Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бандурка - Управл_ння в органах внутр_шн_х спра...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

15.2. Структура, функції та система управління поліцейськими органами окремих зарубіжних країн

Національна поліція Франції

У 1810 р. після тривалої підготовки Еженом Відо-ком було засновано французьку кримінальну поліцію «Сю-рте» («Безпека»). Спочатку в «Сюрте» працювало 4, потім 12, а пізніше 20 працівників. Усі вони були колишніми арештантами, і саме на них було зроблено ставку в бороть­бі з кримінальним світом Парижа. Більше 20 років Відок очолював «Сюрте» і за цей час розробив і запровадив осно­ви управління нею: конспірація, проникнення в злочинне середовище, залучення до роботи в «Сюрте» колишніх і діючих злочинців, огляд і опис прикмет злочинців, збір і систематизація оперативної інформації про них, її обробка і перевірка. До речі, Ежен Відок, вийшовши вже у відстав­ку (після 1833р.), створив і перше в світі приватне детекти­вне бюро. Відповідно до зростання масштабів роботи «Сю­рте» зростала її чисельність, слава і авторитет. Змінюва­лись у Франції політичні режими, здійснювались переворо­ти, приходили і відходили імператори і президенти, а «Сю­рте» завжди була перевантажена роботою.

Про зростання впливу і вагу в державі «Сюрте» го­ворить хоч би те, що із трьох напівтемних кімнат на вулиці Святої Анни, де розміщалась «Сюрте» в перші дні свого за­снування, вона згодом перебралась у приміщення на Ке д'Орлож, а потім - у престижне приміщення префектури на Ке д'Орфевр. Замість 28 працівників, що були на службі у

439

<<>> Відока в 30-ті роки минулого століття, тут працювали сотні філерів та інспекторів. До речі, французьке «уііег» стало вживатися в російській поліції як «филер», що означає «сьіщик». Списки злочинців, що їх складав Відок, розрос­лись у величезні обліки на мільйони підозрюваних і звину­вачених осіб. На кожного злочинця в «Сюрте» було заведе­но картку, де фіксувались відомості про його правопору­шення, прикмети та інше.

За минулу, майже двохсотлітню історію поліція Франції перетворилась у складну багатопрофільну систему, якою нині управляє Міністерство внутрішніх справ. Полі­цейські функції нині у Франції виконують, крім Національ­ної поліції і Національна жандармерія. Національна жанда­рмерія підпорядкована Міністерству оборони, головне управління Національної жандармерії - командуванню вій­ськових округів (зон оборони) на місцях.

Міністр внутрішніх справ призначається президен­том республіки і є одним із провідних членів уряду. У складі МВС Франції діють:

- Генеральна дирекція Національної поліції;

- Генеральна дирекція місцевих колективів;

- дирекція громадської безпеки;

- дирекція регламентації і права;

- Центральна дирекція управління;

- дирекція особового складу і учбових закладів поліції;

- дирекція технічних служб;

- Генеральній дирекції Національної поліції Франції підпорядковані й керують своїми підрозділами на місцях:

- центральна дирекція судової поліції;

- центральна дирекція міської поліції;

- центральна дирекція загальної інформованості;

- дирекція нагляду за територією;

- центральна служба республіканської безпеки;

- служба міжнародного технічного співробітництва

поліції;

- служба повітряної поліції та охорони кордонів;

- служба офіційних поїздок і безпеки високих поса­дових осіб.

Контрольні та організаційно-штабні функції поряд з центральною дирекцією управління виконує Генеральна ін­спекція Національної поліції.

440

Генеральний директор Національної поліції має свій Кабінет (колегію), який виконує організаційно-допоміжні й дорадчі функції. При Генеральній дирекції Національної поліції діють Служба безпеки МВС, Цент­ральна автомобільна служба. Центральна служба спорту та інші.

За призначенням розрізняють дві основні системи поліції: адміністративну і судову (кримінальну). Цей поділ чимось нагадує блок міліції громадської безпеки і міліцію карного блоку в МВС України.

Адміністративна поліція займається попереджен­ням правопорушень і виконує інші профілактичні функції. Судова (кримінальна) поліція займається розкриттям зло­чинів, виявленням обставин їх скоєння, розшуком, затри­манням злочинців і передачею звинувачених судовим орга­нам. Поліція проводить дізнання у справах про кримінальні проступки і делікти. У випадках, коли кримінальний прояв згідно з законом кваліфікується як злочин, поліція, як пра­вило, проводить невідкладні слідчі дії і передає справу слідчому судді. Нинішню компетенцію поліції визначено Законом Франції №81-82 від 2 лютого 1981 р. «Про поси­лення безпеки і захисту свободи особи». Цей закон значно розширив підслідність кримінальних справ органам поліції за рахунок скорочення підслідності кримінальних справ судді. У 80-х роках у Франції прийнято і ряд інших законо­давчих актів, які значно посилюють роль поліції в житті суспільства. Франція має досить розвинуту систему муні­ципальної поліції (поліції місцевого самоврядування). Му­ніципальна поліція повністю утримується за рахунок міс­цевих бюджетів, займається охороною громадського по­рядку в містах і інших населених пунктах, тісно співпра­цює з Національною поліцією.

Поліція Сполучених Штатів Америки

У 1908 р. організовано Федеральне бюро розслідувань (ФБР). Спочатку воно складалось із 23 агентів і мало в своєму розпорядженні декілька тек (папок) з відомостями про зло­чинний світ. За кілька десятків років ФБР зросло чисельно і організаційно. З одного підрозділу воно перетворилось у роз­галужену систему, яка прикриває всю територію СІЛА, має свої підрозділи в усіх штатах і в 86 найбільших містах штатів,

441

<<>> а також має представництва в усіх регіонах світу. Через низку закордонних представництв має зв'язки з правоохоронними системами 126 країн світу. Україна входить у зону інтересів представництва ФБР у Берліні.

Вже у 1933 р. в ФБР працювало 40 тисяч, а в 1993 р. - більше 340 тис. співробітників. Воно має на 55 млн осіб спеціальні досьє з наявністю дактилокарт, фотографій, осо­бливих прикмет, найбільшу у світі колекцію зразків. У ко­лекціях ФБР знаходяться всі види вогнепальної зброї, яку колись виробляли в країнах світу, всі види фарби, яка ви­користовується на всіх автомобільних заводах світу, в тому числі і на заводах України, хоч автомобілі, вироблені в Україні, є тільки в музеї М.Детройт, зразки всіх ниток і тка­нин виробництва США, Японії, Китаю тощо, аж до кустар­них виробництв африканських племен.

ФБР має свою систему підготовки кадрів - від низ­ки академій та університетських факультетів і коледжів до короткотермінових курсів.

Нарешті, ФБР має найбільш розгалужену і сучасну мережу експертно-дослідних установ. При розслідуванні навмисного вбивства чи іншого тяжкого злочину поліція США може провести в найкоротший термін десятки найрі­зноманітніших експертиз, серед них і такі, як за випарами алкоголю і наркотиків у повітрі кімнати, де трапився зло­чин, за залишками їжі у шлунку, за хімічним і біологічним складом сечі і калу, за мікрочастками, залишеними злочин­цем на підлозі й одягові потерпілого.

На чолі ФБР стоїть директор, який призначається президентом США. ФБР організаційно входить до Мініс­терства юстиції, але фактично діє самостійно.

«Федеральне бюро розслідувань є основною урядо­вою установою, яка займається розслідуванням усіх кримі­нальних злочинів проти федеральних законів за винятком тих, розслідування яких доручено іншим агентствам. Це значить, що ФБР відіграє центральну роль у боротьбі з пра­вопорушеннями і в справедливому відправленні правосуд­дя у Сполучених Штатах».

