- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
8.18. У процесі вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел учні повинні засвоїти основні усні та письмові прийоми виконання цих дій, оволодіти відповідними обчислювальними вміннями і навичками, розширити, поглибити та систематизувати знання про дії множення і ділення, про їх властивості, про взаємозв’язок між результатами та компонентами дій, про зміну добутку і частки при зміні одного з компонентів. Прийоми множення і ділення багатоцифрових чисел, з одного боку, істотно різні, а з іншого - значно складніші, ніж прийоми додавання та віднімання. Саме тому ці прийоми вивчаються почергово: спочатку множення, а потім ділення. Такий порядок створює сприятливі умови для засвоєння особливостей кожної дії, зв’язків, які існують між множенням і діленням, для урізноманітнення форм роботи на уроках математики та для розв'язування текстових задач різних видів. Зазначимо, що поряд з множенням і діленням абстрактних чисел, школярі розв’язують вправи з іменованими числами.
Яка ж послідовність введення прийомів обчислень у цьому концентрі? – 1) випадки письмового множення багатоцифрових чисел на одноцифрове число, наприклад: 201852●4, 17245●7, 1200●4, 2300●7, 49000●4, 25 грн. 05 коп.●4 тощо; 2) випадки письмового ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове число, наприклад: 20736:8, 5264:7, 94056:4, 12282:6, 21056:7, 67000:5, 723028:4, 19 м 04 см : 8 тощо; 3) випадки множення чисел, що закінчуються нулями, наприклад: 24●300, 2400●30 тощо; 4) випадки ділення чисел, що закінчуються нулями, наприклад: 385:70, 45780:60, 299600:700, 32400:60 тощо; 5) випадки письмового множення на двоцифрове число, наприклад: 67●84, 428●37, 4076●67, 5480●38, 42 ц 65 кг ● 68 тощо; 6) випадки письмового ділення на двоцифрове число, наприклад: 182:26, 652:86, 452:14, 30552:57, 1376:16, 44165:73, 211110:62, 285360:82, 23227:54 тощо; 7) ознайомлення з випадками письмового множення на трицифрове число, наприклад: 4184●237, 1578●403 тощо; 8) ознайомлення з випадками письмового ділення на трицифрове число, наприклад: 852:213, 20349:323, 149929:247, 192780:306 тощо.
Яка ж підготовча робота повинна проводитися з учнями, щоб актуалізувати відповідні опорні знання, уміння та навички, а також усунути зайві труднощі при засвоєнні відповідних письмових прийомів? – навчальна програма передбачає, що основним змістом підготовчої роботи до вивчення письмових прийомів множення і ділення повинна стати систематизація знань учнів про ці арифметичні дії. Саме тому система вправ підручника включає в себе вправи, основне призначення яких полягає у повторенні конкретного змісту дій множення і ділення, особливих випадків множення і ділення, табличних випадків та усних прийомів множення і ділення. Аналіз системи вправ підручника та методичних посібників для вчителів свідчить, що з цією метою слід використовувати вправи такого виду:
1) що означає помножити 183, к4, ав? Що означає поділити 72 на 9?;
2) чи правильні рівності? Як слід змінити праву частину рівності, щоб рівність стала правильною? - 183=18+18+18+18, с+с+с=с4, 10+10+10+11=104, 244=24+24+24;
3) перевір множенням, чи правильно виконано ділення 450:3=150;
4) подай ділене у вигляді суми розрядних доданків і виконай ділення 262:2; подай ділене у вигляді суми зручних доданків і виконай ділення 5100:3;
5) знайди добуток чи частку у прикладах 51, 129, 24:24, 345:1, 0:456 тощо;
6) порівняй вирази 205 і 2015, 380:10 і 380:2;
7) закінчи записи (200+40+3)5=2005+...; (600+40+2):2=600:2+ ...;
8) розв'язування текстових задач з буквеними даними;
9) множення і ділення розрядних чисел на однозначне число 4003, 60005, 700006;
10) множення чи ділення двозначного числа на однозначне, з допомогою яких повторюються правила множення чи ділення суми на число.
Як же вводяться письмові прийоми множення і ділення на одноцифрове число? – у попередньому концентрі діти вже ознайомилися з письмовими прийомами множення і ділення трицифрових чисел на одноцифрове число, а тому відповідно до індивідуальних особливостей учнів класу цю роботу можна провести по-різному. Для дітей, які не пам’ятають вказаних прийомів обчислень, слід запропонувати знайти добуток 5374. Цю роботу у відповідності з індивідуальними особливостями школярів можна також проводити по-різному:
- вчитель проводить пояснення: розкладемо перший множник на розрядні доданки і використаємо правило множення суми на число 5374=(500+30+7)4=5004+304+74=2000+120+28=2148;
- пропонуємо дітям закінчити запис: 5374=(500+30+7)4=5004+...;
- пропонуємо учням розглянути відповідну сторінку підручника і пояснити, як виконано множення;
- пропонуємо самостійно розглянути відповідну сторінку підручника, де пояснено письмовий прийом ділення на одноцифрове число.
