Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бандурка - Управл_ння в органах внутр_шн_х спра...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

5.5. Інформаційне забезпечення уп­равління в органах внутрішніх справ

Без інформації немає процесу управління, без неї неможливо сформулювати цілі управління, оцінити ситуа­цію, визначити проблеми, спрогнозувати розвиток подій, підготувати управлінські рішення, проконтролювати їх ви­конання. Сфера охорони правопорядку є надзвичайно ди­намічною, комплексною, вона потребує постійного вдоско­налення, взаємодії правоохоронних структур, що можливе тільки при належному інформаційному забезпеченні.

Інформація збирається через інформаційні системи «Інформаційна система, - підкреслюють В.Т.Жигалов та Л.М.Шимановська, - це система, яка призначена для зби­рання, передачі, обробки, зберігання і надання інформації.

159

<<>> необхідної для процесу управління, за допомогою якої здійснюється комунікація між суб'єктом і об'єктом управ­ління» . Постійне загострення криміногенного стану в Україні висуває вимоги докорінного поліпшення інформа­ційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю, створення принципово нової сис­теми, яка має поєднувати всі накопичені та наново створю­вані масиви оперативно-розшукового призначення в єдину інформаційно-обчислювальну мережу органів внутрішніх справ України. Ця система дозволяє здійснювати обмін не­обхідною інформацією на всіх рівнях управління, від МВС до будь-якого підрозділу міліції.

Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ України є одним із провідних питань, що вирішуються на сучасному етапі розвитку правоохоронних органів України.

Постійна циркуляція різноманітної інформації між складовими частинами системи органів внутрішніх справ, між системою ОВС у цілому і її навколишнім середовищем є обов'язковим атрибутом управління органами внутрішніх справ. Тільки завдяки інформаційним процесам система органів внутрішніх справ може ефективно впливати на зов­нішнє її оточення, направляти свою діяльність на успішне вирішення завдань, що стоять перед нею, здійснювати ко­ординацію між її складовими частинами.

Інформаційне забезпечення управління в органах внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необ­хідної для здійснення управління, а також заходів щодо ра­ціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосу­вання різноманітних методів, методик і технічних засобів.

Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ передбачає створення передумов для комплексного вирішення завдань, що стоять перед органа­ми внутрішніх справ, надання суб'єктами управління ОВС науково обгрунтованої інформації для ефективного здійс­нення управлінських функцій.

Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. К., 1994. С. 57.

160

Управління органами внутрішніх справ здійснюєть­ся у двох напрямках: 1) зовнішньому - для забезпечення впливу системи органів внутрішніх справ на стан правопо­рядку у державі шляхом виконання основних функцій ОВС (охорона громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, розшук злочинців, провадження дізнання і попе­реднього розслідування у кримінальних справах, забезпе­чення виконання вироків, підтримання паспортного режи­му, боротьба із пожежами, забезпечення дорожнього руху);

2) внутрішньому - для створення оптимального режиму роботи самої системи органів внутрішніх справ (плануван­ня, організація інформаційно-аналітичної роботи, підбір, розміщення, виховання і навчання кадрів, раціональне ви­користання сил і засобів, статистична звітність, контроль за виконанням рішень, фінансово-економічна діяльність тощо).

Управління органами внутрішніх справ як у зовніш­ньому, так і внутрішньому напрямку грунтується на власній інформаційній системі. Структурними елементами такої сис­теми є:

а) зосередження у відповідних інформаційних ма­сивах (банках даних) відомостей, необхідних для здійснен­ня основних функцій органів внутрішніх справ і управління структурними підрозділами системи ОВС; б) джерела отримання цих відомостей і схеми потоків інформації;

в) засоби обліку, зберігання і переробки інформації; г) ка­нали зв'язку і передачі інформації, персонал суб'єкта і об'єкта управління, що забезпечує діяльність інформацій­ної системи МВС.

Головна мета інформаційної системи полягає в тому, щоб на підставі зібраних початкових даних отримати похідну, підсумкову інформацію, яка буде складати основу для підго­товки управлінських рішень у системі органів внутрішніх справ.

