- •1. Автомобільні бензини
- •Використана література
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •8.5. Заходи безпечного використання витратних матеріалів. Долікарська допомога потерпілим
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •8.4. Умови економного використання витратних матеріалів під час їх зберігання і технічного обслуговування машин
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •1.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних бензинів
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •8.3. Умови економного використання витратних матеріалів при виконанні транспортних робіт вантажними та легковими автомобілями
- •2. Дизельні палива
- •2.1. Загальні відомості
- •8.2. Умови економного використання витратних матеріалів під час виконання тракторних робіт
- •2.2. Асортимент дизельних палив, що використовуються в Україні
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •8. Засади економного та безпечного використання витратних матеріалів
- •8.1. Загальні відомості
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу за ту 38.601-53-2-93
- •7. Найпростіші способи визначення якості витратних матеріалів
- •Заправні місткості тракторів
- •2.3. Взаємозамінність вітчизняних і зарубіжних дизельних палив
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •3. Газоподібне паливо
- •3.1. Загальні відомості
- •6. Загальні відомості про обладнання для зберігання паливно-мастильних матеріалів і заправлення ними машин
- •Густина електроліту для стартерних свинцевих батарей
- •3.2. Скраплене газоподібне паливо
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •5.5. Рекомендації щодо приготування та використання акумуляторних рідин (електролітів)
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •3.3. Стиснуте газоподібне паливо
- •Характеристика стиснутих газів
- •5.4. Асортимент та рекомендації щодо використання гальмівних рідин
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •4. Мастильні матеріали
- •4.1. Загальні відомості
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •5.3. Асортимент та рекомендації щодо використання амортизаційних рідин
- •5.2. Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •4.2. Моторні оливи
- •4.2.1. Позначення, асортимент та рекомендації щодо використання моторних олив
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •5. Інші витратні матеріали
- •5.1. Загальні відомості
- •Показник мінімальної температури експлуатації мастила:
- •4..5.2. Асортимент мастил та рекомендації щодо використання
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив групи д2
- •4.2.2. Зарубіжні класифікації моторних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •4.5. Мастила
- •4.5.1. Класифікація та позначення
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •4.4. Позначення, асортимент гідравлічних олив та їх взаємозамінність з зарубіжними
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і зарубіжних олив за експлуатаційними властивостями
- •4.3. Трансмісійні оливи
- •4.3.1. Позначення, асортимент та рекомендації
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 30бс та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •4.3.2. Зарубіжні класифікації трансмісійних олив та їх замінність з вітчизняними
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
Показник |
АЖ-12Т |
МГП-10 |
МГП-12 |
Густина при 20 °С, кг/м3 |
- |
930 |
920 |
В'язкість, мм2/с при температурі: -40 °С, не більше -20 °С, не більше 50 °С, не менше 100 °С, не менше |
6500 - 12 3,6 |
- 1000 10 3,6 |
- 800 12 3,9 |
Температура застигання, °С, не вище |
-52 |
-40 |
-43 |
Температура спалаху в закритому тиглі, °С, не нижче |
165 |
145 |
140 |
Амортизаційна рідина АЖ-12Г (ГОСТ 23008-78) - суміш малов'язкої мінеральної оливи глибокоочищеної селективної очистки з сірчистої сировини й поліетилсилоксанової рідини, що зумовлює похилу в'язкісно-температурну криву і низьку температуру застигання. Містить протизношувальні та протиокисні присадки. Роботоздатна при підвищених (до 90 °С) температурі й тиску, має добру термічну й механічну стабільність. Широко використовується в амортизаторах, деталі ущільнення яких виконані з гуми стійкої до нафтопродуктів.
Амортизаційна рідина МГП-1О (ОСТ 38154-74) суміш малов'язкої низькозастигаючої мінеральної оливи з поліетилсилоксанової рідини з додаванням кашалотового жиру, полімерної депресорної, протиокисної та припінної присадок. Застосовується на легкових автомобілях старих моделей.
Для телескопічних стояків передньоприводних автомобілів розроблено нову амортизаційну рідину МГП-12. У порівняні з МГП-10 вона має кращі в'язкісно-температурні та мастильні властивості, нижчу температуру замерзання.
