- •Глава 4
- •§ 3. Функції і принципи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Поняття системи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Загальна характеристика
- •Глава 4
- •§ 6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 7. Правотворення як процес самоорганізації права
- •Глава 4
- •§ 8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 9. Правові відносини.
- •§ 10. Правоохоронна система
- •Глава 4
- •§ 11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 1. Правове мислення та його значення для правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 2. Поняття правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 3. Правомірна поведінка
- •§ 4. Правопорушення:
- •§ 5. Склад правопорушення та його ознаки
- •§ 6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Глава 6
- •§ 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності
- •§ 8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї
- •Глава 6
- •Глава 7
- •§ 1. Конституційне право як провідна галузь національного права України
- •Глава 7
- •§ 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •Глава 7
- •§ 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •Глава 7
- •§ 5. Види референдумів
- •Глава 7
- •§ 6. Виборче право та виборча система в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 7. Територіальний устрій України
- •Глава 7
- •§ 8. Автономна Республіка Крим
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 9. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •Глава 7
- •Глава 7.
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 11. Загальна характеристика
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття муніципального права України
- •§ 2. Поняття і ознаки
- •Глава 8
- •§ 3. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 4. Матеріально-фіїїансова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 9. Особливості правового статусу місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 1. Предмет і система трудового права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Джерела трудового права
- •Глава 9
- •§ 3. Основні принципи трудового права
- •Глава 9
- •§ 4. Суб'єкти трудового права
- •Глава 9
- •§ 5. Трудові правовідносини
- •Глава 9
- •§ 6. Колективні договори та угоди
- •Глава 9
- •§ 7. Правова організація працевлаштування
- •Глава 9
- •§ 8. Трудовий договір: поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9. Робочий час
- •Глава 9
- •§ 10. Час відпочинку
- •§ 11. Правове регулювання оплати праці
- •Глава 9
- •§ 12. Трудова дисципліна
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 13. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •Глава 9
- •§ 14. Правове забезпечення охорони праці
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 15. Трудові спори
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 16. Соціальне забезпечення:
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 12
- •§ 1. Цивільне право України: поняття і система
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 2. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 12
- •§ 3. Поняття цивільних правовідносин
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •§ 6. Правочини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 7. Право власності та інші речові права
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 8. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 12
- •§ 9. Зобов'язальне право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.5. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •9.7. Дарування
- •Глава 12
- •9.9. Найм (оренда)
- •9.10. Прокат
- •9.11. Лізинг
- •Глава 12
- •9.12. Позичка
- •9.13. Підряд
- •Глава 12
- •9.15. Послуги. Загальні положення
- •9.17. Зберігання
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.20. Позика. Кредит. Банківський вклад
- •9.21. Факторинг
- •Глава 12
- •9.22. Комерційна концесія
- •§ 10. Недоговірні зобов'язання
- •10.1. Публічна обіцянка винагороди
- •10.2. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 12
- •10.3. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •10.4. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •10.5. Відшкодування шкоди
- •Глава 12
- •10.6. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •§ 11. Спадкове право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою
- •Глава 16
- •§ 2. Державна служба:
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Поняття, предмет і метод
- •Глава 16
- •§ 4. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 5. Адміністративні правовідносини
- •Глава 16
- •§ 6. Адміністративне деліктне право
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 7. Поняття адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 16
- •§ 8. Адміністративні стягнення: поняття та види
- •Глава 16
- •§ 9. Основи адміністративного процесу
- •§ 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •§ 11. Провадження у справах
- •Глава 16
- •§ 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Характеристика Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 3. Кримінальна відповідальність та и підстави. Поняття кримінальної відповідальності
- •Глава 18
- •§ 4. Поняття злочину та його ознаки
- •Глава 18
- •§ 5. Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 6. Стадії злочину
- •§ 7. Співучасть у злочині. Види співучасників. Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті
- •Глава 18
- •Глава is
- •§ 8. Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину
- •§ 9. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки. Система кримінальних покарань
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 10. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 18
- •Глава 18
§ 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності
Принципи юридичної відповідальності: відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності; гуманність і своєчасність юридичної відповідальності тощо.
Мета юридичної відповідальності полягає у вияві її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою запобігання правопорушенням з їхнього боку.
