3. Газоподібне паливо

3.1. Загальні відомості

При роботі двигуна на газоподібному паливі менше ніж на рідкому паливі зношення деталей, вища економічність, менша токсичність відпрацьованих продуктів. Так якщо робота двигуна на бензині супроводжується наявністю у випускних газах до 3 % незгорілих вуглеводнів, то в разі використання скрапленого газу – 0,5..0,6%.

Для двигунів газобалонних автомобілів як паливо застосовуються скраплені (зріджені) нафтові та стиснені природні гази (можливі й інші).

До скраплених газів відносяться такі, які за температури навко­лишнього середовища вище 0 °С і порівняно невеликих надлишкових тис­ках (в межах 1,6 МПа) переходять із газоподібного стану в рідкий. Таке паливо має задовольняти певні вимоги: мати стабільний компонентний склад в умовах використання; забезпечувати відповідний надлишковий тиск насиченої пари; не утворювати рідкого осаду, що не випаровується, при випаровуванні в бортовій газовій апаратурі.

У складі скраплених газів прості вуглеводні сполуки (етан, бутан, пропан та ін.). Пропан найбільш придатний у якості палива для двигунів, йому властиві високі антидетонаційні якості та достатня пружність пари в широкому діапазоні температур навколишнього повітря. Нормальний бутан - висококалорійне паливо для двигунів, але його застосування в чистому виді можливе лише при плюсових температурах (нижче 0 °С він не створює надлишкового тиску).

Шкідливими домішками в газах є сірка (із сполуками), волога, механі­чні домішки та важкі вуглеводні.

Сірка знаходиться в скрапленому газі в розчиненому стані. В процесі випаровування й редуктування газу частина сірки випадає в осад у пали­вній апаратурі, звужуючи перерізи газових каналів і руйнуючи гумові ви­роби; інша частина згоряє в циліндрах двигуна, збільшуючи токсичність відпрацьованих продуктів.

Волога в скрапленому газі може перебувати в вільному або розчине­ному стані. Особлива шкода від її присутності в газі зимою (утворюються льодові пробки, що перешкоджають руху газу).

Важкі вуглеводні в процесі редуктування газу накопичуються (кон­денсат) в газовій апаратурі (найбільше на мембранах газового редуктора, порушуючи його роботу).

Властивості скраплених газів характеризуються властивостями окре­мих складових вуглеводнів (показники, які визначають якість суміші, про­порційні показникам компонентів). Основні показники, це: тиск насиченої пари, густина газової фази, нижча теплота згоряння.

22

густини заміряють температуру електроліту. Нижче приведені значення температурних поправок до значень денсиметра (г/см³) в залежності від температури електроліту (°С):

мінус 55 - мінус 41 - 0,05

мінус 40 - мінус 26 - 0,04

мінус 25 - мінус 11 - 0,03

мінус 10-4 - 0,02

5-19 - 0,01

20-30 0

31-45 +0,01

46-60 +0,02

Під час експлуатації і особливо при зарядженні рівень електроліту понижується, тому доливають акумулятори дистильованою водою і тільки при необхідності густину його коректують електролітом густиною 1,4 г/см³.

6. Загальні відомості про обладнання для зберігання паливно-мастильних матеріалів і заправлення ними машин

Запаси палив і олив зберігають у стальних переважно горизонтальних наземних або підземних резервуарах номінальною місткістю 5, 10, 25, 50 і 75 м³.

Резервуари обладнані комплектом пристроїв: у наземних горизонта­льних - замірний люк, дихальний клапан з вогневим запобіжником, водо-грязеспускна пробка та ін.

Дихальний клапан - пристрій, що безпосередньо впливає на витрату палива під час зберігання і приймання-видачі - призначений для випуску в резервуар повітря (за розрідження 0,001 МПа) або випуску з нього пароповітряної суміші ( за надлишкового тиску 0,03 МПа).

Для зберігання і транспортування нафтопродуктів призначені бочки стальні з обручами катання або з гофрами, Місткість (номінальна) і маса: перших 100 І 200 л, відповідно 26 і 50 кг; других - 50, 100, 200 л, відпові­дно 9,5, 16,5, і 37 кг.

Каністри стальні виготовляються номінальною місткістю 5, 10 і 20 л з однаковими за будовою і розмірами горловиною, кришкою та важільним затвором з прокладкою.

Заправлення ПММ машин - важлива операція їх технічного обслуго­вування: виконання її спеціалізованим обладнанням дозволяє скоротити кількість технологічних дій, підвищити продуктивність праці, зменшити втрати матеріалів.

На стаціонарних пунктах застосовуються паливороздавальні колонки

стійким матеріалом (кислотоупорною цеглою або кафелем). Невелику кількість кислоти поставляють і зберігають в скляних бутлях. В місцях зберігання повинні бути попереджувальні знаки «Небезпечно», «Кисло­та». Термін зберігання необмежений.

Таблиця 3.9