Використана література

1. Аксенов И, Я., Аксенов В. И. Транспорт и охрана окружающей среды. - М.:Транспорт, 1986. - 176 с.

2. Алешин Н. И. Смазывание, заправка мелиоративно-строительных машин. - М. Россельхозиздат, 1985. -4с.

3. Быстрицкая А, П., Скребицкая И. А. Новое оборудование для заправки машин топливом и маслами - М.: Агропромиздат, 1988. - 111 с.

4. Ваванов В. В., Вайншток В. В., Гуреев А. А. Автомобильные пластичные смазки. - М.: Транспорт, 1986. - 144 с.

5. Васильчук С. К. Крапля тонни береже. - К.: Урожай, 1988.- 24 с.

6. Дєєв Л. П., Сінгур Л. Ф. Техніка безпеки у сільському господарстві. - К.: Урожай, 1988. - 120 с.

7. Иванов В. Н., Ерохов В. И. Экономия топлива на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1984. - 302 с.

8. Караулов А. К., Худолий Н. Н. Автомобильные масла. Моторные и трансмисионые. Ассортимент и применение: Справочник/ - К.: Журнал «Радуга», 2000. - 464 с.

9. Караулов А. К., Худолий Н. Н. Автомобильные топлива. Бензини и дизельные. Ассортимент и применение; Справочник/ - К.: Журнал «Радуга», 1999. - 214 с.

10. Кузнецов А. В., Кульчев М. А. Практикум по топливу и смазочным материалам. - М.: Агропромиздат, 1987. - 144 с.

11. Миронюк С. К., Миронюк Я. С., Зубрицький В. Б. Економія паливно-мас­тильних матеріалів у колгоспі. - Львів: Каменяр, 1988. - 70 с.

12. Морозов К. А. Токсичность автомобильных двигателей. - М.: Транспорт, 1985. -12с.

13. Окоча А, І., Антипенко А. М. Паливно-мастильні та інші експлуатаційні матеріали. -К.: Урожай, 1996. - 336 С.

14. Окоча А. І., Білоконь Я. Ю. Довідник по паливу і мастильних матеріалах. - К.: Урожай, 1988. - 184 с.

15. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: Справочник/ И. Г. Анисимов, К. М. Бадуштова, С. А. Бнатов и др.; под. ред. В. М. Школьникова, Изд. 2-е перараб. и доп. - М.; Издательский центр «Техинформ», 1999. - 596 с.

16. Шпак О. Г. Нафта і нафтопродукти. - К.: Ясон-К, 2000. - 370 с.

17. Зкономия горючего /Е. П. Серегин, А. И. Босенко, В. Е. Бычков и др., - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Воениздат, 1986. - 190 с.

18. Окоча А. І., Білоконь Я. Ю. Автотракторні витратні матеріали: Довідник. - К.: ФАДА, ЛТД, 2002.-102с.: іл.

Таблиця 1.1

Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77

Показник	Марка
	А- 72	А-76		А-76 етил.	АИ-91		АИ-93	АИ-95
Октанове число, не менше: за моторним методом за дослідним методом	72 -	76 -		76 -	82,5 91		85 93	85 95
Концентрація свинцю, г на 1 дм3 бензину, не більше:	0,013	0,013		0,17	0,013		0,013	0,013
Фракційний склад: температура початку
перегонки, °С, не нижче: літнього/зимового	35/не норм.	35/не норм.		35/не норм.	35/не норм.		35/не норм.	30/не норм.
10% переганяється при температурі, °С, не вище:
літнього/зимового	70/55	70/55		70/55	70/55		70/55	75/55
50% переганяється при температурі, °С, не вище:
літнього/зимового	115/100	115/100		115/100	115/100		115/100	120/105
90% переганяється при температурі, °С, не вище:	180 160	180 160		180 160	180 160		180 160	180 160
літнього/зимового
температура кінця кипіння, °С, не вище: літнього/зимового	195 185	195 185		195 185	205 195		205 195	205 195
залишок в колбі, %, не більше	1,5	1,5		1,5	1,5		1,5	1,5
залишок і втрати в колбі, %, не більше	4,0	4,0		4,0	4,0		4,0	4,0
Тиск насиченої пари, кПа, не більше: літнього зимового	66,7 66,7-93,3	66,7 66,7-93,3		66,7 66,7-93,3	66,7 66,7-93,3		66,7 66,7-93,3	66,7 66,7-93,3
Індукційний період на місці виробництва, хв., не менше	600	1200		900	900		1200	900
Масова частка сірки. %, не більше	0,10	0,10		0,10	0,10		0,10	0,10
Водорозчинні кислоти і луги	Відсутність
Механічні домішки і вода	Відсутність
Колір	-			Жовтий		-	-	-
Густина при 20 °С, кг/м3	Не нормується. Визначення обов'язкове

5

За ТУ У 00149943.501-98 (впровадженими з 14.04.1998 р.) виготов­ляються не етильовані автомобільні бензини з підвищеною температурою кінця кипіння А-80, А-92, А-95, А-96 (табл. 1.2). В марках цих бензинів ок­танові числа визначені за дослідним методом. Бензин А-96 може виготов­лятись етильованим. Названі бензини все сезонні, необхідна детонаційна стійкість досягається введенням високооктанових ароматичних вуглевод­нів та кисневмісних сполук, тому стандартом передбачається визначати вміст ароматичних вуглеводнів і обмежується вміст бензолу. При замов­ленні такого бензину в заявці зазначається «Бензин автомобільний з під­вищеним кінцем кипіння А-80 не етильований за ТУ У 00149943.501-98».

