- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
У 1919р. більшовики запроваджують нову політику, яка отримала назву «воєнний комунізм». В основі цієї політики лежав насильницький злам економічної системи, яка грунтувалася на товарно-грошових відносинах. У країні запроваджувався товарообмін, без посередництва грошей. Основні напрями політики «воєнного комунізму»:
націоналізація промисловості, фінансів, транспорту, системи зв'язку. Для управління господарським життям створювалась Українська Рада
народного господарства;
ліквідація великих поміщицьких, державних і церковних господарств. На їх місці утворювались радгоспи, комуни, артілі;
встановлювалась державна монополія на найважливіші продовольчі товари.
На всій території України вводилася продовольча розкладка: усе зерно, крім необхідного для прожиття мінімуму, селяни повинні були здавати державі за встановленими державою цінами. Заборонялася торгівля продуктами харчування. Усі ці заходи запроваджувались декретом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету 12 квітня 1919 р.
У містах було введено систему пайків, які розподілялися за «класовим принципом»: більше - вищим чиновникам апарату, червоноармійцям, робітникам військових підприємств, майже нічого - так званим нетрудовим елементам і членам їх сімей. Таким чином зникали матеріальні стимули праці, функціонування народного господарства, вводилась мілітаризація виробництва. Робітників, які кидали роботу, оголошували злочинцями.
У промислових центрах формувалися продовольчі загони, які проводили хлібозаготівлі по селах. Росія потребувала продовольства, і Ленін оголосив «хрестовий похід за хлібом», маючи на увазі насамперед Україну. Хлібозаготівля в Україні відбувалася з величезними труднощами, кожний заготовлений пуд хліба був окроплений кров'ю.
У центральних губерніях РФ радянська влада існувала безпосередньо з кінця 1917 р., і 1920 рік почався під знаком посилення «воєнно-комуністичної» політики. Яскравим проявом цієї політики стало рішення Раднаркому РРФСР від 29 січня 1920 р. про введення у країні обов'язкової трудової повинності. Органи влади наділялися повноваженнями на свій розсуд залучати громадян до праці, перекидати їх туди, куди вважалося доцільним. Тих, хто ухилявся від виконання розпоряджень, переслідували за законами воєнного часу: ув'язнювали в концтабори, направляли на примусові роботи тощо. Трудова повинність та інші «воєнно-комуністичні» заходи центру, поширювалися на Україну.
Причини катастрофічного стану економіки полягали не лише у воєнній руїні. Значною мірою це був наслідок політики «воєнного комунізму»- системи політичних та економічних заходів, яку більшовики застосовували в і 1918-1921рр. (в У країні-з 1919р.).
Приступаючи до соціально-економічних перетворень, більшовики зосередили увагу на розв'язанні аграрного питання. Це означало ліквідувати економічну могутність поміщиків, які були головною соціальною опорою білогвардійщини, і завоювати прихильність селянства. 5 лютого 1920 р. Всеукрревком затвердив закон про землю, який передбачав передачу поміщицьких, казенних, монастирських і удільних земель, конфіскованих радянською владою у 1919 р., до рук трудящих селян без усякого викупу. Перевага у наділенні землею віддавалася малоземельним селянам і сільськогосподарським робітникам.
Після відновлення більшовицької влади розгорнулася широка націоналізація промисловості, торгівлі, транспорту, фінансів. Таким чином, власності були позбавлені не лише крупні й середні капіталісти, але й багато дрібних. Націоналізація відбувалась без належної підготовки та економічного обґрунтування. Характерно, що підприємства, які перейшли у власність держави, в умовах розрухи здебільшого не діяли. Сотні тисяч робітників, рятуючись від голоду і скрути, переїхали в село. В Україні склалася надзвичайно важка економічна ситуація, що загрожувала паралічем промисловості й транспорту.
3.Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготовкою, що складається з декількох етапів. Варто чітко уявляти собі ці етапи та їх послідовність:
1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;
2) розробка тематичного і поурочного планування;3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів;4) аналіз пізнавальних можливостей класу;5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;
6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Розглянемо ці етапи.
Перший етап. аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а систему уроків з теми і курсу в цілому. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиблюватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Другий етап. Після цього можна скласти тематичне планування уроків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Як правило, вчитель під час складання тематичного планування визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для самостійного вивчення учнями. Третій етап. визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів На основі тематичного планування учитель може чітко уявити собі місце кожного з уроків у реалізації загальних цілей історичної освіти в цілому, конкретного курсу, розділу. Визначенню очікуваних результатів уроку має передувати структурно-методичний аналіз досліджуваного матеріалу, що є особливо важливим для молодого учителя. Четвертий етап передбачає: 1) аналіз особливостей складу учнів конкретного класу; 2) визначення домінуючого характеру діяльності учнів, що включає в себе три рівні пізнання - відтворюючий, перетворюючий, творчо-пошуковий (творчий). Найпростіший - відтворюючий рівень. Учень лише відтворює все те, що дає на уроці вчитель (повторює міркування; креслить за вчителем таблицю; показує об'єкт, який тільки що показав учитель). Більш складний - перетворюючий рівень пізнання (учень слухає лекцію і складає її план; по декількох параграфах підручника заповнює таблицю: за словесним описом показує об'єкт на карті). Найскладніший - творчо-пошуковий рівень (учень аналізує документи і робить самостійні висновки; проводить аналіз підручника на основі джерел; продумує альтернативні ситуації в розвитку історичних подій). Від обраного рівня діяльності учнів будуть залежати методи роботи вчителя на уроці. Від активності і підготовленості учнів класу залежить темп викладення матеріалу..Враховуються також стан учнів.
П'ятий етап. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку; Учитель продумує: - як буде пояснювати новий матеріал і що в цей час будуть робити- чи планується опитування, якщо так, то яким чином і в якій частині уроку;- складаються чи підбираються пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу;- яка буде організація повторення;- кого треба запитати;- які питання поставити з урахуванням попередніх знань, який бу де хід бесіди;- що і як задати додому.
Шостий етап складання конспекту чи розгорнутого плану уроку передбачає визначення типу уроку та його структури.
Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку. У конспекті учитель фіксує все те, до чого він прийшов у результаті вивчення спеціальної і методичної літератури, структурно-методичного аналізу і своїх міркувань над майбутнім уроком. Результатом підготовки вчителя до уроку має стати його відповідність таким вимогам.
Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці:- повноцінність історичного змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам;- науковість навчального історичного матеріалу уроку;- вірогідність історичних фактів; застосування різноманітних джерел знань;- достатність і структурованість навчального історичного матеріалу для формування базових знань та розв'язання ключових проблем.
Білет №24