- •1. Автомобільні бензини
- •Використана література
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •8.5. Заходи безпечного використання витратних матеріалів. Долікарська допомога потерпілим
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •8.4. Умови економного використання витратних матеріалів під час їх зберігання і технічного обслуговування машин
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •1.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних бензинів
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •8.3. Умови економного використання витратних матеріалів при виконанні транспортних робіт вантажними та легковими автомобілями
- •2. Дизельні палива
- •2.1. Загальні відомості
- •8.2. Умови економного використання витратних матеріалів під час виконання тракторних робіт
- •2.2. Асортимент дизельних палив, що використовуються в Україні
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •8. Засади економного та безпечного використання витратних матеріалів
- •8.1. Загальні відомості
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу за ту 38.601-53-2-93
- •7. Найпростіші способи визначення якості витратних матеріалів
- •Заправні місткості тракторів
- •2.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних дизельних палив
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •3. Газоподібне паливо
- •3.1. Загальні відомості
- •6. Загальні відомості про обладнання для зберігання паливно-мастильних матеріалів і заправлення ними машин
- •Густина електроліту для стартерних свинцевих батарей
- •3.2. Скраплене газоподібне паливо
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •5.5. Рекомендації щодо приготування та використання акумуляторних рідин (електролітів)
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •3.3. Стиснуте газоподібне паливо
- •Характеристика стиснутих газів
- •5.4. Асортимент та рекомендації щодо використання гальмівних рідин
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •4. Мастильні матеріали
- •4.1. Загальні відомості
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •5.3. Асортимент та рекомендації щодо використання амортизаційних рідин
- •5.2. Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •4.2. Моторні оливи
- •4.2.1. Позначення, асортимент та рекомендації щодо використання моторних олив
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •5. Інші витратні матеріали
- •5.1. Загальні відомості
- •Показник мінімальної температури експлуатації мастила:
- •4..5.2. Асортимент мастил та рекомендації щодо використання
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив групи д2
- •4.2.2. Зарубіжні класифікації моторних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •4.5. Мастила
- •4.5.1. Класифікація та позначення
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •4.4. Позначення, асортимент гідравлічних олив та їх взаємозамінність з зарубіжними
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і зарубіжних олив за експлуатаційними властивостями
- •4.3. Трансмісійні оливи
- •4.3.1. Позначення, асортимент та рекомендації
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 30бс та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •4.3.2. Зарубіжні класифікації трансмісійних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
4.2.2. Зарубіжні класифікації моторних олив та їх замінність з вітчизняними
Імпортні моторні оливи, призначені для енергетичних установок відповідних машин, мають різноманітні позначення, які не завжди дають уяву про якість та призначення оливи. Якщо олива за експлуатаційними властивостями відповідає міжнародним нормам, то в її позначенні (маркуванні) обов'язково вказується SАЕ, АРІ (американські класифікації) або ССМС, АСЕА (класифікації Європейського співтовариства) чи всі разом.
В маркуванні моторних олив відображається переважно їх в'язкість та експлуатаційні властивості.
За в'язкістю (класифікація SАЕ - товариство автомобільних інженерів) моторні оливи поділяють на зимові, які позначаються літерою W та літні -позначення не мають,
У зимових олив регламентовано три показники: мінімальний рівень кінематичної в'язкості при температурі 100 °С, динамічна в'язкість за певних низьких температур і гранична температура прогонності, а для літніх олив - мінімальний та максимальний рівень кінематичної в'язкості при температурі 100 °С (табл. 2.9).
Виготовляються також всесезонні моторні оливи, їх експлуатаційні властивості відображенні в позначенні SАЕ 15W-30 (спочатку вказано клас зимової, а через дефіс - літньої оливи).
Згідно з класифікацією АРІ (американський нафтовий інститут), моторні оливи поділяють на категорії та групи, що позначаються двома літерами. Перша характеризує тип двигуна (5 - карбюраторний, С - дизельний), друга (А, В, С, D, Е, F, G, J) - групу оливи за експлуатаційними властивостями. Оливи груп А і В давно не застосовуються, тому згадувати їх не має потреби, а умови використання олив інших груп наведено в табл. 2.10. Передбачено також випуск універсальних олив, які призначені для застосування, як в карбюраторних, так і в дизельних двигунах.
40
Стандарт передбачає для кожного мастила назву і умовне класифікаційне позначення.
В результаті відсутності раніше правил маркування сьогодні одні мастила мають назву (Солідол, Консталін, Литол), інші - номер або цифровий індекс (№ 158, 1-13 жирове), треті - абревіатуру підприємства де вони були створені (ЦИАТИМ, ВНИИНП) і т.д. З метою упорядкування з 1.07.1979 року кожне мастило, що розробляється повинно одержати назву, яка складається з одного слова. Для того, щоб розрізняти модифікації допускається використовувати буквені і цифрові індекси.
Класифікаційне позначення мастила характеризує його призначення, склад, основні властивості. Воно складається з 5 груп індексів, розташо- ваних у такій послідовності: символ підгрупи; умовне позначення загусника; температурний інтервал, в якому мастило працює найбільш ефективно (в чисельнику округлена зменшена в 10 разів температура низькотемпературної зони використання, в знаменнику - високотемпературної); тип дисперсійного середовища і твердих добавок; індекс класу консистенції.
Тип загусника позначається буквами російського алфавіту: Ал -алюмінієвий; Ба - барієвий; Ка - кальцієвий; Ли - літієвий; На - натрієвий, На-Ка - суміш двох, кНа - комплексний натрієвий; Т - тверді вуглеводні, О - органічні речовини і т.д.
Тип дисперсійного середовища і твердих добавок позначається малими літерами через дефіс. На першому місці - тип дисперсійного середовища:
н - нафтова (мінеральна) олива; у - синтетичні вуглеводні, к -кремнійорганічні рідини, з - складні ефіри, п - інші оливи і рідини. Суміш двох олив позначається двома літерами (нк, уэ тощо). При виготовлені мастил на базі тільки мінеральної оливи індекс н не вказується, він використовується тільки при позначені мастил виготовлених на суміші мінеральної та іншої олив.
Наявність в мастилі твердих добавок позначається буквами (г - графіт; д - дисульфід молібдену; т - інші тверді добавки) через дефіс після індексу дисперсійного середовища або температурного інтервалу.
Індекс класу консистенції установлюють за числом пенетрації (глибина занурення конуса спеціального приладу в десятих долях міліметра). Якщо пенетрація змінюється у межах двох класів, застосовується індекс у вигляді дробу.
|
Індекс консистенції |
Число пенетрації |
Індекс консистенції |
|
400...430 |
00 |
175...205 |
4 |
|
355...385 |
0 |
130 ..160 |
5 |
|
310...340 |
1 |
85.. .115 |
6 |
|
263...295 |
2 |
нижче 706 |
7 |
|
220... 250 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
61
Таблиця 2.29