' Іпіетаїіопаї Ігаіпіп§ рго§гат. РВІ Асагіету Оиапіісо. Уіі-еіпіа. 1994. Р.З.

442

Директору ФБР підпорядковані безпосередньо управління планування та інспекцій, відділ зв'язків з гро­мадськістю, а також помічник, який має заступника з адмі­ністративних питань і заступника з питань розслідування. Заступник помічника директора ФБР з адміністративних питань відповідає за роботу управлінь: фінансів і кадрів, ідентифікації, підготовки особового складу, технічних служб, адміністративних служб, лабораторії, обліків і архі­вів. Заступник помічника директора ФБР з питань розслі­дування відповідає за управління: розслідування кримі­нальних злочинів, спеціальних розслідувань, розвідки, а та­кож керує агентствами і відділеннями ФБР на місцях.

«Діяльність Федерального бюро розслідувань (ФБР) охоплює широкий діапазон порушень федеральних законів, вчинених на території Сполучених Штатів.

ФБР розслідує випадки корупції, в яких замішані федеральні, штатні або місцеві офіційні особи. Воно роз­слідує також злочини, скоєні керівництвом фірм і корпора­цій - такі як забруднення навколишнього середовища, ша­храйство в оборонній промисловості, зловживання урядо­вими програмами, хабарництво і шантаж. Крім того, воно розслідує випадки тероризму в Сполучених Штатах, торгі­влі наркотиками, нападів на федеральних агентів і актів на­сильства, вчинених у федеральних тюрмах і на державних землях. Серед усіх федеральних агентств ФБР володіє най­більш широкими повноваженнями.

Особливу увагу в Головній штаб-квартирі ФБР і в місцевих відділеннях приділяють інформуванню населення про роботу поліції, про результати боротьби з організова­ними злочинними групами.

В Центральному управлінні ФБР у Вашингтоні та в місцевих підрозділах постійно проводять екскурсії дітей і дорослих по робочих місцях працівників, експертних уста­новах, демонструють фільми про діяльність ФБР, у вести­бюлях і в холах, у спеціальних демонстративних залах ви­ставлено стенди, на яких у схемах, діаграмах і фотоматері­алах розповідається про розкриті злочинні групи, тут же демонструють для відвідувачів речові докази, коштовності

' Шифф Б. Краткое описание американской правовий системи. М.,1994. С.4.

443

<<>> (як правило, золото і дорогоцінне каміння, валюту різних країн, зброю), вилучені у злочинців. З екскурсійними гру­пами регулярно зустрічаються керівники ФБР, вони ж ре­гулярно проводять прес-конференції.

Всією правовою пропагандою ФБР стверджує, що гроші податкоплатників, виділені з бюджету США на дія­льність ФБР, не витрачені марно.

Досудове слідство в США може проводитися не тільки ФБР, але й іншими поліцейськими службами, також спеціальними слідчими комісіями (постійними і тимчасо­вими), низкою урядових органів (Федеральною торговель­ною палатою, податковою службою, митною службою та іншими). В окремих випадках, у тому числі, коли об'єктивність поліції викликає сумніви, для здійснення контролю за законністю досудового, попереднього слідства може бути сформовано велике жюрі присяжних. Цей же орган виконує функцію передачі в суд звинувачувального акта. Законодавча автономія штатів США відносно Феде­рації призвела до значної децентралізації поліцейської сис­теми США. Поліцейські структури штатів вважаються не­залежними від Федеральної поліції. В США діють майже 40 тисяч поліцейських органів різної компетенції. Жорст­кого ієрархічного зв'язку, як в Україні, між ними немає ані по вертикалі, ані по горизонталі.

Поліцейські органи США можна дещо умовно згрупувати в такий спосіб:

- федеральні поліцейські органи;

- поліцейські органи штатів;

- поліцейські органи в графствах;

- поліцейські органи міст і селищ міського типу;

- поліцейські органи корпорацій та фірм (приватна поліція);

У Сполучених Штатах Америки поліцейські функ­ції, крім перелічених, виконують також спеціальні органи Міністерства фінансів, митної служби, служби внутрішніх доходів, федеральні органи контролю за банками, управ­ління банків, бюро наркотиків, служба імміграції, інспек­ційний департамент поштового відомства і ряд інших орга­нів, які мають право провадження дізнання і попереднього слідства по правопорушеннях, віднесених до їх компетенції.

444

Міністерству фінансів відводиться головна роль у бо­ротьбі з фінансовими злочинами, насамперед, пов'яза- ними з «відмиванням» грошей. У ході будь-якого розслідування фі­нансових порушень органи Міністерства фінансів, служби внутрішніх доходів та митної служби мають право викликати представників фінансового закладу чи окремих осіб до суду для одержання пояснень та відповідних документів стосовно правопорушення. Міністерство фінансів має власну мережу органів для виявлення злочинів у кредитно-фінансовій систе­мі, яка виконує роль центрального інформаційного банку, що вміщує відомості про фінансові операції й дає можливість аналізувати інформацію, всебічно вивчати її та виявляти підо­зрілі фінансові операції для перевірки. Митна служба має та­кож широкі повноваження у боротьбі з фінансовими правопо­рушеннями. Ця служба, що є одним із органів Міністерства фінансів, контролює міжнародні перевезення валютних або грошових коштів, проводить розслідування порушень правил про експорт або імпорт грошових сум у розмірі більш як 10000 доларів. Співробітники митної служби мають право проводити обшук на кордоні без ордера, вилучати відповідні документи, конфісковувати речі.

За обов'язковими сплатами, які стягуються держа­вою з юридичних та фізичних осіб, слідкує служба внутрі­шніх доходів, яка в США також організаційно входить до Міністерства фінансів. У службі внутрішніх доходів пра­цює 70000 співробітників, які мають широкі повноваження і добре технічне обладнання. Служба внутрішніх доходів має свій слідчий аппарат із значною компетенцією щодо позасудового переслідування громадян, які порушили фі­нансове законодавство. Загальновідомо, що працівників служби внутрішніх доходів американські громадяни осте­рігаються більше, ніж поліцейських, агентів ФБР, ЦРУ та інших спецслужб. Компетенція щодо розслідування фінан­сових та економічних злочинів передбачена низкою діючих федеральних законів, зокрема: Актом про банківську таєм­ницю (1970р.), Всебічним актом про контроль над злочин­ністю (1984р.), Актом про контроль за «відмиванням» гро­шей (1986р.), Актом про вдосконалення кримінального пе­реслідування за «відмивання» грошей (1988р.).

445

<<>> Головна мета прийняття цих законодавчих актів -посилення контролю за тіньовою економікою, в обігу якої в умовах США перебувають майже виключно готівкові гроші.

Боротьба поліцейських органів з «відмиванням» грошей розпочалась у 20-30-х рр., за часів «сухого» закону. У витоків «відмивання» грошей стояв відомий гангстер Аль Капоне. У 1931 р. ФБР вдалося викрити і засудити Аль Ка-поне за ухилення від сплати податків. Після цього ключові фігури організованої злочинності зрозуміли, що їм необ­хідно розробити технологію приховування нелегальних прибутків та їх легалізації. Мейєр Ланськи був першим, хто став переправляти «брудні» гроші за кордон. У. 1932 р. він відкрив свій перший банківський рахунок у Швейцарії, піс­ля чого протягом чотирьох десятиріч вдосконалював техні­ку вкладання капіталів на «чисті» закордонні рахунки.

