3. Показники зовнішньої торгівлі

а) Сальдо зовнішньоторговельного балансу

S = E-I

де Е- експорт,

І - імпорт;

б) частка експорту і-го виду продукції у сукупному виробництві (N_i)

N_і = V_Ei /V_Вi  100%

де V_Ei - обсяг експорту і-го виду продукції,

V_Bi - обсяг виробництва і-го виду продукції;

в) частка імпорту і-го виду продукції у сукупному споживанні (H_і)

H_i=V_li/V_ci

де V_li - обсяг імпорту і-го виду продукції,

V_ci - обсяг споживання і-го виду продукції.

4. Показники динаміки та рівня цін

а) індекс оптових цін ₌ ціна на товар у поточному періоді (Р,)

індивідуальний ціна на товар у базисному періоді (Р_о)

б) агрегатний індекс оптових цін = У_р1q1/ У_р0q0 або У_р1q0/ У_р0q0

де q₁ і q₀ - обсяги продажу в поточному і базовому періодах.

в) Індивідуальний індекс₌Собівартість продукції поточного періоду (Z₁)

собівартості Собівартість продукції базисного періоду (Z_o)

Агрегатний індекс собівартості =  Z_1q1/ Z_0q1, або  Z_1qO/ Z_0q0.

5. Фінансові показники:

а) емісія цінних паперів;

б) курси акцій підприємств - лідерів галузі;

в) ставки рефінансування;

г) рівень інфляції;

д) грошова маса в обороті;

е) курси валют;

є) банківські депозити;

ж) позичковий процент.

Система показників кон'юнктури конкретного товарного ринку

Категорія	Показники
Пропозиція товарів	Обсяг, структура й динаміка пропозиції. Виробничий і сировинний потенціали пропозиції. Еластичність пропозиції.
Купівельний попит	Попит за ступенем задоволення, формами виникнення, станом ринку та місцем покупки. Потенціал споживання місткість ринку засобів виробництва, предметів споживання, послуг.
Пропорційність ринку	Співвідношення попиту та пропозиції. Співвідношення ринків засобів виробництва та предметів споживання. Товарна структура товарообігу. Структура продавців за формами власності. Структура покупців оптових, роздрібних. Регіональна структура ринку.
Тенденції розвитку	Темпи зростання продажу, цін товарних запасів прибутку.
Коливання, циклічність	Коефіцієнти варіації продажу, цін, товарних запасів. Сезонні коливання розвитку ринку.
Регіональні особливості	Регіональна варіація співвідношення попиту та пропозиції. Регіональна варіація рівня попиту (на душу населення). Регіональна варіація темпів динаміки основних параметрів розвитку ринку.
Ділова активність	Портфель замовлень. Розмір і динаміка угод. Ступінь завантаженості виробничих потужностей.
Комерційний ризик	Інвестиційний ризик. Ризик прийняття маркетинговим рішень.
Масштаб ринку	Загальний обсяг реалізації товарів. Рівень приватизації. Розподіл ринку. Частка малих, середніх і крупних фірм.

2. Кон'юнктурні дослідження.

Маркетингові дослідження кон’юнктури ринку включають збирання, обробку, аналіз даних про макро-, мікросередовище та можливості розвитку товаровиробника з метою прийняття науково-обгрунтованих маркетингових рішень. Дослідження кон’юнктури ринку передбачає: аналіз масштабу та потенціалу ринку; аналіз ємності (місткості) ринку; аналіз збалансованості ринку; оцінку та аналіз циклічності та сезонності ринку.

Місткість ринку – це обсяги продажу товарів на конкретному ринку (продажу конкретній групі споживачів даного регіону в заданий проміжок часу в тому самому бізнес-середовищі в рамках конкретної маркетингової програми). Місткість ринку – це не фіксована величина, а функція кількох змінних. Отож, у процесах маркетингових досліджень визначають два значення місткості промислового ринку.

Реальна місткість ринку – це обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів.

Потенційна місткість ринку (ринковий потенціал) – це макси­мально можливі обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу, яких можна досягти завдяки реалізації відповідних маркетинго­вих програм.

Кон'юнктурні дослідження - це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їх розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.

Таким чином, можна виділити три етапи кон'юнктурних досліджень:

• поточне спостереження-збір, обробка необхідної інформації;

• аналіз кон'юнктури;

• прогнозування кон'юнктури для прийняття відповідних управлінських рішень.

Оскільки конкретний товарний ринок розвивається не ізольовано, вивченню кон'юнктури товарного ринку передує аналіз загальноекономічної ситуації - стадії циклу, на якому перебуває економіка - криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Далі вивчаються кон'юнктуроутворювальні фактори, які можна поділити на дві групи:

• фактори, які діють постійно, - науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і міждержавне регулювання, стан інформаційних систем, валютна та кредитно-грошова система, енергетичні та екологічні проблеми;

• фактори, які діють тимчасово, випадково, - сезонність, політичні та соціальні конфлікти, стихійні лиха.

Кожен з названих факторів не є підконтрольним фірмі, але опосередковано може суттєво вплинути на результати її діяльності. Так, науково-технічний прогрес призводить до розширення товарних ринків, зміни їхньої структури і водночас до загострення конкурентної боротьби. З одного боку, технічні інновації призводять до зростання виробничих можливостей фірми. З іншого, рамки платоспроможного попиту не завжди дають змогу повною мірою скористатися цими можливостями для збільшення обсягів реалізації продукції фірми. Неоднозначні наслідки, як правило, має також вплив інших факторів.

Загальна мета аналізу кон'юнктуроутворювальних факторів - спрогнозувати їх можливий вплив на розвиток конкретного товарного ринку і надалі врахувати під час прийняття відповідних управлінських рішень. Проілюструємо сутність цього процесу на прикладі аналізу рівня монополізації ринку.

Для монополістичної структури характерною є ситуація, за якої окремий виробник домінує на певному ринку і контролює певний товарний ринок. Серед показників, що характеризують рівень монополізації ринку, найбільше поширення отримав індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) - сума квадратів ринкової частки фірм, що діють на ринку:

ІХХ ,

де x_j - частка ринку фірми, виражена у відсотках;

п - загальна кількість фірм на ринку.

Індекс може набирати значення від 0 (повна децентралізація виробництва) до 10 000 (абсолютна монополія). Емпірично визначено, що при значенні індексу 1000 і менше ринок є немонополізованим (нормальним для конкуренції), а 1800 і більше - монополізованим (неконкурентним). Монополії, як відомо, дістають можливість підтримувати високий рівень цін на всіх фазах економічного циклу, стримуючи випуск товарів у періоди зниження попиту.

Ринок для підтримання нормальної ринкової конкуренції вважається безпечним, якщо ситуація на певному товарному ринку така:

• на ринку діють 10 і більше фірм;

• одна фірма не займає більше 31% ринку;

• дві фірми не займають більше 44% ринку;

• три фірми не займають більше 54% ринку;

• чотири фірми не займають більше 63% ринку.

У процесі кон'юнктурних досліджень визначаються напрям і сила впливу кон'юнктуроутворювальних факторів на товари ринку на основі вивчення динаміки показників кон'юнктури.

Література: 5, 8, 16