12.1. Поняття і класифікація особли­вих (екстремальних) умов

Щоденна практична діяльність органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку і боротьбі зі зло­чинністю має різнобічний, багатогранний характер і завжди залежить від змін конкретної ситуації, а вони, як правило, відбуваються непрогнозовано і непередбачувано.

Раптові зміни й ускладнення ситуації викликаються виникненням різних надзвичайних умов, які можуть мати місце на окремих об'єктах, в населених пунктах, районах і областях, а також у певних регіонах і навіть на території всієї держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані квалі­фіковано діяти як у звичайних, так і в особливих (екстре­мальних) умовах. Такі умови можуть виникнути при сти­хійних лихах, аваріях'і катастрофах, епідеміях та епізооті-ях, масових порушеннях громадського порядку, внаслідок скоєння особливо небезпечних злочинів, що носять винят­ковий характер, або ж при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства.

За особливих умов порушується звичайний ритм життя населення окремих районів чи міст, можлива загроза для здоров'я та життя багатьох людей, виникають великі матеріальні збитки, дезорганізується робота державних установ, транспорту, зв'язку, загострюється соціальна на­пруженість, зростає рівень злочинності та інших порушень громадського порядку. Органи внутрішніх справ повинні бути готовими до виконання додаткових спеціальних за­вдань, до роботи з великими моральними і фізичними на­вантаженнями і в більш складних умовах. Особливі умови можуть викликатись соціальними явищами суто криміно-

346

генного характеру, якими можуть бути дії озброєних зло­чинців, втеча групи особливо небезпечних злочинців, захо­плення заложників, повітряного чи морського транспорт­ного судна, масові безладдя в громадських місцях, непоко­ра і дезорганізація роботи в установах виконання покарань та інші, а також явищами соціального життя некриміно-генного характеру, якими є масові неорганізовані виступи самодіяльних організацій, масові політичні, спортивні, культурні та інші заходи, що дестабілізують громадський порядок на певній території чи в цілому населеному пункті. Крім явищ соціальних до виникнення екстремальних ситуа­цій, що охоплюються поняттям особливих умов, можуть призвести також:

а) аномальні явища природного характеру з тяжки­ми наслідками (повінь, землетрус, обвали і зсуви, бурі, смерчі, урагани, снігові замети і лавини, ожеледиця, масові лісові, торфяні, степові та інші пожежі);

б) аномальні явища біологічного характеру (епіде­мії, епізоотії, масові отруєння, розповсюдження шкідників сільського та лісового господарства, які мають характер стихійного лиха);

в) аномальні явища техногенного походження (катас­трофи, великі аварії, пожежі на підприємствах і в житлових масивах, вибухи на хімічних підприємствах, газонафтопрово-дахтаін.).

Особливі умови виникають також у надзвичайний та в воєнний час, коли органи внутрішніх справ виконують специфічні завдання у сфері цивільної оборони і військово-мобілізаційної підготовки, а також за деяких інших ситуацій.

В особливих умовах надзвичайно ускладнюється оперативна обстановка, яка вимагає від органів внутрішніх справ інших прийомів і методів вирішення службових за­вдань, підвищення якості управління, посилення матері­ально-технічного забезпечення. Особливого значення набу­вають рівень дисципліни та організованості, належний стан зв'язку та обміну інформацією, здатність до мобілізації всіх ресурсів органів внутрішніх справ, забезпечення їх взаємо­дії з органами влади та іншими правоохоронними структу­рами. Професіоналізм, організованість, рішучі дії, вміння діяти з дотриманням законності забезпечують ефективність зусиль органів внутрішніх справ в охороні громадського

347

<<>> порядку за особливих умов. Успішне вирішення службових завдань при цьому досягається шляхом застосування комп­лексних заходів щодо охорони правопорядку й боротьби зі злочинністю і безпосередньо залежить від організації упра­вління силами й засобами органів внутрішніх справ.

Особливим умовам, що викликані соціальними явищами криміногенного характеру, як правило, передують активні дії особи (групи осіб), що грубо порушують уста­новлені правила поведінки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Стихійні лиха (повінь, обвали, смерчі, урагани та інше) також створюють реальну загрозу життю населення, спричиняють великі збитки народному господарству, пара­лізують діяльність транспорту і зв'язку. При стихійних ли­хах виникають сприятливі умови для скоєння злочинів і рі­зних інших правопорушень.

Велику загрозу для безпеки людей і тяжкі наслідки викликають явища техногенного походження (катастрофи, вибухи, пожежі) та явища біологічного характеру (епідемії та епізоотії").

Класифікація особливих (екстремальних) умов має практичну і теоретичну значимість. Кожен з виділених ти­пів особливих умов має свій ступінь громадської небезпеч­ності. Залежно від цього начальник органу внутрішніх справ приймає управлінські рішення щодо захисту насе­лення, попередження та ліквідації шкідливих наслідків, ор­ганізації взаємодії з органами влади, іншими правоохорон­ними структурами. І в цьому практичне значення класифі­кації. Її теоретичне значення полягає в тому, що вона до­зволяє науково обгрунтувати різні види особливих умов, їх ознаки і деталі, вивчити причини їх виникнення, можливі шляхи запобігання їх появі, заздалегідь розробити най­більш оптимальні прийоми і методи управління органами внутрішніх справ під час виникнення таких умов.

