бглки (протеши), так i складш (нуклеопроте!ди, лшопротецш). Наявнють бшка в зерш залежить вГд умов вирощування. Збшьшуеться в зерн культур, вирощених на твдш i сходГ кра!ни. БГльше бшка утворюеться в посушливу погоду, при внесены азотних добрив, при вирощувантп пшенищ по чорному пару.

Якють борошна характеризуеться вмютом i якютю клейковини. Клейковина - це згусток нерозчинних у водГ бшкових речовин, як' залишаються шсля вщмивання тюта вГд крохмалю, юптковини i шших речовин. КрГм бшюв в клейковин мютиться в невелики кглькост жир, крохмаль i зольн елементи. Найбшыш якюна клейковина у зерш м'яко! пшенищ, вмют !! в зерш бГльше 30%. Зерно ячменю мютить вГд 2 до 19%, жито вгд 3 до 26% клейковини. В зерш шших зернових культур вмют ! незначний, або !! взагалГ немае.

Вмют жиру в зерн незначний (2-6%) i мютиться вш переважно в зародках. Особливо багат' жирами зародки кукурудзи, вГвса i проса.

Клгтковина - високомолекулярна вуглеводна речовина, складае основу клгтинних стшок, оболонок зерна i квгткових лусок (у плГвчастих хлГбГв).

Зола мютиться в оболонках зершвок i в квГткових лусках щивчастих хлГбГв. Вона складаеться Гз оксиддв фосфору, калгю, шрки та шших.

До складу зерна входять багато вгтамппв (В₁, В₂, В₃, А, РР, G та Гн) i фермент'в (амшаза, протеаза, лшаза).

1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур

Нормальний життевий цикл зернових культур, як i вшх вищих рослин, складаеться Гз ряду перюдгв, яю характеризуються якюними змшами бюхГмГчних реакцш, фГзюлопчних функцш i органоутворюючих процесГв. В розвитку рослин можна видшити два основних перюди: формування вегетативних оргашв (коршня, стебел, листя), який характеризуе кшькюш змши; утворення генеративних оргашв (суцвгть, квгток, подГв, насшня), який

характеризуе якюш змши. Ргст рослин - це збгльшення !х маси (юльюсш змши), а розвиток - якюш змши, яю вщбуваються в процес життя рослин вгд проростання до утворення насшня.

ЗерновГ культури протягом вегетацп проходять таю фенолопчш фази росту: проростання, сходи, кущшня, вихщ в трубку, колосгння або викидання волот', цвтння, формування i достигання зерна.

Проростання насшня це складний бюлопчний процес, який складаеться Гз послщовних фГзюлопчних i бюхГмГчних перетворень i закшчуеться появою сходГв. Для проростання необхщн вода, тепло, повгтря. Для проростання зерно поглинае з грунту таку кшькють води (% вгд повгтряно-сухо! маси насгння): пшенищ, тритикале, ячменю, жита - 48-55, вГвса 55-60, кукурудзи, рису -близько 40, проса i сорго - 25-30.

Проростання насшня значною мГрою залежить вщ температури. Так, насшня зернових першо! групи найактившше проростае при встановлешн оптимально! температури 17-23⁰С, друго! - 25-30⁰С. Мппмальна температура проростання насшня хлГбГв першо! групи - 1-2⁰С, кукурудзи i проса - 7-8⁰С, рису i сорго - 11-12⁰С. Надто висок' температури (35-40⁰С) спочатку затримують, а згодом припиняють проростання насшня.

Проростання розпочинаеться з бубнявшня зерна. В набубнявглому зерш тд дГею фермент'в запаснГ поживнГ речовини ендосперму зершвки перетворюються на простГ, внаслГдок поглинання яких починаеться рют зародкового коршня i листюв. З появою на поверхш грунту першого справжнього листка рослини переходять у фазу сходГв.

Сходи. Швидюсть появи сходГв залежить вгд особливостей культури, енергп проростання насшня, вологост', температури, щшьносп грунту, глибини швби. Мймальна температура появи сходГв хлГбГв першо! групи -2-5⁰С , друго! - 10-12⁰С, оптимальна - вГдповГдно 20-25⁰С i 25-30⁰С. При оптимальнГй температур' сходи з'являються на 6-8 день шсля швби.

Кущення це процес утворення бГчних пагошв i вторинних (вузлових) корешв на пгдземному вузлГ, який знаходиться ближче вщ поверхш грунту. Цей вузол називаеться вузлом кущення i е важливим органом рослини(рис. 7). При його пошкодженш i вГдмиранш рослина гине. Глибина залягання вузла кущення залежить вщ штенсивност' освгтлення. При недостатньому освггаенш, що часто бувае в загущених пошвах, вгн залягае ближче вГд поверхш грунту. Глибина його залягання залежить вщ глибини загортання насшня, сорту, особливостей грунту i температури. Вщ глибини його залягання залежить морозостгйкгсть. При бгльш глибокому заляганш озиш культури переносять бшыш морози, шдвищуеться стшкють рослин до вилягання. Починаеться кущення тсля утворення 3-4 листюв. Дружне кущення спостершаеться при температург 10-15⁰С за умови достатнього зволоження, забезпечення поживними речовинами та оптимально! площи' живлення.