У перших двох випадках далі робота проводиться наступним чином: чи зручно так виконувати обчислення? Чи не пригадаєте, як ми виконували письмово множення трицифрового числа на одноцифрове? Якщо діти не згадають, то вчитель пояснює правила запису множників і детально пояснює відповідний прийом (розглянемо це для випадку 15374. Такий приклад вибрано не випадково, бо для певних учнів це дозволить зосередитися лише на суті прийому, а не на обчисленнях): як записуємо другий множник? – під одиницями першого, а праворуч ставимо знак множення. З яких розрядів починаємо множити? – з одиниць. Скільки буде, якщо 7 од. помножити на 4? – 28 од. Скільки це буде десятків і одиниць? - 2 дес. і 8 од. Де запишемо одиниці? – під одиницями. Що будемо робити з десятками? – запам’ятаємо і додамо їх потім до десятків. Скільки буде, якщо 3 дес. помножити на 4? – 12 десятків. Скільки десятків ми запам’ятовували? – два. Скільки ж всього буде десятків? – 14. Скільки це буде сотень і десятків? – 1 сот. і 4 дес. Де запишемо десятки? - під десятками. Аналогічно проводиться робота і далі.
З метою формування прийому обчислень використовується система вправ підручника, при виконанні яких слід поступово у міру засвоєння школярами алгоритму скорочувати детальні пояснення. Зазначимо, що до детальних пояснень необхідно повернутися знову тоді, коли учні почнуть допускати помилки, обумовлені недостатнім засвоєнням алгоритму. З метою особистісної орієнтації навчального процесу слід одним учням пропонувати виконувати вправи підручника самостійно, інші будуть це робити з використанням прийому коментування, а деякі – з детальним поясненням під керівництвом вчителя. Аналіз системи вправ підручника та методичних посібників для вчителів дозволяє твердити, що з метою наростання труднощів і для забезпечення різноманітності видів діяльності дітей слід використовувати таку послідовність вправ:
1) множення трицифрових чисел на одноцифрове число, наприклад: 7447;
2) множення спочатку чотирицифрових чисел, потім п’ятицифрових і нарешті шестицифрових чисел на одноцифрове число. Крім цього, ускладнення відбувається ще й за рахунок появи і поступового збільшення числа переходів через розряд, коли спочатку розглядаються вправи без переходу через розряд, потім - з одним переходом, далі – з двома, трьома тощо переходами.
3) множення одноцифрового числа, у запису якого є нулі, на одноцифрове число, наприклад: 37405, 34077, 200739, 209046;
4) множення чисел, які закінчуються нулями на одноцифрове число, наприклад: 12004, 70004, 490004 тощо;
5) множення складених іменованих чисел на одноцифрове число, наприклад: 39 т 9 ц 3, 15 км 250 м 5, 5 кг 078 г 3 тощо.
Оскільки ознайомлення з випадками множення чисел, які закінчуються нулями, на одноцифрове число не має принципових відмінностей від відповідних випадків множення для трицифрових чисел, то з метою опанування теоретико-методичними основами роботи вчителя пропонуємо виконати завдання № 44 для самостійної роботи студентів.
Розглянемо ТМО введення прийомів множення складених іменованих чисел на одноцифрове число. Вивчення досвіду роботи вчителів і аналіз методичних посібників дають підстави для твердження про те, що ознайомлення з цим прийомом з метою особистісної зорієнтованості можна проводити двома способами. Для учнів, які в змозі зразу множити складене іменоване число на одноцифрове, прийом можна ввести так, як це показано у лівому стовпці таблиці № 8.52. Для решти школярів необхідно запропонувати замінити складене іменоване число простим, а потім помножити одержане багатоцифрове число на одноцифрове. Закінчивши множення, діти повинні замінити його складеним і записати відповідь. Цей спосіб представлено у середньому та правому стовпці таблиці № 8.52.
Аналіз нині діючого підручника з математики для 4(3) класу М.Богдановича та досить цікавого навчального посібника М.Богдановича, М.Козак і Я.Короля [Б- , с. 209-211] дозволяє твердити, що пояснення письмового прийому ділення багатоцифрового числа на одноцифрове число проводиться, як ми вже зазначали для випадку трицифрових чисел, невдало, бо дітям (а спостереження за роботою вчителів підтверджують це) дуже важко з’ясувати, як визначається перше неповне ділене. Зважаючи на це, запропонуємо свій підхід до обґрунтування ТМО особистісно-зорієнтованого формування у молодших школярів прийому ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Провівши відповідну підготовчу роботу, про яку йшлося вище, вчитель приступає до ознайомлення дітей з прийомом ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Оскільки частина дітей могла засвоїти сутність цього прийому ще у попередньому концентрі, то з метою особистісної зорієнтованості навчального процесу роботу слід проводити у відповідності з індивідуальними особливостями учнів. Школярі, які засвоїли алгоритм раніше, можуть самостійно розглянути відповідну сторінку підручника та виконувати вправи підручника самостійно. Якщо решта учнів класу переконані у необхідності оволодіння алгоритмом, то не потрібно розглядати приклад виду 642:2=(600+40+2):2=600:2+ .... Для учнів, які не пам’ятають алгоритму ділення трицифрового числа на одноцифрове, пояснення слід проводити так:
Таблиця № 8.52.