Визначення змісту й обсягу початкової інформації, необхідної для здійснення ефективного управління органа­ми внутрішніх справ, має велике значення для функціону­вання усієї інформаційної системи.

До початкових дата, які є необхідними для здійс­нення основних функцій органів внутрішніх справ і управ­ління структурними підрозділами системи ОВС, слід відне­сти такі відомості:

161

<<>> а) про цілі і завдання зміцнення законності і право­порядку в державі; про специфічні завдання в даній сфері суспільних відносин, які характерні для конкретних регіо­нів; про найбільш загальні шляхи і засоби, форми і методи їх здійснення; про вимоги щодо діяльності органів, які ве­дуть боротьбу із злочинністю і забезпечують охорону гро­мадського порядку;

б) про зовнішнє оточуюче середовище функціонуван­ня системи органів внутрішніх справ, куди входять дані про демографічну ситуацію в державі в цілому та в регіонах (чисе­льність населення, очікувані зміни чисельності міського і сіль­ського населення, структура населення за статтю, віком, соці­альним станом, освітою, родом занять, міграційні процеси);

економічний потенціал республіки та регіонів (показники роз­витку промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку, сфери послуг); стан соціальної сфери (розвиток освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної куль­тури і спорту);

в) про стан злочинності і охорони громадського по­рядку (тенденції, динаміка, структура і рівень злочинності та інших правопорушень у цілому, окремих видів злочинів;

особи, які скоїли правопорушення; поширення злочинності на території республіки, областей; причини й умови зло­чинності та інших правопорушень);

г) про стан системи органів внутрішніх справ (тен­денції в змінах сил і' засобів ОВС; наявність матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів; результати й ефективність діяльності органів внутрішніх справ у боро­тьбі із злочинністю і охороні громадського порядку; про можливі зміни системи органів внутрішніх справ у майбут­ньому).

Наявність вказаної інформації дозволяє визначити перспективи змін обсягу роботи органів внутрішніх справ, зробити висновки про те, на яких ділянках роботи мають бути зосереджені основні зусилля органів внутрішніх справ, які регіони, об'єкти й галузі економіки вимагають більшого профілактичного впливу, як найбільш раціональ­но розподілити сили і засоби ОВС, як їх використати, які корективи потрібно вносити у форми і методи їх роботи.

Джерелами отримання початкової інформації є рі­шення органів державної влади і управління з питань зміц-

162

Я нення законності і правопорядку, закони і підзаконні акти У України, нормативні акти МВС України, програми еконо-;Г мічного і соціального розвитку республіки і регіонів, мате-; ріали статистичних органів, соціально-економічних, кримі­нологічних, демографічних та інших прогнозів, матеріали вивчення та аналізу оперативної обстановки в республіці та регіонах, результати соціологічних досліджень, результати узагальнення передового вітчизняного та зарубіжного до-

• свіду діяльності правоохоронних органів, а також соціаль-й них та правових експериментів, наукова та спеціальна літе-^ ратура тощо.

ї Інформація, необхідна для здійснення управління 1 органами внутрішніх справ, накопичується, оброблюється і ^ зберігається в єдиному інформаційному масиві (банку да-й них). Його формування і ведення з ним роботи має відпові-г дати певним вимогам. Д Головними з них є:

^ 1) визначення оптимального обсягу інформації, що й зберігається, звільнення від зайвих відомостей;

: 2) систематизація даних, що зберігаються;

3) забезпечення високої достовірності даних і мож­ливості співставити їх із іншими даними;

4) зручність доступу до інформації, що зберігається в банку даних;

5) захист цілісності даних і конфіденційність до­ступу до них (що особливо важливо для системи органів внутрішніх справ);

'г 6) необмеженість системи управління вже існую-.-, чою базою даних, тобто можливість поповнення банку да­них новими відомостями.

Одним із основних напрямків удосконалення ін­формативного забезпечення управління органами внутріш­ніх справ є широке застосування у процесі отримання, на­копичення і переробки інформації обчислювальної техніки,

•[. оргтехніки, сучасних засобів зв'язку. З 1985 р. в органах

•: МВС почав формуватися єдиний автоматизований банк да­них (АБД), у якому зосереджується інформація, необхідна для здійснення органами внутрішніх справ основних функ­цій та управління підрозділами системи ОВС.

