- •Глава 4
- •§ 3. Функції і принципи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Поняття системи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Загальна характеристика
- •Глава 4
- •§ 6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 7. Правотворення як процес самоорганізації права
- •Глава 4
- •§ 8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 9. Правові відносини.
- •§ 10. Правоохоронна система
- •Глава 4
- •§ 11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 1. Правове мислення та його значення для правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 2. Поняття правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 3. Правомірна поведінка
- •§ 4. Правопорушення:
- •§ 5. Склад правопорушення та його ознаки
- •§ 6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Глава 6
- •§ 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності
- •§ 8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї
- •Глава 6
- •Глава 7
- •§ 1. Конституційне право як провідна галузь національного права України
- •Глава 7
- •§ 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •Глава 7
- •§ 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •Глава 7
- •§ 5. Види референдумів
- •Глава 7
- •§ 6. Виборче право та виборча система в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 7. Територіальний устрій України
- •Глава 7
- •§ 8. Автономна Республіка Крим
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 9. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •Глава 7
- •Глава 7.
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 11. Загальна характеристика
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття муніципального права України
- •§ 2. Поняття і ознаки
- •Глава 8
- •§ 3. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 4. Матеріально-фіїїансова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 9. Особливості правового статусу місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 1. Предмет і система трудового права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Джерела трудового права
- •Глава 9
- •§ 3. Основні принципи трудового права
- •Глава 9
- •§ 4. Суб'єкти трудового права
- •Глава 9
- •§ 5. Трудові правовідносини
- •Глава 9
- •§ 6. Колективні договори та угоди
- •Глава 9
- •§ 7. Правова організація працевлаштування
- •Глава 9
- •§ 8. Трудовий договір: поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9. Робочий час
- •Глава 9
- •§ 10. Час відпочинку
- •§ 11. Правове регулювання оплати праці
- •Глава 9
- •§ 12. Трудова дисципліна
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 13. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •Глава 9
- •§ 14. Правове забезпечення охорони праці
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 15. Трудові спори
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 16. Соціальне забезпечення:
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 12
- •§ 1. Цивільне право України: поняття і система
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 2. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 12
- •§ 3. Поняття цивільних правовідносин
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •§ 6. Правочини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 7. Право власності та інші речові права
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 8. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 12
- •§ 9. Зобов'язальне право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.5. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •9.7. Дарування
- •Глава 12
- •9.9. Найм (оренда)
- •9.10. Прокат
- •9.11. Лізинг
- •Глава 12
- •9.12. Позичка
- •9.13. Підряд
- •Глава 12
- •9.15. Послуги. Загальні положення
- •9.17. Зберігання
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.20. Позика. Кредит. Банківський вклад
- •9.21. Факторинг
- •Глава 12
- •9.22. Комерційна концесія
- •§ 10. Недоговірні зобов'язання
- •10.1. Публічна обіцянка винагороди
- •10.2. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 12
- •10.3. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •10.4. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •10.5. Відшкодування шкоди
- •Глава 12
- •10.6. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •§ 11. Спадкове право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою
- •Глава 16
- •§ 2. Державна служба:
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Поняття, предмет і метод
- •Глава 16
- •§ 4. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 5. Адміністративні правовідносини
- •Глава 16
- •§ 6. Адміністративне деліктне право
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 7. Поняття адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 16
- •§ 8. Адміністративні стягнення: поняття та види
- •Глава 16
- •§ 9. Основи адміністративного процесу
- •§ 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •§ 11. Провадження у справах
- •Глава 16
- •§ 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Характеристика Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 3. Кримінальна відповідальність та и підстави. Поняття кримінальної відповідальності
- •Глава 18
- •§ 4. Поняття злочину та його ознаки
- •Глава 18
- •§ 5. Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 6. Стадії злочину
- •§ 7. Співучасть у злочині. Види співучасників. Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті
- •Глава 18
- •Глава is
- •§ 8. Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину
- •§ 9. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки. Система кримінальних покарань
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 10. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 18
- •Глава 18
Глава 7
Основи конституційного права України
255
Закон підписується Головою Верховної Ради України і невідкладно надсилається Президентові України. Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, або повертає закон із своїми умотивованими пропозиціями для повторного розгляду. Якщо Верховна Рада України під час повторного розгляду підтвердить закон 2/3 від її конституційного складу, то Президент України зобов'язаний підписати і оприлюднити такий закон протягом 10 днів. Закон набирає чинності через 10 днів після його оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
11.2. Президент України — глава держави
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту присягання народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Президент України має такі повноваження:
забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
звертається з посланнями до народу та із щорічними й по зачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
приймає рішення про визнання іноземних держав;
призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;
припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання не мо жуть розпочатися;
призначає, за згодою Верховної Ради України, Прем'єр- міністра України;
припиняє повноваження Прем'єр-міністра України, прий має указ про його відставку тощо.
Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
Він очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом з питань безпеки й оборони України.
Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України, але Конституція України встановлює, що повноваження Президента України припиняються достроково в разі його відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту та смерті. Перші три обставини деталізуються відповідно статтями 109,110 і 111 Конституції України.
Слід підкреслити, що конституції більшості країн світу закріпили такі ж або аналогічні обставини дострокового припинення повноважень президента. Так, конституція США передбачає, що президент США може достроково припинити свої повноваження у разі його усунення з посади, відставки, нездатності здійснювати пов'язані з посадою права та обов'язки або смерті.
Проте існують і інші варіанти вирішення даного питання. Зокрема, конституція Франції передбачає, що вакантність посади президента може виникнути з будь-яких причин, при цьому вони навіть не називаються. Більше того, повноваження президента можуть достроково припинятися за наявності всіляких перешкод щодо виконання ним своїх обов'язків. У Республіці Мальта президент може бути усунений з посади, якщо він не справляється із своїми функціями або ж за негідну поведінку. Іноді встановлюється порядок дострокового усунення президента з посади за результатами референдуму. В Ісландії президен та може бути усунено з посади у випадку, якщо резолюція осу ду буде підтримана двома третинами складу парламенту і схвалена на референдумі. Якщо ж референдум відхилить резолюцію, то це буде розглядатися як висловлення недовіри з боку виборців Альтингу (парламенту) і він негайно розпускається. В Австрії референдум про усунення президента з посади може бути проведений за вимогою федеральних зборів, тобто за спільним рішенням палат парламенту.
До речі, згідно з ч. 5 ст. 103 Конституції України у разі дострокового припинення повноважень Президента України вибо-
256
Г.лта 7
Основи конституційного права України
257
ри Президента України проводяться в період дев'яноста днів із дня припинення повноважень.
Статтею 109 Конституції України встановлено, що повноваження Президента України припиняються з моменту його відставки.
Відставка Президента —це його добровільна відмова від посади, що він займає. Вона набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Виголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення цього не має ніякої юридичної сили. Тобто згода Верховної Ради не потрібна. Президент лише повідомляє про своє рішення, в зв'язку з чим Верховною Радою відповідно до п. 7 ст. 85 Конституції мають бути призначені вибори нового Президента. Сама заява про відставку повинна вміщувати мотивовані докази неможливості подальшого виконання своїх обов'язків і доречності відставки.
Таким чином певною мірою забезпечується участь законодавчої гілки влади в механізмі виникнення та припинення повноважень Президента України: на засіданні Верховної Ради Президент України складає присягу, на ньому ж він має проголосити про добровільне складення своїх повноважень.
Стаття ПО Конституції України встановлює певну процеду ру з'ясування неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я. При виникненні сумніву щодо можливості Президента виконувати свої повноваження за станом здоров'я Верховна Рада готує відповідне звернення до Верховного Суду України. Сумнів може бути викликаний симптомами, які свідчать про недієздатність, каліцтво, надто хворобливий стан або тривалу хворобу Президента тощо. Верховний Суд, вивчаючи це питання, дає об'єктивну оцінку стану здоров'я Президента. На підставі зібраних даних Верховний Суд України складає спеціальне письмове повідомлення, яке разом із медичним висновком надсилається Верховній Раді. Остання розглядає ці матеріали і в разі встановлення неможливості виконання Президентом своїх повноважень приймає більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу рішення про дострокове припинення повноважень Президента.
Дострокове припинення повноважень Президента України можливе також у разі його усунення в порядку імпічменту. Загалом імпічмент — це особлива процедура притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави. Найпоширенішими підставами для імпічменту є порушення конституції і тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на Конституцію, у Німеччині — за навмисне порушення ним Основного або іншого федерального закону, у США — за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції — тільки за державну зраду. Згідно з Конституцією України Президент несе відповідальність за вчинення ним державної зради або будь-якого іншого злочину.
Встановлена Конституцією процедура імпічменту досить складна. Питання про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту порушується більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Після цього для здійснення відповідного розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, яка з'ясовує всі фактичні обставини справи. Висновки і пропозиції комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, яка за наявності підстав не менш як 2/3 від її конституційного складу приймає рішення про пред'явлення звинувачень Президентові.
Справа про імпічмент Президентові України обов'язково надсилається на перевірку до Конституційного Суду України і Верховного Суду України. Конституційний Суд, вивчивши справу, має скласти мотивований висновок про те, що конституційна процедура розслідування і розгляду справи про імпічмент Президентові України додержана, а Верховний Суд — про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховною Радою не менш як 3/4 від її конституційного складу приймається рішення про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.
Вважається, що інститут імпічменту має насамперед запобіжне значення, бо притягнення президента до судової відповідальності через імпічмент трапляється у практиці держав порівняно рідко.
Процедура та порядок здійснення імпічменту у різних країнах світу неоднакові. У США, наприклад, нижня палата амери-
9 4- 1.16
258