Мета юридичної відповідальності, своєю чергою, визначає її функції.
Функції юридичної відповідальності — це головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб
174
з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення. Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності: превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну) тощо.
Існування різних видів правопорушень передбачає й поділ ретроспективної юридичної відповідальності на самостійні види. Існують різні підстави для такого поділу. Залежно від суб'єктів органів, що накладають юридичну відповідальність, її поділяють на таку, що покладається: органами влади; виконавчими і розпорядчими органами; судовими та іншими юрисдикційними органами. Щодо правопорушників її поділяють на індивідуальну і колективну. Розрізняють також внутрішню державну і міжнародну юридичну відповідальність. Поширеною є класифікація юридичної відповідальності залежно від галузевої належності правової норми, що порушена. На цій підставі розрізняють: кримінально-правову; адміністративну; цивільно-правову; трудову (дисциплінарну, матеріальну відповідальність робітників і службовців) тощо.
Кримінальна відповідальність — це різновид ретроспективної юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.
Різновидом ретроспективної юридичної відповідальності є адміністративна відповідальність, під якою розуміють покладення на порушників загальнообов'язкових правил, чинних в управлінні та в інших сферах, адміністративних стягнень, котрі тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру.
Самостійним видом ретроспективної юридичної відповідальності є цивільно-правова відповідальність, тобто відповідальність фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов'язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих майнових прав. Завданням цивільно-правової відповідальності є захист прав власника. Окрім майнового цивільно-правова відповідальність має ще компенсаційний (правопоновлювальний) характер. З допомогою цивільного права регулюються й особисті немайнові відносини. На фізичну чи юридичну особу може бути покладено обов'язок спростування відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина чи
Основи правової поведінки та юридична відповідальність 175
о рганізації, якщо той, хто її поширює, не доведе, що вони відповідають дійсності (див. ЦК України). Але притягнення до немайнової відповідальності в цивільному праві скоріше виняток, аніж правило. Основним же для названого виду відповідальності є майновий характер заподіяної шкоди, правової санкції та юридичної відповідальності.
Трудове право передбачає дисциплінарну (статті 139—152 КЗпП України) та матеріальну відповідальність працівників (статті 130-138 КЗпП України).
Дисциплінарна відповідальність — це різновид юридичної ретроспективної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни із застосуванням до нього догани та звільнення; законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення.
Розрізняють загальну та спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальна дисциплінарна відповідальність здійснюється в порядку підлеглості, за статутами про дисципліну або за окремими нормативними актами.
Дисциплінарні стягнення можуть застосовувати органи, які мають право приймати на роботу (обирати, затверджувати і призначати на посаду якогось працівника). Дисциплінарні стягнення на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства, можуть накладати також органи, адміністративно вищі за згадані (ст. 147'КЗпП України).
Близько до дисциплінарної стоїть матеріальна відповідальність, оскільки підставою для притягнення до обох видів відповідальності є трудове правопорушення. На відміну від дисциплінарної, матеріальна відповідальність працівника настає в разі заподіяння матеріальної шкоди.
Матеріальна відповідальність розглядається як різновид рет-роспективної юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України).
176
П ідставами для накладення матеріальної відповідальності є пряма дійсна шкода; протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між протиправними діями чи бездіяльністю та виниклою шкодою або провина працівника в заподіяній шкоді.
Матеріальна відповідальність може бути повною та обмеженою. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників передбачено ст. 133 КЗпП України, а повної -ст. 134 КЗпП України.
Як самостійний вид ретроспективної юридичної відповідальності в теорії права розглядають скасування актів, які суперечать чинному законодавству. Це особливий вид ретроспективної юридичної відповідальності, який полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує правовідновлю-вальну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт. Є кілька форм названої юридичної відповідальності: скасування акта, що суперечить чинному законодавству; визнання недійсним акта, що суперечить чинному законодавству; зміна акта в тій частині, що не відповідає чинному законодавству; надання вказівок компетентним органом чи службовою особою про обов'язкове скасування чи зміну акта, що суперечить чинному законодавству, суб'єктом, який його приймав. Не вважається формою названого виду юридичної відповідальності припинення дії акта.