Таблиця 1.2

Характеристика автомобільних бензинів за ТУ У 00149943.501-98 та ТУ У 320.00158764.025-99

Показник	Марка
	А-80 неетил.	А-92 неетил.	А-95 неетил	А-96 етил.	А-98
Густина при 20 °С, кг/м3	755	770	*	770	*
Октанове число, не менше: за моторним методом за дослідним методом	76,0 80,0	82,5 92,0	85,0 95,0	85,0 96,0	88,0 98,0
Фракційний склад; температура початку перегонки, °С, не нижче: 10% переганяється при температурі, °С, не вище: 50% переганяється при температурі, °С, не вище: 90% переганяється при температурі, °С, не вище: температура кінця кипіння, °С, не вище: залишок в колбі, %, не більше залишок і втрати в колбі, %, не більше	30 75 120 190 215 1,5 4,0	30 75 120 190 215 1,5 4,0	30 75 120 190 215 1,5 4,0	- 75 120 190 215 1,5 4,0	30 75 120 190 215 1,5 4,0
Тиск насиченої пари бензину, кПа, не більше:	79,9	79,9	79,9	79,9	79,9
Індукційний період на місці виробництва, хв., не менше	600	600	600	600	600
Масова частка сірки, %, не більше	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05
Концентрація свинцю, г/дм3, не більше: - етилованого - неетилованого	0,013	0,013	0,013	0,05 0,013	0,013
Масова частка бензолу, %, не більше	5,0	5,0	5,0	5,0	5,0
Водорозчинні кислоти і луги	Відсутність
Механічні домішки і вода	Відсутність
Колір	Без кольору або ледь жовтий
Сумарна кількість ароматичних вуглеводнів, %	*

Примітка:*-Не нормується. Визначення обов'язкове

6

ліка­ря. Із шкіри чи одежі етилований бензин видаляють ватою, змоченою в неетилованому бензині або гасі, потім шкіру промивають гарячою водою з милом.

При спалахуванні одежі потрібно збити полум'я, закутати потерпілого в товсту одежу. Обпалені місця промивають концентрованим розчином марганцевокислого калію.

Потерпілого внаслідок отруєння парою палива потрібно винести (ви вести) на чисте повітря, надати долікарську допомогу: дати спокій (мож­ливо з валер'яновими краплями), при послабленому диханні чи зомлінні - дати нюхати нашатирний спирт. Якщо зупинилося дихання - негайно робити штучне. Після відновлення дихання напоїти хворого гарячим.

Якщо нафтопродуктом подразнені слизові оболонки очей, їх проми­вають 2%-ним розчином соди, чистою водою. При опіку сірчаною кисло­тою (складовою робочої рідини акумуляторної батареї) ділянку тіла промивають великою кількістю води, потім слабким розчином соди або нашатирного спирту.

Мінеральні оливи практично не шкідливі, хоча систематичний контакт з ними може викликати захворювання шкіри (вугри).

Нафтопродукти, що загорілися, не можна заливати водою. Потрібно якнайшвидше припинити доступ повітря до предмету, що горить: накрити брезентом, ковдрою, засипати піском, використати вогнегасник.

Скрапленим нафтовим і стисненим природним газам властиві вищі, порівняно з рідкими моторними паливами, пожежо- і вибухонебезпечні якості, які можуть проявляти внаслідок витікання з паливної системи автомобіля.

Нафтовий газ не справляє токсичної дії на людський організм, але зменшує вміст кисню в повітрі (сприймається як кисневий голод). Пари газу в 1,5...2,0 рази важчі повітря, тому накопичуються внизу. Витікаючи із балона газ швидко випаровується з інтенсивним поглинанням теплоти. Попадання скрапленого газу на незахищену поверхню тіла викликає обмороження, що за дією нагадує опік.

Природний газ в 1,5...1,8 разів легше повітря. Тому під час витікання він накопичується вгорі. Перед постановкою автомобіля на технічне об­слуговування чи ремонт закривають вентилі на балоні, виробляють весь газ із системи живлення. Якщо у автомобіля, що знаходиться в приміщен­ні, виявлено витікання газу - його буксирують назовні, а приміщення провітрюють для видалення газоповітряної суміші.

Забороняється ремонтувати газову апаратуру, що знаходиться під ти­ском і арматуру балона, якщо в ньому є газ; запускати двигун на суміші двох палив (бензину і газу); відкривати і закривати вентилі балона з

допомогою додаткових важелів (всі роботи виконуються спеціальним

свіже мастило нагнітають до тих пір, доки не буде видалено старого.

Отже, втрати свіжого мастила неминучі. Великі втрати можуть спричиня­тися некваліфікованим використанням мастильного обладнання.