7 кг 345 г × 3 22кг 035г |
3 км567 м2=7 км 134 м 3567 × 2 7134 7134 м = 7 км 134 м |
Скільки метрів в 1 км? – 100. Скільки метрів у 3 км? – 3000. Скільки метрів у 3 км 567 м? – 3567. Помножимо 3567 на 2. Скільки км і м у 3567 м? – 3 км 567 м. |
1) розв’язуємо з поясненням два приклади виду 882:7, 378:7, особливістю яких є те, що у першому прикладі перше неповне ділене є одноцифровим, а у другому – двоцифровим. При розв’язуванні цих вправ особливу увагу необхідно звернути на знаходження першого неповного діленого і визначення кількості цифр у частці. Після цього розглядається приклад підручника 20736:8. Роботу слід проводити з використанням бесіди (див. таблицю № 8.53.).
Таблиця № 8.53.
_20736 8 16 2597 _ 47 . . . . 40 _73 72 _16 16 0 |
Скільки цифр містить дільник? – одну. Скільки цифр може містити перше неповне ділене? – одну чи дві. Із скількох цифр утворимо перше неповне ділене? – з двох. Чому? – бо 2 дес. тисяч не можна поділити на 8 так, щоб у частці отримати десятки тисяч. Прочитайте перше неповне ділене! – 20 тис. Яким буде перший справа розряд частки? – розряд одиниць тисяч. Скільки ж тоді буде цифр у частці? – чотири. Що слід зробити, щоб не пропустити цифр у частці? – поставити чотири крапки. Чому дорівнює перша цифра частки? – 2, бо 20:8=2(ост.4). Скільки тисяч ми поділили? - 82=16. Як визначити, скільки тисяч ми ще не поділили? – 20 тис. – 16тис. = 4 тис. Скільки сотень міститься у 4 тис.? – 40 сот. Скільки сотень ще є у діленому? – 7 сот. Скільки ж сотень нам слід поділити? – 47. Чому дорівнює друге неповне ділене? – 47 сотень. Аналогічно необхідно проводити роботу для відшукання решти цифр частки. |
У міру засвоєння дітьми алгоритму ділення їхні пояснення скорочуються так, як це робилося при розгляді відповідних випадків множення (Пригадайте, як саме?!). Ускладнення прикладів на ділення відбувається у двох напрямках, по перше, поступово вводяться випадки ділення чотирьох-, п’яти- і шестицифрових чисел на одноцифрове число, по-друге, поступово з’являються наступні випадки ділення: а) ділене містить нулі в середині чи в кінці (наприклад: 34104:6, 148460:4); б) частка містить нулі в середині чи в кінці (наприклад: 12282:6, 67000:5); в) ділене або частка містить кілька нулів у середині (наприклад: 10032:3, 282024:6); г) і ділене, і частка мають нулі всередині (наприклад: 656024:8, 60006:3); д) ділення складених іменованих чисел на одноцифрове число; е) вправи на обчислення числового значення виразу, що містить дві дії (наприклад: 540042:32, 100640-2048:8, 2 т 016 кг : 8 + 15 т); є) ділення чотирьох-, п’яти- і шестицифрових чисел, що закінчуються нулями, на число, яке закінчується одним чи двома нулями, наприклад: 46800:300, 32400:60.
Аналіз продуктів діяльності школярів, спостереження за роботою вчителів свідчать, що досить часто учні допускають помилки при виконанні вправ виду 15263:7. Суть помилок полягає в тому, що, знайшовши першу, другу і третю цифри частки, діти виявляють, що всі десятки ми поділили. Тоді четверте неповне ділене дорівнює 3, але воно на 7 не ділиться. Дуже часто учні в такому випадку закінчують ділення і одержують у частці 218. Аналіз ТМО розгляду вказаних випадків дозволяє твердити, що з метою попередження таких помилок треба, по-перше, з’ясовувати кількість цифр у частці одразу після визначення першого неповного діленого, а, по-друге, обов’язково застосовувати перевірку ділення множенням. Дуже корисно перед розглядом випадків такого виду розглянути вправи на ділення з остачею.
Оскільки алгоритм письмового ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове число досить великий, то в курсі математики початкової школи передбачено ознайомлення дітей з коротким записом алгоритму ділення (для порівняння наведемо обидва записи алгоритмів у наступній таблиці. Принагідно зазначимо, що учнів можна ознайомити з коротким записом алгоритму (див. таблицю № 8.54.), але стимулювати перехід до нього не варто, хоча з метою особистісної зорієнтованості навчального процесу його можна використовувати. Якщо ж діти почнуть допускати помилки, то необхідно перейти до повного запису).
Таблиця № 8.54.
