- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
Перевірка та оцінювання результатів навчання є важливим стимулом самостійної роботи школярів, ефективним способом виховання відповідальності, працьовитості, сумлінності учнів. Систематична перевірка має забезпечувати поповнення, поглиблення, уточнення і систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці. Крім того, «дані опитування дозволяють учителю перевірити результати не тільки самостійної роботи учнів, але й своєї власної діяльності, отже, дають можливість, усуваючи помилки і недоробки, підвищувати науковий рівень викладання і методичну майстерність».
Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна перевірка) здійснюється на всіх макроетапах уроку історії. Особливість цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою, що вивчається. Це визначає його основні цілі: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок школярів, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу. Результати поточної перевірки, яка за правилом є самостійним етапом у структурі уроку, фіксуються в оцінних судженнях або балах. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є формою зворотного зв'язку, основою для запобігання відставанню окремих учнів, раціонального управління пізнавальною діяльністю класу, відповідного коригування методики роботи вчителя на уроці, запорукою досягнення поурочних цілей. Періодичний контроль (перевірка і оцінювання) спрямовується на визначення й оцінювання сформованості знань та загально предметних та спеціально предметних умінь і навичок, якими оволодівають учні у процесі навчання історії. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Тематичний контроль (перевірка і оцінювання), як правило, здійснюється після опанування конкретної теми за навчальною програмою з історії. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, зміст її має бути розподілений на логічно завершені частини -підтеми. Якщо ж тема невелика за обсягом, то її об'єднують з однією або кількома наступними темами. Розподіл або об'єднання тем здійснюється не механічно, а з урахуванням їх змісту та структури. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що він спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння учнями системою основних елементів знань і способів діяльності, вміннями застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження. Наприкінці вивчення великих за обсягом тем методикою ставилося завдання «виявити якість знань учнів про історичні процеси за їхньою періодизацією і закономірностями, розуміння законів розвитку суспільства, здатності їх обґрунтовувати і застосовувати до пояснення фактів» під час підсумкової перевірки, що відбувалась на спеціальних повторювально-узагальнюючих уроках.
Білет №12