Поліція США та інші органи контролю накопичили великий досвід розслідування справ про організовану зло­чинність. ФБР, зокрема, використовує такі методики: спо­чатку встановлюються об'єкти кримінального пересліду­вання, визначається так звана «фінансова рука», навколо якої і зосереджується основна оперативно-розшукова робо­та; за іншою методикою встановлюються ключові фігури злочинної організації, котрі порядкують грошима, що над­ходять від злочинних джерел, і притягуються до відпові­дальності за фінансові злочини; третій - метод «мозаїки», за яким шляхом зіставлення деталей оперативної інформа­ції, офіційних повідомлень, різних свідчень складається за­гальна картина злочинної діяльності організації.

У США вироблено два основні підходи до боротьби зі злочинністю - на федеральному і місцевому рівнях. Перший - це вивчення першопричин, їх пошук, аналіз і прогнозування, розробка заходів щодо їх усунення. Другий - встановлення і розслідування конкретних злочинів.

Типовим прикладом організації поліцейської служ­би на місцевому рівні може служити муніципальний полі­цейський підрозділ м.Цинциннаті, що існує згідно з Адмі­ністративним кодексом цього міста для забезпечення в ньому правопорядку. Підрозділ несе відповідальність за за­побігання злочинності, захист життя і власності, стриму­вання кримінальної діяльності, виявлення та покарання злочинців, управління некримінальною поведінкою, збере-

446

ження громадянського спокою. Керований шефом поліції підрозділ складається з п'яти бюро:

- оперативного;

- техобслуговування;

- розслідувань;

- ресурсів особового складу й координування;

- планування та бюджету;

Шеф поліції відповідає за діяльність поліції в ціло­му і організацію проведення операцій. Він координує й спрямовує діяльність структурних одиниць підрозділу та керує нею, робить необхідні зміни в особовому складі та методах роботи для забезпечення ефективності операцій. Керівників бюро підпорядковано шефу поліції.

Помічник з адміністративної роботи координує дія­льність офісу шефа поліції, відповідає за зв'язок із керівни­ками бюро, відділом безпеки та іншими муніципальними закладами; бере участь у зборах особового складу та спецз-борах, вивчає і координує роботу з кореспонденцією, вико­нує іншу роботу за вказівкою шефа поліції.

Бюро розслідувань несе відповідальність за розслі­дування вбивств, підозрілих чи із застосуванням сили ви­падків смерті, смерті внаслідок пожежі, зґвалтування, під­палів тощо. Окрім того, бюро веде боротьбу з аморальною поведінкою, пияцтвом, наркоманією, збирає розвідувальну інформацію, допомагає у розслідуванні особливо тяжких злочинів, подає допомогу районам та інформує їх про ви­крадення автомобілів, зломи, пограбування. Бюро, очолю­ване помічником шефа поліції, складається з секцій: кримі­нальних злочинів, моральних звичаїв, розвідки, боротьби з наркотиками. Кожна секція має свою компетенцію.

1. Секція карних злочинів відповідає за розсліду­вання особливо тяжких злочинів, злочинів проти власності, одиничних злочинів. У складі секції:

а) група по розслідуванню особливо тяжких злочи­нів розслідує усі тяжкі вбивства чи підозрілі випадки смер­ті, серйозні пограбування, смерті внаслідок пожежі, вбивс­тва поліцейських, викрадення людей, вимагання, примус, викрадення з метою викупу. Ця група веде також облік конфіскованої зброї;

б) група по розслідуванню злочинів проти власності веде справи про шахрайство, підлог, кредитні картки, при-

447

<<>> власнення майна, хабарі. Координує в межах міста справи про зломи, автокрадіжки, переховування вкраденого, орга­нізовану злочинність та збирає відповідну інформацію в усіх районах міста;

в) група по розслідуванню окремих злочинів займа­ється розслідуванням зґвалтувань та інших сексуальних злочинів, зникнень людей, усіх злочинів проти дітей;

г) група криміналістики обробляє речові докази, включаючи відбитки пальців та куль, які потребують лабо­раторного аналізу, порівняння та подання до суду. Окрім того, група здійснює поліграфічні дослідження (застосу­вання лай-детектора).

2. Центральна секція моральних звичаїв веде боро­тьбу з пияцтвом, проституцією, ігровим бізнесом, наркоти­ками, порнографією, іншими порушеннями моральних норм. Координує діяльність поліції в цій галузі і накопичує необхідну інформацію щодо цих проблем.

3. Секція розвідки збирає, аналізує та поширює ін­формацію про організовану злочинність, тероризм та кри­мінальне небезпечні групи. Секція займається також роз­слідуванням погроз поліцейським, громадським діячам, а також питаннями громадської безпеки. Пов'язана з регіо­нальною та національною розвідками.

4. Секція по боротьбі з наркотиками. Вона розшу­кує, арештовує та карає транспортувальників наркотиків, займається припиненням реалізації наркотиків у місті.

Діяльність поліцейських органів США перебуває під жорстким контролем спеціальних агентств, відпові­дальних за законність і гласність у роботі правоохоронних органів. Такий контроль здійснюється з боку виконавчої влади, суддів, прокуратури, адвокатури, бюро присяжних. Поліцейські, які порушують закон, притягуються до відпо­відальності, виправдань для порушення законності немає. Обов'язок захисту прав і свобод громадянина в діяльності поліції США стоїть понад усе. Наприклад, не можуть взяти під арешт людину, доки не забезпечено її мінімальний за­хист, гарантований Конституцією США.

Поліція Канади

Поліція Канади за своєю організаційною структу­рою, підпорядкованістю і компетенцією поділяється на фе-

448

деральну, провінційну і муніципальну. Загальна чисель­ність поліції Канади становить приблизно 55 тис. осіб.

Федеральна поліція вирішує завдання на загально­державному рівні відповідно до законів та актів федераль­ного уряду, провінційна поліція забезпечує правопорядок у межах своїх провінцій, а муніципальна - в містах та сели­щах. У структурному і функціональному плані органи по­ліції "сіх трьох рівнів значною мірою подібні.

Федеральну поліцію Канади (Королівська канадсь­ка кінна поліція - КККП - таку офіційну назву вона має) створено в 1873р., значно реорганізовано її було в 1920р., тепер вона діє відповідно до «Акта Королівської канадської військової поліції» від 1970р. КККП має широкі повнова­ження і при проведенні розслідувань.

У цьому її функції нагадують функції ФБР США. Як правило, КККП проводить попереднє розслідування злочинів щодо контрабанди, шахрайства, розповсюдження наркотиків, тероризму, фальшивомонетництва, здійснює контроль над митницею, контролює національні парки, охороняє будинки уряду, вищих посадових осіб держави, високопоставлених гостей Канади.

КККП допомагає також урядовим установам, які мають власні слідчі органи, зокрема Міністерству юстиції, Міністерству національного доходу, Поштовому міністерс­тву і Міністерству іміграції.

Згідно з актом 1970 р. федеральну поліцію Канади (КККП) очолює комісар, який має заступників з кримі­нальних операцій і з адміністративних питань.

Першому підпорядковані оперативні підрозділи, зокрема, управління кримінальних розслідувань, лаборато­рії криміналістичних досліджень та ідентифікації, інфор­маційний центр, відділ оперативного зв'язку. Другому -управління кадрів, фінансів, картотеки, архів, служба мате­ріально-технічного забезпечення. Комісару федеральної поліції безпосередньо підпорядковано внутрішню службу безпеки, відділ управління та аналізу, відділ планування, бюро зв'язку. Комісару федеральної поліції підпорядкова­ний також Генеральний директор Служби безпеки.

