Тема 2. Морфологічні засоби текстів офіційно-ділової та професійної сфери спілкування Практика використання відповідних граматичних форм іменників та прикметників у процесі професійного спілкування

Найчастіше труднощі при морфологічному оформленні ділових документів виникають під час уживання іменників, прикметників, займенників і дієслів.

Іменник. По-перше, слід знати про те, що в ділових паперах для назв осіб за професією, посадою, званням вживаються, як правило, іменники чоловічого роду: завідувач Васильєва. При цьому дієслово узгоджується з прізвищем людини, а не з посадою: Лаборант Іванова повідомила.

По-друге, у давальному відмінку іменників чоловічого роду варіант закінчення -ові (а не -у) вживається на позначення фізичної або юридичної особи (деканові, заводові, але аж ніяк не комп′ютерові) для уникнення двозначності (деканові (Д.в.) факультету (Р.в.)) і стилістичного розмежування слів (Тарасові Шевченку). Проте у власних назвах на -ів, -їв, -ов, -ев, -єв, -ин, -ін, -їн можливим є закінчення -у (Києву, Гришину, Іллічу).

По-третє, на позначення осіб за статусом, місцем роботи або проживання використовуються аналітичні форми: не заводчани, сільчани, поштарі, а працівники заводу, пошти; мешканці села.

По-четверте, у діловій мові однина іменників може вживатись на позначення множини, якщо нема одиниці виміру або предмети не можна перерахувати: Урожай вишні здано на консервний завод (але: шість тонн вишень, надіслано партію дитячих костюмів). При цьому в ділових документах іменники, що означають речовину, можуть набувати форм множини, наприклад: На цьому складі можна придбати мінеральні води, технічні мастила.

По-п’яте, складноскорочення типу завкафедри пишуться разом із закінченням родового відмінка, а слово завідуючий – окремо з подальшою формою іменника у родовому відмінку: завідуючий фермою.

Прикметник. Оскільки якісні прикметники мають ступені порівняння і, таким чином, виражають суб’єктивну оцінку, у ділових документах переважають відносні прикметники, а при порівнянні якісних прикметників уживаються аналітичні форми. Не повний – повніший – найповніший, а повний – більш повний – найбільш повний.

Правила оформлення цифрових даних у діловому мовленні

У ділових паперах не обходиться без запису цифрових даних, які вимагають спеціального оформлення.

При вживанні числівників у практиці писемної форми ділового стилю слід пам’ятати про такі правила.

1.Прості кількісні числівники (від одного до десяти) у записі відтворюється словами, а не цифрами, крім випадків, коли є одиниця виміру: до десяти сторінок (але: 7 тонн вугілля).

2.Складні і складені числівники записуються цифрами: На історичний факультет було прийнято 156 студентів, крім тих випадків, коли з них починається речення. При цьому в бухгалтерських документах цифри дублюються словами, записаними у дужках: 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п’ять) гривень.

3.Порядкові числівники записуються у ділових документах цифрами з додаванням закінчень (якщо цифри арабські): радіоприймач 1-го класу (але: радіоприймач І класу).

4.Числівники, починаючи з тисячі, записуються цифрами з додаванням слів, що позначають нулі: 473 тис.

5.Дати складають, як мінімум, дві цифри: 02.09.03.

6.Складні слова, перша частина яких числівник, записуються у ділових документах, як правило, комбіновано: 55-процентний.

7.Приблизна кількість відтворюється словами понад, до, зверх, більше, менше.

8. Форма однини рекомендується, якщо у складі речення є такі слова: більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало тощо, наприклад: Більшість американських бізнесменів прибула в Україну; Решта пацієнтів теж обстежена.

9. Форма множини рекомендується при однорідних членах речення, наприклад: І вже не один, а безліч партнерів пристають на цю пропозицію. Якщо використовуються числівники на позначення великої кількості (а також іменники сто, тисяча, мільйон, мільярд), то переважає однина: Чотириста вісім підприємців прибуло на виставку; На село повернулось сімдесят п’ять молодих спеціалістів.

Якщо вживаються числівники до десяти, то вживається форма множини: чотири брати, три керівники, два олівці.

В усному мовленні слід звернути особливу увагу на наголошення числівників (одинадцять, чотирнадцять) та правильну вимову складних числівників на позначення десятків (сімдесяти, п’ятдесятьох, вісімдесятьома тощо).