Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту

7

Бензини вироблені за технічними умовами та галузевими стандартами характеризуються підвищеною температурою кінця кипіння до 215 °С. Користувачам цю особливість потрібно обов'язково враховувати, так як на непрогрітому двигуні можливе неповне згоряння палива, в результаті чо­го підвищується його витрата, понижується економічність і потужність двигуна. Крім того незгоріла частина палива стікаючи по стінках цилінд­рів, змиває плівку мастильного матеріалу, в результаті чого збільшується знос деталей двигуна і погіршується якість моторної оливи.

Крім того, для цієї групи бензинів на період від 1 жовтня до 1 квітня показник «Температура початку перегонки» не нормується. При виробни­цтві бензинів дозволяється введення присадок, допущених до застосуван­ня у встановленому порядку, якщо застосовуються присадки, що зміню­ють колір бензину, показник «Колір» не є браковочним.

За складом автомобільні бензини являють собою суміш компонентів, які отримують в результаті різних технологічних процесів: прямої перегон­ки нафти, каталітичного риформінгу, каталітичного крекінгу і гідро-крекінгу, вакуумного газойлю, ізомеризації прямогонних фракцій, алкілування, ароматизації термічного крекінгу. Одна і та ж марка бензину, що випускається різними підприємствами може мати різний компонентний склад, що зумовлено неоднаковим набором технологічного обладнання на цих підприємствах (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Середній компонентний склад автомобільних бензинів

Компонент	А-76 (А-80)	А-76*	АИ-91	А-92	А-92*	АИ-95	АИ-98
Бензин каталітичного риформінгу: м'якого режиму жорсткого режиму Ксилольна фракція Бензин каталітичного крекінгу Бензин прямої перегонки Алкілбензин Бутани +ізопентан Газовий бензин Толуол Бензин коксування Гідростабілізований бензин піролізу МТБЕ	40-80 - - 20-80 20-60 - 1-7 5-10 - 1-5 10-35 <8	70-80 - - 10-60 40-100 - 1-5 5-10 - 5-10 10-20 -	60-90 40-100 10-20 10-85 10-20 5-20 1-10 5-10 0-7 - 10-30 5-12	60-88 40-100 10-30 10-85 10-20 5-20 1-10 5-10 0-10 - 10-30 5-12	50-100 10-40 - 10-85 10-80 _ 1-7 5-10 - _ 10-30 -	- 5-90 20-40 10-50 - 10-35 1-10 - 8-15 - 10-20 10-15	- 25-88 20-40 10-20 - 15-50 1-10 - 10-15 - 10-20 10-15

Примітка: *- Етильований

8

бензотривкою замазкою (розчин масових частин:100 ацетону, 20 целулоїду, 10 алюмінієвої пудри або тальку). Резервуари фарбують в білий колір.

На нафтосховищах і постах заправки бажано застосовувати резерву­ари більшої місткості (зменшуються втрати легких фракцій палива).

Нафтосховища мають бути обладнані лабораторіями для визначення якості ПММ.

Втрати палива за рахунок випаровування («дихання») можна скоро­тити, якщо: заповнювати резервуари у прохолодний час доби (вночі), а спорожнювати - у теплий (вдень); зменшити інтенсивність нагрівання ре­зервуарів (заглибити їх у землю). Втрати бензину з підземних резервуарів майже втричі менші, порівняно з наземними.

Наливання нафтопродукту в цистерну паливозаправника відкритим способом супроводжується утворенням дрібних крапель, що змішуються з повітрям (призводить до втрат палива). Застосування нижнього способу наливання, коли паливо, що заливають потрапляє під шар залитого, до­зволяє скоротити втрати більше, як удвічі.

Варто звернути увагу й на те, що чим менше палива зберігається в резервуарі, тим більше він випаровується. Так, якщо річні втрати бензину внаслідок випаровування при заповненні резервуару на 90% становлять 0,3...0,4%, то при заповненні на 20% - 9...13%.

Важливий спосіб економного витрачання олив - їх відновлення (реге­нерація).

Пластичні мастила на відміну від більшості нафтопродуктів зберігають і транспортують тільки в тій тарі, в яку вони були розфасовані в процесі виробництва.

Коли дотримуються умови зберігання в мастилах не відбуваються швидкі хімічні процеси (достатня стабільність), їх залежність найбільша від температури зберігання.

В процесі зберігання від певних мастил відділяється олива (порушуєть­ся однорідність, зростає в'язкість, погіршуються температурні якості). Деякі мастила, якнайперше натрієві та кальцієві, під час зберігання ущільнюють­ся (зростає в'язкість). Зберігання мастила в негерметичній тарі може су­проводжуватися поглинанням ними вологи з повітря (знижується межа міцності й температура каплепадіння, хоча деякі навпаки - твердіють).

Отже, мастила мають зберігатися в справній тарі в сховищі чи на складі при плюсовій температурі якомога ближчій до О "С.

Більшість мастил може зберігатися в закритій тарі протягом 3...5 років.

Використання дрібнотарного фасування мастил сприяє економному його використанню, хоча більш ефективним є застосування аерозольного пакування (витрата знижується в декілька разів).

Конструкція механізмів, які змащуються через прес-маслянки така, що

(оптимальною економічною швидкістю руху вважається така, що стано­вить 2/3 від максимальної). У випадку руху легкового автомобіля з швид­кістю 30...35 км/год, витрата палива на перевезення одного пасажира порівняно з оптимальною збільшується вдвічі.

Найпоширеніший спосіб збільшення завантаження автомобіля, отже і зменшення витрати палива на одиницю перевезеного вантажу - застосу­вання причепів. Так, при роботі автомобіля ЗИЛ-130 з тритонним приче­пом витрата бензину зменшується майже на 40%.

Витрата палива зростає при русі по ґрунтових дорогах, піску, снігу, після дощу тощо. У таких випадках короткі ділянки шляху долають з роз­гону без зупинок і переключень передач. При буксуванні не слід збільшу­вати частоту обертання колінчастого вала двигуна, бо ведучі колеса можуть ще більше погрузнути в ґрунт (витрата палива збільшиться). Рух повноприводного автомобіля по твердій дорозі з включеними обома мос­тами збільшує витрату палива двигуном до 14%.

Істотним резервом скорочення витрати палива на одиницю виконаної роботи є збільшення коефіцієнта використання пробігу (відношення пробі­гу автомобіля з вантажем до загального).

Інформація для допитливих: один із самих економічних автомобілів -«Інсайт», японської компанії «Хонда», з гібридним (бензиново-електричним) двигуном, який витрачає один літр бензину на 35 км шляху (однієї заправки вистачає на 1000 км); американська компанія «Ейсі пропалшн» представила легковий автомобіль з електричним двигуном, що живиться від 28 спецбатарей, зарядки яких вистачає на 160 км шляху з усередненою швидкістю 100 км/год, (заряджання акумуляторних бата­рей займає біля години); в 2000 році в Барселоні відбулася презентація легкового автомобіля з двигуном, що працює на зрідженому повітрі (однієї заправки вистачає на 10 км руху, тривалість заправлення 3...4 год.).