trophe — живлення)

- морфологічне відображення порушеного обміну речовин, в основі якого лежить нагромадження та перерозподіл у тканинах різних речовин.

Ензимопатія (гр. en — всередині; zyntme — дріжджі; pathia — захворювання; син.: ферментопатія)

- загальне визначення для різноманітних патологічних процесів, що супроводжується змінами ферментативної активності у тканинах та органах.

Захворювання Німана — Піка (A.Niemann—L.Pick), син.: гістіоцитозліпоїдний

- характерним є накопичення сфінгомієліну у макрофагах переважно печінки, селезінки та центральної нервової системи.

Інфільтрація (лат. in — розміщено всередині; лат. futrato — проціджування)

- проникнення в тканини та нагромадження в них рідини, клітинних елементів або хімічних речовин.

Іхтіоз (гр. ichthys — риба) —

- підвищення зроговіння великих ділянок тіла або всього шкіряного покриву.

Кератогіалін (keratos — рогова речовина; hyalos — світлий, прозорий)

- білок, характерний для зроговілого епітелію, попе­редник кератину та елеїдину.

Паракератоз (гр. para — навколо; keratos — рогова речовина) -

- форма рогової дистрофії, що характеризується повною або частковою відсутністю зернистого шару та наявністю в роговому шарі епідермісу клітин з ядрами.

Трансформація (лат. transformation — перетворення)

• перехід речовини з одного стану в інший;

• перехід клітини з одного виду в інший у процесі диференціації, пухлинного росту, метаплазії.

Тезаурисмози (гр. thesauros — скарбниця; син.: —хвороба накопичення)

- загальна назва групи захворювань, що характеризуються порушенням обміну речовин з підвищенням вмісту в крові та тканинах продуктів метаболізму різноманітного походження (фукозидоз, мукополісахаридози, глікогенози та ін.).

Цитопатологія (гр. pathos — хвороба, logos — вчення)

- розділ патології, що вивчає морфологію патологічних процесів на клітинному та субклітинному рівні.