163

<<>> Автоматизований банк даних в Україні функціонує на двох рівнях: державному і обласному (нині організуєть­ся і на рівні місцевих органів).

Основними банками даних обчислювального рівня є «АБД область», АІС «АПРА», АІС «Автомобіль».

«АБД - область» включає в себе інформацію:

- про осіб, які схильні до скоєння злочинів або пре­дставляють інший оперативний інтерес для ОВС (біографі­чні дані, прикмети, спосіб скоєння злочину);

- дані статистико-аналітичного характеру;

- про нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце);

- кримінальні справи та прийняті за ними процесу­альні рішення;

- про предмети з індивідуальними номерами або особливостями (автомототранспорт, зброя, радіоприймачі, годинники тощо), що були викрадені, вилучені, виявлені;

- про мисливську і спортивну зброю, яка знаходить­ся у користуванні громадян та організацій;

- інформація дактилотек, фото- та відеотек і т.ін.

В АІС «АПРА» зосереджено інформацію про осіб та скоєні ними адміністративні правопорушення.

АІС «Автомобіль» містить у собі відомості про за­реєстровані автотранспортні засоби та їх власників.

Головним банком даних державного рівня є «АБД Центр», що вміщує інформацію про осіб (особливо небез­печних рецидивістів, «гастролерів», бродяг оголошених у міждержавному розшуку), тяжкі нерозкриті злочини та ви­крадення, вилучені номерні предмети.

При використанні існуючих автоматизованих маси­вів можна одержати таку інформацію:

- про наявність відомостей на особу, що перевіряє­ться, на якому обліку вона перебуває (перебування у роз­шуку, під адміністративним наглядом), чи є вона особливо небезпечним рецидивістом, бродягою;

- про біографічні відомості, клички, специфічні прикмети зовнішності, способи скоєння злочинів, злочинні зв'язки, якщо такі дані закладено;

- про можливу причетність до скоєння нерозкритих злочинів (за даними специфічними прикметами, характер­ним способом скоєння злочинів та ін.);

164

- про скоєння особою, яка перевіряється, адмініст­ративних правопорушень;

- про наявність у особи, яка перевіряється, мислив­ської зброї, автотранспортних засобів;

- про викрадення автотранспортних та механізова­них засобів;

- про нерозкриті злочини, тяжкі нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце);

- яким органом внутрішніх справ розшукуються ви­крадені та вилучені номерні речі, зброя, автомототранспортні засоби;

- про належність автомототранспортних засобів;

- іншу оперативно-довідкову і статистико-аналіти-чну інформацію, інформацію з дактилотек, фото- та відеотек.

Великі обсяги інформації накопичено у банках даних локальних обчислювальних мереж МВС України. Перша ло­кальна обчислювальна мережа МВС України була впровадже­на у 1991 р., її користувачами стали керівництво Міністерства внутрішніх справ та провідні служби апарату управління.

В міськрайлінорганах внутрішніх справ з докумен­тів первинного обліку працівниками оперативних служб, слідчими, дільничними інспекторами, черговими частина­ми та співробітниками інших підрозділів формуються бан­ки даних оперативно-службового призначення, а саме:

- правопорушення та причетні до них особи;

- матеріали про злочини та їх розслідування;

- викрадені та вилучені номерні речі;

- автотранспорт та його власники;

- спеціалізована оперативна інформація місцевого характеру.

Обсяги і характер залежать від оперативної обста­новки, соціальної та економічної специфіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.

На сьогодні мережа являє собою сукупність ло­кальних обчислювальних мереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційну систему.

Локальна мережа кожної галузевої служби є авто­номною і може функціонувати самостійно. Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються та супроводжуються відповідними службами апарату мініс-

165

<<>> терства. Доступ до баз даних здійснюється безпосередньо з робочих місць співробітників.

