- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
На поч.18 ст. Річ Посполита втратила колишню могутність. Країна перетворилася на арену боротьби за владу різних магнатсько-шляхетських груп. Король став іграшкою у руках могутніх феодалів. Політична анархія та втручання в польські справи іноземних держав призвели до децентралізації країни. Війни зі Швецією та Росією,народні повстання,боротьба магнатів між собою,занепад ремесел й торгівлі довели країну до розорення. Утиски православних ще більше загострювали політичну ситуацію. Сусідні держави,передусім Росія,Австрія та Пруссія,уже давно зазіхали на польські території.Ініціатором поділу Речі Посполитої став прусський імператор Фрідріх ΙΙ,який залучив до цієї акції Росію та Австрію. Так за згодою цих трьох держав(Пруссія,Росія,Австрія) були здійснені три поділи Польщі.
ПЕРШИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 5 серпня 1772 року
5 червня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією згодою:До Пруссії відійшли - Пором'я,Куяви та частина Великопщини;До Австрії відійшли – Малопольща і Галич з Руськими,Белзькими та західними околицями Волинського та Подільського воєводства;
До Росії відійшли - східнобілоруські землі з Полоцьком,Вітебськом та Мстиславлем і частина Ліфляндії (Латвії).Щоб надати законності своїм анексіям, союзники вимагали затвердження поділу польським сеймом.Король безуспішно намагався здобути підтримку в європейських монархів, але мусив поступитися. 30 вересня 1773р. сейм ратифікував угоду про поділ земель Речі Посполитої.1788р. зібрався сейм,який пропрацював 4 роки,за що був названий «Чотирирічним сеймом»(1788-1792р). 3 травня 1791р. сейм ухвалив Конституцію,за якою:чисельність польської армії становила 100 тис. осіб;скасовувалася виборність короля; рішення на сеймі приймалися більшістю голосів (скасоване право liberum veto);
городяни отримали право займати військові посади та купувати землю.
Проте все це не змогло врятувати Польську державу.
ДРУГИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 12 січня 1793 року
Втручання сусідів призвело до другого поділу,затвердженого сеймом у Гродні 1793 року. Згідно угоди:
Пруссії дістались – Великопщина та частина мазовії;
Росії дістались – Київщина,східна Волинь,Поділля,Брацлавщина та білоруські землі;
Австрія – була за територіальну цілісність Речі Посполитої-тому вона не брала участі у другому поділі.
Другий поділ викликав спалах польського національного-визвольного руху,який очолив Тадеуш Костюшко. У повстанні взяла участь частина шляхти,дрібних торговців,ремісників. Обіцянка Т. Костюшка скасувати кріпацтво сприяла активізація боротьби селян за землю.
Проте російські та прусські війська завдали поразки армії Т.Костюшка.
ТРЕТІЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 13 жовтня 1795року
Після придушення повстання у 1795р. Російська імперія,Австро-Угорщина та Королівство Пруссія здійснили третій поділ Речі Посполитої. Згідно поділу:
До Австро-Угорщини - приєднано Краків,Холмщину,Південне Підляшшя та Галичина;
До Росії – Західна Білорусь,Західна Волинь,та литовські та латвійські землі;
До Пруссії – західні й північні землі Польщі.
Унаслідок трьох поділів Польська держава перестала існувати.
Останньою крапкою у ліквідації польської держави було зречення від престолу останнього короля – Станіслава Августа Понятовського( 25 листопада 1795р) а також угода трьох союзників (26 січня 1796 р), в якій вони зобов’язувалися ніколи не вживати назви "Королівство Польське" або "Польща" і надалі спільно виступати проти будь-яких намагань відновити цю державу в будь-якій формі.
3. Індивідуальна та фронтальна перевірка навчальних досягнень учнів. Наведіть приклади індивідуальних диференційованих завдань з історії України з метою виявлення рівня сформованості умінь роботи з текстом підручника.
Методи усного контролю: індивідуальне опитування та фронтальна перевірка знань. При індивідуальному опитуванні учитель пропонує учневі для усної відповіді такі запитання, які б дали змогу виявити, на якому рівні досягнення він перебуває, тобто який рівень засвоєння він опанував. З іншого боку, учителя цікавить, чи учень засвоїв матеріал фрагментарно, чи він володіє системою знань. Тому добір, конструювання запитань, встановлення їх послідовності, наступності має неабияке значення для отримання якомога повнішої інформації про ступінь досягнення цілей навчання та для того, щоб зробити висновок, що саме учень розуміє правильно, а в чому він припускається помилок.
Фронтальне опитування дає інформацію про засвоєння матеріалу всім класом, усією групою учнів. Розробляючи запитання для фронтального опитування, учитель не має наміру з´ясовувати, який учень і на якому рівні засвоїв матеріал. Учитель тут більше дбає про те, щоб встановити, як учні засвоїли знання в їх цілісності, а також повноту і широту знань. Як відомо, засвоєння знань передбачає забезпечення! розуміння, відтворення, застосування. Ця "трійця" і має бути наявна при індивідуальному опитуванні. Щодо фронтального опитування, то оскільки тут учителя не цікавить конкретний учень, а весь клас чи група, наявність даної "трійці" у запитаннях до класу не є обов´язковою. Формами письмового контролю є письмова контрольна робота, тест, письмовий твір, диктант, письмовий залік, письмове завдання програмованого типу. Важливо, щоб письмові роботи мали рівневий характер. Як правило, учням пропонують таке виконання письмового рівневого завдання, яке дає змогу учителеві визначити, на якому рівні засвоєння зупинився учень, для цього ставлять вимогу, щоб він починав виконувати завдання найнижчого рівня засвоєння і рухався в напрямі вищих рівнів.
Підсумок. Будь-який цілеспрямований процес вимагає свідомого регулювання в напрямі досягнення цілей діяльності. Основою управління є цикл управління. Стадіями його є: формулювання мети діяльності; розроблення і реалізація способів діяльності, спрямованих на досягнення цієї мети; отримання інформації про ступінь досягнення; оцінка розходження між запланованим і фактичним ступенем досягнень і здійснення корегувального впливу.
Виокремлюють поточний, тематичний і підсумковий контроль. У кожного з них здійснюють перевірку та оцінку навчальних досягнень учнів. Найбільше можливостей для об´єктивної оцінки навчальних досягнень учнів мають високобалові шкали. Серед них найбільшою популярністю користується 12-бальна, побудована на рівневій ідеї.
Білет №3