- •1. Автомобільні бензини
- •Використана література
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •8.5. Заходи безпечного використання витратних матеріалів. Долікарська допомога потерпілим
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •8.4. Умови економного використання витратних матеріалів під час їх зберігання і технічного обслуговування машин
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •1.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних бензинів
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •8.3. Умови економного використання витратних матеріалів при виконанні транспортних робіт вантажними та легковими автомобілями
- •2. Дизельні палива
- •2.1. Загальні відомості
- •8.2. Умови економного використання витратних матеріалів під час виконання тракторних робіт
- •2.2. Асортимент дизельних палив, що використовуються в Україні
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •8. Засади економного та безпечного використання витратних матеріалів
- •8.1. Загальні відомості
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу за ту 38.601-53-2-93
- •7. Найпростіші способи визначення якості витратних матеріалів
- •Заправні місткості тракторів
- •2.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних дизельних палив
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •3. Газоподібне паливо
- •3.1. Загальні відомості
- •6. Загальні відомості про обладнання для зберігання паливно-мастильних матеріалів і заправлення ними машин
- •Густина електроліту для стартерних свинцевих батарей
- •3.2. Скраплене газоподібне паливо
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •5.5. Рекомендації щодо приготування та використання акумуляторних рідин (електролітів)
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •3.3. Стиснуте газоподібне паливо
- •Характеристика стиснутих газів
- •5.4. Асортимент та рекомендації щодо використання гальмівних рідин
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •4. Мастильні матеріали
- •4.1. Загальні відомості
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •5.3. Асортимент та рекомендації щодо використання амортизаційних рідин
- •5.2. Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •4.2. Моторні оливи
- •4.2.1. Позначення, асортимент та рекомендації щодо використання моторних олив
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •5. Інші витратні матеріали
- •5.1. Загальні відомості
- •Показник мінімальної температури експлуатації мастила:
- •4..5.2. Асортимент мастил та рекомендації щодо використання
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив групи д2
- •4.2.2. Зарубіжні класифікації моторних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •4.5. Мастила
- •4.5.1. Класифікація та позначення
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •4.4. Позначення, асортимент гідравлічних олив та їх взаємозамінність з зарубіжними
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і зарубіжних олив за експлуатаційними властивостями
- •4.3. Трансмісійні оливи
- •4.3.1. Позначення, асортимент та рекомендації
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 30бс та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •4.3.2. Зарубіжні класифікації трансмісійних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
2.2. Асортимент дизельних палив, що використовуються в Україні
Згідно з ДСТУ 3868-99, який затверджено і впроваджено наказом Держстандарту України від 8 квітня 1999 року № 179, чинним від 01.09.1999 року, для швидкохідних дизелів автотракторної техніки виготовляються такі марки дизельного палива (табл. 1.9):
Л - літнє, рекомендується до використання за температури повітря не нижче мінус 5 °С. За згодою із споживачем допускається виробляти дизельне паливо з температурою застигання не вище 0 °С, за мінімальної температури повітря на місці застосування не нижче 5 °С;
З - зимове, рекомендується для використання за температури повітря не нижче мінус 15 °С. За згодою з Міноборони України допускається виробляти і застосовувати паливо з граничною температурою фільтрованості не вище мінус 25 °С.
За вмістом сірки дизельні палива підрозділяються на чотири види, а за температурою спалаху в закритому тиглі дизельні палива поділяються
на дві групи (див. табл. 1.9).
В умовному позначенні дизельного палива марки Л зазначається масова частка сірки і температура спалаху в закритому тиглі, дизельного палива марки З - частка сірки і температура застигання. Для прикладу: умовне позначення дизельного літнього палива з масовою часткою сірки до 0,10% і температурою спалаху 40 °С - Паливо дизельне Л-0,10-40 за ДСТУ 3868-99; умовне позначення дизельного зимового палива з масовою часткою сірки до 0,20% і температурою застигання мінус 25% - Паливо дизельне З-0,20-(-25) за ДСТУ 3868-99.
15
Таблиця 1.9
Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
Показник |
Паливо марки |
|
Л |
3 |
|
Цетанове число, не менше |
45 |
45 |
Фракційний склад, температура, °С: 50% переганяється, не вище 96% переганяється, не вище |
280 370 |
280 370 |
Кінематична в'язкість при 20 °С, мм2/с |
3,0. ..6,0 |
1,8...6,0 |
Температура застигання, °С, не вище |
-10 |
-25 |
Температура спалаху в закритому тиглі, °С, не нижче: для дизелів загального призначення для тепловозних і суднових двигунів і газових турбін |
40 62 |
35 40 |
Масова частка сірки, %, не більше виду І виду II виду III виду IV |
0,05 0,10 0,20 0,50 |
0,05 0,10 0,20 0,50 |
Концентрація фактичних смол, мг, на 100 см3 палива, не більше |
40 |
30 |
Йодне число, г йоду на 100 г палива, не більше |
6 |
6 |
Зольність, %, не більше |
0,01 |
0,01 |
Коксівність 10% залишку, %, не більше |
0,30 |
0,30 |
Коефіцієнт фільтрівності, не більше |
3 |
3 |
Густина при 20 °С, кг/м3, не більше |
860 |
840 |
Гранична температура фільтрованості, °С, не вище |
-5 |
-15 |
Вміст водорозчинних кислот і лугів |
Відсутність |
|
Вміст води |
Відсутність |
|
Держстандарт України наказом від 25.10.1999 р. № 2910 відновив в Україні чинність міждержавного стандарту ГОСТ 305-82 «Топливо дизельное. Технические условия» скасованого раніше. Викликано це тим, що за низькотемпературними властивостями паливо дизельне марки 3, що виробляється за ДСТУ 3868-99, не задовольняє експлуатаційні вимоги техніки, яка застосовується Міністерством оборони України. За ГОСТ 305-82 виробляється дизельне паливо трьох марок: зимове - 3, літнє - Л та арктичне - А (табл. 1.10).
16
особливо кальцію і магнію, які обумовлюють її жорсткість.
Найпростіший спосіб досягнення потрібної м'якості води для систем охолодження двигунів - кип'ятіння протягом 30...40 хвилин.
Для приготування електроліту потрібна дистильована вода. В разі необхідності таку воду можна отримати з домашнього холодильника - внаслідок танення льодової «шуби» на зовнішній стороні морозильної камери (збирати потрібно в емалевий посуд).
Густину електроліту в акумуляторних батареях контролюють з допомогою ареометрів, а вміст етиленгліколю в антифризі й температуру його замерзання визначають з допомогою спеціальних ареометрів -гідрометрів.
Якщо невідома марка рідини, залитої в гальмівну систему, роблять пробу на змішування: в місткість наливають однакову кількість рідини взятої з системи і тієї, яку передбачається доливати; збовтують суміш; якщо суміш розшарувалася - рідини виготовлені на різних основах і доливати таку не можна.
Домішування до гальмівних рідин БСК і ЕСК води призводить до їх розшарування, а гліколеві рідини («Томь») повністю змішуються з водою. При домішуванні бензину до касторових гальмівних рідин (БСК, ЕСК) утворюється однорідна суміш. Гліколеві рідини з бензином не змішуються (розшаровуються).
Не можна змішувати гальмівні рідини, виготовлені на касторовій та гліколевій основах. Інтервал заміни робочих рідин в гальмівних приводах машин - в межах трьох років.