_3416 І 8 32 427 _ 21 16 _ 56 56 0 |
3416 І 8 21 427 56 0 |
Розгляду випадків ділення чисел, які закінчуються нулями передує певна підготовча робота. Її сутність полягає в тому, що з дітьми опрацьовується властивість ділення числа на добуток і ділення на 10, 100, 1000, зокрема ділення з остачею. Оскільки у перспективі випадки ділення трицифрового числа на круглі десятки без остачі, а особливо, з остачею, будуть компонентом алгоритму ділення багатоцифрового числа на двоцифрове число, то вчитель повинен приділити таким випадкам надзвичайну увагу. Спочатку розглядаються випадки ділення багатоцифрових чисел на 10, 100 і 1000, наприклад: 87:10, 974:100, 5764:1000. ТМО розгляду всіх вказаних випадків однакові, а тому покажемо зміст роботи вчителя лише для одного з випадків. Наприклад, 5764:1000. Чому дорівнює ділене? – 5764. Чому дорівнює дільник? – 1000. Яке найбільше кругле число, що менше 5764 ділиться на 1000 без остачі? – 5000. Чому дорівнює частка від ділення 5000 на 1000? – 5. Як визначити остачу? – від 5764 відняти 5000. Чому дорівнює остача? – 764. Чи закінчили ми ділення? – так, бо остача 764 менша, ніж дільник 1000. Як записати розв’язання цього прикладу? – 5764:1000=5(ост. 764). Враховуючи індивідуальні особливості учнів, вчитель повинен надавати їм більше самостійності при розгляді кожного наступного прикладу чи випадку.
При розгляді випадків ділення трицифрового числа на круглі десятки, наприклад 287:30, найдетальніше пояснення для учнів може бути таким: на які множники, один з яких 10, можна розкласти число 30? – на 10 і 3. На який множник будемо спочатку ділити число 287? – на 10. Скільки отримаємо при цьому? – 28. На яке число нам слід ще поділити число 28? – на 3. По скільки візьмемо? – по 9. Як дізнатися, яке число ми поділили? – 9 помножити на 30. Скільки одержимо? - 903=270. Скільки одиниць нам ще залишилося поділити? – 287-270=17. Чи закінчили ми ділення? - так, бо ми отримали остачу 17, яка менша, ніж дільник 30. Як записати розв’язання прикладу? – 287:30=9(ост. 17). У подальшому при розв’язуванні прикладів дітям, які успішно засвоїли цей прийом, можна дозволити скоротити пояснення, а від решти школярів слід вимагати детальних пояснень доти, доки вони його не засвоять. Вчителеві при цьому не слід лякатися втрати часу, який можна буде надолужити при розв’язуванні прикладів цього виду, представлених у підручнику та прикладів на ділення на дво- та трицифрове число. З метою опанування ТМО навчання учнів пропонуємо студентам виконати завдання № 46 для самостійної роботи.
Розглянемо ТМО пояснення прийомів ділення круглих чисел. У результаті виконання перших таких прикладів дітей треба підвести до висновку, що частка не зміниться, якщо у діленому і дільнику опустити справа однакову кількість нулів. Це робиться з допомогою зіставлення розв’язання пар прикладів виду 45780:6 і 4578:6 (див. таблицю № 8.55.). Після того, як діти розв’яжуть ці приклади, проводимо таку роботу: чим відрізняються записи ділених в обох прикладах? – у першому прикладі ділене закінчується нулем. Чим схожі ділені в обох прикладах? – вони мають однакові перші чотири цифри. Чим відрізняються дільники? – у записі дільника першого прикладу є нуль у кінці. Що можна сказати про частки в обох прикладах? - вони однакові. Як же можна спростити виконання таких прикладів на ділення? – поділити два числа, відкинувши у їхніх записах справа однакову кількість нулів. Розглянувши кілька таких прикладів, дітей слід підвести до відповідного узагальнення: для спрощення ділення чисел, які закінчуються нулями, можна у діленому і дільнику відкинути справа однакову кількість нулів, а потім виконати ділення менших одержаних чисел. Аналіз системи вправ підручника М.Богдановича свідчить, що у ньому використано, в основному, лише ділення на двоцифрові круглі числа виду 92760:30, але й зустрічаються приклади виду 18000:200, 3600:500.
Таблиця № 8.55.
45780 │60 |
4578 │6 |
-420 763 378 -360 180 -180 0 |
-427 63 37 -36 18 -18 0 |
Розглянемо ТМО ознайомлення з випадками множення багатоцифрових чисел на дво- і трицифрове числа. При цьому зважимо на те, що алгоритм письмового множення на дво- і трицифрове число не має істотних відмінностей від алгоритму множення на одноцифрове число. Різниця полягає лише в тому, що з’являється другий чи третій неповний добуток і доводиться їх додавати. Незважаючи на це, дуже багато помилок (85%) допускається дітьми саме при множенні на такі числа. Більша частина помилок припадає на виконання окремих операцій, що входять до складу алгоритму. Так, дуже значним є відсоток помилок при виконанні додавання трьох доданків, які являють собою перший, другий та третій неповні добутки. Саме тому слід частіше включати у тренувальні вправи приклади на додавання трьох доданків, що стане необхідною підготовкою до роботи над множенням на трицифрове число.