Керують діяльністю КККП на місцях 13 штабів, які розташовані в столицях провінцій. Ці 13 оперативних фор­мувань мають 41 підрозділ, які, в свою чергу, складаються

449

<<>> з 700 відділів. Кожний оперативний штаб, як і федеральний штаб в Оттаві, має оперативні й адміністративні служби. Крім того, в КККП входять штабна частина в Оттаві та уч­бові центри в Реджині і Роккліфі.

КККП є унікальним поліцейським формуванням, яке поєднує функції на державному і провінційному рівні. Ці функції поділені між спеціальними службами по боро­тьбі з наркоманією, економічної безпеки, державної полі­ції, НЦБ Інтерпол, службою безпеки, морською і повітря­ною службами, службою ідентифікації, лабораторного об­слуговування.

Підрозділи по боротьбі з наркоманією діють у рам­ках «Програми по боротьбі з наркотиками». Ця програма включає в себе заходи щодо викорінення наркоманії на фе­деральному рівні. Пріоритет надається міжнаціональним, міжпровінційним розслідуванням, які спрямовані на вияв­лення шляхів надходження наркотиків до країни та їх роз­повсюдження по її території. Підрозділи КККП беруть участь у всіх загальнонаціональних програмах, таких як програма по вивченню причин наркоманії, взаємодіють з іншими урядовими та міжнародними установами, що за­ймаються наркотиками, мають великі й детальні криміналі­стичні обліки з цього питання.

Служба економічної безпеки сформована з офіцерів поліції, які мають спеціальні знання з таких галузей, як бу­хгалтерія, правознавство, фінанси, економіка, обчислю­вальна техніка, управління бізнесом, та значний досвід ро­боти в поліції. В Канаді існує 34 підрозділи цієї служби, які нараховують у своєму складі понад 450 службовців. Служ­бовці економічної безпеки щорічно проходять додаткове навчання для ознайомлення з новаціями в господарчій, фі­нансовій, банківсько-кредитній сферах діяльності держави.

Підрозділи дорожньої поліції підтримують порядок та безпеку на автошляхах країни, ведуть боротьбу з пере­вищенням швидкості і керуванням автотранспортними за­собами в нетверезому стані. Підрозділи дорожньої поліції розташовані на всіх автошляхах країни, вони високотехні­чне оснащені, а кількість людей у підрозділах, як правило, коливається від 2 до 25 чол. (при необхідності вони можуть посилюватись за рахунок інших поліцейських служб). Під-

450

готовку поліцейські дорожньої поліції проходять у спеціа­лізованих учбових центрах КККП.

У 1949 р. Канада офіційно приєдналась до Інтерпо-лу, і в рамках КККП було засновано Національне бюро. Це бюро є інструментом міжнародної поліцейської взаємодії. Діяльність цього підрозділу регулюється спеціальною уго­дою, укладеною згідно зі Всесвітньою Декларацією прав лючинч, дотриманню якої в діяльності поліції Канади на­дається особливе значення.

Діяльність підрозділів служби безпеки КККП спря­мована на захист прав і законних інтересів громадян. Вона забезпечує особисту недоторканність і збереження приват­ної власності. Ці підрозділи складаються з окремих служб, таких як служба охорони правопорядку в аеропортах, слу­жба безпеки і захисту майна, служба інформації державних установ та ін.

До складу КККП входять також морська служба, яка має в своєму розпорядженні приблизно 400 суден (ка­тери, каное, водні мотоцикли), які використовуються для патрулювання східного і західного узбережжя, морського каналу Сент-Лоренс і Великих Озер.

Крім того, в складі КККП є повітряна служба, яка здійснює повітряне патрулювання, її штат складається з 79 пілотів, 43 інженерів. Про напруженість її роботи говорить те, вона щорічно налітує майже мільйон миль.

Служба ідентифікації КККП систематизує відбитки пальців злочинців, фотографії та інші індивідуальні ознаки. Зібрано відбитки пальців понад 2 млн.чол. База даних про­довжує збільшуватись: за місяць заводиться приблизно 12 тис. справ. До складу служби ідентифікації входять також відділи історії криміналістики, загального обслуговування, планування, судової ідентифікації. Спеціалісти, які працю­ють у цих службах, є випускниками Канадського поліцей­ського коледжу в Оттаві, в складі якого існує спеціальний факультет криміналістики.

Центр судового лабораторного обслуговування складається із 6 лабораторій, в яких працюють 300 вільно­найманих та атестованих технічних і медичних працівни­ків. Вони проводять біологічну, хімічну, фотографічну, то­ксикологічну експертизи; беруть проби на алкоголь, дослі­джують різні документи, вогнепальну зброю.

451

<<>> Важливу роль у діяльності КККП відіграють такі підрозділи, як інформаційний директорат, підрозділ по вза­ємодії з громадськістю з питань охорони правопорядку, служба інтелектуальних ресурсів правоохоронної системи, до якої входять комп'ютерні банки даних про людські ін­телектуальні ресурси і т.п. Окремі підрозділи КККП за­ймаються комп'ютерними і телекомунікаційними злочина­ми. Підрозділ технічної безпеки займається боротьбою з технічним тероризмом і має виняткові повноваження.

У Королівській канадській кінній поліції значна увага приділяється підготовці кадрів. Головним учбовим закладом КККП є Канадський поліцейський коледж в От­таві, де слухачі опановують програму, яка складається із 41 курсу. Першочергове значення надається практичній підго­товці поліцейського до служби. Щорічно Коледж випускає 500 курсантів. КККП має також школу служби поліцейсь­ких собак, школу верхової їзди, відому з 1876р., школу стройової музики, ряд інших учбових закладів.

Провінційна поліція. Закон про Британську Північну Америку надає провінціям виняткове право на формування власних сил поліції. Юридичною основою є закон про по­ліцію кожної провінції, який визначає присягу, статус і мі­ру компетенції місцевих поліцейських органів, але не кож­на провінція Канади має власну поліцію. У деяких провін­ціях існує так звана контрактна система. В таких випадках контракт укладається між урядом Канади і провінцією. То­ді охорона правопорядку в провінції здійснюється на феде­ральному рівні і фінансується з національного бюджету. Понад 1/3 території Канади не входить до складу провін­цій. Це території, які знаходяться в прямій юрисдикції фе­дерального уряду. Провінційна поліція має повноваження дещо подібні до федеральної, але більш деталізовані й при­стосовані до умов і особливостей провінцій.

Муніципальна поліція Канади складається із полі­цейських формувань міст, селищ. Вона являє собою най­більш чисельну поліцейську службу в країні й розслідує найзначнішу частину злочинів. Деякі муніципалітети пере­дають функції муніципальної поліції провінційним полі­цейським формуванням. У 8 провінціях ці функції після передачі повноважень виконує КККП, яка виконує парале­льно і роль провінційної поліції.

452

Федеральна поліція обслуговує 191 муніципалітет на таких же контрактних умовах, що й провінції.

Кожне поліцейське формування Канади перебуває під контролем цивільної влади.

Найвищим обраним представником юридичного керівництва провінції, крім Онтаріо, Квебека та Нью-Брасвіка, є генеральний прокурор. Окрім того, існують міс­цеві представницькі органи (поліцейські ради або ради по­ліцейських комісарів). Рада набирає і звільняє особовий склад, контролює дисципліну і формує бюджет поліції. Та­ка система захищає поліцію від впливу місцевих політиків і забезпечує звітність про службову діяльність перед суспі­льством.

Поліція Італії

Для управління поліцейськими силами Італії харак­терною є наявність поліції в складі різних міністерств, міс­цевих органів самоврядування і приватної поліції. Всі полі­цейські формування, незалежно від відомчої приналежнос­ті, підпорядковані через свої міністерства і відомства Ви­щій Раді оборони, яку очолюють Голова Ради Міністрів і Президент Республіки.