Кожна рослина може утворити юлька пагошв - до 5-10 i бгльше. Пагони, на суцвгттях яких утворюеться виповнене зерно, називаються продуктивными. У озимих хлГбГв продуктивних пагошв бувае 3-6, у ячменю i вГвса - 2-3, у яро! пшенищ не бгльше 2.

Посгяш в оптимальш строки озимГ культури кущаться при сприятливш температур' i вологост' в основному восени.

При надмГрному i недостатньому кущеннГ врожайнГсть попршуеться: в першому випадку внаслГдок можливого вилягання рослин, у другому - через незначну кшьюсть продуктивних пагошв. Оптимальною вважаеться густота продуктивних пагошв зернових культур першо! групи 500-700шт/м .

Вихщ в трубку. Рют стебла починаеться з нижнього мГжвузля, що знаходиться над вузлом кущшня i подовжуеться 10-15 дшв. Одночасно видовжуеться друге мГжвузля. ПГсля закшчення його росту Гнтенсивно видовжуеться трете i наступнГ мГжвузля. В зв'язку з тим, що кожне мГжвузля росте нижньою частиною, такий тип росту називаеться вставним (Гнтеркалярним). Початком фази трубкування вважаеться перюд, коли

стебловий вузол першого мГжвузля тдшмаеться на висоту 3-5 см вщ поверхш грунту. В щй фазГ интенсивно ростуть листя, стебла, формуються репродуктивш органи суцвГття.

Колосiння та викидання волот - це перюд, коли в результат' интенсивного росту стебла, особливо його верхнього мГжвузля, з листково! трубки назовнг з'являеться колос (пшениця, жито, ячмшь, тритикале), або волоть (овес, просо, сорго, рис, чоловГче суцвгття кукурудзи).

Перюд вгд виходу в трубку до колосгння (викидання волот') дуже важливий в розвитку зернових культур. В цей час штенсивно ростуть стебла i листя, формуеться колос i генеративн органи, в результат' чого рослини вимоглитп до наявност в грунт вологи i поживних речовин.

Цвтння у бгльшост зернових культур настае слгдом за колосшням i викиданням волот'. Ячмшь зацвгтае ще до повного колосгння, лише у жита ця фаза починаеться через 8-10 дшв шсля колосшня. Залежно вгд характеру цвтння зерновГ культури дгляться на самозапильш (ячмГнь, пшениця, просо, сорго, рис) i перехреснозапильнГ (жито, кукурудза, сорго), у яких пилок переноситься на приймочки маточок вгтром. У колосових культур цвтння починаеться з колосюв середньо! частини колоса, через що тут утворюеться бгльш крупшше зерно з кращими насшневими якостями. У хлГбГв, яю мають суцвгття волоть, цвтння починаеться з верхньо! частини суцвгття, де утворюеться i краще зерно.

Формування i достигання зерна. Пюля заплцщення починаеться формування зерна. В цей перюд в зерш багато води i мало сухих речовин. Маса 1000 зернин 8-12 г. Пюля формування настае налив зерна, який характеризуеться накопиченням крохмалю в ендоспермГ i вологютю зерна 37-40%.

В молочтй стиглостг зерно за товщиною i шириною набувае типового розмГру, в ньому ще не закшчились процеси накопичення поживних речовин.

Консистенщя зерна нагадуе молоко, в йому накопичуеться бшя 50% cyxoi' речовини вщ маси дозршого насшня.

Дозр1вання починаеться з закшченням надходження в зерно пластичних речовин. У восковгй стиглостг зерно за консистенщею нагадуе вюк, стае типовим за кольором, легко р1жеться шгтем, волопсть його зменшуеться до 30%. Тривалють фази 3-6 дшв.

Повна стиглгсть - це кшцевий етап вегетацп рослин. У цш фаз1 ендосперм затверд1вае, на перер1з1 борошнистий або скловидний, забарвлення типове, волопсть зерна в залежност вщ зони знижуеться до 15-20% i воно втрачае зв'язок з материнською рослиною.

Етапи органогенезу. Життевий цикл зернових культур складаеться з перioдiв, якi характеризуються вщповщними кiлькicними i якicними змiнами (бioxiмiчними, фiзioлoгiчними), що прoтiкають у рослинах при формуванш вегетативних i генеративних оргашв. Ф.М. Куперман рoзрiзняе в oнтoгенезi рослин дванадцять етапiв органогенезу (табл. 8).

Таблиця 8. Етапи органогенезу (за Ф.М. Куперман)

Етапи органогенезу	Основн процеси органогенезу	Фенолог1чн1 зв'язки	Елементи продуктивност1
I	Стебловий пагш недиференцшований, конус наростання мае вигляд горбика	Проростання наciння, сходи	Густота стояння рослин
II	Початок штенсивного росту i диференцiацiя конуса наростання. Закладка стеблових вyзлiв i мiжвyзль.	Третш листок, формування вузла кущення	Кшьюсть листюв, коефщент кущення, зимocтiйкicть
III	Витягування верхньо'1 частини i диференщащя нижньо! частини конуса наростання, закладка зачаткового суцв^я i колоскових горбочюв	Кущення	Кшьюсть членикв колосового cyцвiття
I V	Формування колоскових гoрбoчкiв i сегменпв конуса наростання, закладка квiткoвиx горбочюв	Початок виходу в трубку	Кiлькicть колосюв у суцвгтп, пocyxocтiйкicть