У підручнику математики для 4 класу є система вправ на множення на дво- і трицифрові числа. Вона включає до себе:
1) випадки множення двоцифрових чисел на двоцифрові, наприклад: 3236, 6784;
2) випадки множення трицифрових чисел на двоцифрове, наприклад: 42837, 80467;
3) випадки множення чотирицифрових чисел на двоцифрове число, наприклад: 407667, 548038;
4) випадки множення складених іменованих чисел на двоцифрове число, наприклад: 42 ц 65 кг 28, 11 см 05 мм 66;
5) випадки множення трицифрових чисел на трицифрові, наприклад: 568675, 384266;
6) випадки множення чотирицифрових чисел на трицифрове, наприклад: 4184237, 2081 353. Слід зазначити, що вказаних вправ не дуже багато, бо основною метою їхньої появи є ознайомлення дітей з алгоритмом, а не вироблення відповідних навичок. Це буде робитися уже в п’ятому класі.
Відповідно до індивідуальних особливостей учнів вчитель може по-різному будувати роботу з ознайомлення дітей з відповідними алгоритмами. Можна запропонувати провести роботу так, як це рекомендує підручник, порівнявши усний і письмовий прийом множення. Якщо рівень математичної підготовки більшості учнів невисокий, то слід провести пояснення у формі бесіди, в процесі якої школярі відповідатимуть на поставлені вчителем запитання. Для деяких учнів можна запропонувати самостійно виконати відповідні вправи підручника та порівняти прийоми обчислень. Для інших учнів можна перед тим, як розв’язувати приклад письмово, запропонувати дітям вправу закінчити розв’язання таких вправ (див. таблицю № 8.56.). Дітям слід пояснити, чому другий неповний добуток слід записувати під десятками, а третій - під сотнями. У математиці добуток 326 прийнято називати першим неповним добутком, а добуток 3230 – другим неповним добутком. Щоб знайти повний добуток, слід додати неповні добутки 192 і 960. Чи зміниться в цій сумі число одиниць, якщо ми до 2 додамо 0? – ні. Саме тому, при записуванні прикладів на письмове множення другий неповний добуток записують, починаючи з розряду десятків. А чи може хтось сказати, з якого розряду ми будемо записувати третій неповний добуток? – з розряду сотень.
Розглянемо ТМО ознайомлення з випадками ділення багатоцифрових чисел на дво- і трицифрове числа. Спеціальні дослідження свідчать, що складність ділення багатоцифрових чисел обумовлюється слабкими знаннями нумерації цих чисел, нерозумінням їх десяткової структури. Експериментальними дослідженнями доведено, що діти, котрі не засвоїли розрядів, не вміють визначати кількості десятків, сотень, одиниць тисяч, десятків тисяч, завжди припускаються помилок при діленні. Крім цього, недостатня сформованість прийомів усного виконання позатабличного ділення є головною причиною не оволодіння діленням багатоцифрових чисел. Наведені дані дозволяють зробити висновок про необхідність саме такої підготовчої роботи.
Таблиця № 8.56.
3236=32(30+6)=32+32=+= |
32 ×36 192 +6 52 |
Досить значний відсоток школярів допускають помилки при визначенні кількості цифр частки. Для того, щоб сформувати у дітей, які допускають такі помилки, правильне уявлення про те, що “розряд першого неповного діленого є і вищим розрядом частки” та забезпечити логічний перехід від розряду першого неповного діленого до кількості цифр частки, потрібно використовувати усні вправи такого виду:
- скільки цифр буде містити частка, якщо перше неповне ділене 12 дес., 67 тис. тощо;
- виконавши ділення у таких випадках: 9870:35, 136576:64, 95345:485, 76171:19, 720036:36, учень у частці отримав відповідно: а) трицифрове число; б) чотирицифрове число; в) двоцифрове число; г) чотирицифрове число; д) трицифрове число. У яких випадках частку знайдено правильно і чому?
- не виконуючи дії ділення і множення, знайди правильні рівності: 116174:58=203, 44172:9=4908, 21476:7=368. Для того, щоб учні не пропускали нулів у частці треба використовувати перед цим вправи на ділення з остачею для виразів виду: 7:23, 2:5, 9:15, записуючи так: 7=023+7.
На жаль, наші спостереження показали, що не лише учні, але й навіть деякі вчителі, не знають такої закономірності: “розряд першого неповного діленого є і вищим розрядом частки”. А тому при їхньому поясненні відсутній логічний перехід від розряду першого неповного діленого до кількості цифр частки. Вчителі повинні усвідомлювати, що для того, щоб учні не пропускали цифри частки та не одержували лишніх цифр у частці, потрібно формувати у них: 1) уміння усвідомлено визначати кількість цифр у частці; 2) розуміння про те, що менше число ділиться на більше число з остачею, а отже, і частка у цьому випадку буде; 3) неформальне засвоєння способу утворення неповних ділених; 4) знання про те, що кожне неповне ділене обов’язково дає цифру частки у відповідному розряді.