Міністерство внутрішніх справ має поліцію громад­ської безпеки; Міністерство оборони - Корпус жандарме­рії; Міністерство фінансів - Фінансову Гвардію; Міністерс­тво сільського господарства і лісів - лісову поліцію; Міс­цеві органи самоврядування - місцеву поліцію; Господар­чо-фінансові об'єднання (концерни, фірми, синдикати) -приватну поліцію; Поліція громадської безпеки підпоряд­кована Головному управлінню громадської безпеки МВС Італії.

До складу поліції громадської безпеки входять:

а) територіальні сили (квестури і комісаріати поліції);

б) спеціальні сили (автодорожна поліція, залізнична поліція, жіноча поліція, поштова поліція);

в) мобільні сили (стройові підрозділи, батальйони, роти і кавалерійські ескадрони);

До спеціальних сил відноситься і прикордонна по­ліція, яка складається із сухопутної, морської, повітряної поліції та морської авіації.

453

<<>> Кожний вид поліції діє самостійно, в межах своєї компетенції. Є ряд нормативних актів, які визначають по­рядок взаємодії поліцейських структур Італії.

Кожне міністерство для підготовки кадрів поліції має свої власні учбові заклади.

Вища Рада оборони або Голова уряду регулярно проводять наради з питань правопорядку і боротьби зі зло­чинністю за участю керівників усіх поліцейських відомств.

Поліція Великобританії

Англійська кримінальна поліція відома всьому сві­ту під назвою Скотленд-Ярд, яка походить від назви бу­динків, де в першій половині XIX ст. розміщалась поліція і де раніше зупинялися шотландські королі при візитах до лондонського двору (Шотландський двір). Одним із пер­ших керівників лондонської поліції був відомий письмен­ник Генрі Філдінг. При ньому в роботі лондонської поліції було введено кримінальну реєстрацію злочинців, застосо­вано орієнтування мирових суддів і інших посадових осіб про розшук злочинців, що переховуються, повідомлення населення через газети про прикмети і ознаки розшукува­них злочинців. Коли в 1754 р. Генрі Філдінг помер, шефом поліції став його зведений брат Джон. Він був сліпим, але справами поліції займався настільки ретельно, що під кі­нець свого життя, а Джон помер 1780 р., розпізнавав майже 3000 злочинців за їх голосами.

За Джона Філдінга створюються перші озброєні по­ліцейські патрулі і кінні дозори на дорогах. Але така полі­ція була малочисельною, і її ефективність не була високою. Суттєвим кроком у становленні англійської поліції було рішення 1829 р. міністра внутрішніх справ Роберта Піла про створення державної професійної поліції для боротьби з вуличною злочинністю в Лондоні, яка досягла на той час нечуваних масштабів. 7 грудня 1829 р. перша тисяча полі­цейських в уніформі вийшли на вулиці Лондона для охоро­ни громадського порядку. Поліція Роберта Піла несла охо­ронні функції в поліцейській формі відкрито і не могла ре­ально впливати на кримінальні злочини, які скоювалися та­ємно, конспіративне. Тому виникла необхідність в інших, негласних формах роботи поліції. І в 1842 р. перші 12 полі­цейських зняли форму і стали детективами. Їм було відве-

454

дено три маленькі кімнати в Скотленд-Ярді (Шотландсь­кому дворі). Перші співробітники Скотленд-Ярда (Філд, Сміт, Джонатан Уічер) мали великий авторитет серед жи­телів Лондона, їх поважали і в злочинному світі. Традиції Скотленд-Ярда, такі як чесність, непідкупність, порядність, витримка і наполегливість, готовність допомагати людям, започатковані його першими працівниками. Чарльз Діккенс увічнив пам'ять одного із них, інспектора Філда, під іме­нем Баккета в романі «Холодний дім», який вийшов друком у 1850 р. Головний герой роману представлявся словами:

«Баккет, детектив, детектив-поліцейський». Слово «детек­тив» стало означенням професійної діяльності поліцейсь­кого і розповсюдилось по всьому світі. Сьогодні найстарі­шу в Європі британську поліцію організовано за територі­альним принципом відповідно до існуючого адміністратив­ного поділу країни.

Поряд з цим діють поліцейські органи, сформовані за функціональним принципом. Система поліцейських ор­ганів, крім Скотленд-Ярда, включає також поліцейські де­партаменти графств, транспортну поліцію, поліцію Північ­ної Ірландії.

Офіційні назви поліцейських органів:

- повноважна поліція в 51 місцевому відділенні на території Англії, Уельса, Шотландії;

- королівська поліція Ольстера в Північній Ірландії;

- Лондонська поліція в столиці Великобританії. Статус поліцейської служби цивільний, службовці несуть службу у формі і без форми, але практично без зброї, окрім Ольстера.

Всі поліцейські органи входять до системи Мініс­терства внутрішніх справ, але для поліції Великобританії характерна і значна децентралізація.

Міністру внутрішніх справ безпосередньо підпо­рядковані лише підрозділи Скотленд-Ярда, а щодо інших міністр не має права оперативного управління і не несе відповідальності за їх діяльність. Взагалі система органів Міністерства внутрішніх справ Великобританії має ряд специфічних особливостей порівняно з іншими країнами Європи.

Міністр внутрішніх справ має постійного заступни­ка. Це викликано тим, що міністр перш за все політик, він

455

<<>> приходить і подає у відставку разом із зміною уряду, а постійний заступник є професіоналом і фактично керує по­точною роботою міністерства незалежно від того, яка пар­тія (консерваторів чи лейбористів) стоїть при владі. У міні­стра внутрішніх справ є також парламентський заступник. Це потрібно для постійного зв'язку з вищим законодавчим органом, для інформованості про роботу і наміри парла­менту, для вирішення питань МВС через парламент. Поді­бна практика була б корисною і для України.

Міністерство здійснює управлінську діяльність че­рез департаменти, зокрема:

- департамент поліції;

- департамент кримінальної політики;

- департамент кримінального правосуддя;

- департамент тюрем;

- департамент апробації і контролю за тими, хто відбув покарання;

- пожежний департамент;

- департамент імміграції і громадянства;

- департамент штатів особового складу і управління;

- департамент програм для населення і рівних мож­ливостей;

У департаменті програм для населення функціону­ють відділ радника з расових стосунків, відділ законодавс­тва з расових стосунків, відділ дискримінації за статтю, відділ міської невпорядкованості, відділ добровільних служб.

У МВС Великобританії розвинуті також департа­менти з допоміжними функціями, серед них: департамент радіомовлення, загальний департамент, департамент стати­стики, відділ досліджень, відділення наукових консульта­цій, відділення громадських зв'язків, жіноча добровільна служба, служба судових і наукових лабораторій, відділ на­укового розвитку поліції. Навіть простий перелік підрозді­лів МВС Великобританії говорить про те, яка увага приді­ляється науковому забезпеченню діяльності поліції.

Кадри поліції готуються в спеціальних учбових за­кладах МВС, серед яких Поліцейський коледж у Лондоні, Поліцейський коледж у Прінстоні, Коледж цивільної обо­рони, Коледж організації пожежної служби, Коледж техні-

456

ки пожежної служби, Коледж служби попередження і за­стереження правопорушень та інші.