У нормативних актах МВС України та у спеціаль­ній літературі особливі умови характеризуються по-різному: як особливі, надзвичайні, екстремальні. Необхідно зауважити, що ці поняття мають різний зміст. Під екстре­мальними умовами слід розуміти такі надзвичайні обстави­ни, які можуть спричинити катастрофічні наслідки і є виня­тковими за рівнем своєї небезпеки для життя громадян,

348

працівників органів внутрішніх справ, занадто ускладню­ють умови виконання службових обов'язків, вимагають не­гайних, рішучих, адекватних дій не тільки органів внутрі­шніх справ, а часто і органів державної влади. У цілому ж особливі або надзвичайні умови вимагають від органів вну­трішніх справ специфічного режиму роботи, вжиття додат­кових заходів щодо охорони громадського порядку, але, як правило, не становлять для громадської безпеки суттєвої загрози у разі їх вчасної локалізації та ліквідації.

У зв'язку з цим причини виникнення особливих умов відносно діяльності органів внутрішніх справ можна поділити на об'єктивні, які не залежать від органів внутрі­шніх справ, і суб'єктивні, які виникли внаслідок незадові­льної їх діяльності.

У залежності від поширеності дії можна розрізняти особливі умови місцевого, регіонального і державного зна­чення. Особливі умови місцевого значення можуть мати місце в окремому населеному пункті, в мікрорайоні, вони не створюють небезпеки для регіону чи країни в цілому. В особливих умовах місцевого значення може успішно дія­ти районний відділ внутрішніх справ з приданими йому си­лами і засобами. Особливі умови регіонального значення є такими, що можуть поширюватися на територію області та суміжні території, становлять небезпеку для населення регіону, завдають значної шкоди матеріальним цінностям, вимагають великих зусиль від правоохоронних органів і органів влади в усуненні їх наслідків (повінь у Закарпатті в 1993 р.). Особливі (екстремальні) умови державного зна­чення, хоча й мають своє локальне місце виникнення й розповсюдження, але отримують загальнодержавний статус за наслідками (аварія в 1986 р. на Чорнобильській АЕС з відомими катастрофічними наслідками, епідемія холери на півдні України в 1994 і 1995 рр.).

За часом виникнення особливі умови можуть бути прогнозованими (очікуваними) і непрогнозованшт (непе-редбачуваними). Цілий ряд явищ соціального походження (і криміногенного, і некриміногенного характеру), явищ природнього і біологічного походження на підставі аналізу інформації, наукових спостережень, вивчення закономірно­стей природи можна передбачити і спрогнозувати відпові­дний розвиток подій. Це дає можливість органу внутрішніх

349

<<>> справ заздалегідь підготуватися шляхом тренувань, навчань, накопичення сил і засобів до виконання обов'язків в особливих умовах.

Непередбачувані особливі умови завжди виникають раптово, вони мають, як правило, екстремальний характер і є серйозним випробуванням готовності органів внутрішніх справ до діяльності в надзвичайних умовах. При цьому де­які науковці розрізняють три типи фактору раптовості.

«Перший тип - очікувана подія відома, управлінсь­ке рішення, яке повинно бути реалізовано при його появі, відпрацьовано і готове. Невідомий лиш час події.

Другий тип - очікувана подія відома лиш в загаль­них рисах, а тому необхідне управлінське рішення підготу­вати практично неможливо. Час виникнення події так само невідомий.

Третій тип - невідомий не тільки час виникнення, а й характер самої події, що створює надзвичайно велику неви­значеність відносно того, як діяти в обстановці раптовості» .

В органах внутрішніх справ розробляються спеці­альні типові плани дій на випадок великих пожеж, масових заворушень, оборони особливо важливих об'єктів, повіні тощо. Однак слід пам'ятати, що перелік і класифікація осо­бливих умов не можуть бути вичерпними. Крім того, одні й ті ж явища можуть мати різне походження і залежно від си­туації відноситись до, тієї чи іншої групи в класифікації. Так, наприклад, велика пожежа, що виникла внаслідок по­сухи в лісовому масиві, буде віднесена до явищ природного характеру, пожежа, що виникла в житловому масиві внас­лідок підпалу, - до соціальних явищ криміногенного харак­теру, а пожежа на газородовищі - до явищ техногенного походження.

Особливі та екстремальні ситуації можуть виникну­ти не тільки в діяльності цілого органу внутрішніх справ, але і в практичній роботі окремого працівника чи групи працівників. Внаслідок загострення криміногенної обста­новки, зростання злочинності в її найбільш агресивних формах, частішими стали випадки виникнення екстремаль­них ситуацій, коли життю або здоров'ю працівника органів внутрішніх справ загрожує реальна небезпека. Найбільш

* Китов А.И. Психология управления. М., 1979. С. 398. 350

часто екстремальні ситуації виникають під час припинення хуліганства чи інших правопорушень, що мають місце на вулицях або в громадських місцях, при розгляді побутових конфліктів, затриманні злочинців, у процесі доставлення правопорушника в орган міліції або під час складання до­кументів у його присутності. Більшість таких випадків ма­ла місце, коли працівник був наодинці із правопорушника­ми, не очікував агресії і уважно не спостерігав за поведін­кою порушника, підходив до правопорушника чи дозволяв тому підійти до себе на відстань, яка давала можливість вчинити напад, відволікався на інші дії, втрачав пильність, потрапляв у злочинну засідку, проявляв нерішучість у за­стосуванні зброї, хоч і мав для того підстави.

Готуючи орган внутрішніх справ до діяльності в особливих умовах, керівник має забезпечити підготовку до дій в таких умовах як колективу в цілому, так і окремих йо­го працівників.