Вчителі повинні чітко усвідомлювати, що дітям досить важко визначати неповні ділені та цифру частки. З огляду на сказане, слід чітко розуміти спосіб утворення неповних ділених. Як відомо, він складається з таких операцій: 1) визначення кількості цифр дільника; 2) визначення можливої кількості цифр неповного діленого; 3) перевірка того факту, чи підходить, чи не підходить неповне ділене утворене з такої кількості цифр, що складається дільник; 4) перевірка того факту, що неповне ділене, яке складається з тієї кількості цифр, яка на одну більша, ніж кількість цифр дільника; 5) знаходження та перевірка цифри частки; 6) переводу одиниць вищого розряду (переводу остачі) в одиниці наступного нижчого розряду та додавання одержаного круглого числа з одиницями цього ж розряду, що є у повному діленому.
Знайшовши перше неповне ділене, кількість цифр у частці, першу цифру частки та перевіривши її, діти можуть зустрітися з випадком, коли неповне ділене не ділиться на дільник. Щоб полегшити дітям розв’язання таких прикладів, корисно розглянути вправи на ділення з остачею; випадки ділення круглих іменованих чисел на одноцифрове число: 6700:5, 16000:2, 48000:3. Два останні випадки зводяться до ділення іменованих чисел на одноцифрове число: 16 тис. : 2, 48 тис. : 3.
Підручник з математики М.Богдановича рекомендує спочатку розглянути приклад на ділення трицифрового числа на двоцифрове без остачі, а потім з остачею, наприклад: 182:26 і 652:86. Отже, це вправи, особливістю яких є те, що частка складається з однієї цифри. Пізніше з’являються вправи, в яких частка містить більше, ніж одну цифру, наприклад: 452:14, 30552:57. У міру засвоєння учнями алгоритму ділення на двоцифрове число з’являються приклади, в яких ділене і частка закінчуються нулями або у частці є нуль всередині, або частка закінчується нулем, але маємо ділення з остачею, або випадки ділення складених іменованих чисел на двоцифрове число, наприклад: 211110:62, 285360:82, 23227:54, 26 кг 372 г : 76.
На нашу думку, пояснення, які даються у підручнику М.Богдановича для четвертого класу, не сприяють, по-перше, особистісній орієнтації навчального процесу, а по-друге – незрозумілі не лише учням, але й вчителям. Саме тому, ми пропонуємо роботу над прикладом 42372:66 проводити так: скільки цифр містить дільник? – дві. Скільки цифр може містити перше неповне ділене? – дві або три. Із скількох цифр спочатку утворимо перше неповне ділене? – із двох. Прочитайте його! – 42 тис. Чи можна його поділити на 66? – ні, бо ми не отримаємо тисяч. Із скількох же цифр утворимо перше неповне ділене? – із трьох. Прочитайте його! – 423 сотні. Що означатиме перша цифра частки? – сотні. Скільки ж цифр буде у частці? – три, бо перша цифра частки означатиме сотні. Поставте у частці три крапки. Як знайти першу цифру частки? – треба 42 поділити на заокруглений дільник, тобто 42:7, буде 6. Як перевірити першу цифру частки? - 666=396. Як визначити, чи правильно знайдено першу цифру частки? – слід від першого неповного діленого 423 відняти 396 і порівняти отриману різницю з дільником. Чи правильно знайдено першу цифру частки? – так, бо 423-396=27, а це менше, ніж дільник 66. Скільки сотень залишилося у нас неподіленими? – 27. Скільки це буде десятків? – 270. Скільки у нас ще є десятків? – 7. Скільки є всього десятків? – 277. Чому дорівнює друге неповне ділене? – 277 дес. Як визначити другу цифру частки? – 27:7. Як перевірити, чи правильно знайдено другу цифру частки? - 663=198. Скільки десятків залишилося неподіленими? – 277-198=79. Чи правильно ми знайшли другу цифру частки? – ні, бо 79 більше за дільник 66. Яку цифру перевірятимемо? – 4. Чи підходить вона? – так, бо 664=264 і 277-264=13. Скільки десятків залишилося неподіленими? – 13. Чи правильно знайдено другу цифру частки? – так. Скільки одиниць міститься у 13 дес.? – 130. Скільки ще одиниць у нас є неподіленими? – 130+2=132. Чому дорівнюватиме третє неповне ділене? – 132. Як визначити третю цифру частки? - 132:66. Якою буде третя цифра частки? – 2. Як її перевірити? – 662. Чи закінчили ми ділення? – так, бо знайшли всі три цифри частки. Як перевірити, чи правильно виконано ділення? – частку помножити на дільник.
