Алгоритм теми

Підсумковий контроль знань передбачає проведення двоступеневої атестації студента. На першому етапі проводиться визначення рівня теоретичної підготовки за допомогою технічних засобів контролю з виявленням оптимального відсотку достатності знань (комп’ютерне тестування) та письмово-усне опитування з використанням тестових питань кінцевого рівня знань. На другому етапі проводиться визначення рівня засвоєння практичних навичок шляхом перевірки виконаних завдань з діагностики патологічних процесів на прикладах ситуаційних задач, макро-, мікропрепаратів та електронограм.

Таким чином, визначення рівня підготовки носить комплексний характер і в основі своїй має формування клініко-анатомічного мислення майбутнього лікаря. При недостатності обсягу знань на першому етапі подальша атестація не доцільна. При достатньому обсягу знань проводиться другий етап атестації з визначенням рівня підготовки відповідно до загальноприйнятих критеріїв.

Оцінку “відмінно” отримує студент, який показав різнобічні, систематизовані та глибокі знання навчального матеріалу, вміння вільно виконувати письмові завдання, передбачені програмою з курсу загальної патоморфології (вирішення ситуаційних задач, описання макропрепаратів, мікропрепаратів, електронограм, знання класифікацій патологічних процесів та захворювань), засвоїв матеріал з основної та додаткової літератури, проявив творчі здібності в освоєнні навчального матеріалу.

Оцінку “добре” отримує студент, який показав знання навчального матеріалу, засвоїв основну літературу за темою, проявив здібності по самостійному освоєнню окремих розділів теми, необхідних для майбутньої спеціальності.

Оцінку “задовільно” отримує студент, знання якого по темі передбачають необхідність подальшого і більш поглибленого вивчення основного матеріалу, а також ознайомлення з основною літературою за навчальною програмою. Студент допускає помилки у виконанні письмових завдань (вирішення ситуаційних задач, описання макро- та мікропрепаратів, електронограм) має поверхневі знання з питань класифікації патологічних процесів, але володіє достатнім обсягом знань для їх ліквідації під керівництвом викладача.

Студент атестується на "незадовільно" при невідповідності рівня знань зазначеним критеріям.

Питання з комп’ютерної програми (тести формату А)

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка”/ За ред. В.М.Москаленка

,О.П.Волосовця, І.Є.Булах, О.П.Яворовського, О.В.Романенка, Л.І.Остапюк.- К.:

Медицина.- 2004.

1. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Стоматологія”/ За ред. В.М.Москаленка, О.П.Волосовця, І.Є.Булах,

0. П.Яворовського, О.В.Романенка, Л.І.Остапюк.- К.: Медицина.- 2004.

2. “Тестові питання з патологічної анатомії. КРОК-1 ’’/Під. Заг. Редакцією В.М.Благодарова, К.О.Богомолець,- Київ: Фітосоціоцентр, 2002.

Перелік теоретичних питань кінцевого рівня знань

0. Патоморфологія: визначення, задачі, матеріал та методи дослідження, значення для медичної науки та практики.

1. Загальнопатологічні процеси як категорія загальної патології людини. Пошкодження (альтерація) як форма патології клітини.

2. Основні методи патологічної анатомії. Значення аутопсії та біопсії в сучасній клініці.

3. Діагноз: визначення, принципи побудови. Клініко-анатомічний аналіз (загальна характеристика).

4. Захворювання: визначення, принципи класифікації, поняття про етіологію та патогенез. Основне захворювання, його ускладнення, супутні захворювання.

5. Характеристика періодів розвитку захворювання.

6. Сучасна інтерпретація понять етіології та патогенезу, їх взаємозв"язок. Поняття про патоаутокінез.

7. Патоморфоз: визначення, класифікація, значення для практичної охорони здоров"я. Проблема ятрогенії: теоретичний та практичний аспекти.

8. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Харківська школа патологів.

9. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Київська школа патологів.

10. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Львівська та Одеська школи патологів.

11. Дистрофії: визначення, класифікація, рівні вивчення, механізми розвитку, наслідки.

12. Альтерація як універсальний прояв метаболічних змін, її функціональне обгрунтування.