Характерною особливістю британської поліцейсь­кої системи є також те, що всі працівники британської по­ліції (від констебля і вище) наділені відповідними правами в частині досудового розслідування кримінальних справ. Окремого органу чи посадової особи, спеціально призначе­них для виконання цієї функції, у британській поліції не­має. Поряд з поліцією досудове розслідування мають право також вести по окремих категоріях справ співробітники ко­ролівської митної служби Великобританії. В Англії митний департамент наділений найбільшими повноваженнями для розслідування діяльності організацій і окремих осіб, втяг­нених у міжнародну контрабанду, наркобізнес, фінансові міжнародні злочини. Окремо слід сказати про поліцейські функції коронерів. Коронер - чиновник, який поєднує суд­дівські і слідчі функції. Коронери проводять дізнання з об­меженого кола справ: у випадках виявлення трупа зі сліда­ми фізичних пошкоджень чи за фактом смерті при загадко­вих обставинах, підозрах у підпалі, внаслідок аварії тощо. Засідання суду коронера, який розглядає такі справи, від­буваються на місці злочину. Коронери мають право засто­совувати заходи процесуального примусу без санкції суду. Коронерське розслідування ще називають місцевим розслі­дуванням, масштаби його застосування останнім часом звужуються, а функції коронерів передаються поліції.

Поліція Федеративної Республіки Німеччини

Поліція ФРН працює в складі Міністерства внутрі­шніх справ, яке має компетенцію значно ширшу від МВС інших країн. Фактично МВС ФРН контролює всі основні сфери внутрішнього життя країни. Структура Федерально­го Міністерства внутрішніх справ ФРН включає:

- відділ 2 (Центральний відділ виконує організацій­но-штабні функції та функції взаємодій);

- відділ О (основні питання внутрішньої політики);

- відділ V (контроль за дотриманням конституції, державне право і управління);

- відділ О (структура управління, комунальне гос­подарство, статистика, державна звітність і облік);

457

<<>> - відділ \ТК (займається справами біженців, вигна­нців, потерпілих від війни і справами культури);

- відділ 18 (внутрішня безпека держави);

- відділ §М (питання засобів масової інформації, спортивні організації);

- відділ КМ (цивільна оборона, захист від катаст­роф, попередження нещасних випадків);

- відділ О (розробляє і реалізує норми, які регулю­ють правове становище державних службовців і інші особ­ливості права у виконанні державної служби);

- відділ Р (робота поліції");

Офіційна назва - Німецька поліція. Поліція поділяється на:

- поліцію громадської безпеки;

- поліцію громадського порядку;

- кримінальну поліція.

Перебування поліції в одному міністерстві з інши­ми відомствами, з діяльністю яких тісно переплітається її робота, надає поліції великі переваги у вирішенні проблем­них питань по боротьбі із злочинністю, насамперед в усу­ненні причин і умов, що сприяють її виникненню.

Федеральне Міністерство внутрішніх справ розроб­ляє загальну політику боротьби із злочинністю і охорони громадського порядку, а оперативне управління поліцейсь­кими органами здійснюється через земельні кримінальні управління. ФРН складається із 16 федеральних земель, найбільшою серед яких є Вільна держава Баварія. Земельні поліцейські управління діють самостійно на підставі земе­льного законодавства, мають свої системи підготовки кад­рів і матеріально-технічного забезпечення. Специфіка дія­льності поліції ФРН залежить від ряду умов політичного й економічного життя країни. ФРН впродовж багатьох років приймає у себе значну кількість іноземних громадян (тур­ків, арабів, курдів, сербів, хорватів та ін.), які прибувають із політичне нестабільних регіонів та районів громадянської війни як біженці та вигнанці. Всього у ФРН у 1998 р. постійно проживало більше 5 млн. іноземних громадян, що навіть при населенні 81 млн. чоловік складає досить ваго­мий відсоток іноземних мешканців. Німеччина прийняла 370 тис. вихідців із республік колишньої Югославії, що більше, ніж країни Європейської Ради разом узяті.

458

Значна частина іноземних громадян в'їхала на те­риторію ФРН нелегально і через невизначеність свого ста­новища є особливим об'єктом криміногенних посягань.

Головні завдання поліції ФРН полягають у боротьбі проти торгівлі наркотиками, вимагання грошей (під приво­дом захисту), утримання притонів для проституції і неле­гального ігрового бізнесу; торгівлі зброєю, корупції і від­мивання грошей. Помітним явищем, що ускладнює кримі­ногенну ситуацію в ФРН, є викрадання автомобілів і пере­правлення їх за кордон, зокрема, в країни Східної Європи. У 1993 р. в Німеччині було оголошено розшук 145 тис. лег­кових автомобілів. Стрімко набуває поширення такий вид тяжких "злочинів, як торгівля зброєю. З країн колишнього Варшавського Договору, з колишньої Югославії нелегальні потоки зброї спрямовуються до ФРН за демпінговими ці­нами. Значну небезпеку являють собою нові форми зло­чинності - незаконна торгівля радіоактивними речовинами, комп'ютерна злочинність, підробка грошей. Предметом ор­ганізованої злочинності за останній час стали і люди. Міг­рація бідних і знедолених зі Сходу на Захід і з Півдня на Північ використовується організованими бандами як при­буткове поле діяльності.

Враховуючи ці обставини, поліція ФРН у своїй дія­льності широко практикує спеціалізацію по напрямках бо­ротьби з окремими видами злочинів, застосування науково-технічних засобів, міжнародне співробітництво. У ФРН розроблено ефективні національні програми боротьби з ор­ганізованою злочинністю, залучено відповідні людські й матеріальні ресурси, розроблено досконале законодавство.

Провідна роль у виконанні таких програм відводи­ться поліції, яка в цілому діє досить успішно.

Поліція Австрії

Поліція Австрії входить до Федерального Міністер­ства внутрішніх справ і управляється Генеральною дирек­цією з питань громадського порядку.

Генеральній дирекції підпорядковані:

а) федеральна поліція (кадри, організаційні питання);

б) державна поліція (загальні державні і політичні питання, державна безпека);

459

<<>> в) кримінальна поліція (кримінальний розшук, кри­міналістична техніка боротьби з наркотиками, кримінальна статистика);

г) центральна команда жандармерії (підготовка ка­дрів, охорона порядку);

д) адміністративна поліція (загальні адміністративні питання діяльності поліції, проведення зборів і масових за­ходів, діяльність громадських організацій, служби знешко­дження вибухових речовин і мін);

е) автодорожна інспекція (безпека руху і підготовка водіїв);

Окремо у Федеральне Міністерство внутрішніх справ Австрії входить управління з питань видачі паспор­тів, громадянства, біженців та іноземців. Центральне упра­вління МВС виконує функції забезпечення і відає питання­ми службових і фінансових перевірок, бюджетними питан­нями, центрального постачання, питаннями офіційного протоколу і приймальної МВС.

У землях Австрії (їх всього 9) діють відповідні управління федеральної, кримінальної, адміністративної поліції, управління поліції є також в 14 найбільших містах. Безпосередньо в населених пунктах, у політичних округах (районах) діють окружні управління (всього 84), дільниці, референтури, спецвідділення і групи кримінальної та адмі­ністративної поліції.

В системі МВС є також авіаполіція, аварійно-рятувальна служба, відділ цивільної оборони.

У зв'язку із зростанням організованої злочинності і наркоманії в системі МВС Австрії за останні роки склалось дві нові структури:

- Федеральна служба по боротьбі з організованою злочинністю (ЕДОК);

- Центральний департамент по розслідуванню зло­чинів, пов'язаних з поширенням та вживанням наркотиків (АСN^).

У складі першої структури - група, яка здійснює фінансові розслідування та розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей, і так званий кліринговий відділ. Австрійські банки повинні доповідати цьому відділу про підозрілі фінансові операції. Кліринговий відділ аналі­зує інформацію і координує розслідування. Близько трети-

460

ни підозрілих операцій, про які повідомляють банки, пов'язані з шахрайством міжнародних організацій по торгі­влі наркотиками, що намагаються використати австрійську банківську систему для «відмивання грошей».