Таку роботу з учнями слід проводити доти, доки вони не засвоять відповідний алгоритм. Разом з тим, у міру засвоєння їхні пояснення поступово можуть скорочуватися, але при появі помилок слід звернутися до детальніших пояснень. Скорочення пояснень може бути таким: скільки тисяч ми не можемо поділити на 66? Скільки це буде сотень? Яким буде перше неповне ділене? Як знайти першу цифру частки? Скільки цифр буде у частці? Скільки сотень ми не поділили? Чи правильно знайдено першу цифру частки? Скільки десятків ми ще не поділили? Яким буде друге неповне ділене? тощо. З метою формування у майбутніх вчителів умінь проводити пояснення алгоритму письмового ділення пропонуємо виконати завдання № 47 для самостійно роботи.
Спостереження свідчать, що подолати труднощі, які виникають при ознайомленні з алгоритмами письмового ділення, допомагають вправи такого виду: складіть приклад на ділення п’ятицифрового числа на двоцифрове так, щоб у частці одержати чотирицифрове число. Для частини учнів можна поставити на місці цифр точки, які допоможуть правильно записати розв’язання, для іншої групи учнів можна задати і деякі опорні цифри, що дозволить їм певною мірою перевіряти власне розв’язання. Разом з тим, слід уважно аналізувати час, коли необхідно зменшити рівень допомоги.
Завдання для самостійної роботи студентів та запитання для самоконтролю до розділу УІІІ.
1. На основі аналізу державного освітнього стандарту початкової школи, програми та підручників з математики для початкових класів, методичних посібників для вчителів визначити та вивчити основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець вивчення кожної теми, кожного року навчання та на кінець навчання у ІУ класі щодо усних і письмових обчислень.
2. Описати методику початкового ознайомлення дітей із дією віднімання.
3. На основі аналізу підручника та методичних посібників для вчителів виписати систему вправ, які використовуються для формування уявлень учнів про дію віднімання.
4. Описати методику роботи з ознайомлення учнів із таблицею віднімання.
5. На основі аналізу підручника і методичних посібників для вчителів виписати систему вправ, яка використовується для запам’ятовування табличних випадків додавання і віднімання з переходом через десяток, та описати методику роботи над кожною з них.
6. Описати методику роботи з дітьми при розгляді вправи 48-1.
7. Описати методику роботи з дітьми у вправах виду 10+7, 15-5.
8. Описати методику роботи із вправами виду 80-30.
9. Описати методику пояснення дітям обчислювального прийому у випадку виду 83-28.
10. Обґрунтуйте сутність підготовчої роботи перед введенням письмового прийому віднімання.
11. На основі аналізу підручника визначити порядок введення випадків письмового віднімання.
12. На основі аналізу діючого підручника визначить систему вправ, яка використовується для формування уміння виконувати алгоритм письмового віднімання та опишіть методику роботи над кожною вправою.
13. На основі аналізу діючих підручників з математики для третього класу провести аналіз системи вправ, які є підготовчими до ознайомлення учнів з усними та письмовими прийомами додавання і віднімання чисел у концентрі “Тисяча”.
14. Описати різні варіанти методики ознайомлення школярів з двома письмовими прийомами додавання і віднімання, які розглядаються у концентрі “Тисяча”.
15. На основі аналізу вправ діючого підручника з математики для ІУ класу виписати систему вправ, яка використовується для формування умінь додавати і віднімати багатоцифрові числа усно, та описати методику роботи над кожною з них.
16. Опишіть різні варіанти введення одного з усних прийомів додавання і віднімання багатоцифрових чисел відповідно до індивідуальних особливостей учнів класу.
17. Описати різні варіанти скорочення пояснень при виконанні письмових прийомів додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
18. На основі аналізу системи вправ підручника “Математика 4(3)” виписати завдання для письмового додавання і віднімання абстрактних багатоцифрових чисел і розробити різні варіанти роботи з однією із них для різних за індивідуальними особливостями учнів.
19. Описати методику роботи з іменованими числами з використанням особистісно-зорієнтованого підходу.
20. На основі аналізу системи вправ підручника та методичних посібників для вчителів виписати по аналогії з дією множення вправи, які використовуються для формування конкретного змісту дії ділення та описати методику роботи з кожною з них.
21. Порівняйте системи вправ для формування конкретного змісту дій множення і ділення та вкажіть схожі та відмінні риси.
22. На основі аналізу нині діючого підручника з математики випишіть систему вправ для використання та запам’ятовування таблиці множення числа 5 і ділення на 7. Опишіть методику використання кожної вправи!
23. Проаналізувавши системи вправ підручника і методичних посібників для вчителів, спробуйте встановити відмінності у вивченні таблиць ділення на 2 і 3 та таблиць ділення на числа 4, 5, 6, 7, 8, 9.
24. На основі аналізу методичних посібників для вчителів та підручників з математики розробіть щонайменше два варіанта проведення фрагменту уроку при ознайомлення дітей з випадками множення десяти на одноцифрове число, наприклад 103.
25. Описати можливі варіанти введення правила ділення нуля на будь-яке число та відповідного символічного запису 0:а=а.
26. Підготувати фрагмент уроку для ознайомлення учнів з випадками ділення круглих чисел на 10.