13. Механізми клітинної трофіки. Складові частини (первинний та вторинний месенджери) системи регуляції процесів обміну речовин.

14. Типи субклітинних систем в нормі та патології (перетворюючий, реплікуючий, інтегративний).

15. Паренхіматозні дистрофії: класифікація, механізми, морфологія, наслідки.

16. Морфогенез та морфологія "зернистої" дистрофії: сучасний стан проблеми.

17. Морфогенез та морфологія гідропічної дистрофії (печінка, нирки).

18. Морфогенез, класифікація та морфологія вуглеводних дистрофій.

19. Глікогенози. Класифікація та загальна характеристика.

20. Стромально-судинні (мезенхімальні) дистрофії: визначення, класифікація, морфологічна характеристика, наслідки, значення для клініки.

21. Морфо-функціональна характеристика позаклітинного середовища: основна речовина, клітини, волокна, їх значення в нормі та патології.

22. Морфологія системної прогресуючої дезорганізації сполучної тканини.

23. Функціональна морфологія мукоїдного набухання, його механізми, наслідки, значення для клініки.

24. Фібріноїд: механізми утворення, морфологія, значення для організму.

25. Гіаліноз: визначення, морфологічна характеристика, класифікація, наслідки для організму.

26. Амілоїдна дистрофія: визначення, склад амілоїду, його гістохімічна та електронно- мікроскопічна характеристика. Класифікація, значення для організму.

27. Морфогенез амілоїдозу: характеристика основних етапів процесу. Сучасний стан проблеми.

28. Морфологія внутрішніх органів при амілоідній дистрофії. Амілоїдоз нирок, селезінки та печінки.

29. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки. Порівняльна характеристика гемосидерину та гематоїдіну.

30. Гемосидероз: визначення, класифікація, морфологія. Загальний гемосидероз:

геморрагічно-пігментний дерматоз, гемохроматоз (загальна характеристика).

0. Місцевий гемосидероз: есенціальний гемосидероз легень (синдром Целена-

Геллерстедта) - морфологія, морфогенез, наслідки.

0. Місцевий гемосидероз: бура індурація легень - етіологія, морфологія. Механізм дистанційного фібрілогенезу.

1. Гемохроматоз: морфологія первинної та вторинної форми.

2. Кругообіг жовчних пігментів в організмі. Морфологія допечінкової та печінкової стадій, прямий та непрямий білірубін - морфофункціональна характеристика.

3. Жовтуха: визначення, класифікація, морфологія, значення для клініки.

4. Гемолітична жовтуха: визначення, класифікація, механізми, морфологія. Жовтуха новонароджених (icterus neonatorum). Жовтуха Шафара-Мінковського.

5. Обтураційна жовтуха: визначення, етіологія, механізми та морфологія.

6. Паренхіматозна жовтуха: етіологія, механізми розвитку, морфологія.

7. Морфологія та класифікація порушень обміну меланіну.

8. Розповсюджений гіпермеланоз (меланодермія). Місцевий гіпермеланоз. Загальні та місцеві форми гіпомеланозу.

9. Морфологія та механізми порушень обміну нуклеопротеїдів. Подагра.

10. Первинний (спадковий) та вторинний (набутого характеру) ліпофусциноз: механізми, морфологія, наслідки.

11. Морфологія та механізми порушень обміну кальцію в організмі.

12. Механізми утворення каменів у нирках та жовчному міхурі. Види каменів, їх значення для організму.

13. Некроз: визначення, класифікація, механізми розвитку.

14. Апоптоз - визначення, механізми, морфологія, значення для організму.

15. Порівняльна характеристика некрозу та апоптозу.

16. Ультраструктурні ознаки некрозу.

17. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій.

18. Кпініко-морфологічні форми некрозу, їх наслідки для організму.

19. Загальна смерть: визначення, класифікація, механізми розвитку, ознаки.

20. Морфо-функціональна характеристика термінальних станів організму: шок, колапс, агонія та клінічна смерть.

21. Порушення кровообігу: визначення, класифікація, механізми розвитку. Артеріальна гіперемія.

