8. Строк дії, підстави зміни та припинення дії договору

8.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підпи­сання сторонами і діє до ___ 199 __р.

8.2. Зміни умов договору набувають чинності після пись­мового підтвердження другої сторони і є його невід'ємною час­тиною.

8.3. Будь-яка із сторін може розірвати цей Договір, попере­дньо сповістивши про це другу сторону не менш ніж за __ міс.

8.4. Цей договір складено українською (російською) мо­вою, у двох екземплярах, по одному для кожної сторони і займає __ сторінки.

9. Інші умови 9.1. Одержувач та його відвантажувальні реквізити:

адреса__________________________ __

вагоном ___________________________

контейнером_______________________ __

дрібними відправленнями __________________

10. Юридичні адреси, платіжні реквізити і підписи сторін покупець:

Управління (відділ) МВС України в ____ області, міс­ті __. районі __; адреса: _____; телетайп __, телефакс __;

б/р __ в УНБ України МФО.

ПРОДАВЕЦЬ_________________________

За Продавця (МП) __________(підпис)

За Покупця (МП) ___________(підпис)

Додаток №1 до договору № __ від «__» ________ 1996 р.

СпепиАікяиія товаоу. який поставляють:

^	6 0. >, с 0 :— 1 І 3 і § і?	і1 я я 2 З ї -І ^ 1	І | 8 §	<Ь <я •Iі § І і 1 І	0 Я 2 § ^ =	>-, 2 >. й я X

За Продавця_________ За Покупця _______

М.П. М.П.

<<>> Належне функціонування структури договірних зв'язків залежить від багатьох факторів, зокрема; від форм постачання (транзитна або складська), від системи органів матеріально-технічного і військового постачання; право-суб'єктності учасників товарообороту; форм і методів пла­нування розрахунків тощо.

Структура договірних зв'язків повинна сприяти зниженню витрат обігу, прискоренню просування продук­ції, забезпеченню комплектності та вчасності постачання. У цьому полягають основні вимоги, які висуваються до структури договірних зв'язків.

Матеріальні цінності, які надходять у розпоряджен­ня органу внутрішніх справ різними каналами постачання, являють собою державну власність, вони мають бути нале­жним чином оприходувані, взяті на облік, передані на збе­реження чи в експлуатацію матеріально-відповідальним особам.

Цілеспрямоване використання матеріальних цінно­стей, дбайливе ставлення до них є прямим обов'язком усьо­го особового складу органів внутрішніх справ. В органах внутрішніх справ постійно проводяться заходи щодо під­вищення ефективності використання матеріальних ресур­сів, їх бережливого і раціонального використання, вишу­куються нові резерви для розвитку і зміцнення матеріальної бази складського господарства та його технічного осна­щення, вивчаються, узагальнюються і застосовуються пе­редові форми й методи роботи з питань матеріально-технічного і військового забезпечення. Щорічно проводя­ться інвентаризації матеріальних цінностей і фінансові ре­візії, а в разі необхідності вони можуть проводитись поза­планове.

Органи матеріально-технічного, військового і фі­нансового забезпечення виконують у системі МВС допо­міжні функції, вони створюють відповідні умови для вико­нання органами внутрішніх справ їх головних завдань що­до охорони громадського порядку і боротьби зі злочинніс­тю. Матеріально-технічне постачання органів внутрішніх справ нерозривно пов'язане із загальним станом забезпе­чення потреб народного господарства в сировині, матеріа­лах, обладнанні та інших видах виробничо-технічного при­значення, які відносяться до засобів виробництва.

296

У сфері матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ свою специфіку має військове постачан­ня. Під військовим постачанням розуміють забезпечення органів внутрішніх справ майном особливого призначення за установленими нормами, табелями і штатами, а саме:

зброя, боєприпаси, амуніція, спорядження, військова і спе­ціальна техніка, продовольство, резервні запаси. Військове постачання, як правило, є плановим, централізованим і за­лежить від державних постачальників. Відповідно до фун­кціонального призначення матеріалів військове постачання поділяється на інтендантське та технічне.

Матеріально-технічне постачання - складний соці­ально-економічний процес. При ринковій формі господа­рювання (державна, колективна та приватна власність) під­приємства-виробники стають вільними у здійсненні госпо­дарської діяльності. Вони функціонують на принципах са­моокупності, самофінансування, вільного підприємництва та конкуренції. Тому, укладаючи договори про матеріаль­но-технічне забезпечення, слід глибоко вивчати кон'юнк­туру ринку, шукати найбільш вигідних постачальників, оп­тимально визначати потреби в ресурсах, проводити цінову політику їх наявності, контролювати реальне виконання умов постачання.

Процес постачання складається з кількох етапів:

підготовка, укладання договорів, отримання ресурсів, пе­редача їх споживачам. У цілому можна погодитися з пода­ним В.М.Тесленком визначенням матеріально-технічного забезпечення системи МВС, яке, на думку цього автора, становить собою «організовуваний державою та її органа­ми процес обігу матеріальних благ (засобів виробництва та предметів споживання) та найбільш раціональне їх достав-лення від виробників до споживачів МВС».

Питаннями матеріально-технічного, військового постачання і фінансового забезпечення в системі МВС України в межах відведеної їм компетенції займається ряд служб, а саме:

' Тесленко В.М. Правовеє регулирование материально-технического й воєнного снабжения в системо МВД Российской Федерации: Автореферат дисс. ... канд. юрид. наук. М., 1992. С.10.

<<>> - Головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення;

- Головне управління пожежної охорони;

- Головне управління державної служби охорони;

- Головне управління внутрішніх військ;

- Головне управління державної автомобільної ін­спекції;

- Управління оперативної інформації;

- Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;

- Управління капітального будівництва;

- Господарче управління;

- Відділ спеціальних перевезень;

- Фінансово-економічне управління;