27. На основі аналізу системи вправ підручника та методичних посібників для вчителів виписати систему завдань, які використовуються для засвоєння учнями особливих випадків множення і ділення та описати методику роботи над кожною з вправ.
28. Підготувати фрагмент уроку, на якому пояснюється прийом ділення круглого двоцифрового числа на одноцифрове.
29. Обґрунтуйте, що є теоретичною основою розгляду випадків ділення виду 80:20. Підберіть систему підготовчих вправ до ознайомлення учнів з цим випадком ділення.
30. Опишіть різні варіанти ознайомлення учнів з прийомом обчислень у випадках виду 60:30.
31. Опишіть різні варіанти методики ознайомлення учнів з переставним законом множення і з правилами множення числа на суму та суми на число. Обґрунтуйте доцільність використання різних варіантів з погляду вимог особистісно-зорієнтованого навчання.
32. Опишіть різні варіанти методики ознайомлення учнів з прийомом множення одноцифрового числа на двоцифрове.
33. На основі аналізу підручника з математики для 3 класу і методичних посібників для вчителів проведіть класифікацію усних прийомів обчислень концентру “Тисяча” спочатку за зовнішнім виглядом чисел, а потім за теоретичною основою, що лежить в основі обчислювальних прийомів.
34. На основі аналізу підручника з математики для 3 класу та методичних посібників для вчителів розробіть варіанти особистісно-зорієнтованого ознайомлення учнів з обчислювальними прийомами у випадках множення і ділення виду 1003, 3100, 500:10, 500:100, 700:7, 2004, 900:3.
35. Розробити різні варіанти особистісно-зорієнтованого ознайомлення учнів з правилами множення і ділення, які вивчаються у концентрі “Тисяча”.
36. Проаналізувавши підручник з математики для 3 класу та методичні посібники для вчителів, розробіть різні варіанти особистісно-зорієнтованого підходу до ознайомлення учнів з випадками множення і ділення виду 708 і 420:6.
37. Підготувати фрагменти уроків з ознайомлення школярів з письмовими прийомами додавання і віднімання трицифрових чисел, передбачивши в них відповідно до індивідуальних особливостей учнів не менше двох варіантів особистісно-зорієнтованого пояснення.
38. Проаналізувавши систему вправ підручника, випишіть вправи, які слід використати для актуалізації опорних знань перед ознайомленням з письмовим прийомом ділення, та опишіть методику роботу з кожною з них.
39. Описати різні варіанти показування необхідності введенні письмового прийому ділення на одноцифрове число.
40. Підготуйте фрагменти уроків, на яких розглядаються випадки ділення виду 370:2, 804:3 та обґрунтуйте різні варіанти пояснень учнів.
41. На основі аналізу підручника з математики для 4 класу та методичних посібників для вчителів виписати систему вправ, яка використовується для формування у дітей усних прийомів множення та ділення в концентрі “Багатоцифрові числа” та описати методику роботи з кожною з них.
42. Підготувати особистісно-зорієнтовані фрагменти уроків при введенні випадків множенні і ділення: 3000●10, 500●100, 7000●1000, 6000:10, 50000:100, 300000:1000, 20004, 6000:3, 120003, 84000:2.
43. Підготуйте фрагменти уроків, на яких описано особистісно-зорієнтовану роботу вчителя при розгляді підготовчих вправ до введення письмових прийомів множення і ділення на одноцифрове число.
44. Підготуйте фрагмент уроку, на якому діти у відповідності з їхніми індивідуальними особливостями ознайомлюються з випадками множення багатоцифрових чисел, що закінчуються нулями, на одноцифрове число.
45. Підготуйте фрагменти уроків, на яких з використанням особистісно-зорієнтованого підходу ознайомлюватимемо учнів з такими випадками письмового ділення на одноцифрове число: 34104:6, 148460:4, 12282:6, 67000:5, 10032:3, 282024:6, 656024:8, 60006:3, 540042:32, 100640-2048:8, 2 т 016 кг : 8 + 15 т, 46800:300, 32400:60.
46. Розробіть різні варіанти пояснення прийому обчислень для випадку виду 54897:70.
47. Підготуйте фрагмент уроку, на якому Ви пояснюватимете алгоритм ділення багатоцифрового числа на трицифрове число з використанням особистісно-зорієнтованого підходу.
МОДУЛЬ ІУ. «ТМО ВИВЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН У КУРСІ МАТЕМАТИКИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.».
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.1. (ЗМ41): «ТМО ВИВЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН У КУРСІ МАТЕМАТИКИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.».
ПЛАН.
1. ТМО недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
2. Загальні ТМО формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики І-ІУ класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
3. ТМО вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
4. ТМО вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
5. ТМО вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
6. ТМО формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
7. ТМО вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
8. ТМО вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
ЛІТЕРАТУРА: а) основна: [1] – с. 232-242; [2] – с. 117-122, 184-196, 270-281, 306-310, 332-336, 355-367; [3] – с. 284-302; [4] – с. 268-289; б) додаткова: [].