22. Морфогенез та морфологія венозної гіперемії. Зміни внутрішніх органів: легені, печінка, нирки та селезінка.

23. Набряк: визначення, класифікація, механізми. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.

24. Морфогенез серцево-судинної недостатності.

25. Морфологія ліво- та правошлуночкової серцевої недостатності: гостра та хронічна форми.

26. Ішемія: визначення, класифікація, морфологія. Механізми компенсації кровообігу при гострій кровотечі.

27. Інфаркт: визначення, класифікація, механізми розвитку, морфологія інфаркту нирок, селезінки та кишечника.

28. Тромбогеморагічний синдром (ТГС): визначення, патогенез, стадії, морфологія.

29. Дифузне внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром): етіологія, патогенез, морфологія, значення для організму.

30. Тромбоз: класифікація, тромбогенез, морфологія, наслідки процесу та значення для організму.

31. Емболія: визначення, класифікація, морфологія. Тромбоемболія легеневої артерії: етіологія, види, наслідки для організму.

32. Недостатність лімфоутворення: причини, види, морфологічна характеристика.

Значення для організму.

0. Типи шоку і їх патогенетичні особливості. Характеристика стадій, їх морфологічні прояви.

1. Запалення: визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічні ознаки.

2. Медіатори запалення: визначення, класифікація, механізми дії. Загальна характеристика.

3. Морфологія та морфогенез стадій запального процесу.

4. Принципи класифікації запалення. Порівняльна характеристика ексудату та транссудату.

5. Фібринозне запалення: етіологія, види, морфологія, наслідки для організму.

6. Гнійне запалення: визначення, класифікація, морфологія флегмони та абсцесу. Фурункул та карбункул. Роботи В.К.Високовича.

7. Продуктивне запалення: визначення, сучасна класифікація, його характеристика. Роботи Г.М.Мінха.

8. Морфологія та морфогенез гранульоматозного запалення. Роботи А.І. Струкова.

9. Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко-морфологічні особливості туберкульозного запалення.

10. Морфологія запалення при сифілісі, проказі та риносклеромі.

11. Склероз та цироз: визначення, взаємозв'язок, морфологія.

12. Імунне запалення: визначення, характеристика стадій, морфологічна характеристика.

13. Характеристика імунної системи організму. Системи лімфоцитів: Т- та В-форми, їх субпопуляції, взаємодія, характеристика клітинної та гуморальної імунних реакцій.

14. Морфологічна характеристика імунних реакцій гіперчутливості негайного та уповільненого типів.

15. Процеси компенсації та адаптації: визначення, стадії розвитку, значення для організму.

16. Класифікація, характеристика та основні морфофункціональні ознаки процесів компенсації та пристосування.

17. Характеристика регенераторного процесу: біологічний та медичний аспекти проблеми.

18. Класифікація регенерації та рівні її вивчення.

19. Морфологія регенерації кісткової тканини, сполучної тканини та епітелію. Повна та неповна регенерація. Регенераторна гіпертрофія: визначення, морфологія, значення для організму.

20. Гіпертрофія: визначення, класифікація, морфологія, значення для організму.

21. Метаплазія: визначення, види та їх морфологічна характеристика.

22. Атрофія: визначення, класифікація, морфологія, значення для організму.

23. Пухлини: визначення, особливості пухлинного росту, принципи класифікації.

24. Передпухлина: визначення, стадії розвитку, морфологічна характеристика.

25. Характеристика пухлинної прогресії (Фоулдс, Ноуел).

26. Патогенез пухлин: фізико-хімічна, вірусо-генетична та поліетіологічна теорії. Проблема онкогену.

27. Епітеліальні пухлини: класифікація та клініко-морфологічна характеристика.

28. Органоспецифічні епітеліальні пухлини: види, морфологія, класифікація.

29. Органонеспецифічні епітеліальні пухлини: види, морфологія, класифікація раку молочної залози та яєчника.

30. Мезенхімальні пухлини: класифікація та клініко-морфологічна характеристика.

31. Пухлини напівзлоякісного типу: морфологія, класифікація, наслідки для організму.

Ситуаційні задачі