Поліція Іспанії

Поліцейські функції виконують загальнодержавні (Національна поліція і цивільна гвардія) і місцеві структу­ри (поліція автономій і муніципальна поліція).

Офіційні назви поліцейських відомств і їх підлеглість:

- Головне управління Національної поліції підпо­рядковане Міністерству внутрішніх справ;

- Головне управління цивільної гвардії, підпорядко­ване Міністерству внутрішніх справ і Міністерству оборони;

- Місцеві органи поліції знаходяться в підпорядку­ванні урядів автономій і мерів міст. Середньостатистичне число жителів з розрахунку на одного працівника поліції -205 чоловік (найвищий показник в Європі). Поліція Іспанії має особливу націленість на боротьбу з тероризмом (зо­крема в країні басків) і на боротьбу з контрабандою. Серед обов'язків по охороні громадського порядку окремо виді­ляються забезпечення безпеки під час проведення культур­но-спортивних заходів, таких як фестивалі, карнавали, ко­риди, футбольні змагання.

Поліція Ізраїлю

Поліція Ізраїлю очолюється головним комісаром, якому підпорядковані безпосередньо відділ розгляду скарг, дисциплінарний суд, правова рада, фінансовий відділ. До складу Головного комісаріату входять управління:

- цивільної оборони;

- планування і організаційних питань;

- тилового забезпечення;

- слідче, до якого також включені підрозділи іден­тифікації особи і розвідки;

- оперативних служб, в т.ч. патрульної, дорожньої поліції, зв'язку;

- кадрів з учбовими закладами, медичною службою, архівним (історичним) відділом;

- прикордонної служби, в складі якої підрозділи по боротьбі з тероризмом.

461

<<>> Структура поліції Ізраїлю, її внутрішня побудова багато що запозичила як із західноєвропейських поліцейсь­ких систем, так і від колишньої радянської системи органів міліції. Головними напрямками в роботі поліції Ізраїлю є боротьба з тероризмом і забезпечення громадського поряд­ку в багатолюдних місцях. У підготовці поліції важливе мі­сце приділяється попередженню та припиненню вуличних конфліктів, зокрема, на расовій та релігійній основі, вияв­ленню та знешкодженню вибухових речовин.

Останнім часом поліція Ізраїлю активно співпрацює з іншими країнами у боротьбі з міжнародними економіч­ними злочинами, шахрайством та наркобізнесом. Операти­вне управління поліцією здійснюється через головні регіо­нальні управління: Південне, Центральне, Північне, а та­кож в Ієрусалимі і Тель-Авіві. Робота в поліції в містах та містечках побудована таким чином, що поліцейський на території обслуговування користується не тільки доскона­лими оперативними обліками, а фактично знає майже всіх жителів своєї дільниці.

Поліція Швеції

Національна Рада шведської поліції (НРШП) разом з прокуратурою і адміністрацією національних виправних установ входить до системи Міністерства юстиції.

Поліцією Швеції керують комісар національної по­ліції і його заступник. У складі Національної Ради шведсь­кої поліції функціонують:

- управління операцій - охорона громадського по­рядку; регулювання дорожнього руху; карний розшук;

зв'язки з Іктерполом; розслідування кримінальних злочинів із спеціалізацією по окремих групах злочинів, в т.ч. по ор­ганізованих групах і наркобізнесу;

- управління технічного забезпечення і підготовки особового складу, яке складається з технічного відділу (зв'язок, службові приміщення, складське господарство, технічні засоби і транспорт) і відділу підготовки (навчання, прийом рекрутів);

- адміністративне управління, у складі якого: відділ кадрів, архівний відділ, фінансовий, юридичний і відділ інформаційного забезпечення.

462

До адміністративного управління входять також служба спеціального забезпечення особового складу поліції.

Комісару Національної поліції безпосередньо під­порядковано управління безпеки, діяльність якого таємна.

Поліцейські управління і відділи у складі оператив­них служб, технічних служб і підрозділів адміністративно­го забезпечення здійснюють охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю в населених пунктах. На кримі­ногенну ситуацію в країні значний вплив мають такі фак­тори, як безвізовий в'їзд із ряду країн, політика нейтраліте­ту, відкритість кордонів із сусідніми державами, надання притулку біженцям та інші.

Національне агентство поліції Японії

Організаційна структура поліції Японії (Національ­не агентство поліції) досить складна, розгалужена і деталі­зована за напрямками діяльності. Вона складається з трьох рівнів: національних (загальнодержавних) органів, місце­вих (регіональних) органів поліції і приданих організацій. Для поліцейської системи Японії характерною є наявність на всіх рівнях органів планування, соціального захисту, підготовки кадрів. Національне агентство поліції має внут­рішнє управління у складі:

- управління кримінальних розслідувань, в якому по­єднані функції карного розшуку, слідства і криміналістики;

- управління дорожнього руху;

- управління безпеки;

- управління зв'язку;

- адміністративне управління;

- секретаріат;

Як ніде, в Національному агентстві поліції Японії приділяється увага проблемам молодіжної злочинності. В управлінні кримінальних розслідувань діє спеціальний від­діл роботи з молоддю, відділ попередження злочинності, у відділі охорони є спеціальний підрозділ для роботи з дитя­чими і юнацькими установами, у відділі патрульних служб окремо планується охорона громадського порядку в місцях масового перебування дітей. Поліцейські чергують у шко­лах і дитячих установах, проводять з ними заняття, супро­воджують на вулиці.

463

<<>> Регіональні поліцейські управління діють у містах Тохоку, Канто, Тюбу, Кінкі, Тюгоку, Сикоку і в Кнею. На окремому положенні знаходяться поліцейське управління Токіо і поліція префектури Хоккайдо. Кожне поліцейське управління має поліцейські школи. Місцеві поліцейські ор­гани взаємодіють із приватною поліцією. До приданих ор­ганізацій належать управління імператорської охорони і школа імператорської охорони, науково-дослідний інститут поліції, курси криміналістів і криміналістична лабораторія, Національна поліцейська академія, вищі курси для керів­ників слідчих органів, школа поліцейського зв'язку.

Поліція Литви, Латвії, Естонії, Молдови

Органи внутрішніх справ колишніх союзних респу­блік з проголошенням їх незалежності зазнали значних змін, у результаті яких вони наблизились до європейських систем поліції. Заслуговують на увагу реформи органів внутрішніх справ у Литві, Латвії, Естонії та Молдови. Тут у складі міністерств внутрішніх справ організовано депар­таменти поліції. Міліцію перейменовано в поліцію. На­чальники департаментів поліції (генеральний комісар у Ли­тві) є заступниками міністрів. На місцях створено муніци­пальну поліцію, яка структурно входить до департаменту поліції, але підпорядкована органам місцевого самовряду­вання. В департаментах поліції для оперативного управлін­ня муніципальною поліцією створено спеціальні підрозді­ли: управління муніципальної поліції в Молдові, відділ по­ліції самоврядування в Литві, відділи місцевої поліції в Ла­твії, Естонії. Поряд з кадровими апаратами з'явились такі нові підрозділи по роботі з особовим складом органів полі­ції, як відділ професійної етики і соціального захисту в Ли­тві, відділ соціально-економічного розвитку в Молдові, психологічна служба в Латвії. Організовано національні учбові заклади для підготовки кадрів поліції: Поліцейська академія ім. Штефана чел-Маре в Молдові, Кишинівська школа поліції. Поліцейська академія Литви.