На даний час інформаційно-обчислювальна мережа рівня МВС України складається з п'яти локальних обчис­лювальних мереж: Чергової частини МВС, Головного управління державної автомобільної інспекції. Національ­ного центрального бюро Інтерполу, Головного управління карного розшуку. Управління оперативної інформації. У названих локальних обчислювальних мережах обробляю­ться наступні відомості.

«АБД» - інформація про викрадений та виявлений номерний транспорт; викрадені номерні речі; викрадену, загублену та вилучену зброю; «гастролерів»; особливо нге-безпечних рецидивістів, бродяг; осіб, які знаходяться у розшуку.

«Статистика» - статистичні звіти про стан зло­чинності на території України.

«Дисципліна» - дані про правопорушення, скоєні працівниками органів внутрішніх справ, про загибель та поранення особового складу ОВС, інформація про застосу­вання зброї.

«Скарга» - інформація про скарги, які надійшли до органів внутрішніх справ України.

«Відрядження» - інформація про відрядження пра­цівників апарату управління МВС України.

«Особа» - інформація про міжнародних злочинців, осіб, які підлягають оперативній розробці, котрі пропали без­вісті і т.п.

«Транспорт» - інформація про викрадений транс­порт на територіях суміжних з Україною держав.

«Зброя» - інформація про зброю та номерні речі, викрадені, вилучені в інших державах.

«Фірма» - інформація про фірми та організації, яка становить оперативний інтерес.

«Антикваріат» - інформація про викрадені пред­мети мистецтва.

«Секетаріат» - інформація про документообіг у секретаріаті НЦБ Інтерполу України.

«Зведення» - оперативна інформація про злочини, скоєні на території України.

166

«Контроль» - оперативна інформація про злочини, скоєні на території України, розслідування яких перебуває на контролі.

«Довідка» - інформація про оперативну обстановку в Україні.

«Угон» - інформація про викрадений автомототран-спорт на території України.

«Іномарка» - інформація про зареєстрований на те­риторії України автомобільний транспорт іноземного виро­бництва.

Для чергових частин органів внутрішніх справ роз­роблено автоматизовану систему оперативного інформу­вання, яка являє собою комплекс інформаційних, програм­них, технічних, організаційних засобів, що призначені для збору, зберігання, обробки та видачі інформації в чергових частинах ОВД.

Інформаційні масиви автоматизованої системи опе­ративного інформування чергових МВС використовуються для:

- централізованого збору, обробки та зберігання ві­домостей про зареєстровані в органах і підрозділах внутрі­шніх справ країни заяви і повідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України;

- отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточний або інший день;

- аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, які дозволяють виявити основні тенденції дина­міки як окремих видів, так і всієї злочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії;

- видачі інформації державним органам, керівницт­ву та галузевим службам МВС у формах: а) оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстровані заяви та резуль­тати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами за станом обліково-реєстрованої дисципліни;

- організації розкриття злочину по гарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оператив­ної інформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі» тощо, пов'язаних із задачею «За­ява»);

167

<<>> - контролю за розкриттям тяжких і резонансних злочинів;

- видачі добового звіту про злочини та події в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статис­тичної інформації у табличному та графічному видах);

- отримання інформації від чергових частин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку для оперативних управлінських рішень.

В Управлінні оперативної інформації МВС України та УМВС областей, а також у міських, районних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюється кримінальна реєст­рація, яка сприяє розкриттю та розслідуванню злочинів. Кримінальній реєстрації підлягають наступні об'єкти:

1) злочинці, які переховуються від суду та слідства, а також від відбування покарання;

2) обвинувачені, що піддавалися арешту;

3) особи, затримані за бродяжництво, жебракування;

4) особи, які вчинили злочин, але звільнені у зв'язку із застосуванням заходів громадського впливу або через обставини, що змінилися;

5) засуджені особи;

6) особи, які пропали безвісті;

7) хворі, які перебувають у лікувальних установах, будинках престарілих, дитячих будинках і через свій стан не можуть повідомити персонографічних даних;

8) невпізнані' трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;

9) викрадена, втрачена, вилучена та добровільно здана зброя;

10) кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї, виявлені на місці події, нерозкритого злочину;

11) викрадені та загублені, а також вилучені у за­триманих речі;

12) номерні речі та вироби, пов'язані із злочинами;

13) автотранспортні засоби, належність яких не встановлена (безгосподарський транспорт);

14) підроблені документи, виготовлені поліграфіч­ним способом;

15) підроблені грошові знаки;

16) паспорти - викрадені, втрачені, такі, що нале­жать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;

168

17) зразки почерків осіб, які займаються підробкою лікарських рецептів, головним чином, на ліки, що містять наркотичні та подібні їм речовини;

18) пригульна худоба, викрадена і така, що розшу­кується;

19) сліди пальців рук з місць нерозкритих злочи-нів(у картотеці зберігаються фотознімки слідів);

20) сліди знарядь злому та інструментів з місць не­розкритих злочинів (зберігаються як сліди, так і їх зліпки);

21) факти розкрадання вантажів на залізничному

транспорті;

22) способи вчинення злочинів, які залишилися не-

розкритими.

Обліки, що ведуть органи внутрішніх справ, будую­ться також в алфавітній і дактилоскопічній формах.

Алфавітний облік дозволяє встановити про особу таку інформацію:

- наявність судимості;

- притягнення до кримінальної відповідальності;

- час та місця відбування покарань, смерть засуджено­го у місцях позбавлення волі або дату і підставу звільнення;

- номери припинених справ;

- перебування у розшуку (коли, ким, у зв'язку з чим);

- затримання, арешт;

- місце проживання і праці до засудження, затри­мання;

- групи крові та дактилоскопічну формулу. Дактилоскопічний облік дозволяє отримати відомо­сті для:

- ідентифікації осіб заарештованих та затриманих;

- встановлення осіб трупів загиблих та померлих невідомих громадян;

- встановлення підозрюваних у скоєнні злочину за виявленими слідами.

Накопичуючи дані для інформаційно-обчислюваної системи, працівники органів внутрішніх справ повинні ви­ходити з того, що правовими підставами взяття особи на облік є:

- протокол затримання підозрюваного;

- постанова слідчого, органу дізнання, прокурора про обрання заходу процесуального примусу - взяття під варту;

169

<<>> - постанова слідчого, дізнання прокурора про запо­біжний захід - попереднє ув'язнення, підписка про невиїзд;

- постанова про притягнення особи як обвинуваче­ного;

- вирок або ухвала суду;

- рішення органу внутрішніх справ про адміністра­тивну відповідальність;

- інформація НЦБ Інтерполу про іноземців, що роз­шукуються на території України.

За законність взяття особи на облік несуть відпові­дальність працівники органів внутрішніх справ, які оформ­ляють облікову картку. Порядок взяття на облік особи, зло­чину, події, речових доказів та інших об'єктів інформації визначається спеціальною інструкцією, яка розробляється Міністерством внутрішніх справ і узгоджується з Гене­ральною прокуратурою, Міністерством юстиції, Верховним Судом України. В міськрайвідділах ведення кримінальної реєстрації покладено на обліково-реєстраційний персонал, але первинну інформацію готують слідчі, дізнавачі, опера­тивні працівники, чергові частини, в обласних УМВС за­гальну інформаційно-обчислювальну роботу покладено на інформаційні бюро і штаби.

Збір інформації для автоматизованого банку даних про об'єкти кримінальної реєстрації здійснюється за допо­могою єдиних карток збору інформаціїусіх рівнів.

Важливе місце в системі інформаційного забезпе­чення управління органами внутрішніх справ займають ка­нали зв 'язку і передачі інформації. В даний час в системі органів внутрішніх справ створено телекомунікаційні сис­теми для здійснення зв'язку і передачі інформації з банку даних.

Так, для безпосереднього звернення в «АБД Центр» з УМВС областей та міськрайвідділів використовуються підсистема «Телеграф» і підсистема обробки запитів по те­лефонних каналах зв'язку.

