Глава 4

Основи теорії права

147

ди, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини; можливість звер­татися за захистом своїх прав до відповідних міжнародних су­дових установ чи до відповідних органів міжнародних органі­зацій, членом або учасником яких є Україна; суб'єктивне право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних діянь.

Це право деталізується нормами галузевого законодавства: кримінального, адміністративного, цивільного тощо. Криміналь­не законодавство забезпечує охорону і захист життя, здоров'я, свободи, честі й гідності особи. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за вчинення злочинів: проти жит­тя; проти здоров'я; статевих; що створюють небезпеку для жит­тя і здоров'я людини; що посягають на особисту свободу; проти честі й гідності особи.

Особисте майно також захищається кримінальним законо­давством (наприклад, злочини проти особистої власності гро­мадян і кримінальна відповідальність за них).

Право на захист забезпечується й за розгляду справ про адміністративні правопорушення. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, може користуватися юридич­ною допомогою адвоката (ст 268 КпАП України).

Право на захист своєї честі й гідності в судовому порядку мають громадяни та організації в цивільному процесі. Названі суб'єкти мають право вимагати від суду спростування відомос­тей, що ганьблять їхні честь і гідність, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності (статті 297, 299 ЦК України). Захист цивільних майнових і пов'яза­них з ними особистих немайнових прав здійснюється в уста­новленому порядку загальним або третейським судом. Захист названих прав громадян може здійснюватися профспілковими та іншими громадськими організаціями, а також в порядку звернення до державних органів, оскарження дій адміністра­тивних актів тощо.

Отже, чинне законодавство України передбачає право грома­дянина на захист свого життя, здоров'я, честі й гідності, особи­стої свободи та майна. Такий захист може здійснюватись у су­довому, адміністративному та іншому порядку.

Одним із способів здійснення такого права є право людини на скаргу Згідно з чинним законодавством, можуть бути оскаржені дії службових осіб, державних і громадських органів в адміністративному і судовому порядку. Шкода, заподіяна не­законними діями цих суб'єктів під час виконання ними їхніх обов'язків, повинна бути компенсована. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. регулює можливості людини і громадянина щодо практичної реалізації конститу­ційного права оскарження вищезгаданих дій чи бездіяльності посадових осіб. До суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності.

Згідно з Конституцією України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадя­нина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен). Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. пе­редбачає, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради Ук­раїни з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнарод­ними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верхов­ною Радою України.

Сферою компетенції та діяльності Уповноваженого є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина лише:

• між громадянином України, незалежно від місця його пе­ ребування, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами;

• між іноземцем чи особою без громадянства, які перебува­ ють на території України, та органами державної влади, органа­ ми місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Мета парламентського контролю за додержанням конститу­ційних прав і свобод людини і громадянина, що здійснюється Уповноваженим, полягає у:

148