Поліцейські організації Молдови, Литви, Латвії та Естонії вступили до Інтерполу і активно розвивають між­народне співробітництво в галузі боротьби з транснаціо­нальною злочинністю.

464

Для роботи поліції Литви, Латвії, Естонії і Молдови в сучасних умовах нагальною стала проблема інтернаціо­налізації організованої злочинності, коли не тільки підтри­муються старі злочинні контакти на Сході, а й зав'язуються нові на Заході. З'являються спільні з іноземним капіталом фінансово-промислові об'єднання, транспортні компанії, банки, збільшується міграція з далекого і близького зару­біжжя.

В умовах формування вільних ринкових стосунків територія нових незалежних республік використовується міжнародними ділками для транзиту наркотиків, зброї, ви­бухівки, радіоактивних речовин.

Законодавчі органи Литви, Латвії, Естонії, Модови в різній мірі вже оновлюють кримінальне законодавство, яке дозволяє поліції більш ефективно боротися з організо­ваною злочинністю. Так, у Литві прийнято закон про опе­ративну діяльність, який дає право поліції таємно оглянути приміщення, контролювати поштові пересилки та елект­розв'язок, імітувати злочинну діяльність за заздалегідь під­готовленою моделлю. В Литві широко застосовується закон про превентивне (попереднє) затримання. На підставі опе­ративних даних і при відповідній процедурі поліція має можливість затримати підозрюваного строком на 2 місяці. У кримінальні кодекси Литви, Естонії і Молдови внесено зміни, що посилюють відповідальність за наркобізнес і ор­ганізовану злочинність. Прийнято також поправки до кри­мінально-процесуальних кодексів, які дають можливість більш широко застосовувати технічні засоби розкриття злочинів, посилюють захист потерпілого, свідка та інших осіб, які проходять у справі, посилюють незалежність полі­ції при розслідуванні і дізнанні.

Органи внутрішніх справ Російської Федерації

Зберігаючи в цілому структурну форму радянських часів, органи внутрішніх справ у цій державі зазнали знач­них змін в організації оперативно-розшукової служби, у ви­значенні завдань і функцій, у роботі з кадрами. Особлива увага приділяється боротьбі з економічною злочинністю та її найбільш небезпечною формою - злочинністю у фінан­сово-кредитній та банківській системах. З цією метою при Головному управлінні по боротьбі з економічною злочин-465

<<>> ністю створено міжвідомчу постійно діючу комісію з пи­тань співробітництва банків і правоохоронних органів. Рі­вень злочинності в Росії, попри всі радикальні заходи, що вживаються її керівництвом та правоохоронними органами, залишається досить високим. Тому значно збільшено штати Головного управління по боротьбі з організованою злочин­ністю МВС Російської Федерації і створено відповідні під­розділи на місцях з центральним підпорядкуванням. Ство­рено також Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків МВС РФ та його підрозділи в обласних, крайо­вих та республіканських управліннях і міністерствах внут­рішніх справ, у сфері контролю за сплатою податків діє по­даткова поліція, головним завданням якої є боротьба з не­законним приховуванням прибутків від оподаткування. У Москві та в ряді інших великих міст організовано муні­ципальну міліцію, яка повністю утримується за рахунок мі­сцевих бюджетів. У системі МВС РФ з метою забезпечення оперативності створено також авіаційні підрозділи.

Центральний апарат та підрозділи органів внутріш­ніх справ з метою оперативного управління та взаємодії об'єднані в блоки:

- Федеральної служби кримінальної міліції (Голов­не управління кримінального розшуку, Головне управління по боротьбі з економічними злочинами, Головне управлін­ня по боротьбі з організованою злочинністю, Управління по незаконному обігу наркотиків, Управління оперативно-технічних заходів, ;0перативно-розшукове управління, Управління радіоелектронної безпеки, Національне бюро Інтерполу);

- Міліції громадської безпеки (Головне управління забезпечення громадського порядку, Головне управління Державної автомобільної інспекції. Головне управління по­завідомчої охорони, Паспортне-візове управління, Головне управління режимних об'єктів, Головне управління внут­рішніх справ на транспорті);

Головного штабу (Головне оперативне управління, Управління чергової служби, Управління з надзвичайних ситуацій, Організаційно-мобілізаційне управління; Управ­ління зв'язку, автоматизованих систем управління та ін­формації, Інформаційно-аналітичне управління, Правове

466

управління, Управління міжнародного співробітництва, Головний інформаційний центр).

- Слідчий комітет МВС РФ організує роботу слід­чих апаратів та експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ.

Як самостійні окремі блоки діють служби Головно­го управління кадрів, служби тилового забезпечення, Голо­вного управління командувача внутрішніми військами і Головного управління протипожежної служби.

Міністерство внутрішніх справ Російської Федера­ції успадкувало від МВС СРСР розгалужену мережу підго­товки кадрів і науково-дослідних установ, які й після зміни назви зберегли свій потужний науковий потенціал, в тому числі: Академія МВС РФ, Всеросійський науково-дослідний інститут, Всеросійський науково-дослідний ін­ститут спеціальної техніки, Всеросійський науково-дослідний інститут протипожежної оборони, Науково-дослідний центр безпеки руху. Медичний центр професіо­нальної освіти і координації наукових досліджень.

В 1993-1998 рр. було значно оновлено нормативну базу забезпечення діяльності органів внутрішніх справ що­до боротьби зі злочинністю і охорони громадського поряд­ку, значно збільшено чисельність підрозділів органів внут­рішніх справ, їм виділено необхідну техніку, озброєння, криміналістичне обладнання.

14 червня 1994р. набрав чинності Указ Президента РФ «Про невідкладні заходи щодо захисту населення від бандитизму та інших проявів організованої злочинності». Цим Указом органам внутрішніх справ надаються додатко­ві повноваження, зокрема, право на попереджувальне за­тримання осіб, що підозрюються в підготовці небезпечних злочинів і причетності до організованих кримінальних формувань.

МВС Росії виступило ініціатором прийняття феде­ральних законів «Про боротьбу з організованою злочинніс­тю» та «Про боротьбу з корупцією».

У липні 1993р. прийнято Концепцію державної по­літики щодо контролю за наркотиками, яка визначає осно­вні напрямки стратегії в даній галузі й завдання правоохо­ронних та інших державних органів.

467

<<>> Останнім часом поліпшились і умови проходження служби в органах внутрішніх справ Російської Федерації, запроваджені нові підходи до їх комплектування.

В Законі Російської Федерації «Про міліцію» від 18 квітня 1991р. говориться: «Заміщення вакантних посад у міліції здійснюється шляхом укладання індивідуальних контрактів». Положення про службу в органах внутрішніх справ Російської Федерації, затверджене відповідним нака­зом МВС РФ встановлює порядок прийому на службу за контрактом.

Зміни в законодавчому забезпеченні діяльності ор­ганів внутрішніх справ, загострення криміногенної ситуації в Росії, політичні й соціально-економічні умови викликали необхідність відповідних змін структури органів внутріш­ніх справ, їх функції і завдання та системи управління ни­ми. Створено Управління МВС РФ по Північному Кавказу, яке має завдання координувати взаємодію органів внутріш­ніх справ в зв'язку з соціально-політичною та криміноген­ною ситуацією на Північному Кавказі. Поряд з посиленням централізації та координації боротьби з організованою зло­чинністю, корупцією, наркобізнесом і тероризмом розши­рено права місцевих органів внутрішніх справ, особливо в національних республіках Російської Федерації, перегляну­то систему бойової та службової підготовки особового складу, створено муніципальну міліцію, фінансову поліцію, спеціальні підрозділи для боротьби з тероризмом, посилив­ся соціальний і правовий захист працівників органів внут­рішніх справ.