У виробничих умовах при відсутності амортизаційних рідин допускається їх виготовлення шляхом змішування рівної кількості трансформаторної та турбінної олив. Ці суміші можна готувати і з урахуванням умов роботи: для літніх - 60% турбінної і 40% трансформаторної оливи, для зимових - у зворотному співвідношенні. У разі відсутності турбінної оливи у суміш додають легку індустріальну. Застосовувати тільки трансформаторну оливу не рекомендується через відсутність в ній необхідних протизношувальних властивостей.
74
компонентного складу газу. Тому розроблений стандарт ГОСТ 27577-87 «Газ природний горючий стиснений, паливо для газобалонних автомобілів. Технічні умови» згідно з яким введено дві марки газу - А і Б. Вони різняться вмістом метану А - 95±5, Б - 90±5% і азоту А - 0...4, Б - 4...7%. Інші компоненти складають не більше: етан - 4%, пропан - 1,5%, бутан - 1,0%, пентан - 0,3%, диоксид вуглецю - 1,0%, кисень - 1,0%. Теплота згоряння відповідно 33896 і 33657 кДж/м3.
Стиснений газ зберігають у товстостінних балонах, місткість одного 50 дм3 (за водою), в якому під тиском 20 МПа може бути накачано 10 м3 газу, що знаходиться під атмосферним тиском. На автомобілі, залежно від вантажопід'ємності, їх встановлюють до 8, що достатньо для руху на 200...250км.
На газонаповнюючих станціях гази очищають, осушують, стискують до робочого тиску 20 МПа, а потім наповнюють балони автомобілів.
Використовуючи газоподібне паливо необхідно пам'ятати наступне.
Маючи високу теплоту і температуру згоряння і достатньо низьку займання, всі вуглеводневі гази надзвичайно пожежонебезпечні при розгерметизації трубопроводів і ємкостей, в яких вони транспортуються і зберігаються. Навіть при незначних витіканнях, в повітрі погано вентильованих приміщень, можуть створюватися вибухонебезпечні газоповітряні суміші. Межі займання бутану 1,5...8,5%, метану 5...15%. Одним із засобів зниження вибухонебезпечності є змішування природних газів з деякими штучними (крекінговим, світильним), у яких менші межі вибуховості, тому часто до споживачів, як відмічалось раніше, поступає змішаний подвійний або потрійний газ.
Відсутність запаху у більшості з газів і кольору у всіх вуглеводнів Створює труднощі для виявлення газу при витіканні. Для своєчасного виявлення витікання газу йому придають специфічний запах, додаючи сильно пахучі речовини, які називають одорантами. Як одоранти використовують меркаптан і його сполуки, найчастіше метил- і етил меркаптан. В певних концентраціях меркаптани нешкідливі для організму людини і не руйнують матеріали, що застосовуються в системі живлення.
Запах одоранта, наприклад, етил меркаптану відчувається навіть при концентрації 0,19 г в 1000 м3 повітря.
Одоризацію природних газів здійснюють на газо-розподільчих станціях, а скраплених - на газо-нафтопереробних заводах. Наприклад, на 100 л скрапленого газу додають 2,5 г етил меркаптану і при такій концентрації можна визначити витікання 0,4...0,5% газу в повітрі. Така концентрація газу в повітрі вибухобезпечна, оскільки складає всього 20% нижньої межі займання. Разом з тим необхідно відмітити, що меркаптан має особливість
27
збиратись у невеликій кількості в моторній оливі, системах живлення і пуску.
Природні гази легше повітря і тому збираються у верхній частині приміщення, а пари скраплених газів за густиною перевищують повітря і збираються в низьких місцях, які погано провітрюються, наприклад, в оглядових ямах. При атмосферному тиску вуглеводневі гази не токсичні, але їх присутність в приміщені понижує в ньому вміст кисню і може визвати у людини кисневий голод і навіть смерть. Попавши на шкіру людини рідка фаза пропан-бутанової суміші викликає обмороження, що нагадує опік.
Санітарними нормами передбачається максимально допустима концентрація в повітрі приміщення насичених вуглеводнів 300, а не насичених - 100 мг/м3.
