- •Глава 4
- •§ 3. Функції і принципи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Поняття системи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Загальна характеристика
- •Глава 4
- •§ 6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 7. Правотворення як процес самоорганізації права
- •Глава 4
- •§ 8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 9. Правові відносини.
- •§ 10. Правоохоронна система
- •Глава 4
- •§ 11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 1. Правове мислення та його значення для правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 2. Поняття правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 3. Правомірна поведінка
- •§ 4. Правопорушення:
- •§ 5. Склад правопорушення та його ознаки
- •§ 6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Глава 6
- •§ 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності
- •§ 8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї
- •Глава 6
- •Глава 7
- •§ 1. Конституційне право як провідна галузь національного права України
- •Глава 7
- •§ 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •Глава 7
- •§ 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •Глава 7
- •§ 5. Види референдумів
- •Глава 7
- •§ 6. Виборче право та виборча система в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 7. Територіальний устрій України
- •Глава 7
- •§ 8. Автономна Республіка Крим
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 9. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •Глава 7
- •Глава 7.
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 11. Загальна характеристика
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття муніципального права України
- •§ 2. Поняття і ознаки
- •Глава 8
- •§ 3. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 4. Матеріально-фіїїансова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 9. Особливості правового статусу місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 1. Предмет і система трудового права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Джерела трудового права
- •Глава 9
- •§ 3. Основні принципи трудового права
- •Глава 9
- •§ 4. Суб'єкти трудового права
- •Глава 9
- •§ 5. Трудові правовідносини
- •Глава 9
- •§ 6. Колективні договори та угоди
- •Глава 9
- •§ 7. Правова організація працевлаштування
- •Глава 9
- •§ 8. Трудовий договір: поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9. Робочий час
- •Глава 9
- •§ 10. Час відпочинку
- •§ 11. Правове регулювання оплати праці
- •Глава 9
- •§ 12. Трудова дисципліна
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 13. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •Глава 9
- •§ 14. Правове забезпечення охорони праці
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 15. Трудові спори
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 16. Соціальне забезпечення:
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 12
- •§ 1. Цивільне право України: поняття і система
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 2. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 12
- •§ 3. Поняття цивільних правовідносин
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •§ 6. Правочини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 7. Право власності та інші речові права
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 8. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 12
- •§ 9. Зобов'язальне право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.5. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •9.7. Дарування
- •Глава 12
- •9.9. Найм (оренда)
- •9.10. Прокат
- •9.11. Лізинг
- •Глава 12
- •9.12. Позичка
- •9.13. Підряд
- •Глава 12
- •9.15. Послуги. Загальні положення
- •9.17. Зберігання
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.20. Позика. Кредит. Банківський вклад
- •9.21. Факторинг
- •Глава 12
- •9.22. Комерційна концесія
- •§ 10. Недоговірні зобов'язання
- •10.1. Публічна обіцянка винагороди
- •10.2. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 12
- •10.3. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •10.4. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •10.5. Відшкодування шкоди
- •Глава 12
- •10.6. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •§ 11. Спадкове право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою
- •Глава 16
- •§ 2. Державна служба:
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Поняття, предмет і метод
- •Глава 16
- •§ 4. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 5. Адміністративні правовідносини
- •Глава 16
- •§ 6. Адміністративне деліктне право
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 7. Поняття адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 16
- •§ 8. Адміністративні стягнення: поняття та види
- •Глава 16
- •§ 9. Основи адміністративного процесу
- •§ 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •§ 11. Провадження у справах
- •Глава 16
- •§ 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Характеристика Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 3. Кримінальна відповідальність та и підстави. Поняття кримінальної відповідальності
- •Глава 18
- •§ 4. Поняття злочину та його ознаки
- •Глава 18
- •§ 5. Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 6. Стадії злочину
- •§ 7. Співучасть у злочині. Види співучасників. Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті
- •Глава 18
- •Глава is
- •§ 8. Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину
- •§ 9. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки. Система кримінальних покарань
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 10. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 18
- •Глава 18
Глава 12
Основи цивільного права України
483
ни здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини
Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності.
Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак
бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
а) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодо вується винною особою;
б) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
в) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
