2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського

29 квітня 1918 р. на хлеборобском з'їзді в Києві за підтримкою німецького командування була скинута ЦР і для «порятунку країни від хаосу» прогол гетьм.Скоропадський.

Уряд гетьмана складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних громад ських діячів. Очолив уряд поміщик, октябрист ФЛизогуб. Ядро уряду складали кадети, представників соціалістичних партій у ньому не було. Фактично гетьман і його уряд перебували у повній залежності від німецько-австрійського окупаційного режиму.

Основні напрями політики уряду П.Скоропадського

-» Замість УНР була проголошена Українська держава, республіканська форма правління замінена на авторитарну (Гетьманат), із Гетьман зосередив у своїх руках усю повноту влади — законодавчу, виконавчу, судову.

-» Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих їм під час революції збитків.

-» Налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдавався до репресивних методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися вуличні процесії, мітинги, припинилося видання ряду газет. Демократичний режим змінився авторитарним.

-> Створювалася регулярна українська армія.

-> Успішною була діяльність уряду в культурній сфері: українізація шкіл, відкриття нових гімназій, університетів, Української академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

культура: а) створ.умов для розв просв-ва й укр культ; б) 150 гімназій, 2 унів(Києві і КП), УкрАкН; в) нац архіву, держБібліот.й ін. просвітніх центрів; г)укр. мова. Не стійка,бо: 1) не виріш екон проблем, поверн. доревол порядки населі; 2) не створ наці-незал держ, бо навколо царські чиновник,що хотіли «вел і неподіл Росії»; 3)каральні експедиції (у захист поміщиків і нім.постачань); 4)опора на Нім, а вона прогр.війну5) соц. база гетьм-ни (значні власники) була занадто вузької, щоб влада протрималася тривалий час.

Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. У липні 1918 р. була утворена Комуністична партія більшовиків України — КП(б)У

Втративши іноземну військову підтримку, гетьман переорієнтувався на Антанту і білогвардійців, сподіваючись на їх допомогу. 14 листопада у грамоті “До всіх українських громадян” П.Скоропадський заявив про федерацію України з небільшовицькою Росією і про “відновлення Великої Росії”. Суверенність Української держави скасовувалася.У відповідь на гетьманську грамоту Директорія оголосила про початок повстання проти гетьманського режиму. Повстанський рух охопив майже всю Україну. Уряд гетьмана опинився у безвихідній ситуації. 14 грудня війська Директорії зайняли Київ. Цього ж дня П. Скоропадський зрікся влади і залишив місто. Гетьманський уряд передав владу Директорії, яка заявила про відновлення УНР.

3.Основні вимоги до уроку історії.

Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап навчально-виховного або, як зараз кажуть, педагогічного процесу

Головна вимога до викладання історії в цілому - високий науково-теоретичний рівень, відповідність викладання сучасному стану історичної й педагогічної науки, передовій практиці, закономірностям навчально-виховного процесу. При цьому в шкільний курс історії повиннен бути орієнтований, насамперед , на оволодіння основами, знань про історичний шлях людства, його соціальному, духовному, моральному досвіді, формування конкретно-історичних подань про історичну епоху, рішення практичних завдань, уміння працювати з історичними джерелами.

Найважливішою вимогою до уроку є ясність навчальної мети, нерозривний зв'язок у рішенні основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань і чітке, послідовне їхнє здійснення в ході проведеного уроку.

Зміст навчальної програми (на конкретний урок), освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь і навичок - все це визначає відбір матеріалу, виділення головного в ньому.

З урахуванням сучасних підходів, вибір засобів і методичних прийомів для кожної частини уроку; найбільш відповідному його змісту й завданням, ефективність використаних методів і прийомів - характерна риса якісного уроку історії.

Образність, яскравість фактів - обов'язкова умова емоційного сприйняття, мимовільного запам'ятовування, активної розумової діяльності учнів.

Вибір форм, методів і прийомів реалізації міжпредметних зв'язків. Важливо тільки враховувати при цьому вікові особливості учнів, рівень підготовленості й постійно підтримувати їхній інтерес до виявлення цих зв'язків. Варто також ретельно відбирати інформацію з інших навчальних предметів, маючи на увазі, щоб інші додаткові відомості не перевантажували уроки й «не заслоняли» зміст навчального матеріалу по історії.

Істотна риса якісного уроку по історії - це його цілісність й організаційна чіткість, тісний зв'язок всіх його елементів, певна тематична й структурна закінченість. Це залежить від підготовки вчителя й учнів. Неодмінною умовою організаційної чіткості в проведенні уроку є вміння вчителя створювати необхідну творчу навчальну атмосферу, живу зацікавленість усього класу й кожного учня в тій роботі, що проводиться на уроці.

Б 20.