Система «Телеграф» дозволяє проводити обробку запитів в «АБД Центр» за такими напрямками:

а) підсистема «Особа» - пошук інформації про осо­бу, яка перебуває на обліку в АБД, за прізвищем, іменем та по батькові і роком народження; пошук інформації за кли­чкою;

170

б) підсистема «Номерні речі» - за номером речі, зброї, номерних агрегатів автомототранспортного засобу викраденого або такого, що не має власника;

в) підсистема «Автомобіль» - за відомостями про власника та номерними агрегатами транспортного засобу.

В одному запиті можна перевіряти до ЗО осіб, ре­чей, зброї та автотранспортних засобів. Правила набору за­питів містяться у відповідних інструкціях, які є у всіх ін­формаційних управліннях УМВС областей України.

Абонентом системи «Телеграф» може стати будь-який орган внутішніх справ, обладнаний звичайним теле­графним апаратом, персональним комп'ютером із спеці­альним адаптером.

Підсистема обробки запитів по телефонних каналах зв'язку функціонує в Головному управлінні оперативної інформації МВС з другого півріччя 1993 р. Для цього вико­ристовується персональний комп'ютер, з'єднаний з єдиною системою ЕОМ та обладнаний модемом для організації те­лефонного зв'язку з абонентом. Обробка запитів виконує­ться у режимі безпосереднього діалогу з ЕОМ. Запити об­робляються по всіх об'єктах обліку АБД.

Для здійснення зв'язку і передачі інформації в сис­темі органів внутрішніх справ використовується елект­ронна пошта, телеграф, письмовий зв'язок, особисте звер­нення працівника органів внутрішніх справ.

Система електронної пошти впроваджена в орга­нах внутрішніх справ у квітні 1993 р.

Її абонентами є:

- 26 управлінь оперативної інформації УМВС обла­стей, Автономної Республіки Крим, УМВС М.Севастополя;

- ряд галузевих служб МВС (НЦБ Інтерполу, Голо­вне управління по боротьбі з організованою злочинністю, Чергова частина МВС, Головне управління ДАІ та ін.);

- ряд навчальних закладів МВС, галузевих служб УМВС та правоохоронних органів України.

Електронна пошта є дійовим засобом обміну ін­формацією між підрозділами органів внутрішніх справ, якщо між ними немає автоматичного телефонного зв'язку.

Принцип дії розглянутої системи інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ засно­вано на кримінальній реєстрації.

171

<<>> Органи внутрішніх справ користуються й іншим інформаційним забезпеченням. За доступністю його можна поділити на відкрите і закрите забезпечення. Відкрите -це забезпечення зовнішного загального користування, на­приклад, обласні адресно-довідкові картотеки (адресні бю­ро), а закрите - обмеженого користування, наприклад, оперативно-довідкова картотека джерел інформації, при­значене тільки для певної категорії працівників, допущених до оперативно-розшукової діяльності. Окремі служби МВС створюють свої специфічні інформаційні системи, які за­безпечують функціональну діяльність структури. Такі сис­теми мають Головне управління пожежної охорони, Дер­жавна служба охорони, Медичне управління і деякі інші. За широтою охоплення розрізнюють комплексні й галузеві інформаційні системи. Комплексні забезпечують інформа­цією всю систему управління, галузеві - окремі функції управління.

За джерелами отримання інформації її поділяють на первинну і вторинну, за формою фіксації - на докумен­тальну і недокументальну; за способом передачі - наручну і механізовану; за способом обробки - на вихідну і оброблену.

Вихідну інформацію одержують з первинних доку­ментів, з результатів безпосереднього контролю за діяльні­стю об'єкта управління, оброблену інформацію - із вихід­ної інформації шляхом її аналізу, вивчення, прогнозу.

За масштабом інформаційні системи, як зазнача­лось раніше, поділяються на загальнодержавні в межах МВС України, регіональні (обласні) в межах УМВС облас­ті (на транспорті) і місцеві (міські, районні) в межах УМВС міста, району. Для всіх видів інформаційного забезпечення важливе значення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформації, її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційному забезпеченні управління органами внутрішніх справ є ефективне використання ін­формації для прийняття управлінських рішень та їх реалі­зації.

172