Сутність світоглядної концепції Анаксагора

1. світ складається з безкінечного числа «насіння речей», які поділяються до безкінечності на частки;

2. в кожній речі є частка кожної іншої (у білому є чорне, у важкому - легке);

3. життя світу – це процесс, тому пояснити його тільки за рахунок одного існування часток та їх подільності неможливо;

4. крім часток, існує окрема від них сила (розум – «нус»), яка приводить частки у рух до дійсного часу у світі;

5. у початковому стані світу усі речі були змішані, і тільки «нус» існував сам по собі; при його доторкуванні до цієї суміші виник колоподібний рух, в наслідок якого почали віддалятися один від одного плотне і розріжене, тепле і холодне, сухе і вологе;

6. шляхом згущення поступово утворилися хмари, із хмар - вода, з води- земля, з землі – каміння;

7. земля – це площина, яка має форму барабану і тримається на повітрі.

Таким чином, матеріалістичні вчення Емпдокла і Анаксагора більш раціональні і звільнені від міфологічних уявлень. Вони підготовили виникнення атомістичних вчень Левкіппа Демокріта та ін.

Демокріт (др. пол. V - поч. ІV ст.. до н.е.) зробив спробу надати матеріалістичне пояснення існуванню речей, їх множини, руху та мінливості.

Сутність теорії Демокріта

1. існує пустота, в якій виникає рух часток;

2. частки не можуть поділятися до безкінечності, вони складаються з неподільних «атомів»;

3. усі складні тіла утворені різноманітними поєднаннями атомів, які відрізняються один від одного формою, порядком і положенням;

4. атоми і пустота не сприймаються на слух, зір, але їх існування і властивості пізнаються чуттєвими спостереженнями і мисленням;

5. організми виникають з різних фізичних умов, життя і смерть організмів це поєднання і роз’єднання атомів;

6. душа не може бути безсмертна, бо вона теж складається з вогняних атомів, отже потойбічний світ теж не існує.

Демокрит: «От мудрости получаются следующие три плода:дар хорошо мыслить, дар хорошо говорить и дар хорошо делать» «Цвет (тела) зависит от положения атомов, его создающих» « Бедность в демократии настолько лучше так называемого благополучия граждан при царях, насколько свобода лучше рабства» «В общем суджении есть сладкое…,горькое..,теплое..., холодное…, а в действительности [существуют только] атомы и пустота» [Маковельский А.О. Древнегреческие атомисты.-Баку,1946.- С.314]

Демокрітом розроблене вчення про пізнання, в основі якого лежать відчуття. Але, на думку філософа, існують предмети і властивості предметів, які за причиню малої величини не доступні чуттям, тому вони осягаються розумом Наприклад, ми не можемо побачити атомів, з яких складаються речі, але ми переконуємося в їхньому достовірному існуванні за допомогою розуму.

Софістику представляли філософи Протагор, Гордій, Гіппій і Продик. Історичною причиною появи софістів стало панування рабовласницької демократії, створення нових виборних установ (народного зібрання і суду), що породжувало потребу у підготовці людей, які володіли мистецтвом судового і політичного красномовства, вміли переконувати силою слова. Софісти стали вчителями мудрості, політичних знань і риторики.